Висвітлено важливість художньої освіти для студентів-дизайнерів мод і технологів текстильної та легкої промисловості. Акцентовано увагу на управлінському контексті образотворчого мистецтва, у якому визначено мету та кінцевий результат художньої освіти.

Освещены важность художественного образования для студентов-дизайнеров мод и технологов текстильной и легкой промышленности. Сосредоточено внимание на управленческом контексте, внутри которого преподаватели изобразительного искусства ставят цели и определяют конечный результат художественного образования.

The article highlights the importance of fine arts education for students of fashion design and technology of textile and light industry. It focuses upon the management context within which fine arts teachers create goals for fine arts education and define its end-result.

Розглянуто структуру творчих здібностей (ТЗ) майбутнього вчителя образотворчого мистецтва (МВОМ). Розкрито сутність процесу формування ТЗ МВОМ. Викладено засоби активізації художньо-творчої діяльності МВОМ. Визначено критерії оцінки та показники ТЗ МУОМ.

Рассмотрена структура творческих способностей (ТС) будущего учителя изобразительного искусства (БУИИ). Раскрыта сущность процесса формирования ТС БУИИ. Изложены средства активизации художественно-творческой деятельности БУИИ. Определены критерии и показатели ТС БУИИ.

Наведено результати дослідження актуальних проблем організації та фінансування підготовки мистецьких кадрів у системі вищої освіти. Визначено основні фактори функціонування вищої освіти, проаналізовано її специфічні особливості у галузі художньої культури. Розглянуто кризові тенденції освітнього процесу в сучасний період, наведено методи його оцінки та визначення рейтингу якості. Обгрунтовано основні принципи розробки планів діяльності вищих закладів освіти у сфері культури і мистецтва, запропоновано стратегії їх економічного розвитку. Особливу увагу приділено вивченню процесу функціонування вітчизняної освітньої системи за умов демографічної кризи.

Приведены результаты исследований актуальных проблем организации и финансирования подготовки кадров в системе высшего художественного образования. Рассмотрены основные факторы функционирования образовательной системы, проанализированы специфические особенности высшего образования в отрасли художественной культуры. Выявлены кризисные тенденции образовательного процесса в современный период, разработаны методы оценки и определения рейтинга качества высшего образования. Обоснованы основные принципы разработки планов деятельности высших учебных заведений в сфере культуры и искусства, предложены стратегии их экономического развития. Особое внимание уделено изучению процесса функционирования отечественной образовательной системы в условиях демографического кризиса.

Наведено методику рисування екорше постаті людини, яка містить певну програму рисування гіпсової постаті та засоби і методи, яких можна використовувати для академічного рисунка. Розглянуто властивості матеріалів, використаних у процесі художнього творення.

Приведена методика рисования екорше фигуры человека, которая содержит определенную программу рисования гипсовой фигуры, а также средства и методы, которые можно использовать для академического рисунка. Рассмотрены свойства материалов, использованных в процессе художественного творчества.

Визначено структуру та оптимальний обсяг базових знань і вмінь з образотворчого мистецтва, необхідних для профестійної діяльності майбутніх учителів початкових класів. Встановлено критерії та рівні сформованості базових знань і вмінь з образотворчого мистецтва та визначено педагогічні умови їх ефективного розвитку. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику формування базових знань і вмінь з образотворчого мистецтва, яка передбачає поетапне вивчення основних понять, залучення майбутніх педагогів до активної художньої творчості та організації образотворчої діяльності молодших школярів.

Науково обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено поетапну методику формування творчих здібностей майбутніх учителів. Виявлено ефективні методи актуалізації їх художньо-творчої діяльності. Творчі здібності майбутніх учителів образотворчого мистецтва визначено як особистісні утворення, що спонукають до постійного творчого пошуку, необхідності оволодіння творчими вміннями, результатом чого є створення нових творів образотворчого мистецтва за критеріями новизни, оригінальності та об'єктивної значущості. Доведено, що складові елементи цього поняття знаходять своє виявлення в уміннях зображення та уміннях вираження майбутніми вчителями образотворчого мистецтва. Обгрунтовано, що їх творчі здібності ефективно формуються у процесі залучення до практичної художньої діяльності. Визначено критерії та показники, установлено рівні сформованості творчих здібностей даних студентів. Запропоновано методику формування у них цих здібностей, а саме: пошуково-адаптаційного, зображувально-виражального й аналітично-узагальнювального етапів.

Розроблено педагогічні засади та методику поєднання загальноосвітньої та художньо-творчої підготовки студентів вищих мистецьких навчальних закладів шляхом доповнення аудиторних занять творчою діяльністю у дозвіллєвих майстернях під керівництвом педагога. На підставі узагальнення існуючих теоретико-методологічних підходів щодо викладання мистецьких дисциплін у підготовці фахівців декоративно-прикладного мистецтва розкрито сутніть понять "творча дозвіллєва майстерня", "спеціальний (фаховий) та неспеціальний (мистецький загальноосвітній) предмет". Шляхом порівняльного аналізу методик викладання основних фахових дисциплін у різнопрофільних мистецьких навчальних закладах розроблено методологію поєднання вивчення загальноосвітніх і фахових дисциплін. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну модель варіативної програми організації діяльності дозвіллєвої творчої майстерні за професійними інтересами студентів.

