Розглянуто тематичні цикли фольклорної традиції угорців та українців-русинів Закарпаття про одного з найвизначніших правителів Центральної Європи часів пізнього середньовіччя - угорського короля Матяша. Зазначено, що король ще за свого життя став найпопулярнішим героєм численних легенд, казок, пісень, анекдотів, які побутували протягом 500-а років, а кожен з народів вважав його своїм героєм, захисником національної культури та власної країни.

Рассмотрены тематические циклы фольклорной традиции венгров и украинцев-русинов Закарпатья об одном из выдающихся правителей Центральной Европы времен позднего средневековья - венгерском короле Матяше. Указано, что король еще при своей жизни стал популярнейшим героем многочисленных легенд, сказок, песен, анекдотов, бывших в обиходе на протяжении 500-а лет, а каждый из народов считал его своим героем, защитником национальной культуры и собственной страны.

На підставі фольклорних та історичних джерел розглянуто історичний аспект постаті Б.Хмельницького як національного вождя.

На основе фольклорных и исторических источников рассмотрен исторический аспект личности Б.Хмельницкого как национального вождя.

Наведено результати дослідження концептосфери Бог у біблійній, фольклорній, лінгвістичній картинах світу як сегментах української мовної картини світу. На підставі методики концептуального аналізу, методу семантичного профілювання, теорії семантичного поля визначено закономірності її структурного та семіотичного моделювання в синхронії та діахронії. Проаналізовано взаємозв'язки мови із мисленням, свідомістю, пізнанням, культурою, світоглядом. З'ясовано внутрішньоконцептуальні, міжконцептуальні, міжпольові та перехресні звязки концепту Бог, визначено концептуальні опозиції, висвітлено їх системні зв'язки, змодельовано ізосемічні та ізофункціональні ряди знакових утворень.

Приведены результаты исследования концептосферы Бог в библейской, фольклорной, лингвистической картинах мира как сегментах украинской языковой картины мира. На основе методики концептуального анализа, метода семантического профилирования, теории семантического поля определены закономерности ее структурного и семиотического моделирования в синхронии и диахронии. Проанализированы взаимосвязи языка с мышлением, сознанием, познанием, культурой, мировоззрением. Определены внутриконцептуальные, межконцептуальные, межполевые и перекрестные связи концепта Бог, выяснены концептуальные оппозиции, освещены их системные связи, смоделированы изосемические и изофункциональные ряды знаковых образований.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-694

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(23=УКР)-7 + Ш3(4УКР)-694 + Щ313(4УКР)0-414

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що у народній прозі про голодомори домінує установка на насильницьку зміну суспільно-політичних, сімейно-побутових, господарських та інших порядків, що суперечило ментальності українського етносу, оскільки ним керували споконвічні прагнення до національної та державної незалежності. Конфлікт двох ідей - творення й руйнації, моральності й аморальності, носіями яких, відповідно, були український народ, з одного боку, а з другого - більшовицька система, призвів до національної катастрофи. Підкреслено, що завдяки психологізму, емоційності викладу подій у творах розкрито трагічну долю українського народу.

Указано, что в народной прозе о голодоморе доминирует установка на насильственное изменение общественно-политических, семейно-бытовых, хозяйственных и других порядков, что противоречило ментальности украинского этноса, поскольку им руководили извечные стремления к национальной и государственной независимости. Конфликт двух идей - созидания и разрушения, моральности и аморальности, носителями которых, соответственно, были украинский народ, с одной стороны, а с другой - большевистская система, привел к национальной катастрофе. Подчеркнуто, что благодаря психологизму, эмоциональности изложений событий в произведениях раскрыта трагическая судьба украинского народа.

