Розкрито засади редакторського аналізу (РА) тексту, особливості практичної реалізації висновків РА. Описано види журналістських текстів і особливості їх редагування. Розглянуто текст як цілісність та його окремі компоненти, запропоновано методики РА композиції рукопису, праці редактора над фактичним матеріалом. Висвітлено мовностилістичні особливості тексту в засобах масової інформації.

Раскрыты основы редакторского анализа (РА) текста, особенности практической реализации заключений РА. Описаны виды журналистских текстов и особенности их редактирования. Рассмотрен текст как целостность и его отдельные компоненты, предложены методики РА композиции рукописи, работы редактора над фактическим материалом. Освещены языковые и стилистические особенности текста в средствах массовой информации.

Проаналізовано психолінгвістичний інструментарій ЗМІ в контексті формування іміджу політиків. Розглянуто мовознавчі та маркетингові складові моделі інструментарію ЗМІ, маніпулятивні інструменти ЗМІ, іміджологічні та методологічні основи інструментарію ЗМІ. Розкрито функції інструментарію ЗМІ під час створення іміджу українських політиків у період продовольчої кризи 2003-го р. в Україні.

Проанализирован психолингвистический инструментарий СМИ в контексте формирования имиджа политиков. Рассмотрены языковедческие и маркетинговые слагаемые модели инструментария СМИ, манипулятивные инструменты СМИ, имиджелогические и методологические основы инструментария СМИ. Раскрыты функции инструментария СМИ при создании имиджа украинских политиков в период продовольственного кризиса 2003-го г. в Украине.

Приведены результаты психолингвистического исследования инмутационных процессов в СМИ. Раскрыто взаимодействие реалий в диаде "гражданское общество - массмедиа". Рассмотрены психокорректирующие элементы в СМИ, специфика социокультурных маркеров политического дискурса в массмедиа, лингвистические средства интернета при формировании имиджа политиков, особенности применения инструментов риторической манипуляции СМИ.

Наведено текст навчального посібника "Соціальні комунікації: соціо- та психолінгвістичний аналіз", де подано загальні положення навчального курсу, основи теорії соціальних комунікацій, праксиологію теорії соціальних комунікацій, інноваційні дослідження в соціальних комунікаціях і методичне забезпечення курсу. Увагу приділено структурі та видам соціальних комунікацій, історії соціолінгвістичних ідей і концепцій, соціокультурним маркерам політичного дискурсу України, проблемі однобічної політичної орієнтації журналістів регіональних друкованих ЗМІ.

Приведен текст учебного пособия "Социальные коммуникации: социо- и психолингвистический анализ", где даны общие положения учебного курса, основы теории социальных коммуникаций, праксеология теории социальных коммуникаций, инновационные исследования в социальных коммуникациях и методическое обеспечение курса. Уделено внимание структуре и видам социальных коммуникаций, истории социолингвистических идей и концепций, социокультурным маркерам политического дискурса Украины, проблеме односторонней политической ориентации журналистов региональных печатных СМИ.

Висвітлено логічні закономірності та вимоги щодо викладу письмового й усного тексту, особливості виконання його викладу в контексті специфіки пропагандистської та журналістської творчості. Особливу увагу приділено відхиленням від приписів науки логіки, зумовленим потребами впливу на громадську діяльність і світоглядні напрямки суспільства. Наведено рекомендації для підвищення ефективності пропагандистських матеріалів у пресі, телебаченні та радіомовленні, а також у різних формах масової комунікації.

Освещены логические закономерности и требования к изложению письменного и устного текста, особенности выполнения его изложения в контексте специфики пропагандистского и журналистского творчества. Внимание уделено отклонениям от предписаний науки логики, обусловленным потребностями влияния на общественную деятельность и мировоззренческие направления общества. Даны рекомендации для повышения эффективности пропагандистских материалов в прессе, телевидении и радиовещании, а также в разных формах массовой коммуникации.

Розкрито основи редакторського аналізу (РА) тексту, висвітлено особливості практичної реалізації висновків РА. Увагу приділено логічним засадам редагування, завданням редактора. Описано види журналістських текстів, особливості їх редагування. Запропоновано методики РА композиції рукопису, роботи редактора над фактичним матеріалом. Проаналізовано мовностилістичні особливості тексту у засобах масової інформації.

Раскрыты основы редакторского анализа (РА) текста, освещены особенности практической реализации выводов РА. Внимание уделено логическим основам редактирования, задачам редактора. Описаны виды журналистских текстов, особенности их редактированию. Предложены методики РА композиции рукописи, работы редактора над фактическим материалом. Проанализированы язычностилистические особенности текста в средствах массовой информации.

Наведено наукове обгрунтування рекламного радіодискурсу, запропоновано його дефініцію, описано специфіку та структуру. На підставі проведеного соціологічного опитування черкаської аудиторії радіо з'ясовано ставлення слухачів до радіореклами, вивчено особливості її прослуховування. Проаналізовано форми та жанри радіореклами, визначено частотність використання рекламних жанрів у черкаському радіоефірі, окреслено функціональне навантаження окремих мовних засобів кодування. Запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення комунікативної ефективності реклами на радіо.

