Зазначено, що у посібнику дотримано підходу, який полягає у використанні терміну "документно-інформаційна наука" як узагальнюючого щодо бібліотекознавства, документознавства та архівознавства, книгознавства із збереженням їх об'єктів, предметного поля досліджень, понятійно-термінологічного апарату. Розглянуто гіпотези, теорії та концепції, в тому числі й дискусійні, представлені у системі наукових комунікацій з бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, архівознавства, книгознавства. Увагу приділено концепціям документно-інформаційної науки для розвитку соціально-комунікативної діяльності у сфері державного управління, інформаційно-комунікаційному забезпеченню е-урядування, питанням інформаційного менеджменту та маркетингових комунікацій.

Представлено авторську концепцію бібліографії, її зарадження, становлення та розвитку. Увагу приділено закону про обов’язковий примірник. Висвітлено особливості стандартизації національної бібліографії. Охарактеризовано процес зародження міжнародної бібліографічної співпраці. Досліджено національні бібліографії в країнах західної Європи і США, Великій Британї, Німеччини, в країнах Центральної і Східної Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. Наведено загальну характеристику національної бібліографії держав зазначених регіонів. Увагу приділено видавничій та книготорговельній бібліографії в зарубіжних країнах. Досліджено процес формування сучасних моделейінформаційно-бібліографічного супроводу книжкової торгівлі. Висвітлено особливості автоматизації процесів бібліографічного обслуговування. Увагу приділено новій формі інформаційної інтеграції - міжнародним базам даних. Розглянуто закон про "недоступні" книги XX століття. Досліджено національну бібліографію в цифрову епоху. Охарактеризовано рівень впливу цифрових документів на національну бібліографію.

Проаналізовано та охарактеризовано змістове наповнення персональних бібліографічних посібників, представлених на вебсайті Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Отамановського (далі ВОУНБ ім. В. Отамановського) в електронній бібліотеці у розділі "Видання бібліотеки" за період з 2008 по 2022 рр. Окреслено переваги створення електронних бібліографічних посібників, які спрямовані на відтворення життя і діяльності видатних українських діячів та є важливим джерелом у системі дослідження особистостей. З'ясовано, що на сучасному етапі пріоритетним напрямом є застосування сучасних інформаційних технологій, з розширенням сервісу, що дасть змогу оперативніше забезпечити інтернет-користувачів повнотекстовими інформаційними ресурсами. Наукова новизна. Вагоме місце в створенні електронної бібліографічної продукції займає підготовка персональної біобібліографії. Вони відображають науковий та творчий доробок установи за певний період, популяризують відомих діячів регіону. Саме тому в останні роки цей напрям діяльності бібліотек привертає значну увагу багатьох дослідників. Висновки: рекомендовано надалі готувати електронні персональні, біобібліографічні посібники, шляхом пошуку та відбору діячів, які залишили помітний слід в історії розвитку українського суспільства та Вінниччини.

Представлено біобібліографічний покажчик, який представляє творчий доробок Лариси Олександрівни Мельник, бібліографа, завідувачки інформаційно-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету. Розраховано на широке коло читачів - науковців, бібліотекарів, краєзнавців, викладачів, студентів, усіх, кого цікавить розвиток культури, бібліотечної справи, бібліографії на теренах Закарпаття.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 —інформаційні технології. — Запорізький національний університет Міністерства освіти і науки України; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.—Харків, 2021. У дисертаційній роботі поставлена та вирішена актуальна науково-практична задача удосконалення засобів бібліографічного виявлення та відбору у процесі створення науково-допоміжного або рекомендаційного бібліографічного покажчика. Розроблено гібридну математичну модель процесу, яка поєднує ітерації контрольованої «снігової кулі», вдосконалену ймовірнісну тематичну модель текстових документів, аналіз мережі цитування, автоматичне виявлення термінів, ознаки нерухомої точки ітерацій та насиченості набору термінів. Розроблено вдосконалений ітеративний метод бібліографічного виявлення та відбору, що пропонує шлях практичного отримання описаної моделлю мінімальної термінологічно насиченої впорядкованої множини документів. Експериментальне дослідження показало, що термінологічно насичений бібліографічний покажчик, зібраний в базі «Microsoft Academic» розробленим методом, містить на 9% менше публікацій, ніж вибірка за автоматично призначеною категорією. На основі розроблених моделі та методу розроблено та програмно реалізовано інформаційну технологію, проведено її практичну апробацію в навчальному процесі Українського Католицького Університету та Запорізького національного університету.

