На підставі кращих традицій української академічної школи, а також світової класичної спадщини розглянуто особливості вивчення пластики фігури та інших фрагментів людини, зокрема, анатомії голови, голови з шиєю та плечовим поясом. Наведено засади побудови об'ємної скульптури у тривимірному просторі, а також анатомічно-конструктивної будови голови людини. Висвітлено питання композиції портрета, портретної гостроти зображення, виразної характеристики натури.

На основе лучших традиций украинской академической школы, а также мирового классического наследия рассмотрены особенности изучения пластики фигуры и других фрагментов человека, в частности, анатомии головы, головы с шеей и плечевым поясом. Приведены основы построения объемной скульптуры в трехмерном пространстве, а также анатомически-конструктирного построения головы человека. Освещены вопросы композиции портрета, портретной остроты изображения, выразительной характеристики натуры.

Проаналізовано теоретичну працю В.Маркова в контексті вивчення композиційного аспекту фактури поверхні у художніх творах.

Проанализирована теоретическая работа В.Маркова в контексте изучения композиционного аспекта фактуры поверхности в художественных произведениях.

Theoretical work V.Markov is analysed In article with position of the study composition's aspect of the invoice to surfaces in artistic product.l registry of tsars' offices for the dead is being stated. And this version is being given reason.

Висвітлено проблеми викладання мистецтва скульптури. Розкрито найважливіші етапи роботи над творами скульптури. Особливу увагу приділено методиці работи майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Наведено інформацію про особливості ліплення маски голови людини конструктивним способом, геометризованої стилізації зображення фігури з використаням формомодуля "конус", зображення просторового натюрморту в рельєфі.

Освещены проблемы преподавания искусства скульптуры. Раскрыты наиболее важные этапы работы над произведениями скульптуры. Особое внимание уделено методике работы будущего учителя изобразительного искусства. Приведена информация об особенностях лепки маски головы человека конструктивным способом, геометризированной стилизации изображения фигуры с использованием формомодуля "конус", изображения натюрморта в рельефе.

Розглянуто особливості формування просторового мислення (ПМ) у студентів художньо-графічного факультету - майбутніх учителів образотворчого мистецтва, засобами скульптурної пластики з використанням музики як функціонального засобу. Показано роль ПМ у професійній підготовці даної категорії студентів, наведено загальну характеристику ПМ.

Рассмотрены особенности формирования пространственного мышления (ПМ) у студентов художественно-графического факультета - будущих учителей изобразительного искусства, средствами скульптурной пластики с использованием музыка как функционального средства. Показана роль ПМ в профессиональной подготовке данной категории студентов, приведена общая характеристика ПМ.

Висвітлено історію розвитку техніки живопису та найважливіші етапи реставрації творів образотворчого мистецтва. Обгрунтовано причини передчасного старіння та руйнування живописних і скульптурних творів, розкрито способи їх відновлення і збереження з урахуванням досвіду європейських країн.

Освещены история развития техники живописи и важнейшие этапы реставрации произведений изобразительного искусства. Обоснованы причины преждевременного старения и разрушения живописных и скульптурных произведений, раскрыты способы их восстановления и сохранения на основе опыта европейских стран.

Уточнено та науково обгрунтовано суть і структуру поняття "просторове мислення". З'ясовано роль просторового мислення у профільній діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Виявлено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості просторового мислення у студентів. Розроблено й обгрунтовано модель його формування у майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики. Виявлено педагогічні умови її реалізації.

Наведено та структуровано етапи виконання архітектурно-інвентаризаційних досліджень. Акцентовано увагу на процесі наукового опрацювання зібраного матеріалу, на результатах виконаної роботи на кожному етапі проведення обмірних робіт. Описано основні методи наукового дослідження кладовищ. Запропоновано методику обмірно-інвентаризаційних досліджень пам'ятників християнських та єврейських кладовищ. Наведено практичні поради та рекомендації з документування зібраного матеріалу натурних досліджень, проведення ремонтних і реставраційних робіт надгробних пам'ятників.

Розкрито основи професійного знання скульптури як засобу об'ємно-просторового моделювання мистецьких форм. Наведено інформацію про жанри та види скульптури, матеріали й інструменти для її виготовлення. Увагу приділено закономірностям зорового сприйняття об'ємної форми, проблемам організації цілісної композиції, складному формотворенню, зокрема этюду фігури людини.

Раскрыты основы профессионального знания скульптуры как средства объемно-пространственного моделирования художественных форм. Дана информация о жанрах и видах скульптуры, материалах и инструментах для ее изготовления. Уделено внимание закономерностям зрительного восприятия объемной формы, проблемам организации целостной композиции, сложному формообразованию, в частности этюду фигуры человека.

