Досліджено актуальну проблему сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування жаргонної лексики як номінативно-експресивного засобу у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Проаналізовано жаргонну лексику як різновид мовного субстандарту, якому притаманне емоційно-експресивне забарвлення. Розглянуто шляхи пейоризації публіцистичного стилю як однієї з основних тенденцій його розвитку на сучасному етапі. Визначено лексико-семантичні засоби зниження лексичних детермінант у мові газетних текстів. Описано найуживаніші групи жаргонної лексики, які активно функціонують у сучасних друкованих засобах масової інформації. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих жаргонних одиниць у публічному спілкуванні. Розкрито експресивний потенціал цих одиниць у мові газет. Охарактеризовано метамовну функцію жаргонної лексики та фразеології.

Встановлено роль вторинних номінацій у досягненні комічного ефекту у сленгу. Охарактеризовано мовні та позамовні чинники семантичної трансформації лексем як засобу творення ефекту смішного. Розкрито специфіку сленгового вторинного номінування на рівні слів і фразеологізмів у зіставлюваних мовах. Висвітлено лінгвокогнітивні механізми метафоричної та метонімічної семантичних транспозицій в процесі творення комічного у сленгу даних мов. Описано мотиваційні сфери даних сленгових соматизмів і з'ясовано їх частоту в українському та німецькому сленгу. Проаналізовано специфіку впливу архетипів колективного несвідомого на формування українських і німецьких сленгових вторинних номінацій частин тіла людини.

Визначено місце молодіжного сленгу серед інших субстандартних підсистем української мови. Проведено аналіз сучасних теорій мовної картини світу з огляду на можливість їх застосування щодо вивчення сленгу. Досліджено мовні особливості вираження картини світу в молодіжному середовищі. Проаналізовано екстралінгвальні чинники впливу на світобачення українськомовної молоді та його вираження мовними засобами. Описано сегменти мовної картини світу, відображені лексикою українського молодіжного сленгу. Проведено класифікацію сленгової лексики та вербалізованих нею концептів. Проаналізовано динаміку розвитку концептів, виражених лексико-фразеологічними одиницями молодіжного сленгу, протягом кінця XX - початку XXI ст. Укладено словник молодіжного соціолекту Умані.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-677.1

Рубрики:

Українська мова

Шифр НБУВ: ВА744321 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано український молодіжний сленг (МС) як специфічне лінгвокультурне явище, визначено його місце серед інших субстандартних підсистем української мови. Висвітлено вплив екстралінгвальних чинників на специфіку вираження мовної картини світу (МКС) МС. Описано сегменти МКС в контексті з ключовими поняттями світобачення сучасної української молоді.

Проанализирован украинский молодежный сленг (МС) как специфическое лингвокультурное явление, определено его место среди других субстандартных подсистем украинского языка. Освещено влияние экстралингвальных факторов на специфику выражения языковой картины мира (ЯКМ) МС. Описаны сегменты ЯКМ в контексте с ключевыми понятиями мировидения современной украинской молодежи.

Наведено загальну характеристику сленгу як лінгвопсихологічного та лінгвокультурологічного феномену, розкрито його функції. Проаналізовано проблеми визначення ключових слів сленгових картин світу й етимологічного дослідження сленгової лексики. Досліджено співвідношення лексичних і нелексичних сленгових засобів. Визначено місце українського молодіжного сленгу у системі національної мови, розглянуто вплив англійської мови на його розвиток. Наведено результати дослідження російського молодіжного сленгу Києва у порівнянні з українським.

Дана общая характеристика сленга как лингвопсихологического и лингвокультурологического феномена, раскрыты его функции. Проанализированы проблемы определения ключевых слов сленговых картин мира и этимологического исследования сленговой лексики. Рассмотрено соотношение лексических и нелексических сленговых средств. Определено место украинского молодежного сленга в системе национального языка, рассмотрено влияние английского языка на его развитие. Изложены результаты исследования российского молодежного сленга Киева в сравнении с украинским.

Викладено особливості сучасного стану жаргонів в українській спільноті і жаргонології в українській лінгвістиці, визначено основні аспекти і напрямки жаргонових досліджень, обгрунтовано необхідність і значущість системного підходу в науковому осмисленні словотвірнономінативних явищ і процесів, окреслено наслідки й перспективи таких досліджень.

Розглянуто специфіку сленгізмів англійської та української мов. Фокусується увага на стилістичних, лексичних, граматичних труднощах у ході перекладу одиниць сленгу на неспоріднену мову. Предметом є інтерлінгвальні вектори молодіжного сленгу.

