Здійснено перше комплексне монографічне історико-фольклористичне дослідження процесу рецепції українського фольклору у німецькомовних джерелах кінця XIX - початку XX ст., яке вводить в науковий обіг значний обсяг мало або цілком невичерпного матеріалу про історію розвитку контактів української та європейської фольклористики. Дослідження у повному обсязі охоплює факти рецепції українського фольклору у фаховій німецькомовній народознавчій літературі, виявляє певні закономірності появи та резонансу цієї рецепції, систематизує великий історико-фольклористичний фактаж для заповнення прогалин в історіографії розвитку української фольклористики.

Системно досліджено набутки волинезнавства, проаналізовано розгортання наукових студій фольклору. Висвітлено внесок діячів культури, літератури, мистецтва, окремих наукових товариств, установ, їх різних підходів до вивчення фольклору цього регіону, піднесення фольклористики до вищого ступеня тогочасної науки. Здійснено спробу відійти від існуючої у радянську добу періодизації вивчення історії, етнографії, літературознавства, фольклористики, пристосованої до національно-визвольного руху в Росії, та подати системний аналіз в аспекті реалістичних соціально-економічних умов. Відзначено, що систематизація великої кількості розпорошених рукописних, писемних джерел, надала змогу розглянути явище фольклористичних зацікавлень Волинню на базі досліджень діячів науки, літератури, мистецтва трьох народів (українського, російського та польського) з метою висвітлення спільного та відмінного у їх поглядах та оцінках.