Наведено результати лінгвогеографічного вивчення українських східнослобожанських говірок, зокрема фітономенів 46-ти населених пунктів Луганщини. Вміщено 195 карт і некартографованих матеріалів, в яких надано інформацію про такі корисні рослини, як абрикос звичайний, кропива дводомна, меліса лікарська, молочай, оман, подорожник, полин гіркий.

Изложены результаты лингвогеографического изучения украинских восточнослобожанских говоров, в частности фитономенов 46-ти населенных пунктов Луганской области. Приведены 195 карт и некартографированных материалов, в которых дана информация о таких полезных растениях, как абрикос обыкновенный, крапива двудомная, мелисса лекарственная, молочай, оман, подорожник, полынь горькая.

Розглянуто говірки Південної Київщини як об'єкт лінгвістичного вивчення. Наведено 55 говірок даної території, які записані у 2000 - 2001 рр. від 88-ми інформантів, корінних жителів сіл, мовлення та життєвий досвід яких репрезентує діалектну систему даних говірок, а також культуру, побут і традиції регіону.

Рассмотрены диалекты Южной Киевской области как объект лингвистического изучения. Приведено 55 говорок данной территории, записанные в 2000 - 2001 гг. от 88-ми информантов, коренных жителей сел, речь и жизненный опыт которых репрезентирует диалектическую систему данных диалектов, а также культуру, быт и традиции региона.

Висвітлено історію становлення й охарактеризовано основні етапи розвитку українського перекладознавства у XX ст., проаналізовано напрямки наукового пошуку учених-перекладачів у широкому історико-філологічному контексті. Вперше визначено особливості української перекладознавчої школи, наведено відомості про перекладознавчу діяльність маловідомих перекладачів. Розкрито суттєвий внесок І. Франка, М. Зерова, О. Фінкеля, М. Рильського у розвиток теорії перекладу. Досліджено вплив демократичних змін у суспільстві у 1990-х рр. та проголошення незалежності України на розвиток перекладознавства.

Освещена история становления и охарактеризованы основные этапы развития украинского переводоведения в XX ст., проанализированы направления научного поиска ученых-переводчиков в широком историко-филологическом контексте. Впервые определены особенности украинской переводоведческой школы, даны сведения о переводческой деятельности малоизвестных переводчиков. Раскрыт существенный вклад И. Франко, Н. Зерова, А. Финкеля, М. Рыльского в развитие теории перевода. Исследовано влияние демократических изменений в обществе в 1990-х гг. и провозглашения независимости Украины на развитие переводоведения.

Наведено загальну характеристику говірки с. Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області, в якій відображено основні риси гуцульського та покутського говорів. Розглянуто системи ковалівського вокалізму та консонантизму, звукові зміни у мовному потоці. Проаналізовано синтаксичні відмінності, морфологічно-граматичні та лексичні особливості ковалівської говірки. Наведено фразеологізми, прислів'я, приказки, жартівливі вислови й афоризми, які побутують у мовленні мешканців села, проведено аналіз особових офіційних і неофіційних назв осіб, розкрито значення й особливості утворення імен, прізвищ і прізвиськ ковалівчан.

Приведена общая характеристика говора с. Ковалевка Коломийского района Ивано-Франковской области, в которой отображены основные черты гуцульского и покутского говоров. Рассмотрены системы ковалевского вокализма и консонантизма, звуковые изменения в языковом потоке. Проанализированы синтаксические отличия, морфологично-грамматические и лексические особенности ковалевского говора. Приведены фразеологизмы, пословицы, поговорки, шуточные высказывания и афоризмы, которые используют жители села, проведен анализ личных официальных и неофициальных названий лиц, раскрыто значение и особенности образования имен, фамилий и прозвищ ковалевчан.

Охарактеризовано стан ономасіологічного й ареального вивчення фітономенів в українському мовознавстві. Наведено результати дослідження назв корисних рослин у східнослобожанських говірках української мови. Проаналізвоано 4 336 фітономенів за принципами номінації, мотиваційними ознаками та типами мотиваційного значення. Розглянуто способи одно- та багатослівної номінації флорооб'єктів, проаналізовано їх функціональне співвідношення. Описано основні семантичні моделі творення фітономенів, а також типи просторової поведінки назв рослин. Зроблено ареальне членування досліджуваного континууму на матеріалі флоролексики. Визначено диференційні, інтеграційні ознаки ареалів і характер міжареальної взаємодії. Вивчено лексичні паралелі східнослобожанських фітономенів в інших говірках української мови, виділено й описано східнослобожанські вузьколокальні флороізоглоси з акцентом на їх специфічних ознаках.

