Розглянуто основні підходи щодо вивчення колискових пісень (дескриптивний, компаративний, експланаторний) та базові типи їх аналізу (народнопоетичний, етномузикознавчий, семіологічний, структурно-тезаурусний, мотивний, комунікативний, акціональний, функціональний, культурно-етнографічний). Зазначено, що колискова пісня як жанр народної родинної лірики для дітей генетично пов'язана з замовляннями та відзначена специфічною домінантою ритмомелодичного начала у порівнянні зі значенням тексту, що пояснюється квазікомунікативністю мовленнєвих структур у складі творів жанру.

Рассмотрены основные подходы к изучению колыбельных песен (дескриптивный, компаративный, экспланаторный) и базовые типи их анализа (народнопоэтический, этномузыковедческий, семиологический, структурно-тезаурусный, мотивный, коммуникативный, акциональный, функциональный, культурно-этнографический). Указано, что колыбельная песня как жанр народной семейной лирики для детей генетически связана с заговорами и отмечена специфической доминантой ритмомелодичного начала в сравнении со значением текста, что объясняется квазикоммуникативностью речевых структур в составе произведений жанра.

Висвітлено життєвий та творчий шлях М.Костомарова - видатного вченого, історика, фольклориста, етнографа, педагога, письменника, літературознавця, журналіста, організатора та активного члена Кирило-Мефодіївського братства, який у 1844 - 1845 рр. працював учителем Рівненської гімназі та розгортав наукові студії з вивчення народної пам'яті про Б.Хмельницького періоду національно-визвольної боротьби українського народу. Наведено автобіографічні спомини М.Костомарова про перебування на Волині, а також його літературні твори та записи волинського фольклору.

Освещены жизненный и творческий путь Н.Костомарова - известного ученого, историка, фольклориста, этнографа, педагога, писателя, литературоведа, журналиста, организатора и активного члена Кирилло-Мефодиевского братства, который в 1844 - 1845 гг. работал учителем Ровенской гимназии и разворачивал научные студии по изучению народной памяти о Б.Хмельницком периода национально-освободительной борьбы украинского народа. Приведены автобиографические воспоминания Н.Костомарова о пребывании на Волыни, а также его литературные произведения и записи волынского фольклора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-631 + Щ313(4УКР)0-418

Рубрики:

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-631 + Ш5(4УКР)6-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-631

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-631

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено строфіку тексту купальської пісні "Гей, око Лада" і ритмоструктурний тип купальської мелодії, з якою цей текст міг співатися. Зазначено, що текст пісні виконувався під респонсорно-купальський наспів, а також підкреслено можливість застосування сучасних музично-етнологічних методів для критики, типології і текстології текстів, записаних без мелодій і з дефектами "задиктовування".

Определены строфика текста купальской песни "Гей, око Лада" и ритмоструктурный тип купальской мелодии, с которой этот текст могли петь. Указано, что текст песни исполнялся под респонсорно-купальский напев, а также подчеркнута возможность применения современных музыкально-этнологических методов для критики, типологии и текстологии текстов, записанных без мелодий и с дефектами "задиктовки".

Розглянуто напрями процесів варіативності сучасного репертуару соціально-побутових пісень Донецького Приазов'я.

Рассмотрено направление процессов вариативности современного репертуара социально-бытовых песен Донецкого Приазовья.

The article is dedicated to the directions of the variant's processes of the modern repertoire of the Donetsk Pryazov'ya. This research makes it possible for judge about the character of the folk tradition of the region.

Висвітлено джерела народнопісенної алегорії, роль алегоричної пісні (АП) у системі жанрів усної народної поезії, тематичне розмаїття АП. Проаналізовано особливості поетики українських народних АП в контексті загальновживаної народнопісенної лексики.

Освещены источники народнопесенной аллегории, роль аллегорической песни (АП) в системе жанров устной народной поэзии, тематическое разнообразие АП. Проанализированы особенности поэтики украинских народных АП в контексте общеупотребляемой народнопесенной лексики.

