Розглянуто механізми культурних погранич в контексті сучасних історичних і суспільно-політичних подій, які призводять до появи нових багатонаціональних територій як невід'ємної ознаки глобалізованого світу. Проаналізовано рівні міжкультурної взаємодії, зокрема, зіткнення, конфлікт, сусідство, контакт культур. Увагу приділено архетипічним бінарним антиноміям. Українсько-польське пограниччя розглянуто як палімпсест кресової культури, спадщину двох народів. Простежено розвиток дискусії між українськими та польськими дослідниками, охарактеризовано міжнаціональний дискурс пограниччя. Висвітлено особливості міжкультурних контактів і етнічних ситуацій пограничних регіонів, зокрема, Туреччини, Буковини, Східної України.

Рассмотрены механизмы культурного пограничья в конктексте современных исторических и общественно-политических событий, приводящих к появлению новых многонациональных территорий как неотъемлемого признака глобализированного мира. Проанализированы уровни межкультурного взаимодействия, в частности, столкновения, конфликт, соседство, контакт культур. Уделено внимание архетипичным бинарным антиномиям. Украинско-польское пограничье рассмотрено как палимпсест кресовой культуры, наследие двух народов. Прослежено развитие дискуссии между украинскими и польскими исследователями, охарактеризован межнациональный дискурс пограничья. Освещены особенности межкультурных контактов и этнических ситуаций пограничных районов, в частности, Турции, Буковины, Восточной Украины.

У зв'язку з 200-літтям від дня народження Юліуша Словацькогонаведено ряд публікацій, у яких висвітлено основні грані його творчості, зокрема, проаналізовано українські контексти у його творах, дискурс долі та профетизму, а також розглянуто інтертекстуальність творів митця як проблему міжкультурної комунікації та перекладу. Проаналізовано наративні пошуки полемічної публіцистики кінця XVI - початку XVII ст. крізь призму українсько-польських літературних взаємин. Охарактеризовано полемічні традиції у "Літосі..." Петра Могили, сакральний світ польськомовної прози Дазаря Барановича, барокову лірику Адама Корчинського. Значну увагу відведено розгляду певних аспектів творчості Михайла Чайковського, Антонія Марцінковського, Міхала Грабовського, Ігнація Крашевського, Анджея Кусьнєвіча, Станіслава Лема, Вітольда Гомбровича, Григора Тютюнника та ін. Розкрито особливості польсько-українського культурного діалогу другої половини XX - початку XXI cn&

Висвітлено питання польсько-українських взаємин, актуальні проблеми літературознавства, компаративістики та культурології, мовознавства. Наведено матеріали до ювілеїв Станіслава Вінценза, Чеслава Мілоша, Юзефа Крашевського, Лесі Українки, зокрема, розглянуто питання експлікації музичних образів і мотивів у творчості С. Вінценза, проаналізовано мотиви ранньої поезії Ч. Мілоша, дискурс ідентичності в його есеїстичній прозі, наукову та перекладацьку рецепцію творчості Лесі Українки у Польщі, кримські відлуння поезії Л. Українки та Адама Міцкевіча, новаторство різножанрової творчості Ю.І. Крашевського у волинський період, особливості еволюції образної системи та проблематику польської прози на прикладі його творчості. Увагу приділено системі барокових образів у польськомовній поезії Д. Братковського, розглянуто збірник "Літос" П. Могили у полемічному дискурсі першої половини VII ст. та вказано на його роль у формуванні тогочасної літературної традиції. Проаналізовано окремі аспекти творчості С. Бжозовського, В. Гомбровича, А. Кусьневича, Е. Редлінського, С. Лема, М. Хороманського, Я. Дукая, А. Хцюка, а також І. Франка, Т. Шевченка, В. Стефаника та ін.

Висвітлено літературо- та мовознавчі, компаративістичні та культурологічні, фольклористичні та історичні, політологічні та економічні полоністичні проблеми. Проаналізовано роль "Польсько-українського бюлетня" в історії українсько-польських взаємовідносин, польського народознавчого товариства в українсько-польських культурних взаємовідносинах наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто питання зародження та розвитку основних топосів українських земель та етносу в літературі Італії XIII - XVI ст. Розкрито особливості стилю і мовлення в літературній полеміці М. Смотрицького та П. Скарги. Визначено генезу образу "слов'янської" вітчизни у творчості Т. А. Олізаровського, екзистенційні виміри буття у творчості В. Шевчука та Я. Івашкевича. Описано поетику повсякденного простору у прозі М. Галич і З. Налковської. Висвітлено національно-культурний компонент у польській фразеології, специфіку синтаксичних структур у польському мовленні молоді Львівщини.

Розкрито життєвий та творчий шдях видатного релігійно-культурного діяча та письменника, архімандрита Києво-Печерської лаври Є. Плетенецького. Проаналізовано основні риси моралізаторської поезії барокового періоду на прикладі польськомовної творчості Д. Братковського. Досліджено взаємодію етнообразів Західної та Східної Європи та її вплив на творення українського літературного стереотипу в англійській подорожній літературі доби романтизму. Здійснено аналіз вибраних прозових творів польських і українських письменниць. Подано аналіз порівняльних фразеологічних одиниць в українській та польській мовах, визначено особивості структури фразеологічних порівнянь і семантичне наповнення їх компонентів.

Визначено постаті польської історії у фокусі поділля. Зазначено просвітницьку діяльність марії собанської на поділлі у 1905 - 1919 рр. Розглянуто українсько-польські відносини. Увагу приділено співпраці між українськими дисидентами та польськими опозиціями період горбачовської перебудови (1985 - 1991). Досліджено відносини між Україною та Республікою Польща в умовах наростання гібридних загроз безпеці. Наведено внесок Й.Ф. Волошинського в ровиток коперативного руху в поділля у другій половині XIX - на початку XX століття. Визначено дипломатію гетьманської держави з Варшавою у першій третині XVIII століття.

Висвітлено історію створення та формування родових книгозбірень польських аристократів Грохольських, які мешкали в ХІХ - ХХ ст. в подільських маєтках на П'ятничанах і в Стрижавці. Досліджено склад і зміст бібліотек, подано короткі відомості про окремі видання, що є книжковими пам'ятками польської культури, та біографічні відомості про власників. Розглянуто мовні психотипи поляків у подільському мовносоціумному просторі, увагу приділено тенденціям еволюції. Проаналізовано дипломатичну діяльність української делегації на Паризькій мирній конференції 1919 - 1920 рр. На основі викладених фактів доведено думку про те, що за результатами тривалих переговорів молодій українській державі "не знайшлося місця» на новій політичній карті Європи і питання майбутнього Східної Галичини було вирішено на користь Польщі. Розглянуто причини, напрями та результати співпраці регіональної влади та місцевого самоврядування Вінницької області з польськими колегами протягом першого десятиріччя XXI ст. Висвітлено найвизначніші міжрегіональні угоди та успішні досягнення. Продемонстровано, яким чином була переформована співпраця регіонів після адміністративної реформи у Польщі та приєднання країни до Шенгенської зони. Визначено, що проведена на початку століття робота забезпечила сучасний рівень економічного, культурного обміну, в тому числі можливості представників Польщі впливати на відродження пам'яті про історію польської спільноти на Поділлі.