Розглянуто зміст і структуру шкільного курсу літератури, особливості сприймання учнями художньої літератури, основні етапи літературного розвитку школярів. На підставі застосування нових концептуальних засад освіти в Україні, поєднання традиційних й нових технологій викладання літератури наведено методи навчання, прогнозування та моделювання естетичних реакцій на уроках літератури. Запропоновано методику вивчення біографії письменника, літературно-критичних статей, методологію роботи над художніми творами різноманітних жанрів.

Висвітлено окремі питання, пов'язані з проблемою аналізу вірша. Наведено зразки аналізу вибраних поезій, що вивчаються в старших класах школи. Проаналізовано особливості роботи над текстом художнього твору в методиці викладання літератури.

Освещены отдельные вопросы, связанные с проблемой анализа стихотворения. Приведены образцы анализа избранных поэзий, которые изучаются в старших классах школы. Проанализированы особенности работы над текстом художественного произведения в методике преподавания литературы.

Розглянуто процес формування християнських моральних цінностей у старшокласників засобами художнього слова у культурологічному, загальноцивілізаційному та позаконференційному аспектах. Висвітлено історичні умови розвитку проблеми, сучасні науково-педагогічні погляди щодо шкільних курсів літератури. Наведено форми та методи роботи вчителя-словесника на уроках літератури, а також зразки експериментальних уроків.

Рассмотрен процесс формирования христианских моральных ценностей у старшеклассников средствами художественного слова в культурологическом, общецивилизационном и внеконференционном аспектах. Освещены исторические условия развития проблемы, современные научно-педагогические взгляды на изучение школьных курсов литературы. Предложены формы и методы работы учителя-словесника на уроках литератури, а также образцы экспериментальных уроков.

Проаналізовано історію розвитку світового епістолярію, розкрито пізнавальне та виховне значення епістолярної спадщини видатних українських письменників. Розроблено ефективні форми та методи практичної роботи з листами на уроках української літератури. Акцентовано увагу на необхідності застосування системного підходу під час вивчення літературознавчих понять. Запропоновано методику використання епістолярних матеріалів у процесі аналізу художнього твору та позакласній роботі. Наведено уривки з листів українських письменників, які рекомендовано використовувати на уроках української літератури.

Проанализирована история развития мирового эпистолярия, раскрыто познавательное и воспитательное значения эпистолярного наследия выдающихся украинских писателей. Разработаны эффективные формы и методы практической работы с эпистолярными материалами на уроках украинской литературы. Акцентировано внимание на необходимости использования системного подхода в процессе изучения литературоведческих понятий. Разработана методика использования эпистолярных материалов в процессе анализа художественного произведения и внеклассной работе. Приведены отрывки из писем украинских писателей, которые рекомендовано использовать на уроках украинской литературы.

Систематизовані й узагальнені журнальні та газетні статті утворили собою одинадцять тематичних циклів, до яких увійшли праці про найгостріші проблеми літературної освіти учнів та методика викладання української літератури в загальноосвітній школі відомого методиста-україніста Б.І.Степанишина.

Систематизированные и обобщенные журнальные и газетные статьи образовали одиннадцать тематических циклов, в которые вошли труды о самых острых проблемах литературного образования учеников и методика преподавания украинской литературы в общеобразовательной школе известного методиста-украиниста Б.И.Степанишина.

Запропоновано екзистенціально-діалогічну концепцію методики викладання української літератури, яку розглянуто як домінантну у роботі вчителя старшої школи. Наведено характеристику даної парадигми, а також технології та моделі її реалізації. Описано нові принципи, методи та прийоми викладання. Визначено елементи сучасних методів літературознавчого аналізу в школі.

Предложена экзистенциально-диалогическая концепция методики изложения украинской литературы, каторая рассмотрена как доминантная основа работы учителя старшей школы. Приведены характеристика данной парадигмы, а также технологии и модели ее реализации. Описаны новые принципы, методы и приемы преподавания. Определены элементы современных методов литературоведческого анализа в школе.

Розглянуто методологічні засади, методику та моделі діалогічного вивчення української літератури, її інтегрування у загальноєвропейську культуру. Проведено діалогічний аналіз художнього тексту. Проаналізовано прозу О.Стороженка, художньо-дидактичну поезію М.Підгірянки. Особливу увагу приділено діалогам національно-соціально-визвольних рухів в Україні та їх фольклорним та літературним версіям (від доби Руїни до кінця XVIII ст.), фольклору та літератури на матеріалах періодичних видань першої половини ХІХ ст. Висвітлено діалогічно-фольклорні особливості белетристики В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського. Визначено гендерну складову шкільного діалогічного прочитання художнього твору.

