Рассмотрена концепция подводного экологического туризма как интегратора науки, образования и рекреации, а также фактора устойчивого развития прибрежных регионов Украины. Предложена расширенная трактовка термина "подводный экотуризм" и обозначаемого им понятия. Перечислен ряд мер, необходимых для реализации концепции "подводного экотуризма" в практике туристической индустрии в Украине в XXI в. Предлагаемый путь развития подводного экотуризма должен, в результате, привести к развитию, в частности системного изучения морей, океанов, рек, озер, водохранилищ, и прилегающих территорий, включая характерные для них природные и культурные памятники, а также повышению общего образовательного уровня населения. Кроме того, реализация предлагаемой концепции способствовала бы значительному росту финансовых фондов, которые можно было бы использовать для формирования экологического мировосприятия у населения и ответственных лиц, защиты, сохранения и реабилитации природной среды водоемов, культурного, культурно-исторического и генетического наследия и, как следствие, для устойчивого развития прибрежных регионов Украины, повышения культурного уровня и благосостояния их населения.

Проаналізовано особливості побудови підготовчого процесу туристів-водників на етапі попередньої базової підготовки, засоби, які застосовуються у тренувальному процесі. Вивчено науково-методичну літературу з питань методики підготовки туристів-водників. Проведено анкетування тренерів і керівників гуртків зі спортивного водного туризму стосовно побудови підготовчого процесу спортсменів. Розкрито особливості підготовки туристів-водників на етапі попередньої базової підготовки. Встановлено, що на сьогоднішній день не існує універсальної методики розвитку фізичних якостей спортсменів, які займаються водним туризмом. Встановлено шляхи подолання наявних проблем.

Розглянуто особливості організації водного туризму, який охоплює такі підтипи як каное, моторні, вітрильні та підводні судна. Плавання може відбуватися на відкритих морях, озерах і ріках. Вдале розташування Західного Поморського регіону сприяє організації яхтового туризму, що відповідно зумовлює зростання фінансових надходжень від даного виду туризму. Внаслідок проведення аналізу статистичного матеріалу встановлено зростання кількості яхт, які пришвартовуються в Щецінських пристанях для яхт. Переважна кількість суден є з Німеччини, проте досить часто тут можна спостерігати яхти з Нової Зеландії та Канади. Зростання привабливості Щеціна можливе також внаслідок реалізації двох проектів, які охоплюють існуючі водні об'єкти: Берлін - Щецін - Балтик і Західнопоморський водний шлях. Головна мета даних проектів - оживити існуючі затоки з метою тимчасового базування туристичних яхт, побудова нових пристаней і створення нового регіонального символу.

Мета роботи - визначення впливу структури та змісту фізичної підготовки туристів-водників 12 - 13 років на рівень їх фізичної підготовленості. Використано теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, педагогічне тестування, методи математичної статистики. У досліджені приймало участь 90 осіб, із них 64 - юнаків і 26 - дівчат. Встановлено достовірні відмінності у рівні розвитку основних рухових якостей туристів-водників між експериментальною і контрольною групами. Визначено, що загальний рівень розвитку фізичних якостей туристів-водників знаходиться на низькому рівні; відсутня єдина структура побудови тренувального процесу підготовки туристів-водників 12 - 13 років; відсутні інноваційні технології; коло засобів фізичної підготовки спортсменів є вузьким. Встановлено, що додаткові засоби фізичної підготовки суттєво впливають на рівень розвитку фізичних якостей туристів-водників 12 - 13 років на етапі попередньої базової підготовки.

Рассмотрены основные проблемы использования государственно-частного партнёрства в контексте задач развития яхтенного туризма на национальном и региональном уровнях.

Дан анализ современному аква- (водному) туризму, опасностям, которые могут предостерегать человека в водных туристических походах и при проведении соревнований по водному туризму. Представлены основные цели и задачи при подготовке специалистов водного туризма, главным фактором которого является обеспечение безопасности, темы подготовки, материалы по теоретическому, практическому разделам и видам подготовки основ безопасности, что позволяет сформировать полное представление о предъявляемых требованиях. Впервые сделана попытка разработки общеобразовательного стандарта подготовки по безопасности на воде специалистов сферы акватуризма, где, в основном, сосредотачивается направленность обучения на оказание помощи пострадавшим на воде, базирующаяся на новых приоритетах и принципах современного профессионального образования, используя общие его закономерности, учитывая местные особенности тех регионов, для которых готовятся специалисты.

Науково обгрунтовано структуру та зміст фізичної підготовки спортсменів, які займаються водним туризмом на етапі попередньої базової підготовки для підвищення ефективності змагальної діяльності. Доведено, що використання в підготовчому періоді структури та змісту фізичної підготовки спортсменів з визначенням змісту та обсягу видів фізичної підготовки (загальної, спеціальної та допоміжної), які застосовуються залежно від мети, завдань і спрямованості етапів вказаного періоду сприяло суттєвому покращенню рівня їх фізичної підготовленості та підвищенню ефективності змагальної діяльності.

Розроблено й обґрунтовано методику занять рекреаційним каякінгом. Зауважено, що реалізацію розробленої методики здійснювали протягом навчального року з переходом на самостійні заняття в канікулярний період. Запропонована методика включає теоретичний і практичний матеріал, а також засоби лікарсько-педагогічного контролю. Вона передбачає поетапне (враховуючи механізми адаптації) розширення та збільшення інтенсивності фізичних навантажень в позааудиторних формах спортивно-масових занять студентів. Доповнено відомості про стан і динаміку фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціональних можливостей студентів вищих закладів освіти. Подальшого розвитку набули положення щодо впливу соціально-педагогічних чинників на рухову активність студентів і засобів її розвитку у позааудиторній діяльності. Зазначено, що експериментальна перевірка засвідчила високу ефективність розробленої методики занять, що є підставою для її широкого впровадження в навчальний процес студентів ВНЗ.