Зазначено, що історико-бібліографічне дослідження знайомить з бібліографічною спадщиною науковців Харківського університету, які зробили вагомий внесок у становлення та розвиток вітчизняного бібліографознавства, в теорію, методику та практику бібліографування. Увагу приділено таким відомим науковцям, як В. Я. Джунковський, П. І. Кеппен, І. І. Срезневський, Д. І. Багалій, І. Я. Айзеншток, І. З. Бойко.

Зазначено, що монографія є результатом узагальнення та систематизації результатів історіографічних досліджень генези й основних етапів еволюціювання харківської бібліотечної науково-освітньої школи, визначення внеску її фундаторів в розвиток українського книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства. Охарактеризовано основні періоди розвитку наукової школи, пов'язані з когнітивними й інституціональними трансформаціями випускових кафедр бібліотечного факультету Харківської державної академії культури - фундатора та лідера інформаційно-бібліотечної науки та освіти в Україні.

Висвітлено бібліографічу спадщину науковців Харківського університету: Джунковського В. Я., Срезневського І. І., Комарова М. Ф., Сумцова М. Ф., Багалія Д. І., Рубинського К. І., Синцова Д. М., Бойка І. З., Невського В. І. та ін. Розкрито їх вагомий внесок у становлення і розвиток вітчизняного бібліографознавства, в теорію, методику та практику бібліографування.

Мета роботи - здійснення моніторингу сучасної національної наукової літератури з проблем дослідження Антарктики, передусім, як елемента системного інформаційно-бібліографічного та наукометричного супроводу реалізації державних науково-технічних програм. Здійснено бібліографічний пошук, застосовано наукометричний, бібліометричний, вебометричний, експертний аналізи. Як джерела інформації для укладання бібліографії було використано українські наукові журнали, збірники наукових праць і реферативні видання, наукові звіти за проектами виконання завдань і заходів Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011 - 2020 рр., а також національні ("Наукова Україна", "Бібліометрика української науки", "Наукова періодика України" та ін.) та зарубіжні ("Scopus", "Google scholar", "e-Library" та ін.) бібліографічні бази даних. Наведено результати бібліографічного пошуку та наукометричного аналізу наукових праць українських учених і фахівців, опублікованих у вітчизняних і зарубіжних виданнях, а також у матеріалах міжнародних органів системи Договору про Антарктику в 2016 - 2018 рр. Наведено бібліографічні описи 353 публікацій, основну частину яких складають статті у періодичних виданнях (143 описи) та матеріали конференцій і симпозіумів (162 описи). Бібліометричний аналіз одержаних даних свідчить про стабільну позитивну динаміку публікаційної активності українських дослідників та їх значного внеску у світові дослідження Антарктики. Помітним є зростання числа публікацій у вітчизняних і зарубіжних наукових виданнях, що індексуються в бібліографічній базі даних "Scopus". За даними порталу наукової періодики Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України визначено рівень актуальності публікацій в Українському антарктичному журналі (2007 - 2017 рр.). Виявлено, що статті бібліографічної та наукометричної спрямованості входять до топгрупи публікацій в журналі і мають позитивний тренд попиту користувачів. Висновки: наведений у роботі список поточної бібліографії доповнює і продовжує бібліографію вітчизняних публікацій за 2007 - 2015 рр., що була презентована у попередніх випусках "Українського антарктичного журналу" (2009, 2010, 2012, 2016 рр.). Наведені бібліографічні описи створюють фактографічну базу для наукометричного та експертного аналізу тенденцій розвитку і результатів досліджень вітчизняних учених і фахівців та визначення внеску України у сучасні дослідження Антарктики. Одержані дані свідчать про доцільність подальшого здійснення бібліографічного супроводу Державної програми проведення досліджень України в Антарктиці та регулярної публікації поточної і ретроспективної національної антарктичної наукової бібліографії.