Розкрито зв'язок ліплення з сенсорним, фізичним, розумовим та естетичним вихованням сліпих дітей. Розглянуто матеріал (глина, пластилін, тісто) та устаткування для ліплення. Визначено прийоми роботи з пластичним матеріалом (поділ на частини, надання форми, з'єднання деталей) та способи об'ємного ліплення (конструктивний, пластичний, комбінований). Акцентовано увагу на етапах обстеження дітьми предметів. Запропоновано схеми ліплення предметів круглої та овальної форми з рельєфними особливостями та складної (розчленованої) форми.

Наведено результати аналізу точності зовнішнього орієнтування цифрових зображень під час складання фронтальних планів скульптур за допомогою цифрових стереофотограмметричних методів. Розглянуто розміщення опорних точок відносно об'єкта та спосіб одержання координат цих точок.

Розкрито методику реставрації, а також архітектурні, конструктивні та мистецькі особливості голови лева з виногроном. Викладено аргументи в користь твердження, що завдяки деталям можна репрезентувати просторовий образ Львова у культурному контексті вибраних століть.

Досліджено чинники та наслідки парадигмальних трансформацій, що призвели від початку XX ст. до виникнення у світовому масштабі феномену посткультури. Вперше у вітчизняному науковому дискурсі розкрито особливості становлення образотворчого мистецтва, зокрема української скульптури, які детерміновані стильовими парадигмами модернізму, постмодернізму та post-постмодернізму, зокрема в аспекті contemporary art, що у просторі вітчизняного культуротворення віддзеркалилося ентропійними процесами реїфікації мистецької свідомості та формотворчих принципів. Аналітичний фокус на феномені поглиблення кризи мистецтва посткультури детермінований актуальністю в умовах пізньої фази розвитку капіталізму методологічних традицій Франкфуртської філософської школи та світосистемного аналізу І. Валлерстайна, які ефективно діагностують зміни соціально-історичних і культурно-мистецьких явищ. З'ясовано ризики процесів реїфікації, нівелюючих тенденції самоідентифікації національного образотворення, що деформує культурну пам'ять суспільної свідомості, внаслідок чого сучасна світова та вітчизняна скульптура, позбавлена вітальної аури, трансформується у розсудливий дизайн-проєкт, факт чого маніфестує public art post-постмодернізму, що врешті веде до культурної ентропії суспільства споживання. Між тим протягом історичного шляху еволюції української скульптури реєструються закономірності циклового повторення стильоутворювальних стратегій, що графічно візуалізується еволюційною моделлю на засадах Теорії Ф. Шміта. Це верифікує у підсумку твердження, що еволюційний шлях української скульптури ХХ - ХХІ ст. демонструє сталий імператив парадигмально-стильового ресайклінгу, за яким стильовий гештальт доби трансформується та повертається на новому щаблі завдань у загальному русі законоутворювальних енергій методологічної і стилістичної свідомості. Тож знання закономірностей еволюції мистецтва дозволяє кожній національній культурі послідовно опрацьовувати трансцендентні та позитивістські формотворчі стратегії, де саме духовні інтенції формотворення у вільному часі складають пріоритетний напрям творчо-плідного розвитку мистецтва як окремої нації, так і мультикультурної європейської спільноти.

Однією з необхідних та обов'язкових умов якісної професійної мистецької освіти є навчання в середовищі, що спонукає до творчої роботи, забезпечує необхідний рівень комфорту, ергономічні, технологічні, санітарно-технічні вимоги та належну організацію охорони праці. У порівнянні з іншими мистецькими професіями, робоче середовище скульптора є складнішим. Воно має бути оснащене необхідним технічним устаткуванням (здебільшого досить габаритним) і ручними та механічними інструментами, враховувати функціональні вимоги та складнітехнологічні процеси, а також забезпечувати необхідні та різноманітні показники рівня освітлення, температури, вологості, шуму тощо. Всі ці вимоги стосуються і скульптурних академічних майстерень, де студенти освоюють ази професії. Згодом випускники скульптурних факультетів використовують набуті навички у творчій діяльності. Констатуючи певну деградацію професійних вимог до професії скульптора, автори публікації висловлюють застереження щодо очевидного заниження планки вимог до робочого місця скульптора-професіонала, яке можна спостерігати на численних прикладах, і нагадують читачеві ці основні вимоги.

Розглянуто устаткування майстерні. Увагу приділено скульптурним матеріалам, досліджено їх особливості. Акцентовано на роботі з гіпсом, зокрема на його фізико-математичних властивостях. Розглянуто приготування мастила, розчину, зняття форми та тонування. Надано рекомендації щодо основних етапів роботи з глиною та твердими матеріалами тощо.