Здійснено історико-географічну інтерпретацію даних IV книги "Історії" великого давньогрецького історика-мандрівника Геродота, який побував у Скіфії в середині V ст. до н.е. і залишив світові невмирущий образ стародавньої України. Висвітлено проблему історичної географії України. Проаналізовано результати "перепису" у Великій Скіфії. Акцентовано увагу на питаннях етнографії, топоніміки, гідронімії, етимології, археології, геології, металургії, екології.

Проведена своеобразная инвентаризация неиндоиранского языкового реликтового материала из Северного Причерноморья для его дальнейшего осмысления. Изучены многочисленные языковые реликты фракийского облика, которые представляют собой некое языковое состояние, подобное ранне-праславянскому и ранне-прабалтийскому состояниям. Указано, что именно в этих реликтах прослеживается наследие скифского языка, близко родственного подавляющей части фракийских языковых реликтов, а также балтийским и славянским языкам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш152.131.11-322 + Ш152.131.11-34:05

Рубрики:

Персидська (новоперсидська, фарсі) мова

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш152.131.11-212.4

Рубрики:

Персидська (новоперсидська, фарсі) мова

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш152.131.11-434

Рубрики:

Персидська (новоперсидська, фарсі) мова

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблемні питання відображення норми й узусу перської мови в іншомовно-перському словнику. Проаналізовано наявні у лінгвістиці суперечності у трактуванні лінгвістичних понять, дотичних до мовної норми. Вивчено співвідношення між усним і письмовим варіантом перської мови, а також мовні та мовленнєві явища, які доцільно відображати в іншомовно-перському словнику. Проаналізовано питання іншомовно-перського перекладу, що спричиняють труднощі для лексикографування, зокрема, питання синонімії у статті перекладу, часткової еквівалентності, сполучуваності слів, безеквівалентної лексики перської мови. Проаналізовано, класифіковано та виправлено наявні у словниках неточності відображення норм і узусу перської мови. Уточнено правила впорядкування словникової статті іншомовно-перського словника. Основними типами неточностей проаналізованих лексикографічних джерел є недосконале відтворення фонетичної структури слів, недоліки у відображенні сектору синонімії, неповне відтворення контекстуальних характеристик слова, конотативна та денотативна невідповідності перекладних еквівалентів заголовному слову, а також заміна адекватного перекладу трансляцією або транскрипцією.

Вперше в пострадянській та українській іраністиці проведено комплексний та всебічний аналіз авіаційної термінології сучасної перської мови (СПМ). Досліджено, описано та систематизовано шляхи термінотворення та термінотворчі процеси в авіаційній термінології СПМ, які сприяють їх подальшій уніфікації. Обгрунтовано положення про те, що домінуючі засоби галузевого термінотворення обумовлюються морфологічними та словотворчими особливостями та ресурсами мови, екстралінгвістичними чинниками, природою та специфікою розвитку конкретної галузі.

Вперше проведено дослідження концепту смерті в іраномовних номадів. Розширено джерельну базу для розв'язання проблеми сутності поняття щодо смерті в уявленнях ранніх кочівників Євразії. Відтворено ідеологічну модель скіфської поховально-поминальної обрядовості, що відповідає загальноіранському танатологічному міфу. Розкрито природу базової міфологічної моделі потойбічного світу й уявлень щодо посмертної долі у світоглядній системі іраномовних номадів. Запропоновано нову удосконалену інтерпретацію семантики окремих витворів елліно-скіфської торевтики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш152.131.1-212.5 + Ш5(0)952.314-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено базові військово-спеціальні питання основних галузей воєнної науки. Розкрито сутність таких понять, як національна та колективна безпека, миротворчі операції. Охарактеризовано структуру збройних сил, систему військової та військово-спеціальної освіти, техніку й озброєння Ісламської Республіки Іран. Розглянуто питання воєнно-політичного та військово-технічного співробітництва країни. Розкрито базові поняття часткової теорії військового перекладу. Увагу приділено проблемам формування та розвитку первинних навичок усного (послідовного та двостороннього) та письмового перекладу, формуванню активного білінгвального лексико-термінологічного мінімуму готових перекладацьких рішень в обсязі 1 500 та 2 000 одиниць на репродуктивному та рецептивному рівнях відповідно. Наведено персько-український і українсько-перський військові словники-мінімуми базових лексико-термінологічних одиниць, а також схеми загальної структури воєнної структури воєнної організації Ісламської Республіки Іран (перською і українською мовами).

