Рассмотрено одно из актуальных направлений современной лингвистики - теория языковых смыслов. Обобщены достижения лингвистов в этой области, определен количественный и качественный состав языковых смыслов. Приведена типология языкового смысла, раскрыта роль местоимений как их категоризаторов. Установлены дифференциальные признаки языкового смысла, исследованы проблемы функциональной лингвистики и когнитивности, универсалий и ономасиологии. Раскрыты общие и отличительные признаки категориального значения языкового смысла и категориального значения части речи. Впервые представлена система ономасиологических единиц (единиц именования), выражающих языковые смыслы. Проанализирована конкурентоспособность единиц именования как одна из важнейших проблем ономасиологии и теории языковых смыслов.

Побудовано ономасіологічну класифікацію композитів російської мови на підставі введення базової номінативної одиниці мови - номінатеми та констатації існування двох типів мотивації - зовнішньої (мотивації однією номінатемою іншої) та внутрішньої (мотивації номіматемою її мовленнєвих модифікацій - глос). Відзначено, що номінатемний підхід дозволяє виділити синтаксичні й аналогічні композити. Синтаксичні композити розподіляються на самостійні номінативні одиниці, що виникли внаслідок деривації (дериваційні композити), та формальні мовлєннєві реалізації багатокомпонентних номінатем, які виникли внаслідок універбалізації (універбалізаційні композити). Проведено опис універбалізаційних композитів російської мови.

Подан фундаментальный каталог гидронимии Дона, содержащий названия гидрообъектов бассейнов этой реки от истоков до реки Иловли включительно. Приведены также сопутствующие территориально близкие топонимы, обнаруживающие ономасиологическую общность с ними. Дана информация о названиях рек, речек, ручьев, сезонных водотоков (оврагов, балок, яров, лощин, логов и др., в которых осуществляется или когда-то происходил водосбор в период половодья и сильных дождей и которые высыхали в летнюю межень), непроточных вод - озер, болот, стариц, лиманов, ильменей, находящихся (или находившихся) в самой пойме или невдалеке от нее, а также водоемов, которые имеют соединяющие их с рекой протоки (ерики). Учтены многие другие именования элементов гидрорельефа, обусловленных особенностями меандрирования речного русла (названия мелей, колен, излучин), характером речного дна и береговой линии (названия мелей, перекатов, россыпей, плесов, заливов, мысов, островов). Отмечено, що в образовании значительного количества донских гидронимов активно участвовали географические термины, оставившие заметные следы в одиночных и составных названиях водных объектов, а также в основах их аффиксальных структур.

Вперше російські й українські прізвища тюркського походження аналізуються з позицій семантичної, афіксальної й основної деривації у мовній системі. Визначено тюркські паралелі в слов'янській антропоніміці. Мовні одиниці досліджено у межах комплексних одиниць словотвору, встановлено своєрідність деривації слов'янських прізвищ, що виникли на тюркській основі.

Визначено поняття "ономасіологічний клас" як об'єднання одноструктурних одиниць, що мають подібне значення, зумовлене подібністю позначених ними референтів. Вперше здійснено комплексний опис ономасіологічного класу, що включає формальну та номінативну інтерпретацію його компонентів. Наголошено на подібності ономасіологічних моделей різних типів композитних імен, що позначають процесуальність. Проведено визначення реєстру моделей формальної та семантичної структури компонентів ономасіологічного класу. Наведено реєстр типів процесуальності у вигляді класифікації ономасіологічних базисів підкласів розглянутого ономасіологічного класу.

Визначено ономасіологічний статус бахуврихі - посесивних атрибутивних конструкцій (ПАК) і складних прикметників, які від них походять, а також їх місце у мові серед інших композитів. Надано новий метод дослідження явища бахуврихі - вони розглядаються як моновербальні дублети ПАК. Актуальність статті зумовлена недостатнім опрацюванням бахуврихі, особливо у російській мові.

Издание представляет собой второй том фундаментального каталога гидронимии Дона, содержит названия всех его гидрообъектов ниже станицы Качалинской до его впадения в Таганрогский залив Азовского моря. Приведены также сопутствующие территориально близкие топонимы, обнаруживающие с ними ономасиологическую общность. Для удобства пользования каталогом дан указатель вариантов гидронимов.

