Проанализировано становление западноевропейской модернистской драмы в XIX - XX вв. Значительное внимание уделено некоторым закономерностям литературной эволюции, становления художественной коммуникации, жанровым процессам в русской литературе рубежа XVIII - XIX вв. Освещены проблемы классической филологии и современного языкознания. Детально рассмотрено творчество Т.Манна, Э.М.Форстера, К.Маккензи, Т.Шевченка, А.Пушкина, У.Хогарта, И.Тургенева, И.Бродского, О.Мандельштама, И.Котляревского.

Розглянуто питання класичної філології періоду середньовіччя, епох Відродження, класицизму, Просвітництва, проаналізовано її розвиток в ХІХ - ХХ ст., зокрема, в СРСР, Україні, Росії.

Рассмотрены вопросы классической филологии периода Средневековья, эпохи Возрождения, классицизма, Просветительства, проанализировано её развитие в ХІХ - ХХ ст., в частности, в СССР, Украине, России.

Висвітлено історію та сучасність кафедри викладання класичної філології в Чернівецькому та Львівському університетах. Проаналізовано сучасні теоретико-методологічні підходи до розв'язання класичної проблеми значимого звуку (на матеріалі текстів англійських, французьких, українських пісень для дітей). Розглянуто синоніми-прикметники на позначення позитивної оцінки у листах Ціцерона, Сенеки, Плінія Молодшого. Увагу приділено стилістичним особливостям перифраз у поемі Гомера "Одісея". Досліджено витоки жанру пасторалі та простежено розвиток її традиції в епоху Відродження та Бароко, з'ясовано місце в ній давньогрецького роману Лонга "Дафніс і Хлоя". Розглянуто категорію звертання та засоби її вираження в листах Плінія Молодшого.

Висвітлено творчу та наукову діяльність В. П. Маслюка - відомого українського вченого і педагога, перекладача, професора Львівського національного університету ім. І. Франка. Розглянуто проблеми класичної філології, неолатиністики, античності у літературі та культурі, перекладу античної літератури українською мовою. Проаналізовано роль латинської дендронімічної лексики у реконструкції мовного світогляду давньоримської епохи. Увагу приділено питанням про дунайську латину та романський континуїтет у румунській історіографії та класичній філології. Описано функціональні та комбінаторні властивості іменників з часовим значенням. Розкрито структуру лексичного поля часу в лантинській мові. Визначено емоційно-оцінний компонент семантики латинських фразеологізмів, префіксальні композити як одиниці номінації.

Висвітлено процес розвитку філологічних наук, що вивчають античність і грецький культурний простір. Розглянуто становлення наукових напрямів дослідження давньогрецької, латинської, новогрецької мов і літератур, особливості становлення наукових шкіл і гуртків. З'ясовано пріоритетні напрями вивчень явищ граматики, словотворення, лексикології, фразеології новогрецької мови. Описано наслідки зіставного аналізу словотворення, способів і засобів ословлення тих самих концептів у новогрецькій та українській мовах. Проаналізовано відтворення ідіостилю новогрецьких письменників в українських перекладах.

Висвітлено особливості методології та методики дослідження мов світу, проблеми функціональної граматики, прагматики, дискурсо- та концептології, лінгвокультурології, когнітивістики. Розкрито вплив класичних мов на інші мови. Розглянуто прагматичну інтерпретацію епістемічної модальності та контексти модального етикетизованого мовлення в давньогрецькому філософському дискурсі. Охарактеризовано мовну особистість Августина Блаженого. Увагу приділено суспільно-політичному контексту формування особистості латинськомовного поета в Україні кінця XVII - початку XVIII ст.