Впервые рассмотрены в едином комплексе общетеоретические, исторические, методические и организационные проблемы документоведения. Всесторонне раскрыты сущность, признаки, свойства, структура и классификация документов по общим и специфическим признакам. Освещены закономерности становления и развития документа как источника социальной, семантической информации, канала документной коммуникации и основного элемента документного фонда. Форма документа охарактеризована через вещественность (материальность, субстациональность) и материальную конструкцию, а содержание документа - через характер информации, знаковость (применение определенной знаковой системы). Подробно охарактеризована специфика отдельных видов документов: опубликованных и неопубликованных, первичных и вторичных, основанных на традиционных и новейших носителях информации.

Висвітлюються питання, що складають теоретичний вступ до навчальної дисципліни "Документознавство": визначення поняття "документ", класифікація документів, визначення поняття "книга" у співвідношенні з поняттям "документ".

Рассмотрены вопросы происхождения и социальной сущности библиотеки, а также социальные, технологические, производные функции и принципы деятельности. Раскрыты основы взаимодействия библиотечных учреждений с внешней средой. Определены типы библиотек, описаны виды и предложена классификация. Охарактеризован документ как основа функционирования библиотеки. Проанализированы особенности их изменений в период информационной трансформации общества.

Охарактеризовано джерела наукової інформації, типи та види документів. Розглянуто сучасну бібліотеку ВНЗ як складну інформаційну систему з різноманітними інформаційними ресурсами. Увагу приділено інформаційним центрам, інформаційним ресурсам Інтернету, структурі довідково-бібліографічного апарату бібліотеки ВНЗ. Наведено методику пошуку в каталогах і складання бібліографічного списку до наукової роботи.

У посібнику викладено теоретичне обгрунтування понять "інформація та суспільство", "інформаційна культура", "інформаційні ресурси". Висвітлено роль бібліотек в інтеграції інформаційних ресурсів. Наведено правила бібліографічного опису на різні види документів, оформлення результатів пошуку інформації з використанням бібліографічних посилань і цитування джерел. Детально розглянуто довідково-пошуковий апарат бібліотек, який включає довідково-бібліографічний фонд та систему каталогів і картотек (карткових та електронних). Значну увагу приділено електронним ресурсам бібліотек, зокрема, базам даних (повнотекстовим, довідковим, бібліографічним), а також гіпертекстам і мультимедійним ресурсам. Чільне місце у викладенні матеріалу відводиться ресурсам Інтернет (довідковим, бібліографічним ресурсам, електронним каталогам, відкритим і комерційним електронним бібліотекам), засобам і методикам пошуку в глобальній інфоормаційній комп'ютерній мережі.

В пособии изложено теоретическое обоснование понятий "информация и общество", "информационная культура", "информационные ресурсы". Освещена роль библиотек в интеграции информационных ресурсов. Приведены правила библиографического описания различных видов документов, оформления результатов поиска информации с использованием библиографических отсылок и цитирования источников. Детально рассмотрен справочно-поисковый аппарат библиотек, который включает справочно-библиографический фонд и систему каталогов и картотек (карточных и электронных). Значительное внимание уделено электронным ресурсам библиотек, в частности, базам данных (полнотекстовым, справочным, библиографическим), а также гипертекстам и мультимедийным ресурсам. Определенное место в изложении материала отводится ресурсам Интернет (справочным, библиографическим ресурсам, электронным каталогам, открытым и коммерческим электронным библиотекам), средствам и методикам поиска в глобальной инфоормационной компьютерной сети.

Висвітлено історію і теорію інформаційної складової масових комунікацій - бібліотекології, або бібліотекознавства. Розглянуто історію бібліотечної справи світу й України, тенденції, закономірності розвитку й основні напрями діяльності бібліотек. Розкрито методичні й організаційні засади бібліотекознавства як науки та навчальної дисципліни. Увагу приділено міжнародному співробітництву в галузі бібліотечної справи. Подано інформацію про таких відомих бібліотекознавців, як Д. І. Багалій, Д. А. Балика, П. А. Зленко, П. В. Коломієць, П. І. Рогова.

Зазначено, що у посібнику дотримано підходу, який полягає у використанні терміну "документно-інформаційна наука" як узагальнюючого щодо бібліотекознавства, документознавства та архівознавства, книгознавства із збереженням їх об'єктів, предметного поля досліджень, понятійно-термінологічного апарату. Розглянуто гіпотези, теорії та концепції, в тому числі й дискусійні, представлені у системі наукових комунікацій з бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, архівознавства, книгознавства. Увагу приділено концепціям документно-інформаційної науки для розвитку соціально-комунікативної діяльності у сфері державного управління, інформаційно-комунікаційному забезпеченню е-урядування, питанням інформаційного менеджменту та маркетингових комунікацій.