Розглянуто феномен харизматичної мовної особистості політичного лідера в контексті лінгвокультурних традицій Німеччини й України. Проаналізовано ментально-культурні особливості харизматичних лідерів, їх мотивації, персуазивні цілеустановки, комунікативні потреби, вияви емоційного стану піднесення та сугестії мовного впливу. Визначено вербальні, паравербальні (просодичні та кінетичні) й екстралінгвальні засоби досягнення харизматичної апеляції політичного лідера, виявлено спільні та відмінні риси у реалізації цих засобів у дискурсах політичних лідерів Німеччини й України. На підставі одержаних даних сформовано дискурс-портрети сучасних німецьких і українських харизматичних політичних фігур - Й. Фішера, Г. Шредера, А. Меркель, В. Ющенка, В. Януковича, Ю. Тимошенко.

Рассмотрен феномен харизматической языковой личности политического лидера в контексте лингвокультурных традиций Германии и Украины. Проанализированы ментально-культурные особенности харизматических лидеров, их мотивации, персуазивные целеустановки, коммуникативные потребности, проявления эмоционального состояния подъема и суггестии языкового влияния. Определены вербальные, правербальные (просодические и кинетические) и экстралингвальные средства достижения харизматической апелляции политического лидера, выявлены общие и отличительные черты в реализации этих средств в дискурсах политических лидеров Германии и Украины. На основе полученных данных сформированы дискурс-портреты современных немецких и украинских харизматических политических фигур - Й. Фишера, Г. Шредера, А. Меркель, В. Ющенко, В. Януковича, Ю. Тимошенко.

Досліджено хронологічну та регіональну диференціацію фразеологізмів службових документів І половини ХХ ст. в контексті розвитку української ділової мови.

Продолжено цикл публикаций автора, посвященный исследованию украинской деловой фразеологии І половины ХХ в.

The article continues the cycle of the author's publications devoted to research of the Ukrainian business phraseology of the first half of the XX century.

Розглянуто символи та метафори у дискурсі Президента України Віктора Ющенка.

Розглянуто моральні та психологічні засади культури ділового спілкування, принципи етики ділового спілкування в діяльності бізнесмена.

Проведено експериментально-фонетичне дослідження інтонаційної організації судового дискурсу. На підставі вивчення мовлення суддів виявлено лінгвістичні особливості судового дискурсу. Показано провідну роль волюнтативної функції інтонації, за допомогою якої професійний учасник судового процесу намагається впливати на слухача. На підставі експериментального дослідження зафіксовано найбільш часто вживані модальні значення функціонально-семантичного поля (ФСП) волевиявлення (вимога, порада, прохання) та їх модально-емоційні конотації, які використовуються у мовленнєвих реалізаціях суддів у змагальному судовому процесі. З використанням методів аудиторського й інструментального аналізу досліджено інтонаційні характеристики (частоту основного тону, інтенсивність, темп, тембр, паузи, фразовий наголос) передачі модальних значень ФСП волевиявлення.

Проведено детальний аналіз історичних, педагогічних, філологічних і культорологічних аспектів категорії мовної культури. Досліджено роль мовної культури сучасної молоді України в системі молодіжних субкультур. Розкрито соціально-культурологічні чинники та джерела формування мовної культури сучасної молоді України. Основну увагу приділено з'ясуванню факторів, що характеризують мовну культуру сучасної молоді України.

Запропоновано новий підхід до вивчення заперечення як когнітивно-дискурсивного утворення англійської й української офіційно-ділової комунікації. Визначено загальнокультурні тенденції у сфері офіційно-ділового спілкування носіїв англійської й української мов. Розроблено методику зіставлення мовних і мовленнєвих засобів вираження заперечення в англійському й українському офіційно-діловому дискурсі. Виявлено реєстр мовних засобів різних системних рівнів даних мов щодо можливостей реалізації заперечного значення в діловому дискурсі. Проаналізовано когнітивні механізми фрейму "заперечення" в офіційно-діловій комунікації представників англійської й української лінгвокультур. Зіставлено мовленнєві засоби, що набувають заперечної семантики у фреймових моделях ділового спілкування носіїв англійської й української мов.

