Проаналізовано біблійну апелятивну лексику та її функціонування у фразеологічній системі української літературної мови. Особливу увагу звернено на фразеологізми, які у своєму складі мають власну назву, що перейшла у розряд апелятива.

Рассмотрена библейская апеллятивная лексика и её функционирование во фразеологической системе украинского литературного языка. Особое внимание обращено на фразеологизмы, которые в своём составе имеют имя собственное, перешедшее в разряд апеллятива.

The article represents the biblical appellatives and their functioning in the Ukrainian literary language. Much attention is given to the phraseological units which contain the proper name transferring into the category of the appellative

Досліджено хронологічну та регіональну диференціацію фразеологізмів службових документів І половини ХХ ст. в контексті розвитку української ділової мови.

Продолжено цикл публикаций автора, посвященный исследованию украинской деловой фразеологии І половины ХХ в.

The article continues the cycle of the author's publications devoted to research of the Ukrainian business phraseology of the first half of the XX century.

Розглянуто внутрішньослівну семантичну деривацію предикатів української та російської мов у етнолінгвістичному аспекті. Виявлено зумовленість процесів семантичного розвитку традиційною культурою українського та російського народів. Показано вплив ціннісної картини світу на формування оцінних предикатів і метафоричних моделей. Уточнено суть поняття "символ метафори" завдяки проведеним когнітивним дослідженням. Розглянуто роль магічної практики у формуванні образних значень предикатів. Проаналізовано зв'язки між лексичною та фразеологічною підсистемами мови, побудовано когнітивно-генетичну типологію фразеологічних одиниць.

Визначено особливості фразеології східнослобожанських і східностепових говірок української мови в семантичному та культурологічному аспектах. Проаналізовано соматичні звороти, зафіксовані у мовленні жителів краю (близько 1 520-ти одиниць). Досліджено характер кодування сомафразеологізмами східнослобожанських і східностепових говірок позамовної дійсності, що відтворюється у картині світу та світогляді мешканців ареалу. Встановлено специфіку соматичної фразеології, проаналізовано стан і проблеми її вивчення. Розкрито роль концептів-соматизмів в ареальному фразеотворенні, виявлено характер детермінації між їх фразеопродуктивністю та глибиною вертикального культурно-національного контексту. Визначено особливості соматизмів як символів. Досліджено процес відтворення архетипових уявлень людини в соматичній фразеології східнослобожанських і східностепових говірок. Встановлено характер міжмовних і міжкультурних зв'язків на даному матеріалі. Визначено специфіку фразеологічної картину світу ареалу як важливого елементу загального образу світу.

Досліджено особливості вербалізації ціннісних концептів за допомогою оцінних фразеологічних одиниць (ОФО) в англійській та українській мовах. Розглянуто різні підходи до трактування конотації та визначено місце оцінного компонента у структурі фразеологічного значення. З'ясовано взаємозв'язок оцінного, культурного й інших компонентів конотації у семантиці досліджених одиниць. У процесі вивчення структурно-семантичних особливостей ОФО, які вербалізують уявлення про цінності, виявлено спільні та диференційні риси аксіологічної концептуалізації значеннєвого простору та його репрезентації за допомогою оцінних субстантивних фразеологізмів. З застосуванням принципів лінгвокогнітивного моделювання побудовано універсальні фреймові моделі тлумачення значення ОФО. Висвітлено принципи семантичної організації фразеологічних одиниць, які об'єктивують ціннісні концепти у сучасних англійській та українській мовах. Проведено системний концептуальний опис, що дозволило визначити етнокультурну й аксіологічну суть складників відповідного сектора концептуальної картини світу, встановити вербалізовані ОФО етнокультурні домінанти у ціннісній картині світу. Розглянуто універсальні та специфічні особливості механізму номінації фразеологічними засобами ціннісних понять у картині світу англомовної та україномовної спільнот. З'ясовано кореляції між структурними типами, семантикою ОФО та типом оцінки.

Обгрунтовано принцип системності у вивченні гендерно маркованих фразеологічних номінацій, визначено зміст категорійних лінгвостилістичних понять "концепт", "гендер" у соціолінгвістиці, "картина світу" в лінгвальному та концептуальному аспектах. З'ясовано позицію тендерного компонента в семантичній структурі фразеологічних одиниць, виявлено національно-культурну специфіку семантики фразеологізмів з гендерним компонентом. Вивчення фразеосемантичної концептуальної опозиції "маскулінність-фемінність" проведено на підставі словникового та художнього дискурсів. Встановлено роль гендерно маркованих лексичних одиниць у формуванні фразеологічних значень. Окреслено динамічні процеси в системі гендерно маркованих фразеологічних номінацій. Розкрито аксіологічний потенціал фразеологічних номінацій із компонентом-апелятивом і компонентом-антропонімом у словниковому та художньому дискурсах. Висвітлено синонімічні відношення, антонімічні зв'язки в системі гендерно маркованих фразеологічних номінацій української мови, простежено відображення народнопоетичної стихії у фразеологізованих контекстах художніх ідіосистем.

