Описано морфемну будову ойконімів, зокрема, назв населених пунктів Франції. Висвітлено способи та правила творення катойконімів - назв осіб за місцем народження та проживання у сучасній французькій мові. Проаналізовано синтагматичні особливості катойконімних суфіксів у французькій мові.

Описана морфемная структура ойконимов, в частности, названий населенных пунктов Франции. Освещены способы и правила образования катойконимов - названий лиц по месту рождения и проживания в современном французском языке. Проанализированы синтагматические особенности катойконимных суффиксов в французском языке.

Вивчено вплив поетонімогенезу (онімізації, апелятивації, трансонімізації) на формування семантичних і образних можливостей поетонімів. Уперше досліджено трансонімізацію як засіб формування поетики онімів. Доведено, що семантика поетоніма є контекстною семантикою складної ієрархічної структури. На підставі зіставного аналізу змістової структури поетонімів в оригінальному творі та перекладах виявлено облігаторні та факультативні компоненти у семантиці іменувань, з'ясовано їх вплив на виражальні можливості поетонімів. Розглянуто аспект формування поетики онімів залежно від фонетичних, дериваційних, морфологічних і граматичних засобів. Вивчено синергатичну семантику та конгенеративну поетику онімів у словосполученнях. Відзначено, що результати дослідження дозволяють здійснити розробку принципів лексикографування поетонімів, що функціонують на базі прийомів трансонімізації та онімізації.

Досліджено когнітивно-ономасіологічний механізм мотивації назв страв у французькій мові. Встановлено мотиваційний зв'язок їх ономасологічної структури та семантики з фрагментом знань про позначене. Обгрунтовано теоретичні засади когнітивно-ономасіологічного аналізу французьких гастронімів. Проаналізовано різні концепції мотивації та підходи до її типологізації. Охарактеризовано пропозиційно-диктумний, асоціативно-термінальний і прецедентний типи мотивації. Висвітлено способи поєднання різних за когнітивним статусом мотиваторів у змішано мотивованих французьких гастронімах. Описано аксіологічні особливості досліджених найменувань.

Досліджено топоніми французької мови, розкрито особливості їх формування, семантику та функціонування. З'ясовано історію лінгвістичних досліджень французьких топонімів, окреслено зміст поняття "топонім" в ономастичній терміносистемі французької мови. Встановлено етимологію топонімів, в основі яких лежать грецькі, кельтські, латинські, германські, нормандські, бретонські, баскські джерела. На основі лексикографічних джерел охарактеризовано топоніми, основою яких є апелятивна лексика, виокремлено за семантичним критерієм їх основні лексико-тематичні групи. Особливу увагу приділено особливостям формування відонімних топонімів: процесам перетворення пропріальних компонентів у словотвірні морфеми різних підкласів топонімів - топооснови та топоформанти, проведено їх лінгвістичний аналіз. Досліджено структурно-словотвірні аспекти топонімів і визначено їх характеристики. Укладено словник топонімів.

Здійснено комплексне дослідження функціонування структурно-семантичних типів вторинної номінації у французькій мові періоду Преціозності (XVI - XVII ст.). Запропоновано новий критерій типізації вторинних номенів згідно з їх приналежністю до граматичного чи лексико-семантичного рівня мови. Вирізнено структурні (займенниковий, іменниковий, прикметниковий, прислівниковий, дієслівний (простий, комплексний) і пропозитивний) і семантичні (стилістична анафора, метафора, метонімія, перифраз) типи вторинної номінації у текстах французьких письменників і поетів-преціозників (збірка "Le Grand Dictionnaire des Precieuses" А. Бодо, листи Мадам де Лафайєт і Мадам де Севіньє, новели Мадам де Лафайєт, сонети П. де Марбефа, В. Вуатюра, К. де Мальвіля, поема М. де Скюдері). Ідентифіковано способи творення преціозних вторинних номенів у французькій художній літературі періоду Преціозності, серед яких найпродуктивнішою є семантична транспозиція. Визначено 5 груп концептосфер, які послужили джерелами для преціозної вторинної номінації. Схарактеризовано вплив соціокультурного простору періоду Преціозності на становлення граматичних норм французької мови, представлено стислий огляд суспільно-політичної ситуації у Франції XVI - XVII ст. Проаналізовано передумови виникнення періоду Преціозності, описано основні напрями розвитку французької мови того часу.