Скачати повний текст

Досліджено розвиток семантики і форм слів, які позначають колір, у давньо-, середньо-, та нововерхньонімецькій мовах. На підставі порівняльно-історичного методу, методів лінгвістичної реконструкції та ймовірнісно-статистичного аналізу визначено характеристики функціонування даних мовних одиниць у різні періоди розвитку німецької мови. Аналіз проведено з використанням давньо- та середньоверхньонімецьких текстів (відповідно 550 тис. і 590 тис. слововживань) і даних міфологічних, тлумачних, етимологічних, двомовних і частотних словників німецької мови. За результатами дослідження виділено діахронічні ознаки лексем, використаних у процесі реконструкції праформ та визначення мотивації основних позначень кольору в німецькій мові.

Досліджено пейоративну лексику в сучасній німецькій мові на позначення людини. Розкрито її комплексний характер як мовного і мовленнєвого явища. Визначено структуру лексичного значення пейоративів. Внаслідок компонентного аналізу доведено, що в конотативний аспект лексичного значення слова (ЛЗС) входить лише емотивний компонент, що є підставою вважати терміни "конотативний аспект ЛЗС" та "емотивний аспект ЛЗС" синонімами. Відзначено, що оцінні та емотивні семи не завжди існують у структурі лексичного значення пейоративних одиниць одночасно. Виділено дві групи пейоративів - оцінні пейоративи й афективи. Змодельовано лексико-семантичне та функціонально-семантичне поля пейоративів. Встановлено, що пейоративна лексика не обмежується лише зафіксованою в словниках. Досліджено, що в мовленні у ролі лайливого слова може виступати будь-який іменник. Висвітлено абсолютну та релятивну лексику. Доведено, що "лайливе слово" - не синонім терміна "пейоратив", а можлива роль пейоратива в мовленнєвому акті "лайка". Проаналізовано мовленнєвий акт "лайка" як найяскравіший тип вербальної агресії та комунікативну ситуацію "сварка".

Здійснено комплексний семантико-статистичний аналіз прикметників оцінки сучасної німецької мови за такими параметрами: лексична та семантична сполучуваність, парадигматичні відношення, смислова структура слова. Описано частотні характеристики лексико-семантичної групи, до складу якої входять прикметники оцінки. Подано загальну характеристику сполучуваності прикметників із іменниками на рівні підкласу та окремого слова, а також виявлено синтагматичні зв'язки досліджуваних прикметників. На основі сполучувальних властивостей з'ясовано парадигматичні відношення між прикметниками та розглянуто ступінь їх "синонімічності"/"антонімічності". Визначено особливості ієрархічних відношень між ЛСВ у смислових структурах полісемантичних прикметників.

Проведено комплексне дослідження засобів вираження функціонально-семантичної категорії футуральності в німецькій та українській мовах. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовплив мовних одниниць різних рівнів, здатних виражати футуральну семантику, їх роль у реалізації акціональних і модальних значень. Виявлено спільні та відмінні риси функціонування та взаємодії засобів вираження футуральності різних рівнів у двох мовах, встановлено їх частотні характеристики. Зазначено, що німецьку конструкцію werden+Infinitiv I/II кваліфіковано граматичним омонімом: темпоральною формою та модальною констукцією. Форми МЧ в українській мові визначено амодальними.

З'ясовано структурні та семантичні особливості атрибутів і випрацювано їх структурну та семантико-синтаксичну класифікації. За допомогою статистичних методів проведено детальний комплексний аналіз окремих атрибутів сучасної німецької мови та їх взаємозв'язків з ядерними іменниками в трьох функціональних стилях. На основі одержаних даних про синтагматичні та парадигматичні зв'язки кожного виду атрибута й іменника вибудовано й описано функціонально-семантичного поля атрибутивності. Функції атрибутів досліджено в порівняльному аспекті в текстах художнього, публіцистичного та наукового стилів, що дозволило зробити узагальнювальні висновки щодо атрибутів як статистичних параметрів окремого стилю.

Вперше за допомогою статистичних методів здійснено комплексне дослідження різночастиномовного лексико-семантичного поля на позначення зухвалої поведінки в сучасній німецькій мові; за допомогою формалізованої методики визначено структуру лексико-семантичних груп - ядро, основний склад, периферію. Шляхом аналізу вибірки з тлумачних і синонімічних словників встановлено семантичні та структурні особливості компонентів поля. Розглянуто парадигматичні відношення між складовими різночастиномовних груп і встановлено їх ключові парадигми та функціональні міжчастиномовні парадигми. Проаналізовано синтагматичні зв’язки елементів досліджуваного поля з урахуванням їх сполучувальних властивостей з семантичними підкласами іменників, прикметників та дієслів, установлених шляхом аналізу публіцистичних текстів. Описано епідигматичні особливості компонентів поля на підставі встановлених комплексів сем.

Исследован состав лексико-семантической группы слов со значением "земля" на разных исторических этапах, а также инвентаризации ЛСГ слов со значением "земля" в немецком языке.

Здійснено спробу відтворення мовної системи логічної модальності. Проведено семантичний аналіз модальних компонентів інфінітівних конструкцій і компонентів. Визначено характер взаємозв'язку компонентів конструкції. З'ясовано синтаксичний статус інфінітива на матеріалі художньої прози, суспільно-політичної хроніки і науково-технічної літератури. Інфінітивні конструкції уперше розглянуто як семантичну та синтаксичну єдність, а також запропоновано структуру поля модальності та його мікрополів. Категорії "необхідність", "можливість" і "воля" розкрито у сукупності їх взаємозв'язків, при цьому категорію "воля" уперше виділено в поле модальності.

Дисертацію присвячено проблематиці вираження акціональної семантики граничності дії в німецькій та українській мовах. На основі теорії А. В. Бондарка про функціонально-семантичні поля граничність дії розглянуто як функціонально-семантичне поле, яке поруч з неграничністю входить у функціонально-семантичне макроподе акціональності. Граничність дії складається з інших мікрополів, що частково накладаються одне на одного. Виокремлено та проаналізовано мікрополя початковості, обмеженої тривалості, завершеності, одноразовості та результативності дії. У кожному функціонально-семантичному мікрополі визначено ядро, приядерну зону та периферію на основі семантики, яку виражають різнорівневі засоби вираження граничності дії, та частоти їх використання. На основі зіставного аналізу визначено спільні та відмінні риси щодо вираження акціональної семантики граничності дії у німецькій та українській мовах.