Наведено літературно-критичні статті, рецензії, літературознавчі розвідки, передмови до чеських видань української літератури, українознавчі студії чеської україністки Зіни Геник-Березовської, в яких розглянуто українську літературу від давнини до сучасності, чесько-українські взаємини тощо.

Досліджено проблеми художнього мислення, пошуки формотворчих засобів, питання поетики окремого твору та творчості загалом, взаємопроникнення різнородових жанроутворень і стилевих виявлень. Проаналізовано драматургічні, епічні та ліричні явища національно-культурного процесу - драми Лесі Українки, Олександра Олеся, Володимира Винниченка, Спиридона Черкасенка, Миколи Куліша, Василя Пачовського, новелістика Василя Стефаника і Василя Ткачука. Визначено своєрідність української релігійної драми та поезії.

Висвітлено життєвий і творчий шлях видатних філософів, літературознавців, істориків, зокрема, Д.Чижевського, Ю.Бойко-Блохина, які були заборонені в радянські часи. Наведено філософські погляди українського письменника, богословсько-християнського філософа Г.Сковороди в новій інтерпретації з використанням архівних матеріалів м.Галлє.

Освещен жизненный и творческий путь известных философов, литературоведов, историков, в частности, Д.Чижевского, Ю.Бойко-Блохина, которые были запрещены в советское время. Приведены философские взгляды украинского писателя, богословско-христианского философа Г.Сковороды в новой интерпретации с учетом архивных материалов г.Галле.

Розглянуто літературні постаті, події та процеси, які потребують переосмислення у контексті сучасності. З урахуванням даних підходів проаналізовано творчість І.Франка, А.Міцкевича, Д.Чижевського, Р.Інгардена, М.Хвильового, І.Костецького, О.Гончара, Ю.Шевельова, О.Забужко, В.Шевчука. Визначено місце категорій цінності та цінування у феноменологічній теорії Р.Інгардена, а також символічної автобіографії у прозі М.Хвильового. Висвітлено питання апорії українського формалізму.

Рассмотрены исторические личности, события и процессы, требующие переосмысления в контексте нового времени. С учетом данных подходов проанализировано творчество И.Франка, А.Мицкевича, Д.Чижевского, Р.Ингардена, Н.Хвылевого, И.Костецкого, А.Гончара, Ю.Шевелева, О.Забужко, В.Шевчука. Определено место категорий ценности и оценивания в феноменологической теории Р.Ингардена, а также символической автобиографии в прозе Н.Хвылевого. Освещены вопросы апории украинского формализма.

Наведено літературознавчі та літературно-критичні статті, дослідження та рецензії різних років (1959 - 2003) відомого вченого-літературознавця, лаурета Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка і премії ім. О.Білецького, члена-кореспондента НАН України професора О.Мишанича. Розглянуто питання славістики, давньої української літератури, письменства Закарпаття та сучасного літературного процесу. Проаналізовано творчість І.Сільвая, О.Духновича, Ю.Химинця, а також наукову діяльність митрополита Й.Сліпого на засланні.

Приведены литературоведческие и литературно-критические статьи, исследования и рецензии разных лет (1959 - 2003) известного ученого-литературоведа, лауреата Национальной премии Украины им. Т.Г.Шевченко и премии им. А.Билецкого, члена корреспондента НАН Украины, профессора А.Мишанича. Рассмотрены вопросы славистики, древней украинской литературы, письменности Закарпатья и современного литературного процесса. Проанализированы творчество И.Сильвия, А.Духновича, Ю,Химинца, а также научная деятельность митрополита Й.Слепого в ссылке.

Розкрито сутність авторської свідомості письменника, розглянуто її систему, типологію та історію становлення. Показано особливості формування свідомості митця у різні періоди розвитку літератури (романтизму, неоромантизму, неореалізму, експресіонізму, імпресіонізму та модернізму) на прикладі творчості Л.Боровиковського, Т.Шевченка, Л.Українки, І.Франка, В.Стефаника, М.Коцюбинського, Б.Лепкого й П.Карманського. Визначено творчі можливості та обмеження авторської свідомості.

Раскрыта сущность авторского сознания, рассмотрена ее си система, типология и история становления. Показаны особенности формирования сознания художника в различные периоды развития литературы (романтизма, неоромантизма, неореализма, экспрессионизма, импрессионизма и модернизма) на примере произведений Л.Боровиковского, Т.Шевченка, Л.Украинки, И.Франка, В.Стефаника, М.Коцюбинского, Б.Лепкого и П.Карманского. Показаны творческие возможности и ограничения авторского сознания.