Охарактеризовано состояние ономасиологического и ареального изучения фитономенов в украинском языковедении. Изложены результаты исследования названий полезных растений в восточнослобожанских говорах украинского языка. Проанализированы 4 336 фитономенов по принципам номинации, мотивационным признакам и типам мотивационного значения. Рассмотрены способы одно- и многословной номинации флорообъектов, проанализировано их функциональное соотношение. Описаны основные семантические модели образования фитономенов, а также типы пространственного поведения названий растений. Проведено ареальное членирование исследуемого континуума на материале флоролексики. Определены дифференциальные и интеграционные признаки ареалов и характер межареального взаимодействия. Исследованы лексические параллели восточнослобожанских фитономенов в других говорах украинского языка, выделены и описаны восточнослобожанские узколокальные флороизогласы с акцентом на их специфических признаках.

Наведено записи діалектного мовлення мешканців с. Росішка Рахівського району Закарпатської області, які займалися традиційним полонинським пастухуванням. У діалектних текстах і лексикографічних статтях розкрито поняття, пов'язані із вівчарством, зокрема, з випасом, годівлею, хворобами овець, обробкою овечої вовни.

Приведены записи диалектной речи жителей с. Росишка Раховского района Закарпатской области, занимавшихся традиционным выпасом овец в горных долинах. В диалектных текстах и лексикографических статьях раскрыты понятия, связанные с овцеводством, в частности, выпасом, вскармливанием, болезнями овец, обработкой овечьей шерсти.

Висвітлено проблеми лексикології, фразеології, лінгвогеографії, фонетики та діалектного синтаксису української мови. Розглянуто завдання лінгвогеографічного дослідження ботанічної лексики української мови. Описано явища гіперкорекції в середньонаддніпрянських говірках. Визначено гендерні стереотипи у фразеології східнослобожанських говірок, динаміку назв одягу карпатських говорів у другій половині ХХ ст., наведено бібліографію лемківських говірок.

Освещены проблемы лексикологии, фразеологии, лингвогеографии, фонетики и диалектного синтаксиса украинского языка. Рассмотрены задачи лингвогеографического исследования ботанической лексики украинского языка. Описаны явления гиперкоррекции в средненадднепрянских говорах. Определены гендерные стереотипы в фразеологии восточнослобожанских говоров, динамика названий одежды карпатских говоров во второй половине ХХ ст., дана библиография лемковских говоров.

Вперше до наукового обігу введено лексику відгінного пастухування гуцульського говору як структурно організовану цілісність. Визначено семантику та мотивацію назв тварин та їх хвороб, одягу й атрибутів, календарних обрядів і звичаїв пастухів, оплат і розрахунків, посуду, місця випасу, продуктів тваринництва, розрізнювальних знаків. Наведено ареальну характеристику лексики пастухування, розглянуто її просторову варіативність. Розкрито загальноукраїнський контекст пастушої лексики Гуцульщини, викладено її лінгвістичні карти.

Впервые в научный оборот введена лексика пастухов Гуцульского края как структурно организованная целостность. Рассмотрены семантика и мотивация названий животных и их заболеваний, одежды и атрибутов, календарных обрядов и обычаев пастухов, форм оплаты и расчета, посуды, места выпаса, продуктов животноводства, знаков различия. Дана ареальная характеристика пастушей лексики, исследована ее пространственная вариативность. Раскрыт общеукраинский контекст пастушьей лексики Гуцульщины, приведены ее лингвистические карты.

Висвітлено наукову та педагогічну діяльність видатного українського лексикографа - М.А. Грицака (1908 - 1979). Проаналізовано лексичні, семантичні та граматичні особливості метафорично мотивованих зоонімів у словнику українських заговорів Закарпатської області М.А. Грицака. Визначено найновіші тенденції у вивченні українсько-словацького етномовного пограниччя. Розглянуто питання віддзеркалення народнорозмовного антропонімікону українців у літературно-художній антропонімії тетралогії Р. Іваничука "Вогненні стовпи". Описано особливості словотворення фемінітивів та родові кореляції особових назв у гуцульских говірках Рахівського району Закарпатської області, говірок нижньої Наддніпрянщини як об'єкта словникарства та лінгвогеографії, укладання словника лексики та фразеології народної медицини й лікувальної магії Кіровоградщини. Розкрито структуру тематичної групи весільної лексики бойківських говірок.

