Уперше у вітчизняному книгознавстві в стислій, близькій до енциклопедичної формі подаються біографії всіх директорів та керівників Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського (ВБУ, БАН, ДПБ, ЦНБ, НБУВ) та членів Тимчасового Комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави в м. Києві: Вернадського В.І., Багалія Д.І., Тутковського П.А., Данилевича В.Ю., Кордта В.О. Оприлюднюються деякі, раніше невідомі факти, частина яких виявлена в архівах СБУ. Розкривається внесок кожного з керівників в українське бібліотекознавство, їх роль у розвитку бібліотечної справи та Бібліотеки, творчий доробок.

Уперше у вітчизняному книгознавстві в стислій, близькій до енциклопедичної формі подаються біографії всіх директорів та керівників Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського (ВБУ, БАН, ДПБ, ЦНБ, НБУВ) та членів Тимчасового Комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави в м. Києві: Вернадського В.І., Багалія Д.І., Тутковського П.А., Данилевича В.Ю., Кордта В.О. та ін. Оприлюднюються деякі, раніше невідомі факти, частина яких виявлена в архівах СБУ. Розкривається внесок кожного з керівників в українське бібліотекознавство, їх роль у розвитку бібліотечної справи та Бібліотеки, творчий доробок.

У статті розглядаються історія, основні напрями й результати діяльності Тимчасового комітету для заснування Національної бібліотеки Української держави. Організація книгозбірні всесвітнього типу в надзвичайно складній суспільно-політичній ситуації, без базового документного фонду і сталого приміщення була під силу тільки колективу однодумців, які мали високий авторитет у суспільстві. До складу Тимчасового комітету увійшли визнані вчені, діячі культури, громадські діячі. Автором проаналізовано конкретну участь членів ТК у його роботі. Тимчасовий комітет організував і практично керував усім комплексом заходів, необхідних для заснування Національної бібліотеки Української держави.

Містяться відомості про науковий доробок відомого книгознавця, літературознавця, дослідника історії української книги І.Я.Каганова (1898-1981). Вміщено опис матеріалів, виданих з 1923 р.

Включено наукові статті та матеріали досліджень, що розкривають історію виникнення та становлення окремих регіональних бібліотек, книгозбірень товариств, формування системи бібліотечного обслуговування в областях. Надається можливість ознайомитися з історією становлення бібліографії в Україні. Вміщено цікаві матеріали про формування окремих фондів і колекцій у бібліотечних закладах різного відомчого підпорядкування.

В статті виокремлено певні періоди діяльності бібліотеки, які розглядаються через призму розвитку її документних фондів і системи книгопостачання, простежено динаміку розвитку діючого документного фонду (ДДФ) Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського на підставі відомостей про рух фондів за 1965-1997 рр. З історико-статистичного аналізу розвитку ДДФ НБУВ випливає, що створена розгорнута система документопостачання сприяла його активному формуванню та кількісно-якісному зростанню, забезпечила виконання головної типологічної функції національної бібліотеки - формування фонду вітчизняних видань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч730.32 + Ч733(4УКР)

Рубрики:

Вивчення читання й читацьких інтересів

Історія бібліотечної справи

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стаття присвячена дослідженню життя та діяльності Степана Постернака - однієї з найяскравіших постатей керівників НБУВ, його внеску до українського бібліотекознавства. Автор статті вперше відтворює особистість С.Постернака, людини вразливої, чуйної, схильної до самоаналізу, сумнівів, використовуючи значний обсяг архівних та друкованих матеріалів Інституту рукопису НБУВ та Національного державного архіву громадських об'єднань України.

Аналізуються особливості періодичних видань НБУВ, які видавалися установою протягом 1919-1947 рр.: "Книжный вестник" (1919), "Библиотечный журнал" (1925-1926), "Бібліотечний збірник" (1926-1927), "Журнал бібліотекознавства та бібліографії" (1927-1930), "Журнал Бібліотеки Академії наук" (1946-1947), "Бібліотечний вісник", заснований 1993 р. Значні напрацювання, ідеї, плани, концепції українських учених 20-30 років, що відбилися в професійній пресі ВБУ зокрема, не втратили своєї цінності й актуальності для сучасної науки. Їх досвід потребує прискіпливого вивчення і наслідування, тим більше, що сьогодні фахівці нерідко висловлюють думки, доходять висновків, які їх попередники зробили ще 70 років тому. Основні порушувані в часописах Бібліотеки питання (за кількістю матеріалів): комплектування, побудова каталогів, бібліографічний спектр, підготовка бібліотечних працівників, теорія та методологія, створення, формування та нагромадження фонду, книгознавчий напрям. Оскільки видання ВБУ є раритетними, бо видавалися малим тиражем, безперечно, важливою акцією було б вибіркове перевидання журналів 20-30 років. Книгознавчий аналіз журналів ВБУ здійснено за розробленою автором статті методикою, що дає можливість скласти об'єктивне уявлення про періодичне видання як про одиницю видавничої продукції, його концепцію, зміст, спрямованість, завдання, дозволяє здійснити ранжування поданих статей.

