Висвітлено лінгвософські та лінгвоестетичні аспекти теорії поетичної мови, особливості еволюції образного словника поезії 10 - 30 рр. ХХ ст. Зроблено системно-типологічний аналіз віршової мови українського символізму, поезії "Розстріляного Ренесансу" 20-х рр., підрадянської, західноукраїнської та емігрантської поезії 30-х рр. XX століття.

Акцентовано увагу на існуванні українського варіанта поетичного символізму на національних духовних і філософських засадах. Розглянуто специфіку українського модерністського індивідуалізму, що пояснюється особливостями національного менталітету та світосприйняття. Стверджено, що фольклорний матеріал і філософські концепти Г.Сковороди, допрацьовані П.Юркевичем, покладено в основу українського символізму та визначено його відмінність від західноєвропейських художніх стандартів.

Досліджено творчість визначних французьких поетів XIX ст.: П.Верлена, А.Рембо та С.Малларме. Детально проаналізовано особливості символізму в українській поезії початку XX ст., висвітлено діяльність В.Чумака, В.Еллана-Блакитного, П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри, М.Драй-Хмари та ін.

Українська поезія останньої третини XIX ст. - унікальне явище в духовній культурі українського народу. Вона ознаменувала важливий історико-літературний поступ в українському мистецтві слова, глибоко і гармонійно поєднавши такі важливі для поезії компоненти, як суб'єктивність переживання й об'єктивну предметність, емоційне й раціональне начало. Прийшло нове розуміння суб'ектно-об'єктної структури ліричного тексту, особливого становища суб'єкта, авторської особистості в системі лірики. Пропонований посібник об'єднує коло проблем, ідей, що дають можливість дещо по-новому подивитись на ті внутрілітературні естетичні закони, за якими рухалась і розвивалась українська лірика цієї доби. У ньому висвітлюється естетична стратегія, суб'єктна сфера, характерні тенденції розвитку української поезії 70-90 рр. XIX ст., розглядається її пафос, проблемно-тематичний спектр, образна й жанрова система.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(2=1УК)-316 + Ш5(4УКР)53-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401 + Ш5(4УКР)53-335

Рубрики:

Поетика <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено типологічний аналіз рецепції античної міфології в поезії українського та російського символізму. Зроблено узагальнення та систематизацію наявної інформації щодо поетичної діяльності символістів, особливості їх сприйняття та відтворення античних міфем і міфологем. Проаналізовано міфеми, міфологеми, тематичні мотиви, основні засоби вираження ідейного змісту у поезії українського та російського символізму. Розглянуто специфіку образно-символічного втілення загального та конкретного поетами-символістами за використання міфологем та міфем.

На підставі узагальнення літературно-художніх творів кінця ХІХ - початку ХХ ст., результатів наукових досліджень проаналізовано особливості історичної еволюції української пісенної поетики (УПП) даного періоду. Показано історичні витоки української пісні у контексті утвердження та розвитку пісенних жанрів, визначено культурно-історичні обставини, що сприяли актуалізації УПП. Охарактеризовано основні тенденції розвитку поетики пісенного слова в Україні в аспекті реконструкції еволюції поетичного образу в українській пісні, описано особливості поетичного слова в професійній літературі.

Проаналізовано основні етапи історичного розвитку української урбаністичної лірики. Простежено еволюцію літературознавчих підходів до виокремлення й аналізу урбаністичної тематики та поетики. Досліджено та систематизовано наявний у сучасному літературознавстві понятійно-термінологічний апарат, який застосовується для аналізу творів на урбаністичну тему (урбанізм, міський пейзаж, міський текст, метатекст, міфогеографія, символіка та міфологія міського тексту). Уточнено, семантично поглиблено й адаптовано для практичних потреб літературознавчого аналізу зміст понять "дискурс міста", "топос міста", "часово-просторова та предметно-тематична локалізація міського топосу". Охарактеризовано принципи сюжетної та предметно-образної організації міського поетичного топосу. Розроблено топологію аксіологічно-оцінних настанов, що визначають авторську концепцію міста у творі. Висвітлено основні семантичні моделі розгортання міського топосу у вітчизняній урбаністичній ліриці кінця XIX - середини XX ст.

Здійснено першу спробу дослідження сугестивної лірики з урахуванням міждисциплінарного розгляду поняття "сугестія". Проаналізовано генезу, особливості структури та функціонування сугестивних поетичних творів. На матеріалі поезій Л. Українки, М. Вороного, В. Свідзинського, П. Тичини, Б.-І. Антонича простежено специфіку реалізації сугестії на різних рівнях поетичної структури. Розкрито шляхи несвідомої взаємодії автора та читача у межах поетичного твору, яка забезпечується сугестивністю - здатністю художнього твору впливати на несвідоме читача.