Розроблено структурно-функціональну модель підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної діяльності за умов культуротворчого середовища загальноосвітньої школи. Розкрито суть і структуру феномену "підготовка вчителів до професійної діяльності за умов культуротворчого середовища школи". Здійснено класифікацію середовищних утворень. Визначено критерії (культурознавчий, культуротворчий, соціокультурний, комунікативний, загальнокультурний, індивідуальний стиль діяльності), показники та рівні (елементарний, базовий, продуктивний, який містить два підрівні - суб'єктивно-продуктивний і об'єктивно-продуктивний), підготовки вчителів образотворчого мистецтва до даної діяльності. Розроблено спецкурс "Основи культуротворчої діяльності вчителя".

На підставі аналізу широкого кола історико-педагогічних джерел систематизовано теоретичні питання й узагальнено досвід практичної підготовки художньо-педагогічних кадрів у Харківській та Київській художніх школах України другої половини XIX - початку XX ст. Обгрунтовано основні етапи становлення та розвитку системи підготовки вчителів і педагогів-художників у зазначених школах. Проаналізовано зміст фахової підготовки та визначено форми й методи практичної навчально-виховної роботи в Харківській та Київській художніх школах. Охарактеризовано основні напрями громадсько-педагогічної діяльності вчителів і педагогів-художників даних шкіл. Розкрито перспективи використання їх досвіду з підготовки художньо-педагогічних кадрів у сучасних професійних освітніх закладах.

Розглянуто проблему розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва за умов застосування комп'ютерних технологій, показано актуальність дослідження даного питання сучасної педагогічної теорії та практики. Визначено сутність творчих здібностей як важливого чинника художньо-педагогічної діяльності вчителя, висвітлено його філософські, психологічні та культурологічні аспекти як складного особистісного утворення. Показано можливості комп'ютерних технологій й обгрунтовано пріоритетні напрями їх використання у процесі розвитку творчих здібностей студентів художньо-графічних факультетів. Встановлено критерії, показники та рівні сформованості творчих здібностей, теоретично обгрунтовано педагогічні засади їх розвитку в майбутніх учителів образотворчого мистецтва за умов застосування комп'ютерних технологій. На підставі результатів формувального експерименту підтверджено ефективність розробленої педагогічної концепції розвитку творчого потенціалу майбутніх вчителів образотворчого мистецтва.

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено комплекс засобів управління навчально-художньою діяльністю учнів початкових класів, до складу якого входять логіко-смислова модель і модель евристики як системне графічне об'єднання логічного, змістового компонента з загальною стратегією найбільш раціонального пошуку вирішення завдання на рівні прямого, спів- і самоуправління цією діяльністю. Застосовано методику поетапного введення та циклічного використання комплексу засобів управління навчально-художньою діяльністю у поєднанні з поступовим впровадженням повного циклу переходу від прямого до самоуправління навчально-художньою діяльністю учнів зі збільшенням рівня складності завдань залежно від рівня управління у кожному класі та віку учнів початкових класів. Уточнено структуру навчально-художньої діяльності учнів початкових класів (зокрема, визначено мотив, мету, суб'єкт, об'єкт, предмет, художні засоби, продукт, результат, змістову структуру, способи одержання продукту) та її специфічні функції (пізнавальну, освітню, естетичну; розвивальну, креативну, орієнтовно-ціннісну, збагачувальну, самореалізації). Розкрито сутність дефініції "навчально-художня діяльність учнів початкових класів" як синтетичної діяльності, спрямованої на формування емоційно-ціннісного ставлення до світу, на самозміну учнями самих себе, продуктом якої є художній образ, в якому втілено суб'єктивний досвід учня, та її змістова структура як єдність емоційного, мотиваційного когнітивного та діяльнісного компонентів, що відображають специфіку даної діяльності.

Розглянуто проблему формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у процесі їх професійної підготовки у ВНЗ III - IV рівнів акредитації. На підставі аналізу теоретичних джерел визначено сутність феномену культури спілкування майбутнього фахівця мистецької спеціальності, охарактеризовано його структуру, визначено критерії та рівні сформованості. Проаналізовано стан репрезентованості проблеми формування культури спілкування у змісті професійної підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей, а також стан сформованості досліджуваного явища у ВНЗ. Здійснено теоретичне обгрунтування методичної системи формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах. Експериментально доведено, що упорядкованість процесу формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей, його оптимальне методичне забезпечення та гуманістична спрямованість сприяють створенню сприятливих умов для підвищення ефективності професійної підготовки у досліджуваному аспекті.