Одним з важливих напрямів діяльності бібліотеки є вивчення історії власного краю. Велику увагу приділяють цьому в Кишинівській публічній бібліотеці. У пропонованій статті розповідається про визначного діяча молдавської культури Петру Манега, який стояв біля витоків заснування Кишинівської публічної бібліотеки (нині Національна бібліотека Республіки Молдова). Як член попечительської ради, він найняв будинок для її розміщення, вів фінансові операції, контролював і направляв поповнення книжкових фондів необхідною літературою. Висвітлюється діяльність П.Манеги у галузі правової культури Молдови: робота в комісії з кодифікації місцевих законів у Бесарабії, дослідження джерел права Молдови і розробка "Проекту Громадського кодексу Бесарабії" французькою мовою.

Автор аналізує, як висвітлювали фахові періодичні видання 20-30 років у галузі бібліотекознавства, книгознавства, зокрема, "Бібліотечні вісті", "Україна", "Красный библиотекарь" та інші, процес становлення, функціонування та розвитку Всенародної бібліотеки України, основні напрями її діяльності, події, які відбувалися у бібліотечному житті нашої держави та зарубіжних країн.

Стаття розглядає взаємозв'язки бібліотеки і преси як тривалий творчий союз. Періодичні видання минулого сторіччя відіграли позитивну роль у встановленні тісних зв'язків бібліотек з громадськістю. На прикладі Харкова детально аналізуються типові для того історичного періоду тенденції та закономірності щодо участі преси в бібліотечних процесах. Автор вважає, що в сучасних умовах преса спроможна підтримати авторитет бібліотек у суспільстві, сприяти поширенню інформації щодо бібліотечних проблем.

Розглядаються основні проблеми архівного будівництва доби визвольних змагань. Висвітлюється діяльність органів влади щодо охорони, обліку і концентрації архівних матеріалів, головні напрямки бібліотечної політики, особливості організації бібліотечного обслуговування дітей, бібліотечної справи на селі в умовах більшовизації культурно-освітнього процесу. Повідомляється про діячів архівної та бібліотечної справи: П.Скоропадського, М.П.Василенка, В.І.Вернадського, І.І.Огієнка, В.Модзалевського, К.Ляховича та ін. Аналізується діяльність київської школи документалістів, роль видатних мовознавців у формуванні архівних та бібліотечних колекцій тощо.

Висвітлено діяльність видатного вченого-бібліотекознавця К.І.Рубинського. Значну увагу приділено Першому Всеросійському з'їзду з бібліотечної справи. Детально проаналізовано історію формування фонду видань з мистецтва бібліотеки Харківського університету.

Висвітлюється діяльність завідуючої науково-бібліографічним відділом Державної історичної бібліотеки України Людмили Юріївни Ястремської, яку вирізняють вагомий досвід, професіоналізм, творчий підхід до кожної дорученої справи. Під її керівництвом готуються і виходять у світ випуски бібліографічного покажчика "Історія України". Л.Ястремська надає консультації з питань підготовки бібліографічних покажчиків, керує практикою студентів, сприяє навчанню і становленню молодих спеціалістів та адаптації нових працівників-бібліографів. В статті подано перелік праць Л.Ю.Ястремської.

Висвітлено історію становлення та розвитку республіканського міжвідомчого науково-методичного збірника "Бібліотекознавство і бібліографія", принципові засади наукової збірки "Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика".

Уперше досліджується внесок харківських фахівців початку XX ст. у розробку конкретно бібліотекознавчих проблем. Розглядаються функції, завдання та перспективи розвитку наукових, грамадських публічних та народних бібліотек.

Висвітлено діяльність Г.П.Житецького як керівника віділу рукописів Всенародної бібліотеки України по формуванню рукописних і архівних матеріалів бібліотеки, досягнення Української камеральної археографії.

На підставі узагальнення науково-довідкової інформації основних подій, розвитку бібліотечної мережі Харкова та губернії до 1917 р. визначено ставлення громадськості до бібліотек, висвітлено історію бібліотечного будівництва краю. У контексті сучасного історичного бібліотекознавства проаналізовано доробок з питань історії бібліотечної справи. Наведено інформацію про час заснування бібліотек різного призначення, умов функціонування, зон обслуговування, а також обговорено важливі події, пов'язані з їх діяльністю.

Висвітлюється життя та діяльність завсектором нотних видань НБУВ Валерії Дмитрівни Шульгіної, яка успішно поєднує досвід виконавця-музиколога й бібліотекаря-науковця. Повідомляється про розробку її власної концепції творчого виховання в національній музичній школі, про підтримання нею ділових контактів з провідними бібліотекарями світу. Розглядаються наукові інтереси сучасних досліджень В.Шульгіної: вивчення бібліографічних аспектів української музичної культури і проблем музичної україніки, створення української музичної бібліографії як частини національного репертуару, а також пошуки нетрадиційних шляхів комплектування фондів. Завдяки зусиллям В.Шульгіної НБУВ в 1997 р. стала членом Міжнародної асоціації музичних бібліотек (JAML), архівів і документальних центрів при ЮНЕСКО.