Викладено вимоги до оформлення списку літератури у журналі "Технічна електродинаміка" згідно з ДСТУ 8302:2015 "Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання". Наведено приклади описів джерел літератури українською й англійською мовами та короткий перелік програмних продуктів на допомогу авторам задля спрощення роботи з оформлення наукових публікацій.

Рассмотрена задача анализа библиографического списка с целью автоматизации проверки правильности его составления. Объектом исследования являлся процесс формирования библиографических описаний на основе действующих стандартов. Предмет исследования - модели и методы интеллектуального анализа для проверки и исправлений библиографического описания. Цель работы - повышение эффективности научно-педагогической деятельности за счет применения интеллектуальной системы для проверки списка литературных источников в курсовых и дипломных работах студентов. Проанализирован стандарт и перечислены элементы, составляющие библиографическое описание. Рассмотрены существующие инструменты для формирования и проверки списка литературных источников, выявлены их недостатки, обоснована необходимость создания программного средства для проверки библиографических описаний. Приведено исследование методов интеллектуального анализа: рассмотрены методы регулярных выражений, нечеткого поиска с применением нечетких регулярных выражений, конечного автомата и нейронной сети Хемминга. Создана ранее не существующая модель проверки библиографического описания на соответствие действующим стандартам, основанная на методах регулярных выражений, нечеткого поиска, конечного автомата и нейронной сети Хемминга. Представлена объектноориентированная модель проектируемой компьютерной системы на языке визуального моделирования UML. Описана работа компьютерной реализации программной системы, осуществленной в среде визуального программирования C. Разработана программная система - интеллектуальная система принятия решений - для проверки библиографического описания и частично автоматизированного исправления с пользовательскими указаниями, сформированными на основе базы знаний. Выводы: разработанная интеллектуальная система позволяет выявить и исправить ошибки оформления библиографического описания. Основой программы является база знаний, которую можно дополнить при наличии каких-либо непредусмотренных ситуаций. Кроме этого, данная система дает возможность накапливать базу данных уже проверенными списками литературы. Разработанную систему можно улучшать без вмешательства в исходный код программы. При этом уровень ее возможностей и правильности исправлений, выдачи замечаний напрямую зависит от полноты и правильности составленной базы знаний. К перспективам дальнейших исследований можно отнести использование других стилей оформления списка литературы, отличных от ДСТУ 7.1:2006, таких, как IEEE.

Розглянуто питання, пов'язані з розвитком електронних ресурсів українського історичного біобібліографознавства кінця XX - початку XXI ст. і перспективами їх розвитку. Висвітлено персональний доробок українських бібліографів, становлення традицій, інновацій та перспективи створення персонального електронного ресурсу біобібліографії. Розглянуто системи опису, інноваційні впливи та зміни пріоритетів у формуванні новітніх біобібліографічних електронних ресурсів. Висвітлено, що за роки незалежності створилася розвинута галузь наукових досліджень української національної біобібліографії та бібліографознавчої біографістики, де чільне місце посіли й українські бібліографи, і яка стала важливою джерельною базою для створення інтегрованого електронного довідкового ресурсу та витворення інтегрованої інформаційної системи "Українська бібліографія в особах” на базі широкого кола джерел у вигляді текстів, медіа- й ізографії, електронної бібліографії тощо.