Уточнено та науково обгрунтовано суть і структуру поняття "просторове мислення". З'ясовано роль просторового мислення у профільній діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Виявлено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості просторового мислення у студентів. Розроблено й обгрунтовано модель його формування у майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики. Виявлено педагогічні умови її реалізації.

Наведено узагальнюючу історико-педагогічну та теоретичну характеристику феномену творчого мислення, розглянуто специфічні особливості його прояву в художньо-педагогічній сфері. Доведено залежність ефективності формування творчого мислення студентів від способів організації особистісно орієнтованого навчання основам композиції. Проаналізовано педагогічні проблеми формування творчого мислення особистості у практичній діяльності вищої школи, визначено критерії та рівні його сформованості в майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Розроблено та експериментально перевірено методику ефективного формування творчого мислення студентів для викладачів художньо-педагогічних факультетів.

Вперше розроблено та науково обгрунтовано зміст і структурні компоненти формування уміння організовувати художню діяльність (ФУОХД) на уроках образотворчого мистецтва у молодших школярів, визначено критерії, показники та рівні сформованості цього вміння. Наведено модель ФУОХД та методику поетапного формування дослідженого процесу. Подальшого розвитку дістали положення про використання в педагогічній практиці початкової образотворчої освіти комплексу функцій образотворчого мистецтва.

Розглянуто науково-теоретичні засади використання народної художньої творчості у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження. Проаналізовано стан проблеми фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до застосування народної художньої творчості, визначено критерії, показники рівнів готовності студентів до визначеного виду педагогічної діяльності. Обгрунтовано модель фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами народної художньої творчості. Доведено, що впровадження авторської моделі на основі поетапної її реалізації сприяє позитивним змінам у рівнях готовності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до професійної діяльності засобами народної художньої творчості.

Проаналізовано теоретико-методологічні основи організації позакласної роботи. Розкрито суть підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва щодо організації позакласної роботи в загальноосвітніх школах. Розроблено структуру, визначено критерії та рівні їх готовності щодо даного виду професійної діяльності. Проведено педагогічну діагностику сформованості вихідного рівня готовності студентів щодо організації позакласної роботи. Запропоновано модель підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва щодо організації позакласної роботи в загальноосвітніх школах та експериментально перевірено її ефективність.

Досліджено проблему розвитку творчих здібностей майбутніх вчителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення фахових дисциплін. Доведено актуальність теми, проаналізовано стан її розроблення на теренах вищої педагогічної освіти. Уточнено сутність поняття "розвиток творчих здібностей майбутнього вчителя образотворчого мистецтва" як динамічного неперервного процесу видозміни індивідуальних властивостей й якостей разом із спеціальними образотворчими здібностями, який відбувається у відкритій, цілісній системі його особистості під час активної навчально-творчої діяльності. Виокремлено структурні компоненти, визначено критерії, показники та рівні розвитку зазначених здібностей у студентів. Теоретично обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено технологію розвитку творчих здібностей майбутніх вчителів образотворчого мистецтва та педагогічні умови її реалізації у процесі вивчення фахових дисциплін.

Проаналізовано кваліфікаційний, професіографічний, аксіологічний та системний підходи до розуміння сутності поняття "професійна готовність" в контексті підготовки фахівців-педагогів. Із позицій функціонального та професійно-педагогічного підходів стосовно конкретного педагогічного фаху визначено суть і структуру професійної готовності майбутнього вчителя до організації позакласної роботи в школі.

Проанализирован квалификационный, профессиографический, аксиологический и системный подходы к пониманию сущности понятия "профессиональная готовность" в контексте подготовки специалистов-педагогов. Из позиций функционального и профессионально-педагогического подходов относительно конкретной педагогической профессии определенна суть и структура профессиональной готовности будущего учителя к организации внеклассной работы в школе.

In the article qualifying, professional graphic, acsyology and system approaches to understanding of essence of concept "professional readiness" is analysed in a context of preparation of experts-teachers. From positions of functional and professional-pedagogical approaches concerning a concrete pedagogical occupation, an essence and structure of professional readiness of the future teacher to the organization extracurricular work at school is defined.

Розглянуто питання управління навчально-художньою діяльністю (НХД) учнів початкових класів (УПК) на уроках образотворчого мистецтва. Запропоновано методику проектування засобів на рівні прямого, спів- та самоуправління. Уперше наведено алгоритм застосування методики поетапного циклічного введення засобів управління НХД УПК у поєднанні з поступовим впровадженням у кожному класі повного циклу переходу від прямого до самоуправління НХД учнів із поступовим збільшенням рівня труднощів і складності завдань.

Рассмотрены вопросы управления учебно-художественной деятельностью (УХД) учеников начальных классов (УНК) на уроках изобразительного искусства. Предложена методика проектирования средств на уровне прямого, совместного и самоуправления. Впервые приведен алгоритм применения методики поэтапного циклического введения средств управления УХД УНК в сочетании с постепенным внедрением в каждом классе полного цикла перехода от прямого до самоуправления УХД учеников с постепенным увеличением уровня трудностей и сложности задач.