Монографію присвячено розгляду принципів порівняльно-історичного дослідження у фонетичних студіях українських і російських мовознавців 70-х рр. ХIХ ст. - 20-х рр. ХХ ст. Проаналізовано їхні теоретичні погляди на принципи історизму, причиновості, системності, загального зв'язку явищ, реалізацію цих принципів у процесі виконання вченими прийомів і процедур порівняльно-історичного методу та в розумінні ними мети дослідження.

Досліджено лінгвістичну спадщину українського та білоруського вченого П.О.Бузука (1891 - 1937). Розглянуто здобутки дослідника у галузі мовознавства у контексті позицій представників лінгвістичної науки кінця XIX ст. - 1920 - 1930-х рр. Головну увагу приділено дискусійним аспектам проблеми діахронічного моделювання, періодизації історії мови в інтерпретації П.О.Бузука. Погляди дослідника проаналізовано з урахуванням їх еволюції. Значення його лінгвістичної спадщини вбачається в цінності його методологічних розвідок, актуальності поглядів ученого на історію конкретних індоєвропейських, балто-слов'янських, спільнослов'янських, східнослов'янських та інших мовних явищ, у важливості даних, одержаних істориком мови під час вивчення пам'яток писемності, що використовуються для подальших узагальнень сучасними мовознавцями, у розробці вченим засад методу лінгвістичної географії, який використовують українські, російські, білоруські та інші вчені. Розглянуто інтерпретацію вченим фонетичних і морфологічних явищ передісторичної та історичної доби. Розкрито роль П.О.Бузука у становленні та розвитку лінгвістичної географії. Визначено внесок науковця у порівняльно-історичне мовознавство.

Висвітлено основні етапи історії мовознавчої славістики - багатоаспектної науки про слов'янські мови - в Україні. Увагу приділено основним здобуткам україністів, русистів, білорусистів, особливо в галузі взаємодії та взаємовпливів між східнослов'янськими мовами. Подано інформацію про славістичні центри України, лінгвістичну дискусію 1950 р., розширення й ускладнення наукових досліджень, міжнародні з'їзди славістів і "Загальнослов'янський лінгвістичний атлас". Особливу увагу приділено діячам науки, зокрема найвидатнішим ученим-славістам.