Розглянуто питання з функціонування жаргонної лексики в мові друкованих ЗМІ, визначено місце жаргонної лексики серед них, а також кореляції даного терміна з термінами просторіччя. Жаргонізовано розмовну мову, сленг тощо, проблеми мовної особистості, зокрема мовної особистості журналіста, тенденції зниження газетного стилю (пейоризації), теорію метафори. Розглянуто заголовок як частину газетного жанру. Наголошено на значній метафоричності жаргонних одиниць, переважну більшість яких утворено завдяки ефекту метафоричного перенесення.

Розглянуто специфіку функціювання термінів образотворчого мистецтва "колір" і "барва" у соціолекті футбольних фанатів. Проаналізовано номінації з фанатського мовлення, у яких використано кольоративи, та з'ясовано, які асоціації покладено в основу такого називання. Розглянуто вживання колористичної лексики в текстах фанатського фольклору: скандуваннях, гаслах, зарядах, текстовиках і піснях.

Уперше здійснено спробу розгляду словотвірних жаргонових явищ як системи з виділенням у ній двох різних груп дериватів: деривати первинного номінування (розглянуто за лексико-словотвірними категоріями з відповідними словотвірними категоріями і тематичними групами) і номени повторного номінування (словотвірні способи і засоби ожаргонювання наявних у мові номенів - переведення їх зі статусу загальномовних, літературних, діалектних до жаргонових). Визначено словотвірну специфіку появи номенів-інновацій у порівнянні з літературною мовою, особливості використання словотвірних засобів у межах окремих жаргонів. Комплексний аналіз дериватів свідчить про тісний взаємозв'язок і взаємозумовленість словотвірних процесів складників національної мови.

Проведено лексико-семантичний аналіз електроенергетичних професіоналізмів і професійних жаргонізмів. З'ясовано структурні та функційні особливості цього прошарку лексики в досліджуваній терміносистемі.

Обгрунтовано поняття сленгу та молодіжного сленгу, представлено основні три типи молодіжної сленгової лексики, охарактеризовано місце сленгу в молодіжному мовленні. Сленг подано як різновид розмовної мови, яку суспільство оцінює як підкреслено неофіційну і яка характеризується динамічною зміною лексичного складу, що поповнюється за рахунок арго, жаргонізмів, вульгаризмів, неологізмів. Молодіжний сленг обгрунтовано як сукупність постійно трансформованих мовних засобів високої експресивної сили, що використовуються в спілкуванні молодими людьми або ж синтезовану лексику різних молодіжних груп. Акцентовано увагу на головній меті вживання молодіжного сленгу – намагання молодих людей не тільки поінформувати, а й висловити свої почуття в мовленні, продемонструвати свій характер, свою особистість. Наголошено про проникнення комп’ютерних термінів у загальновживану лексику і посилення останнім часом цього процесу. Зроблено висновок, що на сучасному етапі функціонування української мови окреслюється тенденція до формування загальнонаціонального сленгу – сукупності узвичаєних експресивних лексичних і фразеологічних одиниць зниженого стилю.

Обосновано понятие сленга и молодежного сленга, представлены основные три типа молодежной сленговой лексики, охарактеризовано место сленга в молодежной речи. Сленг представлен как разновидность разговорной речи, которую общество оценивает как подчеркнуто неофициальную и характеризующейся динамическим изменением лексического состава, пополняемого за счет арго, жаргонизмов, вульгаризмов, неологизмов. Молодежный сленг обоснован как совокупность постоянно трансформированных языковых средств высокой экспрессивной силы, используемых в общении молодыми людьми или синтезированную лексику различных молодежных групп. Акцентировано внимание на главной цели употребления молодежного сленга – попытке молодых людей не только проинформировать, но и выразить свои чувства в речи, продемонстрировать свой характер, свою личность. Отмечено проникновение компьютерных терминов в общепринятую лексику и усиление в последнее время этого процесса. Сделан вывод о том, что на современном этапе функционирования украинского языка определяется тенденция к формированию общенационального сленга – совокупности принятых экспрессивных лексических и фразеологических единиц пониженного стиля.

Justified by the notion of slang and youth slang, presents the main three types of youth slang vocabulary, characterized place in the youth slang speech. Slang is presented as a kind of conversation that society values as emphasized informal and characterized by dynamic change of lexical structure, replenished by slang, jargon, vulgar, neologisms. Youth slang justified as a set of linguistic resources constantly transformed high expressive power used by young people in dialogue or synthesized vocabulary of various youth groups. The attention is focused on the main goal of the use of youth slang – an attempt to young people not only to inform, but also to express their feelings in a speech to demonstrate his character, his personality. It’s noted penetration of computer terms in the conventional vocabulary and gain in this process recently. Concluded that at the present phase of the Ukrainian language is determined by the tendency to the formation of a national slang - taken together expressive lexical and phraseological units reduced style.