Рассмотрены методологические основы, методика и модели диалогического изучения украинской литературы, ее интегрирование в общеевропейскую культуру. Проведен диалогический анализ художественного текста. Проанализирована проза А.Стороженко, художественно-дидактическая поэзия М.Подгорянки. Особое внимание уделено диалогам национально-социально-освободительных движений в Украине и их фольклорным и литературным версиям (с периода Руин до конца XVIII в.), фольклора и литературы на материалах периодических изданий первой половины ХІХ в. Освещены диалогически-фольклорные особенности беллетристики В.Нарожного, О.Сомова, А.Погорельского. Определена гендерная слагаемая школьного диалогического прочтения художественного произведения.

Розглянуто проблеми становлення шкільної літературної освіти (ШЛО) в Україні у 1918 - 1938 рр. На підставі узагальнення багатьох факторів наведено нову наукову оцінку концепцій відомих методистів того часу, обгрунтовано головні тенденції функціонування системи професійної підготовки вчителів української мови та літератури, визначено зв'язки та фактори, що зумовили напрям її розвитку. Проаналізовано особливості розвитку ШЛО за умов функціонування Дальтон-плану. Наведено методичні концепції О.Білецького та А.Машкіна щодо викладання української літератури.

Рассмотрены проблемы школьного литературного образования (ШЛО) в Украине в 1918 - 1938 гг. На основе обобщения разнообразных факторов приведена новая научная оценка концепциям известных методистов того времени, обоснованы главные тенденции функционирования системы профессиональной подготовки учителей украинского языка и литературы, определены связи и факторы, которые обусловили направление ее развития. Проанализированы особенности развития ШЛО в условиях функционирования Дальтон-плана. Предложены методические концепции А.Билецкого и А.Машкина о преподавании украинской литературы.

Звернено увагу на питання, яке мало розроблено в сучасній методиці: особливості програми з літератури рідного краю; вимоги до тих творів, які залучаються в навчальний процес; вимоги до уроків літератури рідного краю.

Обращено внимание на вопросы, которые ещё мало разработаны в современной методике: особенности программы по литературе родного края; требования к тем произведениям, которые привлекаются к краеведческой работе; требования к урокам литературы родного края.

The author gives the basic attention to such questions which are still a little developed in a modern technique and especially excite teachers: features of the program under the native land literature; requirements to those products which are involved in work of regional studies; requirements to lessons of the literature of a native land

Висвітлено питання організації процесу викладання літератури на філософсько-історичних засадах у старших класах загальноосвітньої школи. Розкрито філософсько-історичні, літературознавчі та методичні аспекти даної проблеми. Доведено необхідність якісної перебудови та видозміни літературної освіти школярів, посилення уваги вчителів і учнів до світоглядно-ідеаційної основи творчості, взаємозв'язку художнього й історичного мислення письменників.

Освещены вопросы организации процесса преподавания литературы на философско-исторических основах в старших классах общеобразовательной школы. Раскрыты философско-исторические, литературоведческие и методические аспекты данной проблемы. Доказана необходимость качественной перестройки и видоизменения литературного образования школьников в сторону усиления внимания учителей и учеников к мировоззренческо-идеационной основе творчества, взаимосвязи художественного и исторического мышления писателей.

Досліджено специфіку вивчення творчості класиків української та зарубіжної літератур у школах Закарпаття другої половини XIX - першої половини XX ст. Розглянуто особливості розвитку шкільництва та гуманітарної освіти у контексті соціально-історичних і культурологічних обставин. Розкрито зміст шкільних курсів з літератури, принципи й мотивацію залучення творів красного письменництва до навчальних підручників і програм, розглянуто форми їх вивчення. Висвітлено внесок українських педагогів і культурно-освітніх діячів в організацію навчально-виховного процесу на національних засадах та популяризацію у краї кращих здобутків світової літератури. Обгрунтовано значення виявленого у процесі дослідження фактичного матеріалу для сучасної освітньо-виховної теорії та практики. Установлено, що вивчення української та зарубіжної літератур сприяє формуванню в школярів національної самосвідомості та загальнолюдських цінностей.

Проаналізовано дослідженість проблеми виховання доброчесності в учнів VII - IX класів загальноосвітньої школи засобами нової української літератури у філософській, психолого-педагогічній, культурологічній та медичній літературі. Висвітлено сучасні підходи до виховання моральної доброчесної особистості, з'ясовано суть і особливості впливу нової української літератури на виховання доброчесності в учнів VII - IX класів загальноосвітньої школи. Обгрунтовано критерії, показники, визначено рівні (високий, середній , низький і змішаний) ефективності виховання доброчесності у цих учнів, а також теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено його дидактичну модель.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми використання дидактичних ігор на уроках української літератури у V - VII класах як засобу активізації навчальної діяльності учнів. Здійснено системний теоретичний аналіз ігрових механізмів стимулювання навчальної активності школярів на даних уроках. Удосконалено класифікацію дидактичних ігор з літератури. Наведено науково обгрунтовану та практично перевірену методичну систему, доведено її доцільність і ефективність. Виявлено методичні умови підвищення навчальної активності учнів у процесі гри. Відібрано оптимальні методи, прийоми реалізації дидактичних ігор. Запропоновано комплекс таких ігор на різних етапах вивчення твору. Розвинуто методики формування літературно-художніх компетенцій учнів з використанням дидактичних ігор.