Розглянуто основні світоглядно-естетичні тенденції української поезії кінця XIX - початку XX ст. в їх вияві у творчій індивідуальності письменника. Виокремлено структурно-семантичні типи художнього дискурсу, які виявляють системотворчу єдність онтологічної концепції та структурної парадигми - просвітницький романтизм, неокласицизм, неоромантизм, символізм і декаданс. З'ясовано художньо-світоглядну та формотворчу специфіку виокремлюваних дискурсивних типів. Розроблено концепцію структурно-типологічної своєрідності української поезії останніх десятиліть XIX - початку XX ст. Простежено явище синтезу структурно-семантичних тенденцій, яке дозволяє значно розширити уявлення про закономірності художнього розвитку української поезії.

Наведено бібліографію та зразки творчості поетів, які друкували вірші українською мовою в кінці XIX - середині XX ст., а також бібліографію літературних джерел про них. У даному томі подано відомості про авторів, прізвища яких починаються з літер Г - Ж, зокрема, Г. Г. Гануляка, Ф. З. Гаріна, В. З. Гжицького, В. І. Гришка, А. В. Дикого, М. Т. Дубовика, А. П. Животка, М. І. Жука. Увагу приділено розшифруванням багатьох раніше не розшифрованих псевдонімів і криптонімів поетів.

Висвітлено структурно-семантичну специфіку художнього дискурсу української поезії кінця XIX - початку XX ст. На підставі аналізу творчості І. Франка, М. Рильського, І. Стешенка, Б. Лепкого, В. Самійленка, М. Чернявського, П. Карманського, М. Вороного розкрито особливості розвитку просвітницького романтизму, неокласицизму, неоромантизму, символізму, декадансу в художньому дискурсі вітчизняної поезії даного періоду.

Освещена структурно-семантическая специфика художественного дискурса украинской поэзии конца XIX - начала XX вв. На основе анализа творчества И. Франко, М. Рильского, И. Стешенко, Б. Лепкого, В. Самойленко, Н. Чернявского, П. Карманского, Н. Вороного раскрыты особенности развития просветительского романтизма, неоклассицизма, неоромантизма, символизма, декаданса в художественном дискурсе отечественной поэзии данного периода.

На основі когнітивного підходу до аналізу мовних одиниць досліджено фольклоризми як домінанти українських поетичних текстів кінця ХХ - початку ХХІ ст., проаналізовано їх семантичні трансформації. Розглянуто фреймо-слотову організацію етнокультурних концептів, з'ясовано їх роль у вербалізації авторської мовної картини світу задекларованого періоду.

На основе когнитивного подхода к анализу языковых единиц исследованы фольклоризмы, которые выступают доминантами украинских поэтических текстов конца ХХ - начала ХХІ вв., проанализированы их семантические трансформации. Рассмотрена фреймо-слотовая организация этнокультурных концептов, выяснена их роль в вербализации авторской языковой картины мира задекларированного периода.

The article investigates folklorisms, appearing in the role of the dominants of the Ukrainian poetic texts at the end of the ХХ -the beginning of the ХХІ centuries on the grounds of the cognitive approach to the language units analysis. Their semantictransformations are analyzed. The framing slot structure of the ethnocultural concepts is considered. Their role in the verbalization of the author's language picture of the world in the pointed period is envisaged.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)53-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено бібліографії творчості та літератури про поетів, які друкували вірші українською мовою в кінці ХІХ - ХХ ст., а також представлено зразки їх творчості. Представлено унікальну бібліографію української поезії післяреволюційної доби, що включала в себе відомості про багатьох маловідомих і зовсім невідомих авторів та наведено характерні зразки їх творчості, бібліографію критичної літератури, а також представлено розшифрування багатьох раніше не розшифрованих псевдонімів і криптонімів.

Представлено бібліографія творчості й літератури про поетів, які друкували ввірші українською мовою в кінці ХІХ - середина ХХ ст. Наведено зразки їх творчості. Дев'ятий том містить відомості про авторів, прізвища, криптоніми та псевдоніми яких починаються з літер Тк-Черк.

На матеріалі поетичної творчості авторів "Молодої музи" (Б. Лепкого, В. Пачовського, П. Карманського) та "Української хати" (О. Олеся, С. Черкасенка, Г. Чупринки) розкрито художні особливості любовної лірики початку ХХ ст., виявлено елементи фольклорної поетики в модерному тексті, диференційовано фольклорні та модерні інтенції поезії кохання і з’ясовано специфіку їх функціонування. На основі аналізу та систематизації поглядів українських і зарубіжних учених на жанрову природу лірики як роду з’ясовано й уточнено значення терміну любовна лірика, а також диференційовано поняття лірики інтимної, любовної та еротичної. Для виявлення в авторських текстах слідів фольклорної поетики досліджено мотиви, образи та зображально-виражальні засоби пісень і балад про кохання. Встановлено, що ці народнопісенні жанри стали головними джерелами для розвитку модерної української любовної лірики. Доведено, що загалом любовна лірика "молодомузівців" і "хатян" містить риси як традиційної (фольклорної), так і модерністської поетик. Зауважено, що любовна поезія "Молодої музи" в цілому має песимістичне звучання, натомість любовна поезія "Української хати", попри наявність мінорних нот, у цілому є значно оптимістичнішою.