Розглянуто деякі лінгвістичні засоби маніпуляції в мас-медійних текстах та їх вплив на свідомість адресата. На прикладах показано, як лексичні одиниці, стилістичні та риторичні прийоми, певне синтаксичне оформлення, а також структурно-семантичні особливості застосовуються для маніпуляції свідомістю адресата. Доведено, що головна мета цих лінгвістичних засобів одна - формувати позитивне чи негативне сприйняття інформації.

Проаналізовано поняття "дискурс" й запропоновано власне визначення поняття "дискурс ЗМІ". Надано характеристику морально-етичного дискурсу сучасних ЗМІ.

Охарактеризовано мовленнєву експресію на синтаксичному рівні - ознаку репортажного тексту, що передає зміст зі збільшеною інтенсивністю, виражає внутрішній стан мовця. Розглянуто мовні засоби вираження найпоширеніших конструкцій експресивного синтаксису, вжитих у текстах сучасного пресового репортажу. Виявлено ті фігури експресивного синтаксису, які забезпечують особливу виразність тексту та виконують певні стилістичні функції у сприйманні й розумінні репортажу: вставлені конструкції, повтори, окличні речення, парцельовані конструкції. Наголошено на тому, що експресивні синтаксичні конструкції допомагають краще розкрити внутрішній світ репортера, виражають ідейно-емоційні глибини авторської свідомості.

Розглянуто засоби евфонії української мови, які забезпечують її мелодійність та милозвучність.

Розглянуто специфіку медіа-тексту як тексту відкритого типу на змістовому, структурно-композиційному та знаковому рівнях. Проаналізовано різні способи використання медіа-тексту під час вивчення української мови у засобах масової інформації.

На матеріалі текстів українських друкованих ЗМІ розглянуто нульсуфіксальні похідні. Описано іменники, їх семантику, кількісний вияв, функції нульсуфіксальних дериватів.

Проаналізовано завдання, які стоять перед редактором та журналістом щодо доречності вживання новомодних запозичених слів. Увагу приділено пошуку редактором чи журналістом власне українських слів та форм слів, зокрема, стосовно дієприкметників теперішнього часу активного стану.

Розглянуто твір, текст і дискурс як результати мовної діяльності. Приділено увагу диференціюванню понять когезія та когерентність тексту. Подано інформацію про взаємодію автора та читача у творі. Пояснено терміни "образність", "експресивність", "емоціогенність", "емотивність тексту" в аспекті емоціології тексту. Розкрито специфіку та особливості організації журналістського твору. Висвітлено типологічну, тематичну, фактологічну, композиційну та інші структури тексту.

Розглянуто лексичні інновації у мові українських Інтернет-ЗМК з вересня 2012 по грудень 2013 р. Увагу зосереджено на новозапозиченій лексиці, що позначає технічні, комп'ютерні поняття, та лексемах, що стосуються сфери культури. Проаналізовано особливості їх редакційного опрацювання. Виявлено, що далеко не всі такі лексеми на цей момент знайшли лексикографічну фіксацію, а вживання цієї лексики не завжди виправдане потребами тексту. Більше того, редакції багатьох Інтернет-ЗМК принципово не надають тлумачення чи хоча б пояснення значень вживаних неологізмів, що є порушенням правил коригування. Відповідно, інноваційна лексика вживається з настановою на створення ефекту експресивності та, на думку редакцій, має свідчити про значний лексичний запас і, як наслідок, професіоналізм журналіста.

Медіадискурс є актуальним явищем комунікативного середовища і є результатом мовленнєво-комунікативної діяльності сучасного суспільства. Розглянуто особливості медіадискурсу та багатогранність його форми та видів, зокрема політичне інтерв'ю, його спільні та відмінні риси на тлі інших жанрів медіадискурсу.

Медиадискурс представляет собой актуальное явление коммуникативной среды и является результатом коммуникативно-речевой деятельности современного общества. Рассмотрены особенности медиадискурса и многогранность его форм и видов, в частности, политическое интервью, его общие и отличительные черты на фоне других жанров медиадискурса.

Media discourse is a vital phenomenon of communicative space and it is a result of speech and communicative activity of contemporary society. This article focuses on the peculiarities of media discourse and many-sided nature of its forms and kinds, specifically political interview, its common and different features on the background of other genres of media discourse.

Простежено еволюцію наукової думки щодо ролі візуальної мови в комунікаційному процесі. Розглянуто наукові постулати української та зарубіжної наукової спільноти, а також види візуалізацій, які зустрічаються у ЗМІ.

Проаналізовано помилки у текстах засобів масової інформації(ЗМІ), спричинені ефектом змушеного логічного контролю. Для виокремлення згаданих помилок здійснено звернення до моделі інструментарію ЗМІ у контексті формування іміджу політиків. Верифікації піддано інструменти моделі, які у робочому порядку названі "Логічні маніпулятивні інструменти суперечливості ЗМІ", і які були зафіксовані під час аналізу висвітлення перебігу подій, пов'язаних з продовольчою кризою влітку 2003 р. в Україні.

Розглянуто мотиви виникнення конотації у межах морфем терміна. З'ясовано, що переважно конотація локалізується в основі лексеми, але й афікси здатні підсилювати емоційну виразність. Дослідження проведено на базі рекламних текстів.