Розглянуто питання маніпулятивного впливу сучасних англомовних ЗМІ на адресата, що здійснюється за допомогою вербальних і невербальних засобів. Запропоновано класифікацію маніпулятивних стратегій і тактик, які використовуються англомовними ЗМІ та реалізуються з урахуванням деяких екстралінгвальних чинників, що включають соціальні, ідеологічні та психологічні характеристики аудиторії, зокрема стереотипне світосприйняття. Проаналізовано сучасні мас-медійні тексти з суспільно-політичної тематики та виявлено особливості функціонування англомовної лексики. З'ясовано, що сучасні англомовні ЗМІ у межах маніпулятивної стратегії ухиляння від істини використовують лексику з позитивною конотацією для виклику відповідного сприйняття інформації адресатом, а також вдаються до евфемізації для створення установок на нейтральне або позитивне сприйняття негативних явищ у політичному дискурсі. Показано, що оцінні значення, закладені у лексику, яка використовується у тексті, допомогають створити загальний позитивний або негативний контекст статті. Визначено основні принципи функціонування граматичних, структурних, графічних і зображальних засобів під час реалізації маніпулятивних стратегій викривлення інформації, імунізації висловлювань, модифікації їх іллокутивної сили, групової ідентифікації та структурування за принципом релевантності.

Досліджено феномен інтертекстуальності в його різних проявах та функціях у межах лінгвістики тексту. Проведено чітке розмежування понять "теорія" та "категорія" інтертекстуальності. Виділено нові типи міжтекстової взаємодії, уточнено набір інтертекстуальних елементів. Вперше у даному аспекті розглянуто реалію, проаналізовано її функції та визначено способи адаптації в американському художньому тексті. Доведено інтертекстуальність архаїзмів, латинізмів, поетизмів, оказіоналізмів у контексті референційної пам'яті слова та лінгвокреативної діяльності автора. Проведено лінгвостилістичний аналіз тексту американської новели XIX - XX ст., встановлено його типологічні характеристики, досліджено мову та композиційно-стилістичні особливості побудови новели. Розглянуто міжтекстові та інтертекстуальні зв'язки у різних типах тексту американських авторів досліджуваного періоду.

Уточнено поняття фатичної метакомунікації та виявлено її функціональні, прагматичні, інформативно-змістові, соціально-психологічні та мовні засади. Визначено сутність, систему та структуру фатичного метадискурсу, його категорії та типи. Встановлено, що фатична метакомунікація реалізується спеціалізованими вербальними (мовленнєвими стереотипами) та неспеціалізованими вербальними та невербальними засобами. Визначено статус мовленнєвого акту фатичного метакомунікативу, його прагмасемантичні різновиди та їх характеристики у синхронії та діахронії. Виявлено діахронічні сталі та змінні елементи фатичного метадискурсу, його включений та автономний типи. Досліджено ввічливість як провідний принцип фатичного метадискурсу, вивчено еволюцію його стратегій. Визначено діахронічне варіювання окремих аспектів мовленнєвих актів фатичних метакомунікативів та прагматичних маркерів, а також їх частотність у фатичному метадискурсі.

Проведено дослідження німецької мистецтвознавчої рецензії в аспекті функціонально-комунікативного напряму сучасної лінгвостилістики, розроблено комплексний підхід щодо аналізу типологічних особливостей текстів газетної рецензії та їх категорій з урахуванням жанрової специфіки. Визначено суттєві мовні та мовленнєві особливості різновидів німецької мистецтвознавчої рецензії (аналітично-оцінної рецензії, рецензії-репортажу, рецензії-анотації). Зазначено, що дане дослідження проведено з використанням декількох філологічних теорій: комунікативно-мовленнєвої діяльності, функціональної стилістики, типології тексту, психолінгвістичного впливу, а також моделі жанрової стилістики та дискурсу як комунікативно-прагматичного зразка мовленнєвої поведінки. Здійснено спробу комплексного аналізу тексту німецької мистецтвознавчої рецензії та його різновидів у газетному дискурсі на різних текстових рівнях, побудовано структурну модель кожного різновиду мистецтвознавчої рецензії. Досліджено зв'язність текстів на структурно-композиційному та тематичному рівнях, визначено мовні та паралінгвістичні засоби впливу текстів мистецтвознавчої рецензії на реципієнта, виявлено механізм їх дії.

Рассмотрены основные способы выражения экспрессивности заголовка.

In this article the author considers the main ways of enhancing titles expressiveness.

Обоснована актуальность применения дискурсивного подхода не только с позиции исследовательской деятельности лингвиста, но и в ракурсе практической деятельности переводчика. Для теории перевода дискурс-анализ продуктивен при условии рассмотрения самого перевода как интердискурсивной деятельности, обусловленной не только лингвистическими, но и экстралингвистическими факторами. Интегративное переводоведение позволяет изучать переводческий процесс как разновидность когнитивной деятельности переводчика с учетом креативности его языковой личности, а также целого комплекса факторов, определяющих и сопровождающих переводческий процесс. Обращено внимание на соотношение понятий "текст" и "дискурс", а также затрагивает семантические и лексико-графические аспекты перевода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143-71

Рубрики:

Германські мови

Шифр НБУВ: ДС50204 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143-70 + Ш401.171

Рубрики:

Германські мови

Мова художньої літератури <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: ДС50478 Пошук видання у каталогах НБУВ