Висвітлено питання історії розпису яєць, проаналізовано основні композиційні закономірності побудови, колориту і техніки писанкарства.

Освещены вопросы истории росписи яиц, проанализированы основные композиционные закономерности построения, колорита и техники росписи яиц.

Охарактеризовано монографічні дослідження, статті з різних журналів та збірників з декоративного мистецтва, які висвітлюють питання писанкарства в окремих регіонах і селах. Підкреслено необхідність написання узагальнюючої праці з даної теми, яка б розкрила роль писанки в традиційній культурі України.

Охарактеризованы монографические исследования, статьи из разных журналов и сборников по декоративному искусству, которые освещают вопросы изготовления писанок в отдельных регионах и селах. Подчеркнута необходимость написания обобщающей работы по данной теме, которая бы раскрыла роль писанки в традиционной культуре Украины.

Висвітлено історичні особливості виготовлення чернігівських писанок, наведено рецепти великодніх страв.

Освещены исторические особенности изготовления черниговских писанок, приведены рецепты пасхальных блюд.

Розглянуто домінуючі тенденції еволюції писанки в українсько-канадському контексті. Проаналізовано старокраєву, національно-етнічну, популярну та індивідуалістичну парадигми, які відрізняються ключовими характеристиками: переданням, формою, дизайном, виготовленням, функціями та значенням. Охарактеризовано естетичні критерії даних парадигм: інструментальний, формалістичний, емоційний.

Рассмотрены доминирующие тенденции эволюции писанки в украинско-канадском контексте. Проанализированы старокраевая, национально-этническая, популярная и индивидуалистическая парадигмы, которые отличаются ключевыми характеристиками: передачей, формой, дизайном, изготовлением, функциями и значением. Охарактеризованы эстетические критерии данных парадигм: инструментальный, формалистический, эмоциональный.

Розкрито проблему відродження духовності українського суспільства, зокрема засобами писанки.

Раскрыта проблема возрождения духовности украинского общества, в частности средствами писанки.

The problem of spiritual revival of the Ukrainian society, in particular by means of the painted Easter egg is revealed in the article.

Покажчик містить літературу з питань писанкарства, про життя, творчість майстрів писанки, що видана в Україні та за її межами упродовж другої половини XIX - початку XXI ст. Такий перелік відображає стан дослідження писанкарського промислу за цей період. Подано окремі праці ранішого часу, в яких згадується про розфарбування яєць. Покажчик містить монографії, тематичні збірники, статті з журналів і продовжуваних видань, дисертації й їх автореферати, матеріали з газет, підручники, в яких є окремі відомості про писанкарство. Вміщено статті, де описуються чи згадуються так звані керамічні писанки Київської Русі, адже це - рідкісні матеріали, які дозволяють глибше розкрити історію українського писанкарства.

Оприлюднені матеріали з історіографії українського писанкарства кінця ХIХ - 20-х рр. ХХ ст., підготовлені С. Шамраєвим. Дослідник намагається проаналізувати найбільш відомі видання М. Сумцова, С. Кулжинського, М. Кордуби, В. Ястребова, М. Валуйка, И. Беньковського, Р. Тірелова та інших, що надруковані в Україні та за її межами. На початку роботи автор зазначає, що ще до 20-х років ХХ ст. виявлена література про писанки складається з невеликих заміток, які згадують про існування писанок та відзначають потребу їх дослідження. Для їх огляду ним використовувався "хронологічно-бібліографічний метод" у поєднанні з намаганням показати, як підходили до висвітлення того чи іншого питання різні дослідники писанок. С. Шамраїв розпочав своє дослідження літератури з авторів, які висвітлювали походження писанок; вказує, яких поглядів вони дотримувалися та зазначає, що загалом існує два: перший, який більш науково доведений і пов'язаний з язичницьким культом яйця, а - другий з християнством, яке використало символіку у своїх інтересах. Розглянуто питання самого виготовлення писанок, коли це робили, в який час, які інструменти, фарби використовували, які існують технології оздоблення тощо. Не оминув він й питання висвітлення дослідниками орнаментації писанок, їх походження, зокрема і класифікації, наводячи запропоновані розробки з цього питання Венкеля, Сумцова, Кордуби, Кульжинського та інших учених. Зазначаючи, що загалом усі розробки можна розділити на три напрямки. Мета роботи - публікація архівного першоджерела та ознайомлення із ним широкого загалу науковців. У ході роботи використано методи пошуку, систематизації, аналізу отриманих даних. Опрацювання Наукового архіву інституту археології НАН України та інших джерел, дало можливість автору констатувати, що проблематика історіографії писанкарства розроблялася у 20-х рр. ХХ ст. різними дослідниками, є досить різноплановою, потребує належного опрацювання і введення до наукового обігу.

Наведено результати наукових, етнографічних та історико-краєзнавчих досліджень із вивчення феномену писанкового розпису. Простежено передумови внесення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України елементу "Традиція гуцульської писанки", описано зміст елементу, його сучасний та історичний ареал побутування, стан життєздатності, заходи з його охорони, популяризації та розвитку. Висвітлено основні етапи історії формування колекції писанок в етнографічному відділі Полтавського краєзнавчого музею імені В. Кричевського. Проаналізовано характерні відмінності й особливості, що існують у мистецтві української народної писанки, відповідно до регіонального походження. Досліджено орнаментальне оздоблення писанок Волині, Карпат і Прикарпаття. Розглянуто писанкові мотиви в контексті сучасних пошуків національної самоідентифікації у творчості самобутніх художників Буковини І. Балана, О. Криворучка, О. Гармидера, А. Житарюка. Проаналізовано взаємозв'язок уявлень про писанки / крашанки з космогонічними міфами про створення світу з яйця, окреслено етнопсихологічні передумови їх появи у Великодній обрядовості Закарпаття, а також їх роль у ритуалах.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню історіографії писанкарства кінця XIX - початку XXI ст. З'ясовано теоретико-методологічні засади та ступінь наукової розробки проблеми, запропоновано класифікацію джерельної бази й охарактеризовано її інформаційні можливості. Проаналізовано процес накопичення та систематизації відомостей про виготовлення та використання великоднього яйця - писанки. На основі архівних джерел і публікацій розглянуто діяльність наукових інституцій, що займалися вивченням писанкарства в досліджуваний період. Розкрито їх джерелознавчий потенціал. З'ясовано внесок представників української та російської археологічної, історичної науки в дослідження київських глазурованих керамічних писанок (ХІ - ХІІІ ст.). Встановлено фактологічний рівень, повноту інформації та тематичну репрезентативність історіографічних джерел з регіональних, зарубіжних, мистецтво- та музеєзнавчих досліджень писанкарства. Виокремлено освітній напрям історіографічних студій, пов'язаних з відродженням писанки та показано внесок майстринь-писанкарок у цей процес.