Досліджено фольклорну традицію та пісенні осередки Слобожанщини, пласт нового музичного діалекту і традиції пісенної обрядовості на Харківщині. Проаналізовано ритмоструктуру та різні мелоінтонаційні типи колядок, які виникли і розповсюджені у даному регіоні.

Висвітлено історію пошанування Пречистої, яке зародилося на початку існування християнства, але тільки від V ст. її визнала церква. Зазначено, що образ Богородиці часто зустрічається в українських колядках, переважно наділений якостями дбайливої матері для Свого Сина, заступниці усіх грішників.

Освещена история чествования Пречистой, которое зародилось в начале существования христианства, но только с V ст. ее признала церковь. Указано, что образ Богородицы часто встречается в украинских колядках, преимущественно наделен качествами доброй, заботливой матери для Своего Сына, защитницы всех грешников.

Висвітлено пісенний репертуар Полісся: твори, які закликають весну, оспівують її прихід, прославляють оновлення довкілля, весняне буяння природи та сільськогосподарські роботи, які відновлюються з приходом весни. Зазначено, що пісенність весняного циклу жителів Полісся є органічною складовою загальноукраїнського комплексу весняної обрядовості, яка є дієвим чинником збереження своєї етнокультурної ідентичності.

Освещен песенный репертуар Полесья: произведения, которые зазывают весну, воспевают ее приход, прославляют обновление окружающей среды, весеннее буйство природы и сельскохозяйственные работы, которые возобновляются с приходом весны. Указано, что песенность весеннего цикла жителей Полесья является органической составной общеукраинского комплекса весенней обрядовости, которая является действенным фактором сохранения своей этнокультурной идентичности.

Розглянуто паралелі у календарній приналежності (використання одного фольклорного твору в різні періоди календарної циклізації), найбільше яких спостерігається між веснянками та піснями літнього календарного обрядового циклу (русальними, петрівчаними та купальськими). Частотна каталогізація текстів і наспівів весняно-літніх пісень виявила ієрархію пріоритетності виконання фольклорних творів у різні часові проміжки календарного циклу.

Рассмотрены параллели в календарной принадлежности (использование одного фольклорного произведения в разные периоды календарной циклизации), наибольше которых наблюдается между веснянками и песнями летнего календарного обрядового цикла (русальными, петривчаными и купальскими). Частотная каталогизация текстов и напевов весенне-летних песен выявила иерархию приоритетности исполнения фольклорных произведений в разные часовые промежутки календарного цикла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(23=УКР)-519.2 + Ш3(4УКР)-633 + Щ313(4УКР)0-414.12

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості про жниварські колядки, які виконували у перший день жнив у селах Вінничини. Зазначено, що завдяки своїй поетичності та красі жниварські колядки збереглись у народній пам'яті, але їх стали сприймати не як жниварські, а як новорічно-різдвяні. Саме з цієї причини так багато жниварських тем у різдвяних колядках та новорічних щедрівках, а серед святих часто зустрічаються Петро, Павло, Ілля, дні пам'яті яких відзначають влітку.

Представлены сведения о колядках страдной поры, которые исполняли в первый день жатвы в селах Виннитчины. Указано, что благодаря своей поэтичности и красоте колядки страдной поры сохранились в народной памяти, но их стали воспринимать не как жатвенные, а как новогодне-рождественские. Именно по этой причине так много тем страдной поры в рождественских колядках и новогодних щедривках, а среди святых часто встречаются Петр, Павел, Илья, дни памяти которых отмечают летом.

Розкрито теоретичні засади дослідження та вивчення обрядового мистецтва в Україні. Показано роль мистецтва у формуванні світогляду студентів. Проаналізовано вплив національної освіти на духовні потреби особистості. Запропоновано методику записування етнографічних досліджень. Висвітлено специфіку становлення весільної обрядовості. З'ясовано зміст понять довесільної обрядовості, весілля. Розглянуто особливості реалізації культурологічних концепцій у системі вищої освіти. Викладено креативний підхід до вивчення мистецтва обрядової культури.

Раскрыты теоретические основы исследования и изучения обрядового искусства в Украине. Показана роль искусства в формировании мировоззрения студентов. Проанализировано влияние национального образования на духовные потребности личности. Предложена методика записывания этнографических исследований. Освещена специфика становления свадебной обрядности. Согласовано содержание понятий досвадебной обрядовости, свадьбы. Рассмотрены особенности реализации культурологических концепций в системе высшего образования. Изложен креативный подход к изучению искусства обрядовой культуры.

