Розглянуто питання використання драматургією сюжетів з реального життя населення Слобожанщини та створення театральних вистав.

Досліджено проблему утвердження християнства у трагікомедії "Владимир" Ф.Прокоповича. Розглянуто суперечності княжої доби у драмах І.Франка "Три князі на один престол" та "Славой і Хрудош", а також романтику княжих часів у драматичній поемі-казці "Сон князя Святослава". Висвітлено історичні постаті у поемі І.Кочерги "Ярослав Мудрий". Викладено особливості відтворення національно-визвольних змагань у драмі С.Черкасенка "Северин Наливайко". Виявлено мотив зради у трагедії "Сава Чалий" М.Костомарова. Проаналізовано образ Богдана Хмельницького у драмі "Милость Божія". Проведено художню інтерпретацію історичних постатей у драмі О.Корнійчука "Богдан Хмельницький". Розглянуто образи кошового отамана Івана Сірко у поемі С.Черкасенка "Про що тирса шелестіла" та Івана Мазепи в однойменній драмі Г.Лижницького.

Исследована проблема утверждения христианства в трагекомедии "Владимир" Ф.Прокоповича. Рассмотрены противоречия княжеского периода в драмах И.Франко "Три князі на один престол" и "Славой і Хрудош", а также романтику княжеских времен в драматической поэме-сказке "Сон князя Святослава". Освещены образы-характеры в поэме И.Кочерги "Ярослав Мудрый". Изложено отображение национально-освободительных движений в драме С.Черкасенко "Северин Наливайко". Определен мотив предательства в трагедии "Сава Чалий" М.Костомарова. Проанализирован образ Богдана Хмельницького в драме "Милость Божія". Предложена художественная интерпретация исторических фигур в драме О.Корнейчука "Богдан Хмельницький". Рассмотрены образы кошевого атамана Ивана Сирко в поэме С.Черкасенко "Про що тирса шелестіла" и Ивана Мазепы в одноименной драме Г.Лижницкого.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)-336

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено типологічний аналіз драматичних творів М.Ломацького, Б.-І.Антонича та Ю.Федьковича, поєднаних подібною тематикою про Гуцульщину й опришківство та провідним образом Довбуша. Зазначено, що їх твори оригінально трансформують жанрові особливості, висвітлюють тематико-ідейні тенденції, подають образ Довбуша та опришків, акцентують увагу на фольклорних концептах та інтерпретації історичних моментів.

Проведен типологический анализ драматических произведений М.Ломацкого, Б.-И.Антонича и Ю.Федьковича, объединенных похожей тематикой о Гуцульщине и опрышковстве и ведущим образом Довбуша. Указано, что их произведения оригинально трансформируют жанровые особенности, освещают тематико-идейные тенденции, преподносят образ Довбуша и опрышков, акцентируют внимание на фольклорных концептах и интерпретации исторических моментов.

На матеріалі української та зарубіжної драматургії досліджено проблеми просторово-часової (хронотопної) організації структури драми як роду літератури і виду мистецтва, аргументується положення про тісний зв'язок цих літературно-сценічних категорій із стилем та художнім мисленням письменника.

Висвітлено основні етапи розвитку національної драматургії і театру від часів появи на етнічних українських землях перших театральних видовищ до початку XX ст., коли вітчизняне драматичне мистецтво переходить на засади нової європейської естетичної системи. Увагу приділено шкільній і вертепній драмі, діяльності Харківського та Полтавського театрів, феномену театру корифеїв. Проаналізовано драматургічний доробок І. Котляревського, В. Гоголя-Яновського, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Костомарова, М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого. Розкрито особливості розвитку української драматургії кінця XIX - початку XX ст. в контексті національної та європейської літератури.

Охарактеризовано постатті Володимира Великого, Святослава, Я. Мудрого, С. Наливайка, Б. Хмельницького, І. Сірка, І. Мазепи, С. Чалого, яких інтерпретували в історичних драмах видатні митці Ф. Прокопович, М. Костомаров, І. Карпенко-Карий, І. Франко, І. Кочерга, С. Черкасенко, О. Корнійчук і Г. Лужицький. Висвітлено проблеми утвердження християнства у трагікомедії "Володимир" Ф. Прокоповича, розшарування української нації у трагедії "Сава Чалий" І. Карпенка-Карого. Увагу приділено кошовому отаману І. Сірко у драматичній поемі С. Черкасенка "Про що тирса шелестіла".

Охарактеризованы личности Владимира Великого, Святослава, Я. Мудрого, С. Наливайко, Б. Хмельницкого, И. Сирко, И. Мазепы, С. Чалого, которых интерпретировали в исторических драмах выдающиеся художники Ф. Прокопович, Н. Костомаров, И. Карпенко-Карый, И. Франко, И. Кочерга, С. Черкасенко, А. Корнейчук и Г. Лужицкий. Освещены проблемы утверждения христианства в трагикомедии "Владимир" Ф. Прокоповича, расслоения украинской нации в трагедии "Савва Чалый" И. Карпенко-Карого. Внимание уделено кошевому атаману И. Сирко в драматической поэме С. Черкасенко "Про что опилки шелестели".

Надано оцінку збірника "Український водевіль", визначено його роль в історії української літератури та українського театру. Детально розглянуто історію появи такого своєрідного театрального жанру як водевіль, його еволюцію, охарактеризовано його національний колорит.

Досліджено деякі теоретичні аспекти словесного та музичного мистецтв, їх синтез і функціональність у драматургічному творі. На прикладі української та світової драматургії доведено взаємозалежність літературних і музичних образів, їх органічну взаємодоповнюваність, зрештою, їх специфічність у створенні п'єси та вистави. Обгрунтовано закономірності появи певних стильових домінант таких художніх форм, та вказано на методологічні можливості у вивченні цих ідейно-естетичних явищ.