Висвітлено теоретичні проблеми дослідження етнографічної лексики в концептуальному, термінологічному та етнолінгвістичному аспектах. Описано етнографізми в лексичній системі сучасної української мови, особливості етнографічної лексики в загальномовному словнику, наведено ідеографічний опис етнографізмів. Визначено лексичні та фразеологічні одиниці етнографічного змісту як константи етнокультури.

Узагальнено лінгвокультурологічні засади вивчення контрастивної семантики фразеологізмів із соматичним компонентом у неблизькоспоріднених мовах. Розроблено та впроваджено методику зіставлення іспанських та українських фразеологічних одиниць із соматичним компонентом. Скласифіковано досліджувані одиниці за фразеосеміотичними моделями й виявлено ступінь продуктивності цих моделей в іспанській та українській мовах. Визначено ядерно-периферійну організацію соматизмів у зіставлюваних фразеологізмах, що вживаються у різних культурно зумовлених сферах. Установлено етнокультурні архетипні моделі й універсальні стереотипні моделі іспанських та українських соматичних прислів'їв шляхом реконструкції джерел їх походження та значення.

Обгрунтовано доцільність об'єднання понять поява - наявність - зникнення в межах одного концепту, який окреслює основну онтологічну проблему та належить до категорії буття. З'ясовано денотативно-сигніфікативний компонент у складі фразеологічного значення одиниць, що репрезентують даний концепт, проаналізовано образні засоби їх творення. Встановлено, що в українському фразеологічному фонді даний концепт вербалізують фразеологічні одиниці, які входять до шести фразеосемантичних полів. Виокремлено концептосфери, які беруть участь у реалізації фразеологічних значень, визначено найбільш продуктивні структурно-семантичні моделі, за якими утворюються ці фразеологічні одиниці.

Визначено місце концептів "батько", "мати" в концептуальному просторі української ментальності. Виділено концептуальну систему "батько - мати", концептуалізаційну матрицю "мати/батько - дитина", концептуальну антиномію "мати - мачуха" та "батько - вітчим". Виявлено мовні одиниці, що репрезентують концепти "батько", "мати", охарактеризовано їх семантику та встановлено етимологічну структуру імен концептів. Виділено ядерну зону, що становить ментальний зразок для формування сегментів периферійних зон концептів "батько", "мати". Проаналізовано аналітичні номеми, до складу яких входять вербалізатори проаналізованих концептів. Вивчено специфіку використання концептів "батько", "мати" у структурі одиниць образної природи.

Проаналізовано фразеологічні одиниці (ФО) у межах опозиції "чоловік" - "жінка". У результаті ідеографічної класифікації фраземіки Західного Полісся одержано два фразеотематичних поля: "Тілесні ознаки людини в межах опозиції "чоловіче" - "жіноче" та "Поведінка та внутрішній світ людини в межах опозиції "чоловіче - "жіноче"", які поділено на фразеосемантичні групи (загальний зовнішній вигляд, частини тіла чоловіків / жінок, специфічні жіночі ознаки, поведінкові риси, мовлення, ставлення до праці, внутрішній світ, інтелект людини). Кожну фразеосемантичну групу поділено на фразеосемантичні ряди. Гендерний підхід аналізу західнополіської фразеології дозволив диференціювати сполуки на такі групи: фраземи з власне маскулінними ознаками, фраземи з власне фемінними ознаками, маскулінні фраземи, умотивовані лексико-граматичною категорійністю, фемінні фраземи, умотивовані лексико-граматичною категорійністю, фраземи з невмотивованою лексико-граматичною категорійністю, гендерно марковані фраземи з лексичними номінативними чоловічими та жіночими компонентами, гендерно антропонімні фраземи, ФО без виразних гендерних ознак.

Вперше досліджено широкий пласт діалектної компаративної фразеології східнослобожанських і східностепових говірок Середнього Подінців'я. Проаналізовано динаміку компаративного фонду, виділено 98 структурно-семантичних моделей з компонентами-зоономенами, артефактами, охарактеризовано 56 фразеосемантичних рядів поняття "людина", зокрема, пов'язаних з характером, розумовими здібностями, фізичними ознаками, моральними якостями. З'ясовано роль концептів-зоономенів, флорономенів, артефактів у ареальному компаративному фразеотворенні та виявлено глибину їх вертикального культурно-національного контексту.

Обгрунтовано теоретичні засади паремійної парадигми в контексті сучасної лінгвістики. Проаналізовано основні параметри вербальної та невербальної комунікації, які репрезентовані паремійними одиницями у формі комунікативних законів, правил, тенденцій, які детермінують стратегії та тактики комунікативної поведінки з урахуванням принципів і максим спілкування, а також комунікативні стереотипи в аспекті психо-, соціолінгвістики як такі, які формують атрибутивні ознаки українського етносу. Досліджено особливості прагматичної значущості українських паремій, які відображають вербальну та невербальну комунікацію з огляду на своєрідність української ментальності.