Освещены научная и педагогическая деятельность выдающегося украинского лексикографа - Н.А. Грицака (1908 - 1979). Проанализированы лексические, семантические и грамматические особенности метафорически мотивированных зоонимов в словаре украинских заговоров Закарпатской области - М.А. Грицака. Определены новейшие тенденции в изучении украинско-словацкого этноязычного пограничья. Рассмотрены вопросы отражения народноразговорного антропонимикона украинцев в литературно-художественной антропонимии тетралогии Р. Иваничука "Огненные столбы". Описаны особенности словообразования феминитивов и родовые корреляции личностных названий в гуцульских говорах Раховского района Закарпатской области, говоров нижнего Надднепрянского региона как объекта лексикографии и лингвогеографии, составления словаря лексики и фразеологии народной медицины и лечебной магии Кировоградского региона. Раскрыта структура тематической группы свадебной лексики бойковских говоров.

Досліджено особливості використання гуцульського говору у мові української художньої літератури XIX - першої половини XX ст. Проаналізовано фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні, фразеологічні гуцульські діалектні одиниці, які використано в українських художніх творах даного періоду. Досліджено художні твори І., Франка, А. Крушельницького, М. Козориса, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, М. Черемшини, Д. Харовюка, Ю. Федьковича, М. Павлика, О. Манчука та П. Шекерика-Доникова. Виділено комплекси гуцульських діалектних різнорівневих елементів для творів кожного з цих письменників, розкрито специфіку їх використання у белетристичних текстах. За способом використання гуцульського говору в художній мові з урахуванням повноти діалектизації, гетерогенності та гомогенності діалектних одиниць, уживання їх в авторській мові та мові персонажів виділено чотири типи взаємодії гуцульського діалекту й української літературної мови в художньому творі. Зроблено висновок, що гуцульські різнорівневі діалектні одиниці виконують важливі художні функції, зокрема, образотворення, створення гуцульського колориту, пізнання духовної та матеріальної культури гуцулів, формування та збагачення тропіки та стилістичних фігур, етнографічного ототожнення героїв твору й етнографічної локалізації подій.

Досліджено актуальну проблему сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування жаргонної лексики як номінативно-експресивного засобу у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Проаналізовано жаргонну лексику як різновид мовного субстандарту, якому притаманне емоційно-експресивне забарвлення. Розглянуто шляхи пейоризації публіцистичного стилю як однієї з основних тенденцій його розвитку на сучасному етапі. Визначено лексико-семантичні засоби зниження лексичних детермінант у мові газетних текстів. Описано найуживаніші групи жаргонної лексики, які активно функціонують у сучасних друкованих засобах масової інформації. Розглянуто мовну та прагматичну варіативність окремих жаргонних одиниць у публічному спілкуванні. Розкрито експресивний потенціал цих одиниць у мові газет. Охарактеризовано метамовну функцію жаргонної лексики та фразеології.

Визначено особливості фразеології східнослобожанських і східностепових говірок української мови в семантичному та культурологічному аспектах. Проаналізовано соматичні звороти, зафіксовані у мовленні жителів краю (близько 1 520-ти одиниць). Досліджено характер кодування сомафразеологізмами східнослобожанських і східностепових говірок позамовної дійсності, що відтворюється у картині світу та світогляді мешканців ареалу. Встановлено специфіку соматичної фразеології, проаналізовано стан і проблеми її вивчення. Розкрито роль концептів-соматизмів в ареальному фразеотворенні, виявлено характер детермінації між їх фразеопродуктивністю та глибиною вертикального культурно-національного контексту. Визначено особливості соматизмів як символів. Досліджено процес відтворення архетипових уявлень людини в соматичній фразеології східнослобожанських і східностепових говірок. Встановлено характер міжмовних і міжкультурних зв'язків на даному матеріалі. Визначено специфіку фразеологічної картину світу ареалу як важливого елементу загального образу світу.

Здійснено фіксацію номінативних одиниць тематичної групи лексики ігор у східнослобожанських говірках, досліджено їх семантичну структуру. Описано способи номінації назв ігор у даних говірках у контексті, що передбачає розгляд предметно-дійового складу ігор як невербальної частини тексту. Встановлено відношення семантики та символіки, а також предметно-дійового складу ігор до типових слов'янських мовних семіотичних систем. З'ясовано ареалогію ігрової термінології та одиниць вербального компонента ігор. Установлено багатогранність феномену гри, виявлено її давні витоки. Проаналізовано зв'язок традиційних народних ігор з певними духовними явленнями, народними звичаями, обрядами, що має прояв у спільності символіки предметів, явищ, найменувань.