Висвітлено соціально-філософські аспекти "дерева-символу". Проаналізовано символ дерева в поетичній творчості Лесі Українки, його роль у традиційній культурі українців, весільній обрядовій пісенності у регіональному аспекті. Розглянуто питання використання деревної рослинності у фітодизайні, ландшафтній архітектурі та озелененні. Описано механізм дії мінералізованої (пластової) води на сільськогосподарські рослини, декоративні властивості гідрофільних рослин, перспективних для озеленення водних екосистем урбанізованих територій. Розкрито ареалогічну структуру та визначено цінність інтродукції деревно-чагарникових видів рослин ботанічного саду Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського.

Освещены социально-философские аспекты "дерева-символа". Проанализирован символ дерева в поэтическом творчестве Л.Украинки, его роль в традиционной культуре украинцев, свадебной обрядовой песенности в региональном аспекте. Рассмотрены вопросы древесной растительности в фитодизайне, ландшафтной архитектуре и озеленении. Описаны механизм действия минерализированной (пластовой) воды на сельскохозяйственные растения, декоративные свойства гидрофильных растений, перспективных для озеленения водных экосистем урбанизированных территорий. Раскрыта ареологическая структура и определена ценность интродукции древесно-кустарниковых видов растений ботанического сада Таврического национального университета им. В.И.Вернадского.

У контексті категорії національної вдачі та її соціально-психологічних аспектів (ерос, етос і рекреація) розглянуто накопичений (переважно в пам'яті) впродовж більш, ніж тридцятилітнього фольклористичного досвіду матеріал з даної теми на прикладі танцювально-інструментально-приспівкових та побутових ситуацій і рефлексій, спостережених автором особисто за польових умов.

В контексте категории национального характера и его социально-психологических аспектов (эрос, этос и рекреация) рассмотрен собранный (преимущественно в памяти) на протяжении более чем тридцатилетнего фольклористического опыта материал по данной теме на примере танцевально-инструментально-припевных и бытовых ситуаций и рефлексий, возникших от их наблюдения автором лично в полевых условиях.

Уточнено походження князів Вишневецьких, висвітлено їх зв'язки з правлячими династіями різних країн та іншими знатними родами, розглянуто й виправлено помилки, які супроводжували ці питання в більшості досліджень про Вишневецького. Встановлено причини загибелі Вишневецького в Константинополі у 1563 р., вияснено, чи пов'язана пісня про козака Байду саме з цим фактом і чи можна ототожнювати князя Д.Вишневецького і пісенного Байду. Розглянуто особливості формування епічної народної традициї про Вишневецького.

Уточнено происхождение князей Вишневецких, освещены их связи с правлящими династиями разных стран и другими знатными родами, рассмотрены и исправлены ошибки, сопровождающие эти вопросы в большинстве исследований о Вишневецком. Установлены причины гибели Вишневецкого в Константинополе в 1563 г., выяснено, связана ли песня о козаке Байде именно с этим фактом и можно ли отождествлять князя Д.Вишневецкого и песенного Байду. Рассмотрены особенности формирования эпической народной традиции о Вишневецком.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)44-8 + Ш3(4УКР)-694

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проналізовано розвиток образу вина як одного з чільних символічних концептів українського побуту, світогляду, фольклору, книжної поезії. Зокрема, показано еволюцію цього образу у новій українській літературі, починаючи від "Енеїди" Івана Котляревського й закінчуючи численними поетичними творами сучасних митців.

Вперше в сучасній фольклористиці висвітлено специфіку образотворення Божої Матері в українському фольклорі у контексті фольклорно-апокрифічних зв'язків. Проаналізовано історіографічні, джерельні матеріали та розроблено методику дослідження - вивчення образу Божої Матері на підставі аналізу відображення в апокрифіці важливих подій у житті Богородиці, через "поетичну біографію героя". Розкрито семантику образу Божої Матері в українській народній культурі. Обгрунтовано, що суть Богородиці як героя апокрифічної словесної традиції (в сюжетах народних легенд, духовних пісень, колядок) виявляє себе в аспектах - богообраності, материнського покликання та заступництва.