Проаналізовано ефективність зіставного методу для виявлення універсальних та специфічних рис, характерних для сленгізмів на позначення стану осіб з наркотичною або алкогольною залежністю. Наведено приклади повних, часткових і безеквівалентних одиниць і пояснена специфіка деяких національно-маркованих сленгізмів.

Проанализирована эффективность сопоставительного метода для выявления универсальных и специфических особенностей, характерных для сленгизмов, которые обозначают алкогольное и наркотическое опьянение. Приведены примеры полных, частичных и безэквивалентных единиц, а также объяснена специфика национально-маркированных сленгизмов.

The article deals with the analysis of the contrastive method and its efficiency in studying universal and specific features characteristic of the slang words denoting the state of individuals under the effects of alcohol and drug intoxication. The examples of full, partial and nonequivalent units were provided; specifics of some slang words having certain ethnic or national flavor was revealed.

Проаналізовано зарубіжні наукові дослідження обсценної лексики. Здійснено огляд наукових розвідок, у яких розглядається еротична та обсценна лексика та її вживання в літературі. Вказано на потребу нових робіт щодо аналізу обсценної лексики в літературних творах, і на важливість її подальших досліджень.

Мета роботи - виявлення і частковий аналіз репрезентативних для сучасного художнього дискурсу сленгових лексичних синонімів. Об'єкт розгляду - репрезентативні для сучасного художнього дискурсу лексичні синоніми українського молодіжного сленгу. У результаті дослідження визначено мету їх уживання й особливості функціонування в текстах творів письменників постмодерністів. Наукові дослідження проблем українського молодіжного сленгу досить недавно стали об'єктом лінгвістичних досліджень (П. М. Грабовий, С. А. Мартос, Л. О. Ставицька, І. І. Щур та ін.). Висновки: за допомогою сленгової синонімії письменникам вдається досягти семантичної багатоплановості у стислій формі висловлювання. Яскраво і точно виражаються імпліцитні комунікативні інтенції адресанта. На основі сленгової синонімії будуються такі стилістичні фігури, як ампліфікація, градація, плеоназм. Молодіжний сленг репрезентує реалії сучасності та продукує майбутнє мови й етносу.

Висвітлено стан та тенденції розвитку мовної субкультури сучасної молоді України, а саме соціокультурні чинники формування та причини звернення сучасної молоді України до відповідної мовної субкультури. Експериментальні дані аргументовано доводять, що мовна субкультура сучасної української молоді відображає нестійкий культурно-мовний стан суспільства, що балансує на грані літературної мови та жаргону. Зауважено, що будучи домінуючим носієм сленгу, молодь робить його своєрідним елементом поп-культури, який є престижним та необхідним для самовираження та спілкування. Доведено реалізацію у молодіжному мовленні, мовної субкультури, яка стає засобом спілкування людей однієї вікової категорії, словник якої обмежений реаліями світу молоді і є частковим проявом культури загалом, якій притаманний резервний характер культурного середовища, що є відносно байдужим до мовної культури, сформованої у суспільстві.

Розглянуто одне з важливих джерел поповнення та збагачення лексичної системи загальнонаціональної української мови кінця XX - початку XXI ст. - спортивні жаргонізми. Визначено та розглянуто головні джерела поповнення названих одиниць, проаналізовано їх основні тематичні групи, значеннєві та словотворчі особливості, стильове і стилістичне використання.

У роботі інтимізацію розглянуто як стилістичний прийом, за допомогою якого автор намагається зблизитися з читачем, слухачем. Увагу звернуто на жаргонізми як один із засобів інтимізації, розкрито функції жаргонізмів та причини їх використання в засобах масової інформації.

Схарактеризовано найуживаніші жаргонні лексеми із заголовків Інтернет-видання "Українська правда", виявлено нові жаргонні одиниці, простежено розширення сфери функціонування кримінальних жаргонізмів у медійних матеріалах суспільно-політичної тематики. Зроблено висновок, що в заголовках публікацій на суспільно-політичні теми жаргонні одиниці контрастують із нейтральною лексикою, вони протиставляються книжним словам, надають писемному стилю імпровізації, індивідуалізації, емоційності та експресивності, що зазвичай характерне для усно-розмовного мовлення.