Розглянуто питання мовної політики Ради Європи щодо збереження та розвитку національних мов держав-членів ЄС, питання щодо програми вивчення іноземних мов із метою створення багатокультурного та багатомовного простору на теренах Європи. Наголошено на зростаючій ролі перекладача у процесі міжмовної комунікації.

Розроблено теоретичні підходи до адаптації європейського досвіду вирішення мовних питань на регіональному рівні України, зокрема принципу додатковості, відповідно до якого рішення про застосування мови приймаються на рівні місцевого самоврядування в межах чинного законодавства. Обгрунтовано статутність додаткової мови, сутність якої полягає в державній підтримці розвитку мови як засобу комунікації у разі задоволення специфічних етнонаціональних потреб, коли вона не є мовою державних установ, у т.ч. в державних навчальних закладах і засобах масової інформації. Удосконалено підходи до утвердження української мови на державному та регіональному рівнях як інституту державності та засобу міжнаціонального спілкування. Запропоновано форми розширення сфери застосування української мови в регіонах шляхом запровадження сучасних технологій і механізмів реалізації державної мовної політики та вдосконалення чинного законодавства.

Вперше досліджено державну мовну політику сучасної України. Розглянуто статус мови в державотвірній системі нашої держави, а також в соціокультурному контексті. Розкрито значення державної мови в національній інтеграції та зміцненні єдності держави, а також роль української еліти у формуванні державної мовної політики та національної ідеї. Висвітлено зарубіжний досвід мовнополітичного згуртування націй за умов демократії на прикладі європейських країн - Франції, Чехії, Росії. У вигляді таблиць наведено дані про найбільш численні національності, які мешкають на території України, та динаміку національного складу населення України за період 1926 - 2001 рр. Подано словник основних термінів з розкритої тематики зі стислим їх тлумаченням.

Досліджено лексико-граматичну систему англійської як міжнародної допоміжної мови (МДМ) у межах європейського адміністративного дискурсу. Із застосуванням функціонального підходу розкрито роль і механізм впливу на неї конкретних соціально-культурних чинників. Уперше шляхом багатоаспектного аналізу доведено, що англійську МДМ характеризують лексичні та граматичні особливості, які виникають під впливом європейських мов, в першу чергу, французької та німецької. Систематизовано міжмовні відповідності адміністративних термінів, які зумовлюють організацію лексико-семантичної системи англійської МДМ у межах адміністративного дискурсу. На новітньому матеріалі документів Парламентської Асамблеї Ради Європи визначено статус адміністративної підмови, яка несе на собі відбиток європейської адміністративної професійної культури.

Наведено результати дослідження, проведеного в межах проекту "Багатомовна Європа", що виконувався Британською радою в партнерстві з провідними європейськими агенціями, залученими до теми багатомовності. У 25-ти країнах і регіонах Європи проаналізовано використання державних, іноземних, регіональних мов/мов меншин, а також мов іммігрантів. Охоплено різні галузі суспільства, досліджено мовну політику та практику на всіх рівнях освіти, в засобах масової інформації, у державних службах і громадських місцях, у бізнесі. Визначено розмаїття використовуваних мов, зіставлено мовну практику у відповідних галузях суспільного життя з європейськими стандартами та продемонстровано успішний досвід у сфері багатомовності.

Розглянуто роль мовної політики в побудові ефективної публічної сфери Європейського Союзу, яка сприятиме реалізації принципів комунікаційної політики ЄС та забезпечить підзвітне керівництво й участь громадян у прийнятті важливих політичних рішень. Документи ЄС, що стосуються вироблення комунікаційної політики та створення публічного форуму для залучення громадян, наголошують на потребі використання мов, яким громадяни надають перевагу.

Проанализированы подходы к преподаванию современных языков в свете общеевропейских рекомендаций Совета Европы, а именно с позиций коммуникативных языковых компетенций и освещен опыт обучения иностранным языкам в высших учебных заведениях, определены перспективы дальнейших исследований.

Проаналізовано компоненти Європейського Мовного Портфеля та його значення для професійного становлення спеціаліста у процесі професійної підготовки у ПТНЗ, оскільки саме ланка ПТНЗ в освітньому ланцюзі "школа - професійний навчальний заклад - вища школа" практично не досліджена. Охарактеризовано Європейський Мовний Портфель як пакет документів, за допомогою яких ті, хто навчається, збирають і систематизують свої досягнення, відображають свій досвід у вивченні іноземних мов, представляють зразки виконаних робіт, а також одержані свідоцтва і сертифікати. Подано графічний вигляд Портфеля з детальним роз'ясненням всіх його розділів.