Досліджено типологію характеротворення у фольклорі та художній літературі з використанням матеріалу образу кошового отамана І.Сірка. На підставі аналізу фольклорних, рукописних і літературних текстів показано, що найбільшою мірою ідеалізовано події та постаті національних героїв у фольклорних джерелах, однак вони мають чітко визначені ціннісні критерії. Характер залучення уснопоетичного слова до наративних структур змінюється від цілковитої апологетичності до амбівалентності. Розглянуто співвідношення історичних правди та художньої вірогідності. Зазначено, що письменник відображає факти, базуючись на власній інтуїції, архетипній пам'яті, дусі минулого, закладеного у піснях, переказах, легендах, усних оповідях, особливостях національного менталітету. Важливу роль відіграє талант оповідача, майстерність сюжето- та характеротворення. Це підтверджено на підставі аналізу різних художніх візій історичного минулого (М.Горбаня, Г.Бабенка, А.Кащенка, С.Черкасенка, В.Домонтовича, В.Чередниченко, В.Малика, О.Пахучого, А.Химка, В.Кулаковського, Ю.Мушкетика. Зроблено висновок, що типологія характеру І.Сірка великою мірою має як підгрунтя ідеалізований в уснопоетичній творчості образ мужнього та суворого воїна, козацького проводиря, захисника національних і християнських святинь.

Здійснено системний аналіз ігрового фольклору в українській народній творчості. Розглянуто теоретичні принципи, методологічні засади й історію вивчення питання української традиційної ігрової культури у фольклористиці. Досліджено генезу народної гри. Запропоновано метод паралельного аналізу ознак і функцій ритуалу та гри як основних форм умовної поведінки. Визначено основні архетипні мотиви, які здійснюють інтеграцію ігрової традиції у вербальний і невербальний фольклор. Розроблено схему для визначення основних ігрових елементів, мотивів і ситуацій у жанрах фольклору.

Проведено комплексний аналіз поетики ініціаційного простору у різножанрових текстах українського фольклору (казок, календарно-обрядової, родинно-обрядової поезії). Висвітлено аспект переосмислення та художнього відображення арехетипів ініціаційного обряду. З'ясовано закономірності відтворення засобами фольклорного тексту ритуальної свідомості архаїчноі людини. Досліджено магічно-ритуальні джерела мотивів і символів ініціаційного простору у вітчизняному фольклорі. Виявлено особливості еволюції творчої свідомості носія фольклорної традиції - народу - у процесі зародження та становлення національного образного мислення. Доведено, що їдеї, учасники, акціональний аспект обряду ініціації спричинили формування сюжетики, мотивів, асіології образності українських народнопоетичних творів, а проблема переходу у фольклорі є художньо-міфологічним спадком свідомості попередніх епох, який у результаті еволюції творчої думки має відображення як поетична символіка.

Розглянуто системну модель образу козака в українській народній прозі (легендах, переказах, казках) у порівнянні з іншими жанрами українського фольклору (думами, історичними піснями, прислів'ями та приказками). Досліджено український народний історичний епос як генетично неоднорідну систему, яка склалася шляхом відтворення історичних подій і фактів, а також внаслідок зміни ставлення етнічних українців до більш архаїчного - міфологічного та фольклорного матеріалу, що спричинило становлення та утвердження національного українського менталітету. Детально описано історичний і культурний контексти виникнення, формування та розвитку феномену козаччини. Починаючи від індоєвропейського базису мілітарної традиції в українців простежено динаміку образу епічного героя-козака на підгрунті основних характеристик (виховання, побратимства, ставлення до жінки, козацької чоловічої родини) та художніх деталей атрибутивного типу (кінь/чарівний помічник, шабля/зброя, червоний колір).