Висвітлено особливості музичного мислення у ранньотрадиційному фольклорі. Наведено загальну типологію та систематику українських весільних наспівів. На підставі виявлених генетичних зв'язків трьох основних стильових нашарувань у мелодиці українських весільних пісень розглянуто їх стильову єдність. Зазначено, що картографування основних наспівів і обрядових пісенних мікроциклів сприяє визначенню основних регіонів весільної пісенності в Україні.

Освещены особенности музыкального мышления в раннетрадиционном фольклоре. Приведены общая типология и систематика украинских свадебных напевов. На основе выявленных генетических связей и трех основных стилевых наслоений в мелодии украинских свадебных песен рассмотрено их стилевое единство. Указано, что картографирование основных напевов и обрядовых песенных микроциклов способствует определению основных регионов свадебной песенности в Украине.

Розглянуто проблеми, пов'язані з регіональною специфікою та динамікою побутування жанрів календарно-обрядового фольклору на Західному Поліссі. Уточнено межі Західного Полісся як фольклорно-етнографічного регіону. Виявлено ритмоструктурну типологію західнополіських жанрових різновидів календарно-обрядової пісні.

Рассмотрены проблемы, связанные с региональной спецификой и динамикой бытования жанров календарно-обрядового фольклора на Западном Полесье. Уточнены границы Западного Полесья как фольклорно-этнографического региона. Выявлена ритмоструктурная типология западнополесских жанровых разновидностей календарно-обрядовой песни.

Розглянуто купальську обрядовість Уманщини у контексті національної культурної семіосфери у дихотомії часопростору. Акцентовано увагу на ритуально-міфологічному, етнолінгвістичному змісті, регіональній специфіці обрядовості.

Рассмотрена купальская обрядность Уманщины в контексте национальной культурной семиосферы в дихотомии времени и пространства. Акцентировано внимание на ритуально-мифологическом, этнолингвистическом содержании, региональной специфике обрядности.

Розглянуто літню календарну обрядовість жителів Західного Полісся. Наведено тексти, подано науковий коментар і визначено походження кустових, русальних, купальських, петрівочних, косарських, ягідницьких, жниварських пісень краю.

Рассмотрена летняя календарная обрядность жителей Западного Полесья. Приведены тексты, дан научный комментарий и определено происхождение кустовых, русальных, купальских, петровочных, косарских песен края.

Наведено результати комплексного дослідження старовинних історичних пам'яток духовної культури українського народу - літніх обрядів і пісень з відповідними дійствами й іграми, що збереглись у народному побуті до сьогодення. Увагу приділено їх семантиці, етнології, конкретизації діалектики, визначенню території поширення, картографуванню діалектних регіонів.

Приведены результаты комплексного исследования старинных исторических памяток духовной культуры украинского народа - летних обрядов и песен с соответствующими действами и играми, сохранившихся в народном быте до настоящего времени. Уделено внимание их семантике, этнологии, конкретизации диалектики, определению территории распространения, картографированию диалектных регионов.

Розглянуто весільну обрядовість Уманщини у контексті національної семіосфери кінця XIX - початку XXI ст. Особливу увагу приділено пісням, що супроводжують весільний обряд. На основі архівних матеріалів, записів фольклористів, експедиційних досліджень науковців лабораторії "Етнологія Черкаського краю" Уманського державного університету ім. П. Тичини відтворено старовинний весільний обряд Уманщини.

Рассмотрена свадебная обрядность Уманского региона в контексте национальной семиосферы конца XIX - начала XXI вв. Особое внимание уделено песням, сопровождающим свадебный обряд. На основе архивных материалов, записей фольклористов, экспедиционных исследований ученых лаборатории "Этнология Черкасского края" Уманского государственного университета им. П. Тычини воспроизведен старинный свадебный обряд Уманского региона.

Визначено регіональні та локальні риси пісенності Західного Полісся у XIX ст., з'ясовано їх жанрову специфіку, базуючись на ритмоструктурній типології. З залученням значної кількості текстового матеріалу з'ясовано стан збереженості, динаміки та характеру побутування, історичних змін, що відбуваються у структурі календарно-обрядового фольклору Західного Полісся, використовуючи історично-порівняльний, функціональний, генетико-історичний, структурно-порівняльний, статистичний методи. Як джерельну базу використано тексти пісень, виявлених у архіві Полісько-Волинського народознавчого центру, записи, здійснені під час експедицій даного центру та Інституту культурної антропології. Загальний фонд дослідженого текстового матеріалу доповнено текстами зі збірників календарно-обрядової пісенності загальноукраїнського та регіонального спрямування, науково вірогідних методичних збірників, періодичних наукових видань.