Вперше в перекладознавстві проведено кількісну апробацію концепції перекладу метафоричних одиниць авторитетних текстів, яка розроблена П. Ньюмарком, на матеріалі політичних текстів. Встановлено вплив соціокультурного контексту на переклад метафоричних та алюзивних аксіологем у політичних промовах та аналітичних статтях. Вироблено систему способів перекладу метафоричних та алюзивних аксіологем. Визначено сценарій процесу перекладу аксіологеми та позначено негативні зсуви у його реалізації.

Визначено лінгвістичний статус україномовних офіційно-ділових військових текстів як репрезентантів вербальної комунікації у фаховій військовій сфері. Виділено специфічні лінгвотекстові параметри фахової військової вербальної комунікації, які детермінують формування універсальних і диференційних категорійних ознак у синтаксичній структурі офіційно-ділових військових текстів. Проаналізовано текстові одиниці у військовій сфері, зокрема, структурні, семантичні та функціональні характеристики їх синтаксичної організації та функціонування. Проведено функціонально-семантичну стратифікацію текстових імперативів, виявлених у сфері військової вербальної комунікації. Типологічні риси маркованих текстових одиниць військової вербальної комунікації розглянуто як закономірний результат взаємодії конститутивних текстових категорій з комунікативними складниками військової сфери у межах стереотипних ситуацій фахової діяльності.

Вивчено становлення норм офіційно-ділового стилю української мови у 1920 - 1930-ті pp. на матеріалі словників ділової мови та документів. Здійснено цілісний аналіз лексичних, фразеологічних і граматичних норм офіційно-ділового стилю української мови. Виявлено закономірності інтралінгвальної й екстралінгвальної основи становлення норм офіційно-ділового стилю української мови періоду 1920 - 1930-х pp. Охарактеризовано особливості відбору ілюстративного матеріалу в словниках ділової мови. З'ясовано джерела збагачення офіційно-ділового стилю української мови. У даний період спостережено хитання норм на лексичному та граматичному рівнях.

Розглянуто питання судових промов державного обвинувача й адвоката-захисника у судовому процесі, зокрема, наголошено на характерних рисах, структурі, засобах і прийомах побудови. Визначено ораторське мистецтво як складник професійних якостей судових риторів. Обгрунтовано та сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень КК та КПК України, спрямовані на вдосконалення професійної діяльності судових ораторів з метою зростання правових, мисленнєво-мовленнєвих, етичних тенденцій у кримінальному судочинстві України на рівні сучасних вимог.

Узагальнено та систематизовано відомості про бланк як невід'ємну складову функціонування документів у діловому спілкуванні. Висвітлено класифікацію та структуру бланків документів, визначено способи розміщення реквізитів, охарактеризовано вимоги щодо оформлення згідно із Державним стандартом (ДСТУ 4163-2003). Виявлено, що склад реквізитів, необхідних для виготовлення бланків, залежить від його виду.

Вивчено становлення норм офіційно-ділового стилю української мови у 1920 - 1930-ті pp. на матеріалі словників ділової мови та документів. Здійснено цілісний аналіз лексичних, фразеологічних і граматичних норм офіційно-ділового стилю української мови. Виявлено закономірності інтра- й екстралінгвальної основи становлення норм офіційно-ділового стилю української мови означеного періоду. Охарактеризовано особливості відбору ілюстративного матеріалу в словниках ділової мови. З'ясовано на фактичному матеріалі джерела збагачення офіційно-ділового стилю української мови, питання норм на лексичному та граматичному рівнях.

Розглянуто основні питання етичних взаємовідношень у робочій групі, відношень між менеджером і співробітниками. Охарактеризовано окремі сторони робочої групи, як організації, яка є опорою менеджерам в прийнятті рішення. Зазначено, що морально-психологічний клімат в організації і в робочій групі є засобом досягнення ефективних результатів діяльності як всієї організації, так і роботи менеджера.

Наведено результати досліджень, присвячених сучасним стратегіям бізнес-комунікації та новітнім технологіям у вивченні ділової мови, лінгвостилістичним особливостям мов для спеціальних цілей у сфері бізнес-комунікації, проблемам перекладу в бізнес-дискурсі, типологічним дослідженням ділового мовлення. Розглянуто поняття дискурсологічної (стилістичної) стратифікації в сучасній лінгвістиці. Розкрито проблеми визначення перекладацьких трансформацій. Вивчено особливості функціонування з'ясувальних складнопідрядних речень в ділових паперах. Увагу приділено стильовій адаптації в перекладі англійської зовнішньоекономічної документації українською мовою.