Комплексно досліджено лексико-семантичні та словотвірні особливості лексики народної медицини та лікувальної магії у степових і контактних говірках Дніпро-Бузького межиріччя, що функціонують на території сучасної Кіровоградщини. Проведено паралелі між місцевим матеріалом і аналогічними одиницями в літературній мові. Виявлено спільні та відмінні семантичні значення однакових медичних назв у досліджених та інших українських говірках, а саме: закарпатських, прикарпатських, буковинських, наддністрянських, західноволинських, поліських, полтавських, нижньонаддніпрянських, східноволинських. Проаналізовано народно-медичну та лікувально-магічну лексику як об'єкт наукового вивчення. Описано склад, структуру та значення лексико-семантичних груп, способи і засоби творення однокомпонентних назв. Визначено активність таких одиниць, продуктивність словотвірних типів.

Комплексно досліджено мікротопонімію басейну річки Ужа (у контексті українських говірок Закарпаття). Встановлено зв'язок мікротопонімної системи регіону з історією краю, його природними умовами, діалектною диференційованістю. Проведено структурно-семантичний, назвотвірний і етимологічний аналіз мікротопонімів басейну річки Ужа Закарпаття у синхронічному та діахронічному аспектах, а також лінгвокульутрологічний аналіз назв, що утворилися на базі конотативних топонімів. Визначено основні різновиди мікротопонімних варіантів і особливості їх функціонування. Укладено словник мікротопонімів (близько 9 000 назв та їх варіантів, зібраних за польовим методом). Результати проведеного дослідження уможливлюють створення цілісної картини становлення загальноукраїнської регіональної мікротопонімної системи.

Висвітлено методологічні основи анклавістики, особливості існування та розвитку анклавних територій, історію формування анклаву та сучасний стан українського населення Башкорторстану, анклавні аспекти техаської говірки. Описано абстрактні явища у говірках етнічних українців Поволжя. Розкрито специфіку функціонування лексичних паралелізмів у мовленні етнічних українців Волгоградської області.

Розглянуто проблему складання карти українських діалектів Росії, питання дослідження українських говірок на Волгоградщині. Наведено матеріали до словника українських острівних говірок у даному регіоні (родові назви осіб за спорідненістю та назви житлових споруд), лексико-семантичну характеристику деяких назв їжі в говірках українців.

Рассмотрены проблема составления карты украинских диалектов России, вопросы исследования украинских говоров в Волгоградской области. Приведены материалы к словарю украинских островных говоров в данном регионе (родовые названия лиц по родственности и названия жилищных сооружений), лексико-семантическая характеристика некоторых названий пищи в говорах украинцев.

Висвітлено середньонаддніпрянсько-степове діалектне порубіжжя та його внутрішню диференціацію. Розглянуто характер середньонаддніпрянсько-степової межі за свідченнями лексики. Розкрито середньонаддніпрянсько-степову діалектну межу та говірки між середньонаддніпрянським і степовим говорами. Визначено атлас лексики на позначення одягу, взуття, головних уборів і прикрас у говірках середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя.

Освещены средненадднепрянско-степовое диалектное порубежье и его внутренняя дифференциация. Рассмотрен характер средненадднепрянско-степовые пределы по показаниям лексики. Раскрыто средненадднепрянско-степовой диалектный предел и говор между средненадднепрянским и степным говорами. Определен атлас лексики на обозначение одежды, обуви, головных уборов и украшений в говоре средненадднепрянско-степового порубежья.

Наведено лінгвогеографічний опис формотворення іменників у західнополіських говірках на основі власних записів діалектного фактажу в 154-х населених пунктах досліджуваного ареалу. Викладено коментарі до атомарних карт, подано фонетичні та акцентні варіанти картографованих словоформ зі змінами в нефлективних сегментах, репрезентовано контекстний вияв локально обмежених і субстантивних форм.

Приведено лингвогеографическое описание формообразования существительных в западнополесских говорах на основе собственных записей диалектного фактажа в 154-х населенных пунктах исследованного ареала. Представлены комментарии к атомарным картам, даны фонетические и акцентные варианты картографированных словоформ с изменениями в нефлективных сегментах, репрезентировано контекстное проявление локально ограниченных и субстантивных форм.

Здійснено спробу відновити фрагмент структури редуктивних переселенських говірок Київського Полісся за матеріалами тематичної групи ботанічної лексики. Досліджено склад і структуру фітономінації говірки Чорнобильської зони, змодельовано внутрішньодіалектне членування цього ареалу на підставі картографування флороназв.