Підготовлено викладачами і студентами кафедри документальних комунікацій та бібліотечної справи, а також деякими випускниками спеціальності "Книгознавство, бібліотекознавство та бібліографія» попередніх років. Висвітлено сучасний розвиток теорії книгознавства в Україні, роль сучасних бібліотечно-інформаційних послуг. Зроблено історико-типологічний аналіз бібліотек Волинської губернії. Описано роль товариства "рідна школа" у становленні бібліотечної справи Галичини кінця ХІХ - першої третини ХХ століття (історіографічний аспект). Наведено рекомендаційну бібліографічну діяльність Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки (ОУНБ), складову бібліографічних ресурсів Чернівецької ОУНБ, бібліографічні видання Новоград-Волинської районної бібліотеки імені Лесі Українки тощо. Розглянуто wев-сайт масової бібліотеки як складову бібліографічного забезпечення інформаційних потреб читачів (на матеріалі Калуської ЦРБ Івано-Франківської області). Описано масове бібліотечне обслуговування в Кам’янець-Подільській бібліотеці для дітей, популяризацію літератури у Рівненській обласній бібліотеці для молоді. Окреслено роль інтернет-центру в обслуговуванні читачів (на матеріалі Калуської ЦРБ Івано-Франківської області).

Проалізовано сучасний стан бібліографічної діяльності українських бібліотек. Особливу увагу приділено рекомендаційній бібліографічній продукції Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної бібліотеки України для дітей, Державної бібліотеки України для юнацтва. Наведено приклади новітніх рекомендаційно-бібліографічних проектів об- ласних, міських та інших типів бібліотек. Відзначено активізацію рекомендаційно-бібліографічної діяльності читачів у соціальних мережах, появу нових жанрів рекомендаційної бібліографічної інформації, підґрунтям яких є електронні ресурси та інформаційно-комунікаційні технології.

Охарактеризовано сучасний стан бібліографічних ресурсів України відповідно до їх поділу за основними видами бібліографії. Найбільшу увагу приділено поточній і ретроспективній національній (державній) бібліографії. Подано інформацію про основні напрями діяльності Книжкової палати України. Наведено відомості з історії створення українського бібліографічного репертуару. Розглянуто ресурси науково-допоміжної, рекомендаційної, видавничо-книготорговельної, бібліотечно-каталожної бібліографій і метабібліографії. Охарактеризовано систему науково-допоміжних бібліографічних посібників (БП). Визначено роль універсальної та багатогалузевої ланок системи рекомендаційних БП. Досліджено співвідношення бібліотечно-каталожних БП і БП інших видів. Розглянуто метабібліографію й електронні бібліографічні ресурси.

Розглянуто терміни з компонентом покажчик у терміносистемі бібліотекознавства та бібліографознавства. Проаналізовано двокомпонентні, трикомпонентні та багатокомпонентні термінні сполуки, які містять компонент покажчик; зазначено щодо походження слів, які поєднують із цим компонентом; погруповано їх за значенням; виокремлено тематичні та лексико-семантичні групи.

Висвітлено актуальні проблеми книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства. Увагу приділено питанням викладання дисципліни "Бібліотечно-бібліографічна професіологія" у ВНЗ. Розглянуто біобібліографічні словники та довідники літераторів як один з видів загальнолітературних науково-допоміжних бібліографічних посібників. Розкрито особливості діяльності Тернопільської обласної бібліотеки для молоді на сучасному етапі. Розглянуто електронну бібліографічну продукцію Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Викладено методичні аспекти підготовки інформаційних документів як чинник їх видової класифікації. Здійснено порівняльний аналіз контенту веб-сайтів провідних установ бібліотечної сфери. Визначено роль міжнародних організацій у розвитку міжкультурного співробітництва.

Проаналізовано напрями роботи відділу національної бібліографії НБУВ зі створення та перспективи використання покажчика "Книга в Україні. 1861 – 1917: матеріали до репертуару української книги".

Проаналізовано віртуальні довідкові служби, подані на сайтах бібліотек ВНЗ західного регіону України. Виявлено зміни в організації їх роботи протягом 2013 - 2014 рр.

Розглянуто питання координації довідково-бібліографічної діяльності, історію створення та проблеми формування відкритого електронного архіву неопублікованих бібліографічних посібників.