Лихом назвав Максим Рильський "канцєлярит", тобто вигадану чиновниками мову. Така мова виконує певні стилістичні функції - створює двозначність, пишномовність стилю, приховує правду й одночасно засвідчує культурно-освітній рівень мовців. Переклади текстів, написаних чиновницькою мовою, потребують складної стилістичної трансформації, рішучого редакторського втручання в текст.

Досліджено особливості дипломатичного підстилю, методику його застосування, правила, критерії, підходи для виявлення особливих рис дипломатичного мовлення, що виокремлюють його як особливий різновид офіційно-ділового стилю літературної української мови. З'ясовано, що дипломатичний підстиль офіційно-ділового стилю залучає для свого використання чимало засобів публіцистичного, зокрема, на противагу нейтральній тональності офіційно-ділового мовлення, дипломатія застосовує пошанну тональність, яка виявляється в етикетності дипломатичного підстилю; замість чіткості й однозначності повідомлення, в дипломатичному мовленні виявлено стратегію ухильності.

На теоретичних засадах функціонального та стилістичного синтаксису цілісно досліджено обставинні детермінанти в офіційно-діловому дискурсі, з'ясовано особливості їх семантичної та граматичної структури. Визначено стилістичну перспективу та комунікативне призначення цих синтаксичних одиниць. Проведено комплексний порівняльний аналіз типових облігаторних обставинних детермінантів і факультативних обставинних поширювачів. Установлено параметри офіційно-ділового дискурсу й офіційно-ділового тексту, виявлено специфіку формування та сполучувальні можливості синтаксичних конструкцій з обставинними детермінантами, визначено умови функціонування їх в офіційно-діловому дискурсі. Обгрунтовано синкретичний характер значень деяких обставинних детермінантів, з'ясовано умови формування детермінантних груп.

Проведено грунтовний порівняльний аналіз словників ділової, правничої та банківської термінології, що видавалися на підросійській частині українських земель, починаючи з 1917 р. до 2011 p. До наукового обігу введено нові джерела, які досі не були об'єктом спеціального мовознавчого аналізу. Простежено основні тенденції формування офіційно-ділової лексики та фразеології означеного періоду з урахуванням упливу позамовних і власне мовних чинників. Унаочнено механізми русифікації офіційно-ділової лексики, які застосовувалися впродовж 1930 - 1980-х pp.

Акцентовано увагу на виборі прийменника у процесі перекладу ділових текстів з російської мови на українську. Відображено систему синонімів із зазначенням просторових, часових, причинових відношень, відношень мети і допустовості. Наведено відповідники прийменників у російській й українській мовах та приклади їх вживання. Подано переклад російських дієприкметників теперішнього часу пасивного стану за допомогою описового звороту та використання типових мовних зворотів офіційно-ділового стилю мовлення. Відмічено важливість уникання русизмів у процесі перекладу сполучників, особливо небажаної кальки «так як».

Акцентировано внимание на выборе прилагательного при переводе деловых текстов с русского языка на украинский. Отображена система синонимов с указанием пространственных, временных, причинных отношений, отношений цели и уступки. Приведены аналоги прилагательных в русском и украинском языках и примеры их употребления. Показан перевод русских причастий настоящего времени пассивного залога с помощью описательного оборота и использования типичных речевых оборотов официально-делового стиля общения. Отмечена важность избегания русизмов при переводе союзов, особенно нежелательной кальки «так як».

Special attention was paid to the choice of the adjective in translating business texts from Russian into Ukrainian. The system of synonyms indicating spatial, temporal, causal relations, the relations of goals and concessions was displayed. The analogue of adjectives in Russian and Ukrainian languages and examples of their use were presented. The translation of Russian present participles in passive voice using descriptive trope was demonstrated as well as the use of typical speech tropes in official style of communication. Stressed the importance of avoiding Russianisms while translating unions, especially junk caiques "tak yak".