Наведено теоретично обгрунтовану й експериментально перевірену методику вивчення творів української літератури в X - XI класах загальноосвітньої школи на тлі подій і явищ відповідної історичної епохи. Розглянуто ефективні методи та прийоми роботи стосовно формування в учнів умінь проводити зіставлення певного літературного твору з відповідною історичною епохою, аналіз історичних образів і порівняння історичних даних про них з інтерпретацією образів-персонажів у художній літературі, розрізнення правди історичної та правди художньої. Відзначено, що здобування необхідних знань, формування вмінь аналізувати художні твори на тлі відповідної історичної епохи досягаються завдяки цілеспрямованій та систематичній роботі на уроках різних типів, а саме: уроках-бесідах, уроках-лекціях, бінарних уроках, уроках-дослідженнях. Установлено, що запропонована методика активізує розумову діяльність старшокласників, сприяє формуванню національної самосвідомості, усвідомленому сприйняттю художніх творів, становленню учнів як кваліфікованих читачів.

Запропоновано теоретично обгрунтовану й експериментально апробовану методику використання епістолярних матеріалів у процесі вивчення української літератури, суть якої полягає у послідовному й систематичному залученні епістолярної спадщини як джерела проникнення в духовний світ митця та його творчу лабораторію, а також як засобу заохочення школярів до самоаналізу. Визначено, що критеріями ефективності використання епістолярних матеріалів є рівень знань учнів про зазначений жанр та його особливості, наявність умінь і навичок роботи з письменницьким епістолярієм, зацікавлення духовним світом митця, його творчістю.

Досліджено психолого-педагогічний, естетичний, методичний аспекти проблеми читацької діяльності старшокласників, розроблено та науково обгрунтовано методичну систему навчальних ситуацій для її організації у процесі вивчення української літератури шляхом впровадження системного створення проблемно-емоційних ситуацій за допомогою відповідних методичних прийомів. За запропонованою системою представлено організацію читацької діяльності на прикладі вивчення в X класі новели М.М.Коцюбинського "Intermezzo" та його повісті "Тіні забутих предків", в XI класі - роману О.Гончара "Собор". Установлено, що система проблемно-емоційних навчальних ситуацій, яка створюється за допомогою відповідних прийомів і грунтується на особливостях читацької діяльності як виду естетичної рецепції, сприяє підвищенню рівня потреби старшокласників у читанні художніх творів та ефективній організації їх читацької діяльності.

Наведено теоретично обгрунтовану й експериментально перевірену методику вивчення драматичного твору з урахуванням специфіки жанру. Здійснено критичний аналіз літератури з даної проблеми. Розкрито психолого-педагогічні передумови ефективного навчання аналізу творів драматичних жанрів. Визначено критерії та рівні сформованості читацьких умінь учнів щодо розуміння специфіки таких творів та їх аналізу. За результатами дослідження доведено ефективність застосування різних форм роботи на уроках української літератури. Установлено, що запропонована методика значною мірою підвищує продуктивність розумової діяльності учнів, рівень їх знань з предмета, сприяє розвиткові творчої уваги, виховує захоплення театральним мистецтвом. На підставі результатів впровадження розробленої методики доведено її ефективність.

Розроблено теоретичні засади вивчення специфіки змісту та форми епічних творів у старших класах загальноосвітньої школи. Створено й експериментально перевірено методичну систему аналізу епічного твору в єдності змісту та форми. Визначено показники та рівні сформованості умінь старшокласників виявляти специфіку змісту та форми у процесі аналізу епічного твору. Удосконалено методику вивчення епічного твору з урахуванням його жанрової специфіки.

Розкрито суть та зміст української національної ментальності як психологічного та педагогічного поняття. Проаналізовано основні теоретичні здобутки у її вивченні. Експериментально досліджено психолого-педагогічні умови ефективного формування української ментальності на базі використання в навчально-виховному процесі особистісно зорієнтованих технологій розвитку кращих рис українського народу. Обгрунтовано зміст зразків української літератури та фольклору та психолого-педагогічні умови їх ефективного використання на уроках гуманітарного циклу та в позаурочний час, розглянуто суть необхідних для цього засобів з метою формування в учнів основної школи української національної ментальності.

Представлено теоретично обгрунтовану та експериментально перевірену методичну систему родинного виховання учнів V - VIII класів загальноосвітньої школи у процесі вивчення української літератури. Розглянуто ефективні методи та прийоми, спрямовані на засвоєння учнями цінностей родинних виховних традицій під час аналізу художніх творів родинної тематики. Установлено, що запропонована методика сприяє розвитку дослідницько-пошукових здібностей учнів, усвідомленому сприйняттю ними художнього тексту, позитивно впливає на формування особистісних якостей школярів, вихованню у них любові й пошани до батьків, почуття єдності родинних зв'язків, гордості за свій родовід.