Проанализированы компоненты Европейского Языковый Портфеля и его значение для профессионального становления специалиста в процессе профессиональной подготовки в ПТУ, поскольку именно звено ПТУ в образовательном цепи "школа - профессиональное учебное заведение - высшая школа" практически не исследована. Охарактеризован Европейский Языковой Портфель как пакет документов, с помощью которых те, кто учится, собирают и систематизируют свои достижения, отражают свой опыт в изучении иностранных языков, представляют образцы выполненных работ, а также полученные свидетельства и сертификаты. Дан графический вид Портфеля с подробным разъяснением всех его разделов.

Analyzed the components of the European Broadcasting Portfolio and its value for professional development specialist in training in vocational schools, vocational schools since it is the link in the education chain "School - vocational school - High School" is practically not been investigated. We characterize the European Language Portfolio as a set of documents by which those who are learning to collect and organize their achievements, express their experience in learning foreign languages, are examples of work performed, and received certificates and certificates. Filed graphical view of the Portfolio with a detailed explanation of all its sections.

Розглянуто поняття "європейської інтеграції", як процесу, спрямованого передусім на забезпечення основ економічного і політичного співробітництва європейських країн. Охарактеризовано проект Ради з культурного співробітництва, який присвячений сприянню навчання сучасних мов. Представлено діяльність Європарламенту та Європейської комісії, основних інститутів, що відповідають за формування політики багатомовності. Розглянуто позицію англійської мови в Європі, як і світі взагалі. Запропоновано кроки для реалізації систем освіти країн ЄС. Коротко визначено основні цілі Європейської спільноти в галузі багатомовності. Досліджено принципи, якими керується Хартія, що функціонує як міжнародний документ про загальноєвропейську політику. Описано основні завдання для реалізації політики багатомовності в системах освіти країн-членів ЄС. Зроблено висновок про важливу роль багатомовності в процесі функціонування європейського суспільства.

Проаналізовано вплив інтеграційних процесів і глобалізації на роль іноземних мов та підходи до їх вивчення у європейських країнах. Розглянуто особливості мовної політики більшості країн Європейського Союзу. Наголошено, що це - політика плюрилінгвізму, основні положення якої відповідають демократичній розбудові суспільства. Зазначено, що для мешканців ЄС пропонується вивчати у межах шкільної мовної освіти дві іноземні мови: першу - англійську, другу - відповідно до своїх професійних інтересів, а також знайомитися з іншими іноземними мовами, хоча б у межах факультативу.

Проанализировано влияние интеграционных процессов и глобализации на роль иностранных языков и подходы к их изучению в европейских странах. Рассмотрены особенности языковой политики большинства стран Европейского Союза. Подчеркнуто, что это - политика плюрилингвизма, основные положения которой отвечают демократическому устройству общества. Отмечено, что для жителей ЕС предлагается изучать в рамках школьного языкового образования два иностранных языка: первый - английский, второй - в соответствии со своими профессиональными интересами, а также знакомиться с другими иностранными языками, хотя бы в рамках факультатива.

Проаналізовано сутність міжнародно-правового статусу мовних меншин і вироблено рекомендації з удосконалення чинних інституційних механізмів захисту мовних прав. Розкрито зміст і визначено поняття "мовна меншина" та "мова меншин", з'ясовано природу мовних прав та статус мов меншин у конституційному законодавстві країн Європи. Проаналізовано особливості побудови, нормативний зміст, застосування та механізм реалізації Європейської хартії регіональних мов (ЄХРМ) або мов меншин як єдиного спеціального міжнародно-правового акту у цій галузі. Виявлено тенденції розвитку нормативного комплексу міжнародного захисту мовних прав меншин. Визначено рівень імплементації положень Хартії в українському законодавстві. Здійснено комплексний нормативно-правовий аналіз законодавства України про захист мов меншин та запропоновано до нього ряд змін. Досліджено механізм контролю за імплементацією положень ЄХРМ державами-учасницями. Особливого значення тема дослідження набуває для України, яка будучи учасницею численних багатосторонніх міжнародних конвенцій та впливових міжнародних організацій, прагне більш повного та активного входження у світове співтовариство, подальшої інтеграції у європейські структури.

Розглянуто діяльність структур ЄС на шляху до реалізації концептуальних засад політики багатомовності у сфері освіти та виявлено напрямки й інструменти їх практичного втілення.

Розкрито особливості мовної політики сучасної Європи: сприяння розвитку багатомовності та мовного різноманіття, захист мов національних меншин, поглиблення взаєморозуміння між європейськими народами. Розглянуто сутність мови за статусом: рідна мова, державна та регіональна або мова національних меншин. Наголошено, що головною функцією рідної мови слід вважати ідентифікаційну, адже вона є відображенням етносу, його культури, історії тощо. Визначено особливості мови міжнародного спілкування. Описано пріоритетні напрями державної мовної політики країн Європи, зокрема багатомовних: Бельгії, Голландії, Люксембургу, Швейцарії, Данії та двомовних: Фінляндії, Ірландії та Ватикану. Виокремлено європейські країни, в яких стало популярним вивчення кількох іноземних мов. Наведено приклади успішного засвоєння трьох іноземних мов відповідно до принципу „рідна мова + дві іноземні” та „індикатора лінгвістичної компетенції”. Зазначено, що багатокультурна Європа є таким багатомовним політичним об’єднанням, у якому однаково важливими є рідні мови (як основа самобутності народів) та міжнародні (як засіб комунікації між різними етносами).

