На основі когнітивного підходу проаналізовано емотивність як мовне явище, розглянуто її онтологічні та гносеологічні основи, компонентний склад та кількісні характеристики. Досліджено взаємовідношення емотивності з предметно-логічним компонентом значення та варіанти взаємодії зазначених складників у семантичній структурі мовних одиниць різних рівнів, передусім лексичного та граматичного, які є основою для утворення фразеологічних одиниць. Детально розглянуто взаємовідношення між емотивністю та функціонально-стилістичним компонентом значення.

Отмечено, что разнообразие существования множества возможных обозначений объекта исследования фразеологов всего мира обусловливается многими факторами. И хотя дефиниции являются инструментами для любого филологического исследования, представляется невозможным найти одну приемлемую для всех школ и течений дефиницию идиом. Идиоматика долгое время оставалась отдельной наукой, чем-то некартезианским. И если раньше исследователи подходили к исследованию описательно, то в последнее время осуществляются попытки объяснить когнитивные и познавательные аспекты данных единиц языка.

Розглянуто особливості фразотвірних процесів фразеологічних біблеїзмів та їх лексикографічної фіксації в одномовних словниках німецької мови. Фразеологічну одиницю висвітлено з позицій концептуально-мовної сутності - як одиницю субстрату мовної картини світу. Фразеологічні біблеїзми визначено компонентами релігійної картини світу, яка є особливим засобом відбиття світу. Процес фразотворення - сукупність розумових операцій вищого порядку. Концептуально-мовні механізми утворення фразеологічних біблеїзмів (ФБ) обумовлені типом утворюваної одиниці. Релевантною ознакою утворення ФБ у німецькій мові визначено часовий фактор. Крилаті вирази-біблеїзми розглянуто як одиниці особливого "проміжного рівня" та потенційні фразеологічні одиниці. Ключовим поняттям за умов розмежовування процесів варіювання та деривації обгрунтовано поняття тотожності. Особливості процесів фразеологічної деривації у німецькій мові обумовлені знаковими властивостями даних одиниць. Лексикографічну фіксацію фразеологічних біблеїзмів у німецькій мові розглянуто як одну з форм представлення мовної картини світу - її наукову репрезентацію.

  Скачати повний текст

Досліджено шляхи та механізми утворення та модифікації інтенсивності ознаки "інтелектуальні властивості людини" у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови. У зв'язку з різним ступенем маркованості даної ознаки простежено способи її вербального відображення у процесі формування цілісного фразеологічного значення. Здійснено комплексний аналіз ступеневого ранжування інтенсивності досліджуваної ознаки в аспекті діалектичної взаємодії її кількісних і якісних параметрів. Доведено, що філософський закон про перехід кількості в якість є базою становлення та зміни інтенсивності ознаки "інтелектуальні здібності людини" (ІЗЛ), що реалізується у фразеологічних одиницях (ФО) в результаті дії лінгвальних і екстралінгвальних чинників. Встановлено, що категорія інтенсивності є явищем якісно-кількісного порядку, в якому кількісні зміни відображаються на шкалі градуальності у межах якісно нового виміру інтенсивності. Розглянуто кількісний і якісний різновиди інтенсивності ознаки ІЗЛ. На підставі результатів аналізу її фразеотематичного поля окреслено шляхи і способи становлення та трансформації інтенсивності за первинного та вторинного фразеотворення. Виявлено, що у межах першого процесу мають чинність лексико-семантичні, фонетичні та лексико-граматичні засоби, а у межах другого - субституція, розширення та звуження компонентного складу ФО, контамінація. Доведено суттєву залежність первинного та вторинного фразеотворення від емоційного стану мовця.

Здійснено комплексний аналіз компаративних фразеологічних одиниць (КФО) сучасної німецької мови з урахуванням взаємодії різнорівневих мовних одиниць у процесі первинного фразотвору. Визначено мовленнєві модифікації порівняльних фразеологізмів для виявлення змінного характеру семантики образу-еталона. Встановлено джерела походження німецьких КФО, виявлено основні шляхи і механізми їх утворення. На основі національно-культурної інформативності досліджуваних одиниць встановлено глибинні зв'язки між фразеологією й національним менталітетом, проведено ідеографічну категоризацію антропоцентричних порівняльних фразеологізмів з компонентом "психічна діяльність людини".