Описано методичні принципи для розкриття та пояснення "вічної тайни" художнього слова як однієї з найскладніших проблем науки про літературу. Розглянуто художній світ поезії П.Тичини "Ви знаєте, як липа шелестить...". Наведено системологічну концепцію теорії літературного твору. Розкрито зміст категорій поетики: "художнє мислення письменника", "художній світ літературного твору". Проаналізовано творчість класиків української літератури - Т.Шевченка, Є.Маланюка, В.Винниченка.

Описаны методические принципы для раскрытия и пояснения "вечной тайны" художественного слова как одной из наиболее сложных проблем науки о литературе. Рассмотрен художественный мир поэзии П.Тычины "Вы знаете, как липа шелестит...". Приведена системологическая концепция теории литературного произведения. Раскрыто содержание категорий поэтики: "художественное мышление писателя", "художественный мир литературного произведения". Проанализировано творчество классиков украинской литературы - Т.Шевченко, Е.Маланюка, В.Винниченко.

Викладено літературно-критичні розвідки, статті, доповіді та виступи видатного українського поета і перекладача, державного та громадського діяча, почесного професора Києво-Могилянської академії, почесного доктора Львівського, Прикарпатського та Варшавського університетів Д.В.Павличка, присвячені актуальним проблемам розвитку української літератури. Наведено матеріали про окремі персоналії та літературні явища або події, зокрема, розглянуто дослідження про творчу діяльність Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки, В.Стефаника, М.Рильського, М.Бажана, О.Довженка, В.Земляка, В.Симоненка, А.Малишка, П.Перебийноса, М.Андрусяка, М.Василенка, Д.Пилипчука, С.Гординського, В.Сосюри. У даному виданні наведено публікації автобіографічного змісту.

Рассмотрены литературно-критические очерки, статьи, доклады и выступления выдающегося украинского поэта и переводчика, государственного и общественного деятеля, почетного профессора Киево-Могилянской академии, почетного доктора Львовского, Прикарпатского и Варшавского университетов Д.В.Павличка, посвященные актуальным проблемам развития украинской литературы. Приведены материалы об отдельных персоналиях, литературных явлениях и событиях, в частности, приведены исследования Д.В.Павличком творческой деятельности Т.Шевченка, И.Франка, Л.Украинки, В.Стефаника, М.Рыльского, Н.Бажана, А.Довженка, В.Земляка, В.Симоненка, А.Малышка, П.Перебейноса, М.Андрусяка, Н.Василенка, Д.Пилипчука, С.Гординского, В.Сосюры. В данное издание включены публикации автобиографического содержания.

Висвітлено шляхи та типи раннього українського модернізму, періоди художнього процесу, міжлітературні взаємозв'язки. Розглянуто християнськість як універсальну засадничу основу творчості, наведено релігійну концепцію драми "Убите щастя" В.Мельника-Лімниченка. Приділено увагу драматургії Галичини періоду міжвоєння (1914 - 1939 рр.), О.Олеся та М.Матерлінка. Проаналізовано історично-релігійну драматургію Г.Лужницького, історичну драматургію М.Ласовської-Круг, експресіоністські новели В.Ткачука. Розкрито фольклорну природу прозових творів С.Пушина.

Освещены пути и типы раннего украинского модернизма, периоды художественного процесса, межлитературные взаимосвязи. Рассмотрена христианизация как универсальная основа творчества, приведена религиозная концепция драмы "Убитое счастье" В.Мельника-Лимниченко. Уделено внимание драматургии Галиции межвоенного периода (1914 - 1939 гг.), О.Олеся и М.Матерлинко. Проанализирована историко-религиозная драматургия Г.Лужницкого, историческая драматургия М.Ласовской-Круг, экспрессионистские новеллы В.Ткачука. Раскрыта фольклорная природа прозаических произведений С.Пушина.

Охарактеризовано постать Ю. Шевельова - одного з найвидатніших літературознавців, культурологів української науки та культури ХХ ст. з дослідження питань української літератури, живопису, театру. Показано значення 1860-го р. у творчості Т. Шевченка. Проаналізовано твори В. Підмогильного "Місто", О. Смотрича "Ночі. Новели", В. Барки "Батько й син", А. Любченка "Вертеп", памфлети М. Хвильового. Увагу приділено театру Лесі Українки, шостій симфонії М. Куліша, легенді про український неокласицизм. Висвітлено ретроспективи та перспективи української еміграційної літератури в Європі періоду 1945 - 1949 рр.