Висвітлено структуру сучасної перської мови (ПМ) у взаємозв'язку з мовленнєвою інтерференцією, мовними запозиченнями та конвергенцією. Визначено більше 20-ти різнорівневих ознак, спряжених з аглютинативною технологією взаємозв'язку морфем, а також сучасну ПМ як мову аглютинативного морфологічного типу. Встановлено, що за відсутності наведених мовних особливостей в давньоперській мові та активного розвитку деяких з них, продовжується процес морфологічного становлення ПМ. Увагу приділено новим малодослідженим лінгвістичним категоріям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш152.131.11-322

Рубрики:

Персидська (новоперсидська, фарсі) мова

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено системну присутність Еламу в топонімії України. Показано наявність топонімічного сліду сатрапій у Наддніпрянщині. Наведено оглядову картосхему місцевих назв України, топонімічні контексти яких розглянуто у дослідженні. Проаналізовано іранські джерела етнонімів древлян, слов'ян, полян, волинян.

На основі опублікованих та архівних документів, які переважно вперше впроваджуються до наукового вжитку, згадок сучасників реконструйовано інтелектуальну біографію визначного українського історика В. П. Петрова (1894 - 1969). Висвітлено наукову діяльність ученого, проаналізовано його творчий доробок, показано місце та роль науковця у вітчизняній гуманітаристиці й, зокрема, історичній науці. Основний акцент зроблено на висвітленні його оригінальної концепції вітчизняної історії та теорії епох, що стала її методологічним підгрунтям. За В. Петровим історія українського народу є дискретною, не підпорядкованою ідеї прогресу та генетично пов'язаною з європейською культурою, адже має спільне з нею коріння - античну цивілізацію. Основні віхи життєвого та творчого шляху В. Петрова подано на фоні суспільно-політичних подій в Україні, СРСР та світі. Розглянуто працю В. Петрова "Скіфи. Мова і етнос" (1968).

Досліджено структуру фразеосемантичного мікрополя "Горе/Смуток/Печаль" сучасних перської і української мов. У досліджуваному фразеосемантичному мікрополі виокремлюється ядро з центральною частиною, ближня та дальня периферійні зони. Поле, що формується, постає як фрагмент цілісної моделі мовних засобів, які об'єктивують категорію емоційного стану.

Викладено питання вивчення звукозображальної лексики перської мови, яка складається із звуконаслідувальної і звукосимволічної підсистем. Висвітлено коротку історію вивчення фоносемантики, визначено ступінь вивчення цього питання в перській мові. Встановлено, що в сучасній перській мові звукозображальні корені зустрічаються в таких структурних типах: ГП, ПГ і ПГП (ПГПП, ПГПГП), де П — приголосний, Г - голосний. Найпоширенішим є тип ПГП. У всіх трьох позиціях звукозображальна функція залежить від акустико-артикуляторних характеристик голосних і приголосних фонем. Семантично перські звуконаслідувальні слова підрозділено на 11 великих тематичних груп, серед них - 26 лексико-семантичних груп, всередині яких 54 підгрупи. Явище звуконаслідування описано у контексті психології, встановлено важливу роль наслідування у формуванні членороздільної вимови людини. Здійснено порівняльно-типологічний аналіз звуконаслідувальних слів, виявлено звукозображальне походження деяких назв птахів і тварин у перській мові. Із додержанням сенсорного принципу класифіковано перські звукосимволічні слова за вісьмома лексико-семантичними групами. Зазначено, що здійснений структурно-фонетичний аналіз лексико-семантичної групи позначень округлості в перській мові за допомогою експерименту доводить фоносемантичний зв'язок значення округлості з лабіальністю. Підтверджено універсальність елементів звукосимволізму. Наведено короткий персько-російський словник звукозображальних слів у перській мові.

