Розглянуто проблематику генеалогії орнаменту як однієї з важливих ознак структурної зміни в архітекутрі та інтер'єрному просторі. Висвітлено питання філософії формотворення орнаментики галицького митця М. Сосенка (1875 - 1920 рр.) в цьому контексті та теорії "нового орнаменту" в епоху цифрових технологій на тлі класичних форм психологічно-естетичного сприйняття, функціональності та призначення орнаменту.