Запропоновано комплексну характеристику прагмалінгвістичних особливостей фразеологізмів сучасної німецько- й україномовної преси. Визначено основні ознаки фразеологічних одиниць (ФО) преси, структурно-семантичні та стилістичні типи її фразелогізмів. Вивчено особливості фразеологізмів сучасної преси у лінгвокультурному аспекті, розроблено її когнітивну модель ФО. Охарактеризовано національні й інтернаціональні фразеологізми сучасної німецько- й україномовної преси з метою поглиблення знання про мовну картину світу. Вивчено випадки узуального й оказіонального вживання ФО та виникнення фразеологічних інновацій для розкриття специфіки фразеологічної номінації у пресі. Виявлено антропоцентричну спрямованість ФО у пресі, проаналізовано в ній типи фразеологічних модифікацій. Описано прагматичні функції фразеологізмів сучасної німецько- й україномовної преси, розглянуто питання реалізації авторських інтенцій за допомогою її ФО для створення прагматичного впливу на читача.

Досліджено особливості процесу фразеологізації синтаксичних словосполучень з присвійно-прикметниковим компонентом. Визначено ступені фразеологізації присвійних прикметників у складі фразеологічних одиниць. Здійснено комплексний аналіз структурно-семантичних типів і моделей фразеологічних одиниць з присвійним компонентом. Виявлено конотативний компонент у семантиці фразеологічних одиниць з присвійними прикметниками.

Визначено принципи організації структури ідеографічної ієрархії фразеологічної системи мови, місце в ній фразеологічної мікросистеми "Риси характеру людини". Наведено схему ідеографічної класифікації ФО на позначення рис характеру людини з урахуванням досягнень сучасної психологічної науки, висновків етнолінгвістичної та лінгвокультурологічної галузей лінгвістики.

Вперше розглянуто фразеологічну репрезентацію мовної картини світу ареалу як складову частину загальнонаціональної мовної картини світу. Встановлено зв'язок висловів з етнокультурою, висвітлено особливості творення ареальної картини світу. З'ясовано специфіку сематики та структури ареальної фразеологічної одиниці, виявлено та проаналізовано характерні структурно-семантичні її моделі. Визначено особливості мотивації діалектних фразеологізмів з урахуванням духовної культури діалектоносіїв, простежено зв'язок сучасної фразеологічної картини світу з давніми традиціями, обрядами мешканців аналізованого регіону та загальнослов'янського континууму. Наведено методику виявлення глибини культурно-національної конотації ареальних фразеологізмів за допомогою психолінгвістичного асоціативного та соціолінгвістичного еспериментів.

Досліджено структуру та семантику фразеологічних одиниць (ФО), які репрезентують негативні емоції в англійській та українській мовах, для виявлення спільних і відмінних рис концептуалізації негативних емоцій й їх вербалізації у відповідних національних картинах світу. Розроблено критерії добору ФО на позначення негативних емоцій із загального фразеологічного фонду мови. Описано концептосферу негативних емоцій та проаналізовано особливості їх вербалізації, встановлено універсальні й етноспецифічні ознаки омовлення цього важливого фрагмента людського існування представниками різних мовних спільнот. Здійснено семантичну класифікацію ФО на позначення негативних емоцій, унаслідок чого ФО розподілено за семантичними групами та підгрупами, які відображають різні аспекти переживання негативних емоцій. Здійснено класифікацію ФО за типом емотивності. Визначено спільні та відмінні структурно-семантичні особливості ФО на позначення негативних емоцій в різноструктурних мовах. Розглянуто роль фразеологічних компонентів у процесі фразеологічної номінації негативних емоцій, з'ясовано продуктивність компонентів у зіставлюваних мовах, які віддзеркалюють універсальні та національно детерміновані риси відображення емоційного досвіду у двох мовних картинах світу.

Досліджено фразеологічні неологізми у мові українських мас-медіа кінця XX - початку XXI ст. Охарактеризовано основні чинники змін фразеологічної системи сучасної української мови, визначено поняття "фразеологічний неологізм", розглянуто основні риси мас-медійного дискурсу, виявлено джерела походження фразеологічних неологізмів і визначено їх тематичний склад. Описано та проаналізовано основні різновиди структурно-семантичних трансформацій стійких одиниць. Завдяки різноманітності стилістичних функцій, неофраземи активно використовують у ЗМІ з метою яскравої виразності, влучності, образності вислову. Фразеологічні неологізми збагачують текст, емоційно насичують його, створюючи передумови для залучення уваги читача, його зацікавлення.

Розглянуто особливості подання фразеологічних і лексичних біблеїзмів у сучасних українських і російських лексикографічних джерелах із урахуванням екстралінгвістичних факторів впливу на зміст словникових статей. На підставі проаналізованого матеріалу запропоновано рекомендації щодо укладання словника-довідника біблеїзмів.