Охарактеризована личность Ю. Шевелева - одного из выдающихся литературоведов, культурологов украинской науки и культуры ХХ в. по исследованию вопросов украинской литературы, живописи, театра. Показано место 1860-го года в творчестве Т. Шевченко. Проанализированы произведения В. Подмогильного "Город", А. Смотрича "Ночи. Новеллы", В. Барки "Отец и сын", А. Любченко "Вертеп", памфлеты Н. Хвылевого. Внимание уделено театру Леси Украины, шестой симфонии Н. Кулиша, легенде об украинском неоклясицизме. Освещены ретроспективы и перспективы украинской эмиграционной литературы в Европе периода 1945 - 1949 гг.

Розглянуто матеріали наукового дослідження І. Франка, присвяченого вивченню історії українсько-руської літератури з давніх часів до 1890 р. Проаналізовано розвиток освіти, письменську та перекладну діяльність у Південної Русі, досліджено релігійні твори, полемічну літературу. Розкрито особливості становлення драматичної літератури XVII ст., висвітлено творчі здобутки київських учених даного періоду. Розглянуто розвиток народної творчості та літописної літератури XVI - XVIII ст., наведено відомості про православних письменників XVIII ст. Особливу увагу приділено вивченню творчості І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Костомарова, П. Куліша, зроблено огляд розвитку українсько-руської літератури в останніх деятиліттях XIX ст.

Приведены материалы научного исследования И. Франка, посвященного изучению истории украинско-русской литературы с давних времен до 1890 г. Проанализировано развитие образования, литературная и переводная деятельность в Южной Руси, исследованы религиозные произведения, полемическая литература. Раскрыты особенности становления драматической литературы XVII ст., освещены творческие достижения киевских ученых данного периода. Рассмотрено развитие народного творчества и летописной литературы XVI - XVIII ст., изложены сведения о православных писателях XVIII ст. Особое внимание уделено изучению творчества И. Котляревского, Т. Шевченко, Н. Костомарова, П. Кулиша, проведен обзор развития украинско-русской литературы в последних десятилетиях XIX ст.

Досліджено філософську та літературну творчість Г. Сковороди, розкрито її особливе значення в історії українського письменства. Проаналізовано поетичні твори митця, охарактеризовано їх образну систему, жанрову різноманітність та художні засоби. Висвітлено вплив творчості Г. Сковороди на розвиток нової української літератури. Розглянуто особливості рецепції ідей та образів мислителя у творчості Є. Гребінки, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, М. Костомарова, П. Куліша, Д. Чижевського, І. Франка. Проведено огляд наукових досліджень українських учених XIX - XX ст., присвячених вивченню творчості Г. Сковороди.

Исследованы философское и литературное наследие Г. Сковороды, расскрыто особое значение его творчества в истории развития украинской литературы. Проанализированы поэтические произведения писателя, охарактеризована их образная система, жанровое разнообразие и художественные средства. Рассмотрено влияние творчества Г. Сковороды на развитие новой украинской литературы. Показаны особенности рецепции идей и образов философа в творчестве Е. Гребенки, И. Котляревского, Г. Квитки-Основяненка, Т. Шевченка, Н. Костомарова, П. Кулиша, Д. Чижевского, И. Франка. Проведен обзор научных исследований украинских ученых XIX - XX ст., посвященных изучению творчества Г. Сковороды.

Подано інформацію про життєвий шлях і наукову діяльність академіка Академії наук вищої освіти України, доктора філологічних наук, професора Л. В. Краснової. Наведено її наукові статті з проблем поетики художнього образу, теорії та практики перекладу, компаративістики, а також наукові розвідки про творчість П. Куліша, А. Малишка, Л. Костенко, А. Буніна й інших класиків української та російської літератур.

У книзі зібрано наукові та наково-популярні праці відомого вченого-літературознавця, полоніста Людмили Едуардівни Петрухіної, в яких розглянуто художні особливості слов'янської романтичної балади, творчість її видатних представників - І. Франка, Ю. Словацького, Я. Краля, Я. Радисерба-Вєлі, Я. Ботто та ін. Значну увагу приділено висвітленню типології, функціональності та транспозиції образів в українській та польській модерністській поезії, аналізу творчості її представників, акцентовано на делімітизації простору в поезії модернізму. На матеріалі слов'янської поезії розглянуто пейзаж у контексті теорії літератури. Проаналізовано вивчення літератури польського романтизму в системі середньої та вищої освіти України.