Раскрыты особенности языковой политики современной Европы: содействие развитию многоязычности и языкового разнообразия, защита языков национальных меньшинств, углубление взаимопонимания между европейскими народами. Рассмотрена сущность языкового статуса: родной язык, государственный и региональный или язык национальных меньшинств. Отмечено, что главной функцией языка следует считать идентификационную, ведь она является отражением этноса, его культуры, истории и т.д. Определены особенности языка международного общения. Описаны приоритетные направления государственной языковой политики стран, в частности многоязычных: Бельгии, Голландии, Люксембурга, Швейцарии, Дании и двухязычных: Финляндии, Ирландии и Ватикана. Выделены европейские страны, в которых стало популярным изучение нескольких иностранных языков. Приведены примеры успешного усвоения трех иностранных языков в соответствии с принципом „родной язык + два иностранных” и „индикатора лингвистической компетенции”. Отмечено, что многокультурная Европа является таким многоязычным политическим объединением, в котором одинаково важны родные языки (как основа самобытности народов) и международные (как средство коммуникации между различными этносами).

Language policy of contemporary Europe: promotion of multilingualism and linguistic diversity, protection of minority languages, deepening mutual understanding between European nations are described in the article. Priorities in the language policy of European countries, including multilingual are revealed. The examples of successful approaches in studying three foreign languages According to the principle of „mother tongue + two foreign” and „linguistic competence indicators” are given.

На широкій документальній базі ЄС та вітчизняного законодавства показано хід процесів імплементації мовного законодавства ЄС до нормативно-правових актів України, висвітлено національні особливості законодавчого вирішення мовного питання, доведено потребу в якнайшвидшому завершенні цього адаптаційного процесу.

На широкой документальной базе ЕС и отечественного законодательства показан ход процессов имплементации языкового законодательства ЕС в нормативно правовые акты Украины, отражены национальные особенности законодательного решения языкового вопроса, доказана потребность в быстрейшем завершении этого адаптационного процесса.

On the wide documentary base of European Union and domestic legislation motion of processes of introductions of linguistic legislation ES is rotined in the normatively legal acts of Ukraine, the national features of legislative decision of linguistic question are reflected, a requirement is well-proven in the most rapid completion of this adaptation process.

Розглянуто питання необхідності впровадження у сучасній Європі єдиної мови спілкування, якою може стати англійська мова. Увагу сконцентровано на тому, що серед представників управління інститутами Європейського Союзу формується професійна підмова зі своїми особливостями. Представники професійної адміністративної культури, використовуючи англійську мову для професійних цілей, вносять до неї певні зміни, що грунтуються на особливостях їх персональних когнітивних моделей.

Рассмотрен вопрос о необходимости внедрения в современной Евопе единого языка общения, которым может стать английский язык. Внимание обращено на то, что среди представителей управления институтами Европейского Союза формируется профессиональный подъязык со своими особенностями. Представители профессиональной административной культуры, пользуясь английским языком для профессиональных целей, привносят в него определённые изменения, основанные на особенностях их персональных когнитивных моделей.

In the article the poblem of the necessity in a common language for communication in Europe, which might be the English language is viewed. The attention is focused on the fact that representatives of various European Union administrative institutions have formed their professional sublanguage with its peculiarities. Members of the professional administrative culture, when using English for their professional purposes, bring some changes based on the peculiarities of their own cognitive models.

Проаналізовано вплив основних напрямів філософських та лінгвістичних досліджень на становлення багатомовної освіти європейських школярів. Виділено філософські течії, які суттєво вплинули на розвиток освітньої та мовної галузі у другій половині ХХ ст. Зроблено висновок, що розвиток багатомовної освіти у країнах Європи є закономірною відповіддю на виклики сучасності.

Проанализировано влияние основных направлений философских и лингвистических исследований на становление многоязычного образования европейских школьников. Выделены философские течения, которые существенно повлияли на развитие образовательной и языковой области во второй половине ХХ в. Сделан вывод, что развитие многоязычного образования в странах Европы является закономерным ответом на вызовы современности.

The influence of the main areas of philosophical and linguistic research on the development of multilingual education European schoolchildren. Highlighted the philosophical currents that significantly influenced the development of educational and linguistic area during the second half of the twentieth century. It is concluded that the development of multilingual education in Europe is a logical response to the challenges of modernity.