Досліджено динаміку побутування, регіональну специфіку жанрової структури та систему мотивів календарно-обрядового фольклору Західної Волині. На підставі вивчення зафіксованих у даному ареалі текстів розроблено жанрову класифікацію календарно-обрядових творів. Проаналізовано кількісні та якісні показники у співвідношенні жанрів і мотивів у межах одного циклу. Розглянуто семантику та здійснено спробу реконструкції архаїчних реліктових явищ календарної обрядовості та календарно-обрядової поезії Західної Волині. До наукового обігу вперше введено сучасний "польовий" календарно-обрядовий фольклор даного регіону. Розглянуто особливості побутування унікальних народнопоетичних творів фольклорно-етнографічного комплексу "Колодка". Проаналізовано народнопоетичну основу театралізованих дійств на зразок "Вертепу", "Кози", "Маланки". Визначено специфічні регіональні риси календарно-обрядового комплексу Західної Волині.

Виявлено архетипно-образний пласт народної пісні, співвідношення архетипного й образного начал. Досліджено архетипне (несвідоме) начало у народній поетичній пам'яті. Створено методику виявлення архетипно-образної сфери народної пісні. Досліджено українські народні пісні календарно-обрядового циклу, що є унікальною жанровою системою, яка охоплює повний період художнього відображення життєвих явищ, починаючи від древньої людини (міфологічну пісенність) і до сьогодення. Вивчено сучасну народну пісню, яка виокремлює колективно-авторське начало ліричного автора, як індивідуалізовану, свідомісно виокремлену, індивідуально узагальнену систему творчого відображення. Зроблено спробу концептуально змоделювати народну пісню як текстову систему (знакової чи мовно-імпровізаційної даності) та модель архетипно-образну, яка містить попередню, часто невиокремлену свідомістю структуру на рівні менталітетного відчування ритму, символу, кольору, врешті, на рівні незафіксованої біоенергетичної структури, яка пізніше моделюється у поняття "мотив", що фіксується свідомістю. Проведено вибіркове дослідження трьох пластів народнопоетичного мислення (родинно-побутового, соціально-побутового й історичного) й одержано певні результати щодо динаміки розвитку поетичної свідомості. Залежність у родинно-побутовій ліриці від образних архетипів долі як системи буття, що найменована і не може бути змінена (міфологічне мислення), у соціально-побутовій народній ліриці змінюється акцентацією на соціальні фактори життя (чумацькі, рекрутські, бурлацькі, наймитські пісні та пісні про соціальну нерівність), хоча

Проаналізовано тексти народних молитов, замовлянь, заклинань, примовок та інших типологічно споріднених утворень, які розглянуто як самостійний вид української обрядової творчості. Базуючись на найбільш важливих досягненнях української та зарубіжної фольклористики, з'ясовано інваріантну структуру цих утилітарно-сакральних утворень як "ментифактів" фольклорного мовлення, виділено систему інваріантних апелятивних і експлікативних одиниць (формул) безсюжетного та сюжетного типів. У межах парадигматики обряду охарактеризовано функціональні особливості оказіональних творів у аспекті хронотопу, виконавця й адресата.

Проаналізовано соціальні й етнокультурні процеси на Буковині у ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено основні аспекти народного календаря східнороманського й українського населення Буковини за матеріалами музейно-архівних установ України, Румунії та Республіки Молдови, польовими етнографічними матеріалами, зібраними на території Чернівецької області та Сучавського повіту Румунії за 1997 - 2009 рр.

Проанализированы социальные и этнокультурные процессы на Буковине в ХІХ - начале ХХ ст. Освещены основные аспекты народного календаря восточнороманского и украинского населения Буковины по материалам музейно-архивных учреждений Украины, Румынии и Республики Молдовы, полевым этнографическим материалам, собранным на территории Черновицкой области и Сучавского уезда Румынии за 1997 - 2009 гг.

Вперше в українській фольклористиці досліджено етноісторичну обумовленість жіночих персонажів українського весільного фольклору. На підставі зіставлення відображених у фольклорних текстах функцій жіночих персонажів українського весілля з етнографічними й археологічними даними розкрито зв'язок відомих жіночих образів з давніми шлюбними нормами, визначено генетичну специфіку їх функцій у контексті давньої звичаєвості.

Надано комплексну наукову характеристику поховальної обрядовості Слобожанщини. Розглянуто світоглядні засади, атрибутику, регіональні та локальні особливості поховально-поминальної звичаєвості українців Слобідської України (від провіщення смерті до календарного поминального циклу), а також зміни, що відбулися у цьому комплексі народної культури впродовж XIX - XX ст.