Зроблено опис більш як 900 найпоширеніших творів дитячого, календарного та родинно-обрядового фольклору, народних балад, пісенної лірики та ліро-епічних, жартівливих і танцювальних пісень. До опису кожної пісні включено відомості про її код за частотним каталогом українського пісенного фольклору. Розглянуто основну сюжетну лінію, віршований розмір, ритмоструктуру наспіву, найпоширеніші початкові слова (інципіти), основні (частотні) стильові характеристики та варіанти фольклорних творів, наведено матеріали про їх регіональне поширення.

Дано описание свыше 900 наиболее распространенных произведений детского, календарного и семейно-обрядового фольклора, народных балад, песенной лирики и лиро-эпических, шуточных и танцевальных песен. Описание каждой песни включает сведение о ее коде по частотному каталогу украинского песенного фольклора. Рассмотрены основная сюжетная линия, стихотворный размер, ритмоструктурура напева, наиболее растространенные начальные слова (инципиты), основые (частотные) стилевые характеристики и варианты фольклорных произведений, изложены материалы о их региональном распространении.

Отмечено, что народные песни составляют национальное богатство, историю, менталитет, образ жизни, обряды и традиции многих народов. Освещены стратегии перевода украинских народных песен на английский язык, принимая во внимание разные уровни текста, особенно такой, как лексико-стилистический. Стилистические словообразовательные средства, которые очень важны в украинских текстах, требуют особого подхода при их переводе и интерпретации в английском варианте.

Комплексно досліджено жанр пісні-хроніки як формозмістову єдність, розглянуто його динаміку на тематичному та структурно-семантичному рівнях. Показано своєрідність пісень-хронік, яка має прояв у функціональності, структурі, семантиці й елементах поетичного вираження. Виявлено та докладно досліджено мотиви, що виконують у піснях-хроніках конструктивну, динамічну, семантичну та продукувальну функції. Висвітлено взаємозв'язок пісень-хронік з фольклорною традицією та давнього матеріалу з новоутвореним. Залучено матеріал, що стосується національно-визвольної тематики XX ст., на який за відомих історико-політичних причин було накладено табу.

Визначено функціональне навантаження та прагматичну природу української пісні-хроніки та її основних концептів. Вперше систематизовано теоретичні дослідження співанки-хроніки як особливого жанру українського фольклору, зокрема, проаналізовано наукові праці відомих українських фольклористів І.Срезневського, М.Драгоманова, О.Кольберга, І.Франка, В.Гнатюка, Ф.Колесси. Запропоновано визначення терміну "пісня-хроніка". Розкрито особливості трансформації реального факту в сюжет хронікальної пісні, показано своєрідність поетичної структури фольклорного твору. Вперше проаналізовано парадигму трагічного у контексті вивчення пісні-хроніки, досліджено актуальну та дискусійну проблему творчих взаємозв'язків у системі першоавтор - автор-інтерпретатор - колективний автор. З використанням нових підходів вивчено поетику хронікальних пісень. До наукового обігу залучено малодосліджені варіанти співанок-хронік. Здійснено грунтовну ретроспекцію збірок фольклорних текстів, до яких включено співанки-хроніки, від Вацлава з Олеська (1833), О.Кольберга (1883) до академічного видання (1972). Для характеристики психологічної функції співанки-хроніки залучено значну кількість авторитетних праць з психології. Виявлено традиційні форми в авторському творенні, досліджено синтез традиційного та нового, індивідуального та колективного. Проаналізовано зразки, у яких відображено трагічні моменти, у контексті філософських узагальнень з метою визначення домінантних особливостей пісень досліджуваного жанру.

З'ясовано методологічні засади формування етноестетики у філософській системі понять загальної естетики. Висвітлено основні етапи розвитку естетичної думки у напрямі вивчення етнічної самобутності усної народної словесності. Розглянуто теоретичні аспекти дихотомічної опозиції "універсальне/національне" та встановлено світоглядні особливості її етнокультурного вияву. Зазначено, що основною смисловою домінантою етноестетики української народнопісенної творчості є категорія добропрекрасного - світоглядний концепт.