Дисертацію присвячено проблемі національно-культурної семантики фразеологізмів австрійського варіанта німецької мови. Запропоновано комплексний опис культурно-історичного змісту австрійського фразеологічного фонду. Здійснено спробу синтезу лінгвокраїнознавчого та культурологічного аналізу семантики фразеологізмів із теорією національних мовних варіантів. Наведено історичний огляд концепцій взаємодії мови й культури, сформульовано визначення національного мовного варіанта, висунуто гіпотезу подвійної лінгвістичної додатковості. Визначено статус та об'єм національно-культурної семантики австрійських фразеологізмів, проаналізовано особливості австрійської фразеологічної мікросистеми, запроваджено поняття національної маркованості. Розроблено експериметальну методику експлікації національно-культурного компонента семантики фразеологізмів національного варіанта. Його прояви досліджено на трьох різних рівнях плану змісту та у трьох різних структурно-семантичних розрядах фразеологізмів, а також у текстовому, мовленнєвому функціонуванні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано національні стеоретипи в англо-німецьких відносинах XX - XXI ст. у лінгвокогнітивному та лінгвокультурному аспектах з урахуванням екстралінгвістичних чинників, які впливають на формування стереотипів. Визначено базові орієнтири вивчення стереотипів у межах лінгвокультурної парадигми. З'ясовано місце стереотипів у ментально-лінгвальному комплексі. Вивчено механізми їх формування, причини та наслідки стереотипізації. Уточнено класифікацію стереотипів та їх основні мовні форми. Досліджено авто- та гетеростереотипні уявлення німців і англійців у межах семантичної опозиції "ми" - "вони" на матеріалі лексичних і фразеологічних одиниць, фольклорних, художніх текстів, анекдотів, фаризмів і публічних директивів як маркерів національно-культурних сценаріїв. У лінгвокультурній перспективі розглянуто чинники, що впливають на сприйняття інших націй, а саме: національні цінності, національні стереотипи поведінки та національний характер. Розглянуто публікації сучасної англійської та німецької преси з урахуванням культурно-історичного аспекту англо-німецьких відносин. Вивчено стереотипні характеристики, наведені у текстах, та стратегії вираження стереотипних уявлень.

Досліджено семантичне, функціонально-стилістичне та культурологічне співвідношення німецьких фразеологізмів з етнокультурним компонентом та їх українських відповідників, а також питання досягнення адекватного перекладу фразеологізмів цієї групи. Запропоновано новий підхід до вирішення проблеми перекладу фразеологізмів, що базується на врахуванні результатів дослідження етимології одиниць вихідної мови та мови перекладу. Визначено основні критерії добору засобів та способів перекладу фразеологізмів з етнокультурним компонентом: семантика фразеологічних одиниць (ФО), включаючи стилістичне та національне забарвлення; особливості функціонування ФО в контексті. Виявлено, що наявність синонімічно-антонімічних зв'язків ФО розширює можливість варіантного вибору засобу перекладу. Зауважено, що причиною відмови від мовного відповідника стає актуалізація окремих компонентів фразеологізмів, ФО з етнокультурним компонентом можуть бути відтворені фразеологічними та нефразеологічними способами. Показано, що образ може зберігатися, змінюватися, зсуватися або зникати, експресивно-стилістичне забарвлення може зберігатися, пом'якшуватися, стиратися.

На підставі комплексного аналізу німецьких фразеологізмів з компонентом на позначення фізичного стану людини встановлено їх специфічні особливості в зв'язку з виявленням ролі компонента у формуванні цілісного фразеологічного значення. З'ясовано, що фразеотематична група, об'єднана за тематичним індикатором, є невід'ємним елементом фразеологічної системи сучасної німецької мови, упорядкованим цілим з певною структурою. З'ясовано, що елементи даної фразеотематичної системи складають понятійну семантичну ієрархію та перебувають у відношеннях повної або часткової семантичної тотожності. Виявлено специфіку фразеологічної номінації, асоціативну вмотивованість фразеологізмів з урахуванням їх внутрішньої форми, що зумовлює їх здатність до моделювання. На підставі дослідження різноманітності структур і специфіки мовленнєвої поведінки фразеологічних одиниць з компонентом на позначення фізичного стану людини встановлено їх значні модифікаційні можливості у мовленні.