Рассмотрено развитие антропонимических экосистем в парадигме традиционных и когнитивных исследований. Исследована когнитивная и языковая специфика такой единицы ономастики, как наименование групп лиц (НГЛ). Рассмотрены вопросы научного описания имени собственного (ИС) в актуальной и потенциальной антропонимии. Освещены история изучения ИС в XX в. и проблема его специфики в современной лингвистике, изложены его основные концепции, признаки и функции. Показаны специфика фонологии и морфологии и лексическое значение ИС, описан "антисемантический" подход к его характеристике. Изучены граница между нарицательной и ономастической лексикой, объем и содержание ономастического пространства. Проанализированы системные связи в ономатическом пространстве и отдельных его разрядах. Описаны методы ономастических исследований. Рассмотрены коммерческие, политические, интернетовские НГЛ в лингвокультурологическом и когнитивном аспектах. Дана характеристика коммерческому НГЛ как единице рекламы. Описан манипулятивный эффект, создаваемый в НГЛ и влияющий на подсознание рецепиента. Исследованы НГЛ с позиций когнитивной лингвистики, изложены основные понятия когнитивной науки в приложении к этому материалу. Проанализированы НГЛ по различным признакам и функциям (прагма- и нейролингвистической, когнитивной, рекламной). Представлен структурный ряд антропонимного пространства НГЛ. Проанализированы основные способы образования этого класса онимов, рассмотрены основные типы и модели, характеризующие их структурно-грамматические признаки.

Составлен полный каталог гиднонимов северного побережья Азовского моря от Таганрогского залива до Крыма - названий всех рек, ручьев и балок, впадающих в море на территории Ростовской, Донецкой, Запорожской и Херсонской областей. Каталог составлен на основе малоизвестных архивных источников, а также многочисленных изданий XVIII - XIX вв., полевых записей, сделанных во время экспедиций в 1960 - 1990-е гг.

Вперше представлено прийменниково-відмінкову форму імені (ПВФІ) як самостійну одиницю іменування розчленованого типу. Показано відмінності в сема - й ономасіологічному підходах стосовно прийменників і ПВФІ. Здійснено системне дослідження оснащеності мовних смислів основними ПВФІ, що кваліфікуються як одиниці йменування (ономасіологічні одиниці) з цілісною синтаксичною семантикою, комунікативним змістом, здатністю відбивати певний фрагмент дійсності. Вивчено закони вербалізації мовних смислів за допомогою ПВФІ (як і розчленованих одиниць іменування інших типів), що допомагає наблизитися до розуміння змін під час репрезентації сучасних знань про світ, які відбуваються в мові.

Виявлено семантичне наповнення номінацій груп осіб (НГО), розглянуто функціональні особливості (уточнення власних функцій, особливостей сфер функціонування, мовних структур і моделей НГО у мові), когнітивні конструкти НГО. Визначено поняття та терміни НГО, їх місце в мовній системі, описано ряд подібних і відмінних властивостей НГО, ділових об'єднань людей — ергонімів і найменувань установ (ойкод омонімів). Досліджено функціонування НГО в діахронії мови на прикладі історичних НГО, рівень первинної (на матеріалі НГО - слів) і вторинної номінації (на матеріалі НГО - словосполучень і речень). Виділено рекламну та маніпулятивну функції комерційних НГО. Охарактеризовано ряд "семантичних примітивів" у описі загального значення знака НГО, розвиток значень НГО в семантичних (умовних нейронних) мережах. Виявлено спільні та відмінні ознаки комерційних і некомерційних НГО. Проаналізовано НГО в когнітивному аспекті задля виявлення конструктів когнітивної семантики номінацій, а саме: опису фреймів, типів фреймів, концептів і концептосфер, когнітивних моделей, гештальта в додатку до НГО. Уточнено термін і поняття лінгвістичного гештальту на прикладі матеріалу НГО.

Рассмотрена проблема генезиса русск. Ижора (этноним, гидроним, ойконим) и бел. Ідолта/Ідоута (гидроним, ойконим), которые объединяются общностью деривационной структуры. Собственные имена упорядочены с точки зрения фонетики, семантики, словообразования.