Визначено теоретичні засади опису уснопоетичного слова в тісному зв'язку форми та змісту як функціональної одиниці художньо-образної фольклорної системи. Розглянуто семіотичні параметри лексичних одиниць та їх лінгвоконцептуальні властивості як знаків української етнокультури. З'ясовано особливості семантичної структури народнопісенних лексем, простежено явища варіантності, синонімії, антонімії, омонімії, паронімії. Проаналізовано специфіку образної реалізації ключових слів у складі типових епітетних сполук, порівняльних структур, конструкцій з переносним і символічним значенням, фразеологізмів, усталених словесних комплексів у народнопісенному тексті. Описано групи стилістично маркованої лексики (уснорозмовні слова, діалектизми, застарілі одиниці, оказіоналізми, іншомовні запозичення, експресиви), визначено жанрові особливості словникового складу, специфіку народнопісенної норми. Охарактеризовано лексико-семантичні поля, які представляють мовну картину світу в українській народній пісні та відображають міфопоетичне й етнічне мислення народу.

Проаналізовано особливості музичного фольклору Східного Поділля в історичному аспекті його розвитку, зокрема народних пісень Вінниччини та Хмельниччини, їх родинно- та суспільно-побутовий жанри, календарну та родинну обрядовість. Наведено коментар до збірника "Українські народні мелодії" 1922 р. як навчально-методичного посібника передової методики музичних досліджень сучасності. Висвітлено теорію ритмоструктурного типу народної пісні К. Квітки як інструментарій методики дослідження етноісторичної проблематики.

Проанализированы особенности музыкального фольклора Восточного Подолья в историческом аспекте его развития, в частности народных песен Винницкой и Хмельницкой области, их семейно- и общественно-бытовой жанры, календарная и семейная обрядность. Приведен комментарий к сборнику "Украинские народные мелодии" 1922 г. как учебно-методического пособия ведущей методики музыкальных исследований современности. Освещена теория ритмоструктурного типа народной песни К. Квитки как инструментарий методики исследования этноисторической проблематики.

Висвітлено історію становлення та типологію народного багатоголосся (НБГ) Тернопільщини в контексті загальноукраїнського багатоголосого гуртового співу. Описано основні структурно-стилістичні типи НБГ, зокрема, гетерофонію, просте октавне та терцієве двоголосся, просте акордово-гармонічне триголосся. Розкрито виконавські особливості НБГ Тернопільщини.

Проаналізовано номінації простору в українській народній пісні. Охарактеризовано простір як універсальну мовно-світоглядну структуру. Розкрито специфіку категорії простору в філософії, природознавстві, літературознавстві, лінгвосеміотиці, етнолінгвістиці, а також лінгвофольклористиці. Визначено особливості лексико-семантичного поля "простір" у мовній картині світу української народної пісні. Описано мовні одиниці вираження лексико-семантичного поля "Міфопоетичний простір", "Свій простір" та "Чужий простір" як знаків просторової орієнтації, конкретизації місця дії в усній словесності й елементами мовно-етнічного коду українців.

Розглянуто особливості українського народнопісенного слова як одиниці специфічної художньо-естетичної системи з властивими її ознаками звукової, морфолого-словотвірної, лексико-семантичної, синтаксичної організації, усталеними засобами образності. Проаналізовано опорні слова, що входять до національно-мовної картини світу, окремими сферами якої є народні вірування, людина, тварини, рослини, світила, явища природи, географічні об'єкти, рідна земля - Україна.

Рассмотрены особенности украинского народопесенного слова как единицы специфической художественно-эстетической системы с присущими ее признаками звуковой, морфолого-словообразующей, лексико-семантической, синтаксической организации, устоявшимися средствами образности. Проанализированы опорные слова национально-языковой картины мира, отдельными сферами которой являются народные верования, человек, растения, светила, явления природы, географические объекты, родная земля - Украина.

Вивчено проблематику ліричної пісенності в співацькій творчості Н. Матвієнко, що є засобом відображення рис народної ментальності як елемента духовної культури України. Національну українську пісенну культуру проаналізовано в аспекті дослідження першооснов етнічної вокальної традиції, соціального підгрунтя та суспільних функцій, естетики фольклорного співу, яка докорінно відмінна від академічної теорії вокального мистецтва, а також розглянуто їх взаємозв'язок. У цьому аспекті подано особистість Н. Матвієнко в українській пісенній культурі другої половини XX - початку XIX ст. Проаналізовано виконавське мистецтво співачки на тлі становлення її співочої культури та в процесі всього досвіду в її культурницькій діяльності.