Вперше предметом спеціального культурологічного дослідження на базі архетипної теорії К. Юнга постали не жіночі образи як такі, а жіночий архетип, форми його відтворення в міфопоетичній традиції української культури, його функціональне значення. Здійснено спробу дослідити регіональну актуалізацію жіночого архетипу в рамках національної культури з окресленням територіальних меж дослідження історико-етнографічними регіонами Середньої та Нижньої Наддніпрянщини та з залученням до аналізу жанрів усної народної творчості (казок, ліричних пісень) та традиційного декоративно-ужиткового мистецтва (декоративного розпису с кринь і вишивки рушників). До наукового обігу введено нові артефакти культури, якими стали весільні скрині Нижньої Наддніпрянщини кінця XIX - початку XX ст.

Проаналізовано способи художнього моделювання дійсності в укрїнському фольклорі. Висвітлено традиційний ідеал людини у різних видах і жанрах усної творчості. З'ясовано, що зображення ідеальної людини пов'язано з пошануванням культу предків, а також з героїзацією, ліризацією як способами освоєння світу. Встановлено, що ідеальне минуле на рівні суспільного ідеалу безпосередньо пов'язано з менталітетом народу, ідеями патріотизму та проектується у майбутнє, а на рівні родинно-обрядового життя відбувається певна констатація ідеальної сфери шляхом ідеалізації. Доведено, що поетичне моделювання прекрасного, зображення ідеальної людини залежить від світоглядних уявлень народу, його менталітету та жанрової специфіки творів фольклору. Виявлено, що основою поетичного моделювання у казках є фантастичний елемент (бажане стає дійсним); у легендах і переказах, думах та історичних піснях ідеалізується домінанта патріотизму через концепти волі, віри, слави; у пареміях переважає морально-етична складова ідеалу; у колядках та щедрівках сфера ідеального переноситься у майбутнє; у поховальних голосіннях образ людини ідеалізується способом ретроспекції та констатації сучасного, але без проекції у майбутнє. Виявлено стійкі фундаментальні соціонормативні компоненти народного світогляду та культурних концептів, що відіграють роль стабілізатора духовно-культурного розвитку й оптимізують сферу майбутнього та виправдані логікою народного світогляду та культури.

Виявлено сліди шаманських практик в українській фольклорній спадщині, розкрито вплив світогляду шаманізму на розвиток давньоукраїнської духовної культури. Розглянуто екзистенційну та гуманістичну складові міфології й обрядовості шаманізму, визначено його роль в історичних процесах становлення людської особистості, морального й естетичного досвіду, в генезі уявлень про місце людини в світі, про її стосунки з вищими духовними силами.

Проаналізовано поетичні та прозові тексти українського фольклору на тему чудес, що були створені або приурочені до актуальних подій у підрадянській Україні 1920-х рр., зокрема, релігійного народного руху й пов'язаних з ним тривожних суспільних настроїв. На підставі науково-методологічного досвіду української та зарубіжної фольклористики досліджено генезу цієї творчості, проаналізовано її зв'язок з конкретними подіями, висвітлено історію становлення та розвитку, розглянуто сюжетно-змістові та художньо-стилістичні особливості (зокрема, розкрито специфіку теми та руху фольклорного тексту й описано засоби відображення дійсності). Доведено фольклорне походження більшості досліджених текстів і показано їх значення як одного з найяскравіших проявів народної релігійності й антирежимних настроїв у підрадянській Україні 1920-х рр.

Проанализированы поэтические и прозовые тексты украинского фольклора чудес, созданные или приуроченные к актуальным событиям в пребывавшей под властью большевиков Украине 1920-х гг., в частности, религиозному народному движению и связанных с ним тревожных общественных настроений. На основе научно-методологического опыта украинской и зарубежной фольклористики исследован генезис данного творчества, проанализирована его связь с конкретными событиями, освещена история создания и развития, рассмотрены сюжетно-содержательные и художественно-стилистические особенности (в частности, раскрыта специфика темы и движения фольклорного текста и описаны средства отображения действительности). Доказано фольклорное происхождение большинства исследованных текстов и показано их значение как одного из наиболее ярких проявлений народной религиозности и антирежимных настроений в Украине 1920-х гг., пребывавшей под властью большевиков.