Рассмотрены исторические условия, идеологические принципы, законодательная база, этапы русификации и "советизации" исторической топонимии Крымского полуострова. Проведен анализ современной топонимии полуострова, убеждающий в негативных последствиях политики русификации - уничтожении сформированной тысячелетиями национальной топонимической системы Крыма.

Определено значение и место ономастической лексики в системе языка, дана структурно-семантическая и функциональная характеристика онимов русского и адыгейского языков. Внимание к функциональной стороне имён собственных позволило рассмотреть основные проблемы национально-культурной специфики антропонимов рассматриваемых языков, на основе которых происходит формирование языковой картины мира обучающихся, позволяющих мобилизовать все ресурсы для повышения результативности обучения. Изучение ментально-лингвальных комплексов, национально-специфических языковых единиц помогает обучающимся сориентироваться в их научно-исследовательской деятельности, способствует подготовке к преподаванию русского языка как неродного с учетом связи языка и культуры, помогающим избежать неудач в межкультурной коммуникации.

В основе грамматических категорий лежат языковые смыслы - самые общие понятия языковой картины мира. Они делятся на категории, реализованные ономасиологическими средствами разных уровней, которые образуют ономасиологический ряд из расчленённых и нерасчленённых языковых единиц. Языковая категория "цель" представлена следующими ономасиологическими средствами выражения: словом, предложно-падежной формой, лексией, фразовым номинантом, которые образуют ономасиологические ряды. При выражении синтетическим (нерасчленённым) способом языковой смысл "цель" передаётся местоимением, наречием, деепричастием, инфинитивом, падежной формой имени существительного. Аналитическим способом языковой смысл "цель" может быть выражен при помощи предложно-падежных форм; лексий, эквивалентных слову; словосочетаний, эквивалентных слову; свободных словосочетаний; фразовых номинантов. Проведённый анализ показывает, что компонентами ономасиологического ряда, выражающего языковой смысл "цель", могут быть при синтетическом выражении - слово (наречие, инфинитив, местоимение); при аналитическом выражении - предложно-падежная форма; лексия; свободные и связанные словосочетания; фразовый номинант. В дальнейшем предстоит выяснить взаимосвязи между компонентами и их ономасиологическую структуру.

Розглянуто особливості структури та принципам побудови словникової статті в роботі Є. С. Отіна "Гидронимия Дона", яка є гідронімним каталогом, що виступає як найбільш експланаторний тип лексикографічного опису гідронімії певної території за її річковою мережею й відповідає найважливішим вимогам сучасної ономастичної лексикографії: каталоги відображають реальну послідовність розташування гідрооб'єктів. Монографія містить назви гідрооб'єктів басейну Дону від витоків до впадіння Дону в Таганрозьку затоку Азовського моря. У книзі широко представлені синхронні й діахронні варіанти й дублети гідронімів і пов'язаних з ними ойконімов.

Рассмотрена возможность применения синергетической методологии к ономасиологическим исследованиям. Исходя из тезиса о том, что онимы в рамках лексической подсистемы конкретного языка представляют собой открытую, динамичную, изменчивую систему, обладающую синергетическими характеристиками.

Изучено влияние трансонимизации на идейно-содержательную структуру художественного произведения; проанализировано участие перехода оним1 - оним2 в создании микросистем поэтонимосферы.

Рассмотрен переход мифонимов в эргонимы. Проанализированы последние исследования трансонимизированных мифонимов. Их использование проиллюстрировано примерами наименований различных объектов человеческой деятельности, зафиксированных в девяти украинских городах. Указано на положительные и негативные ассоциации, вызываемые названиями. Выделены основные структурные модели мифонимов.

Розроблено основні ономасіологійні моделі квазікомпозитів російської мови на позначення об'єктів. Під квазікомпозитами розуміємо слова, які утворилися не шляхом конденсації речень та словосполучень, а альтернативним чином. Ономасіологійні моделі представлено в категоріях ономасіологійного базису та ономасіологійної ознаки. Доведено, що за певними афіксоїдами затверджується певне категоріальне значення, співвідносне з ономасіологійними базисами або ономасіологійними ознаками.