Розроблено методологію визначення етноспецифіки лексичної системи мови на матеріалі даних різномовних частотних словників. Залежно від типу мови, запропоновано робити це на чотирьох рівнях абстрагування: словоформному (враховано граматично зумовлені словозмінні особливості пари зіставлюваних мов), лексемному (морфологічно зумовлені словотвірні особливості), кореневих морфем (особливості, спричинені взаємними перекладними можливостями двох мов) і семантем (максимально семантично зумовлені особливості пари мов). На основі 200-х перших одиниць відповідних частотних словників публіцистичної лексики сучасних перської й української мов чотири рази поспіль виявлено їх диференційні елементи та розподілено їх за чотирма групами та десятьма лексико-семантичними полями. Також виокремлено лексику, притаманну перській мові загалом безвідносно до стилю мовлення, й одиниці, властиві тільки публіцистичному стилеві перської мови.

Зазначено, що структура перської мови, починаючи з кінця І тис. до н.е., демонструє стійку тенденцію до зміни власного мовного типу. Уже в середньоперській мові на всіх її рівнях знайдено елементи, притаманні мовам аглютинативної структури. У сучасній перській мові існує більше двадцяти різнорівневих ознак, спряжених з аглютинативною технікою зв'язку морфем, таких, що "співпрацюють" на збереження детермінанти (стрижневої ознаки) аглютинативних мов - незмінної морфеми-слова. Процес набуття перською мовою цих ознак обов'язково повинен був супроводжуватися функціональними запозиченнями (такими, які на відміну від відомих всім формальних запозичень, не асимілюються до системи мови-реципієнта, а, навпаки, перебудовують елементи окремої підсистеми під модель мови-донора) на всіх мовних рівнях. Незважаючи на масовість у певні періоди часу семітських запозичень у перській мові на всіх мовних рівнях, вони жодним чином не вплинули на перебудову жодної підсистеми перської граматичної системи. Для доведення того, що процес впливу тюркських діалектів (зокрема, азербайджанської мови) на перську мову триває й досі, проведено польові дослідження вживання перської лексики з просторово-кількісною семантикою, на предмет виявлення в мовленні азербайджаномовних і персомовних іранців провідної стратегії щодо іменування просторових вимірів об'єктів. З'ясовано, що в устах азербайджаномовного населення Ірану перська мова зазнає відчутної прихованої інтерференції. У подальшому така модель функціонування лексичної підсистеми з семантикою розміру може стати причиною мовної конвергенції.

Досліджено вплив зовнішніх екстралінгвістичних факторів на процес запозичення із французької та англійської мов. Простежено хронологію ірансько-французьких та ірансько-англійських мовних, літературних, економічних та культурних контактів. З'ясовано особливості формування основних лексико-семантичних груп галліцизмів на позначення суспільно-політичної, технічної, військової, медичної, фізичної, термінологій; представників тваринного та рослинного світу, назв місяців та англіцизмів для номінації спортивної, технічної, комп'ютерної, побутової та кулінарної лексики у сучасній перській мові. Визначено особливості їх функціонування у літературі різноманітного спрямування. Розглянуто особливості фонетичної, граматичної та семантичної адаптації галліцизмів та англіцизмів на грунті сучасної перської мови. Відібрано 591 запозичення від загальної кількості проаналізованого корпусу іншомовних лексем (1 000 л. од.). Визначено частотність функціонування англіцизмів і галліцизмів у межах кожної лексико-семантичної групи.

Побудовано логічно несуперечливий якісний та кількісний опис питомих засобів словотвору сучасної перської мови у синхронічному зрізі засобами формальної морфології. Застосовано основні методологічні засади формально-морфологічного підходу, якими є: повнота, простота, однорідність, формалізація. На основі матеріалу тлумачного словника перської мови М. Каріба (29 162 слова) укладено словотвірний інвентарій та подано його квантитативні характеристики, виявлено кількісні співвідношення морфологічних класів і прямих та опосередкованих запозичень, а також обраховано процентні кореляції рекурентного й унікального корпусів словотвірного інвентарію. За допомогою макросів оптимізовано найбільш громіздкі ділянки морфологічного аналізу. Було помічено та сформульовано кілька морфологічних закономірностей, за якими відбувається організація морфологічних складових у словотвірних формулах і цілій системі. Встановлено продуктивні словотвірні моделі та види дистрибуцій, наявні у лексемах словотвірного реєстру, визначено ступені префіксації та суфіксації у морфологічних класах та описано потужність морфологічних груп коренів теперішнього та минулого часу дієслова перської мови.