Вивчено лексикографічну інтерпретацію денотативного та конотативного компонентів семантики німецьких адвербальних фразеологізмів. Запропоновано комплексний підхід до розгляду лексикографічної статті досліджених фразеологізмів. Виявлено системні відношення адвербальних фразеологічних одиниць (АФО) німецької мови у лексикографічній статті. З'ясовано основний спосіб кодування денотативного компонента значення німецьких АФО в одномовній лексикографії. Запропоновано семантико-структурну класифікацію словникових дефініцій німецьких адвербальних фразеологізмів. Установлено шляхи кодування конотатів німецьких АФО. Доведено, що основний зміст конотативного компонента семантики даних фразеологізмів кодується з використанням системи позначок. Уточнено функції ілюстративної частини лексикографічної статті, що містить німецькі адвербальні фразеологізми. Наголошено на релевантності коментаря для досліджених одиниць з етимологічно маркованим компонентом.

Досліджено семантико-функціональні особливості висловлень-прислів'їв німецької мови як номінативно-комунікативних одиниць у їх статичному та динамічному аспектах. Системно описано семантико-прагматичні особливості висловлень-прислів'їв з позицій їх мовленнєвого впливу. Висловлення-прислів'я розглянуто як моделі соціально-типізованої мовленнєвої поведінки, які включають мовні та соціальні аспекти. Уточнено статус висловлень-прислів'їв як комунікативно автосемантичних мовленнєвих одиниць, з'ясовано особливостї формування функціональної перспективи та визначено стратегії експліцитного або імпліцитного впливів на партнера по комунікації, спираючись на мовні перспективи семантичної структури, комунікативні категорії та прагматичне значення. Описано роль висловлень-прислів'їв в організації дискурсної когерентності, тобто у процесі прагматичної експлікації пропозиціально-тематичних відношень між окремими мовленнєвими актами (локальною когерентністю) та прагматичною зв'язністю усього дискурсу у цілому (глобальною когерентністю). Висловлення-прислів'я розглянуто як висловлення "неособистого мовлення" з двоплановою семантикою, які мають одночасно дві лінії впливу на партнерів по комунікації та належать до конвенціональних засобів передачі непрямих дидактико-моралізуючих висловлень, що ідіоматично застосовуються як "прагматичні заготовки" для мовленнєвої діяльності.

Досліджено семантичні властивості фразеологічних одиниць (ФО) зі значенням рис характеру людини у німецькій мові. Проаналізовано основні механізми формування та розвитку семантики даних ФО у XIX - XX ст. Встановлено особливості їх семантичної структури та виявлено соціокультурні чинники формування. Розкрито специфіку реалізації механізмів первинного та вторинного фразотвору ФО зі значенням рис характеру людини, визначено вплив дистрибутивних зв'язків узуальних та оказіональних фразеологізмів даного типу на актуалізацію їх семантики.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз конотативних компонентів фразеологічних одиниць (ФО) німецької мови в їх системних відносинах з метою визначення ролі конотативних співзначень у семантиці фразеологізмів, шляхів та чинників їх виникнення, впливу конотації на реалізацію парадигматичних відносин у фразеології, виявлення особливостей сполучуваності конотатів ФО та мовних засобів їх вираження. Із застосуванням узуалізації ФО виділено три базових типи конотатів: оцінно-експресивний, функціонально-стилістичний та історико-культурний. Виявлено, що характер конотації у ФО залежить від внутрішньої форми ФО, історично обумовлених стереотипних уявлень, а також особливостей концептуальної метафори. Відзначено, що вивчення парадигматичних відносин у фразеології з конотативних позицій показує залежність фразеологічної синонімії, антонімії, полісемії, омонімії та варіантності від наявності та характеру сполучуваності спільних та диференційних конотатів. На підставі результатів дослідження взаємодії конотатів виділено особливості їх сполучуваності (обов'язкову, повну, неповну та нульову), а також визначено основні засоби мовного вираження, окремі конотовані лексеми-конституенти ФО, переосмислено ФО в цілому на основі семантичного зсуву - метафори, метонімії та їх різновиди.