Розглянуто питання зв'язків національних літератур, традиційних образів і мотивів світової класики, проблеми історизму в літературі, духовно-етичні засади українського та зарубіжного письменства. Ці проблеми висвітлено в контексті історико-функціональної ролі художньої літератури, її зв'язку з життям, у спектрі сьогоднішнього дня та прозорливо-застережливих візій класиків. Практично інтерпретовано історико-генетичний, історико-контактний, типологічний підходи до творчості вітчизняного й зарубіжного письменства (Гоголь і проблема історизму в літературі, поетична драматургія О. Пушкіна та Лесі Українки, Ф. Достоєвський і В. Винниченко, типи і символи у творах А. Чехова, містичний реалізм Ч. Айтматова в духовному дискурсі доби).

Подано праці автора різноманітної мовознавчої проблематики, написані протягом чотирьох десятиліть, що дають загальне уявлення про дослідницьке видноколо ученого та принципи його наукового пошуку. Висвітлено погляди на двомовність у соціолінгвістичних студіях О. Потебні та його послідовників. Розкрито питання естетики мови в працях Л. Булаховського. Подано перекладознавче дослідження сонетів О. Пушкіна в перекладі Д. Павличка. Увагу приділено символіці образно-смислових єдностей у поетичній мові І. Драча, концепту "доля" в поетичній картині світу Т. Шевченка. Розглянуто методичну проблему навчання української мови з урахуванням володіння близькою мовою - російською. Розкрито проблеми функціонування сучасної української мови як державної.

Наведено вибрані статті та дослідження з компаративістики українського літературознавця з США, академіка НАН України, почесного доктора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, професора Л. Рудницького, написані ним у різні роки в діаспорі та в Україні. Вони сприймаються як завершена монографічна цілість про українське письменництво у європейських і світових вимірах. Наведено бібліографічні матеріали, що в хронологічному порядку подають перелік вибраних наукових праць ученого, розкривають його багатогранну діяльність як президента Світової Ради НТШ.

Проаналізовано літературно-теоретичні праці С. Павличко - письменниці, літературознавця, перекладача, дослідника з питань історії вітчизняного письменства, проблем української та світової літератури. Розглянуто модернізм як ніцшеанство, неокласицизм як філософію консервативної модернізації, маргінальність як об'єкт теорії. Запропоновано концепцію поколінь і боротьби між ними, Євшанову концепцію творчості. Увагу приділено модернізму у контексті мистецького українського руху. Висвітлено особливості модерністичного руху на Заході у 1960 - 1970 рр. (Нью-Йоркська група). Досліджено проблеми маргінального/центрального у теорії М. Фуко.

Проанализированы литературно-теоретические труды С. Павличко - писательницы, литературоведа, переводчика, исследователя вопросов истории украинской словесности, проблем украинской и мировой литературы. Рассмотрены модернизм как ницшеанство, неоклассицизм как философия консервативной модернизации, маргинальность как объект теории. Предложены концепции поколений и борьбы между ними, Евшановая концепция творчества. Внимание уделено модернизму в контексте художественного украинского движения. Освещены особенности модернистского движения на Западе в 1960 - 1970 гг. (Нью-Йоркская группа). Описаны проблемы маргинального/центрального в теории М. Фуко.

Акцентировано внимание на идейно-художественном единстве пушкинского цикла "Повести Белкина", логике развития характеров в романах И. А. Гончарова. Прослежена еволюция принципов психологического реализма в русской прозе XIX в. (М. Ю. Лермонтов и Л. Н. Толстой). Исследованы функции смысловых и образных "сопряжений" в романе Л. Н. Толстого "Война и мир", определена специфика композиционных сопряжений в его романе "Анна Каренина". Раскрыто мастерство портретной характеристики персонажей в рассказах А. П. Чехова. Показано ритмическое богатство и разнообразие четырехстопного ямба в пушкинской лирике, эвфоническое своеобразие стихотворения А. Блока "Незнакомка".

Запропоновано теоретичні статті, які розкривають сутність мистецтва та його семіотичну природу, визначено методологію та методику аналізу специфіки художньої літератури як мистецтва слова, виявлено критерії оцінювання літературних творів. Висвітлено загальномистецькі поняття, закони та категорії естетичного освоєння дійсності, художньої аксіології, гносеології, антропології, онтології, творчого й історико-літературного процесу, художнього сприймання. Використано досвід структурно-семіотичної естетики, герменевтики, рецептивної та феноменологічної естетики, психоаналізу. Увагу приділено знаковому характеру літератури, художній мові, категоріям "означник", "означене", "смисл", "значення", "референт", "художній код" та інше. Порушено дискусійні проблеми, які залежать від методологічного розуміння сутності літературної творчості, усвідомлення конкуренції між різними стильовими тенденціями, школами, групами, угрупованнями, протистоянь естетичних програм тощо.