Вивчено фразеологічні модифікації (ФМ) як оказіональні явища на рівні мовлення та їх функції у німецькому газетному тексті. Визначено ФМ як один із засобів інтенціонального нормативного вживання фразеології та відмежовано ФМ від суміжних мовних явищ. На матеріалах сучасної німецької друкованої преси проаналізовано моделі модифікування фразеологізмів за рахунок зміни формату (структурні ФМ) або шляхом специфічної інтеграції у контексті (контекстуальні ФМ). Простежено зміщення семантики ФМ і здійснено типологію структурних модифікацій за семантичним критерієм, за яким можна виділити такі типи: ФМ із повним збереженням денотативного значення; зі збереженням частини денотативного значення; з деактивацією денотативного значення. ФМ представлено як засіб фразеологічної деривації, визначено їх роль у збагаченні мовного лексикону та простежено шляхи узуалізації новоутворених одиниць. Проаналізовано функції ФМ у плані текстотворення, тобто їх значення для тематичного структурного тексту, забезпечення зв'язності, компресії інформації тощо. Описано прагматичний потенціал модифікацій у констеляції "продуцент - реципієнт" як ефективний засіб впливу на читача, який дозволяє фокусувати його увагу, заохочувати до прочитання статті, експресивно виражати авторську оцінку.

Вперше у науковий обіг сучасної етнофразеології введено термін "весільна обрядова фразема". Розроблено типологію весільних обрядових фразем в українській і німецькій мовах за циклічністю весільних обрядів обох етнокультур. Виділено спільні структурні типи весільних обрядових фразем дошлюбного, передвесільного, власне весільного та післявесільного циклів. Охарактеризовано семантичні типи всередині дошлюбного циклу: весільні обрядові фраземи на позначення дошлюбних стосунків молоді, зовнішності та внутрішнього світу майбутнього подружжя, а також із семною структурою "вибирати пару для одруження". Зроблено семантичну реконструкцію понятійного поля "весілля" з її ядерно-периферійною організацією в українській і німецькій мовах з урахуванням логіко-семіотичної опозиції концептів Красиве/не-Красиве, Праця/Ледарство, Доля/не-Доля, Щастя/не-Щастя.

Досліджено національно-мовну специфіку фразеологізмів зі значенням побажання в німецькій та українській мовах. З урахуванням останніх досягнень контрастивної фразеології, лінгвокультурології та семіотики здійснено зіставний аналіз даних одиниць в аспекті вивчення їх конотативної модальності, фраземотвірного потенціалу денотативного компонента та національно-культурної маркованості. Зіставно-типологічнй аналіз фразеологізмів зі значенням побажання німецької та української мов проведено на базі предметно-тематичної класифікації денотативного компонента, який визнано їх структурно-організуючим елементом. Встановлено характер залежності вмотивування семантики побажання (прокльону) в німецькій та українській мовах від денотативної семи компонента "природна/побутова реалія". Розкрито причини, які обумовлюють збіг і розбіжності у фразеологічній семантиці в зіставлюваних мовах. Методом порівняльного аналізу встановлено рівень фраземотвірного потенціалу денотативного компонента в семантичному полі "побажання" в німецькій та українській мовах. Німецькі та українські побажання проаналізовано в аспеті кореляції їх внутрішньої форми з біномом "добро - зло". Встановлено національну символіку його конституентів-корелятів, виявлено специфіку репрезентації імпліцитних смислів полісемантичних опозицій у побажаннях німецької й української мов.

Вивчено семантико-структурний аспект фразеологічних одиниць з кінесичним компонентом (ФОК) та їх функціонування у сучасній німецькій мові з урахуванням національно-культурної специфіки носіїв мови. Здійснено системний аналіз одиниць вторинної номінації з кінесичним компонентом. З'ясовано мовні та позамовні чинники динамічних процесів у сфері досліджуваних одиниць та розкрито їх вплив на розвиток семантичної структури ФО. Установлено найтиповіші способи фразеотворення ФОК. Визначено семантичні відношення досліджуваних мовних одиниць. Проаналізовано структурні та семантичні типи ФОК. Виявлено типи структурного та семантичного варіювання ФОК.