На підставі проведених досліджень і кореляційного аналізу показано ступінь взаємозалежності показників фізичної та технічної підготовки баскетболістів віком 11 - 20 та 21 - 28 років. Внаслідок проведених досліджень виявлено тенденції зміни важливості факторів фізичної та технічної підготовки в залежності від віку баскетболістів та питомої ваги кожного фактора. Результати роботи дають можливість на науковій основі цілеспрямовано підбирати засоби та методи тренування для кожного вікового періоду, правильно визначати співвідношення об'ємів тренувань для різних видів підготовки.

Виявлено найбільш вагомі біомеханічні параметри техніки штрафного кидка. Отримані дані дозволили підвищити ефективність техніки штрафних кидків баскетболістів збірної команди Тунісу.

Досліджено сучасні проблеми науково-методичного забезпечення розвитку у молоді інтересу до футболу, які впливають на якість тренувальних занять, виступи на спортивних змаганнях, процес самостійного оволодіння футбольною майстерністю, щоб показати свою обдарованість і талант в опануванні даної гри серед молоді. Проаналізовано та зіставлено реальний стан ситуації на Буковині та Україні стосовно розвитку та поліпшення здоров'я молодого покоління засобами футболу. Синтезовано та сформульовано ряд ключових ідей, які надалі можна було б включити до основи соціального проекту - розвитку на нових засадах системи освіти України (використовуючи нові базові навчальні програми з фізичної культури для загальноосвітніх шкіл, з фізичного виховання для вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації Міністерства освіти України, структуру перспективних цілей та сукупність шляхів їх вирішення).

Виявлено високу ефективність застосування мумійо та пилку квітів для підвищення працездатності баскетболістів, реєстрованої за результатами тесту PWC170. Доведено, що використання природних бальзамів сприяє прискоренню загоєння травм і зниження больових відчуттів, реєстрованих за модифікованим методом Борга.

Наведено результати практичного використання в навчально-тренувальному процесі баскетболістів модифікованого методу аутогенного тренування, основним принципом якого є концентрація на яскравих природних образах. Аналіз показників серцевого ритму свідчить про активізацію парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи та зниження активності симпатичного відділу, що підтверджує активізацію процесів відновлення.

Запропоновано для оцінки потенційних можливостей бадмінтоністів 14 - 15 років використовувати шість блоків показників, що характеризують рівень фізичного розвитку, рухові, функціональні, психофізіологічні особливості та властивості нервової системи спортсменів.

Освещена проблема медико-биологических основ спортивной тренировки футболистов. Рассматриваются вопросы анатомо-физиологических особенностей организма футболистов, а также проблемы их адаптации и восстановления в процессе спортивной деятельности. Отдельные главы посвящены вопросам теории функциональных систем и биохимическим основам спортивной тренировки футболистов. На основании результатов научных исследований представлены модели тренировочных и межигровых микроциклов для футболистов различной квалификации, а также выявлено влияние тренировочных занятий различной интенсивности на функциональное состояние сердца. Ряд новых положений позволяет подойти к решению проблем подготовки футболистов с современных позиций на более высоком качественном уровне.

Висвітлено ігрову діяльність гандболістів, особливістю якої є багатство змісту і розмаїтість дій спортсменів. Встановлено, що комплексний і різнобічний характер вправ у гандболі вимагає високої фізичної підготовленості спортсменів - розвитку загальної та спеціальної витривалості, сили, швидкості, спритності. Наголошено, що для ефективного управління їх розвитком важливим є комплексний динамічний контроль на різних етапах підготовки спортсменів.

Отримано дані, які свідчать про високу ефективність використання інтегрованого підходу з урахуванням елементів дидактичної системи засвоєння знань. Це дозволяє виробити власне ставлення до дослідження обраної проблеми і підвищити ефективність підготовленості майбутніх фахівців, зважаючи реальні умови діяльності викладачів вузу. Інтегрований підхід поліпшує рівень оцінки теоретичної, методичної, фізичної (спеціальної) та технічної підготовки на етапах навчання студентів курсу "Спортивні ігри".

Изложены результаты экспериментальных поисков оптимальных тренировочных воздействий, способствующих повышению мастерства футболистов. Рассмотрен методологический подход к выбору тактических упражнений и приемов. Даны рекомендации по построению моделей тренировочных занятий, циклов и этапов. Описана методика контроля функционального состояния разных систем организма, определяющих специальную работоспособность футболистов.

Наведено результати рухового тестування юних волейболістів віком 10 - 12 років на етапі початкового спортивного відбору, досліджено інформативність тестових завдань внаслідок педагогічного контролю. На базі побудованих моделей розроблено рейтингові шкали оцінки рівнів їх фізичної підготовленості.

Аргументовано, що формування та подальше удосконалювання ударних рухів можливе внаслідок адаптації біокінематичних характеристик спортсмена до навколишнього устаткування та снарядів, пов'язане з поліпшенням умов виконання ударних рухів і захистом спортсмена від негативних силових впливів зовнішнього предметного середовища.

На основе современных данных исследуются вопросы, связанные с организацией системы отбора и комплектования игровых линий в детско-юношеских футбольных командах. Показано, как на различных этапах многолетней подготовки формируется физическая, специальная и игровая подготовленность юных футболистов. Раскрыта специфика возрастного развития соревновательной деятельности игроков различных амплуа.

Висвітлено принцип планування та реалізації експериментальної програми юних волейболістів першого року навчання, який полягає у пріоритетності швидкісно-силових фізичних здібностей. Цього досягнуто шляхом збільшення тренувального часу (80 х 20 %), на відміну від традиційного розподілу (50 х 50 %).

Наведено результати дослідження фізіологічних і суб'єктивних параметрів реакції на навантаження баскетболісток різного ігрового амплуа, і, відповідно, різного росту. Засвідчено зниження працездатності та підвищення відчуттів утоми по мірі збільшення росто-вагових показників, необхідність застосування методів, що дозволяють індивідуально контролювати та дозувати навантаження в баскетболі. Одним з таких методів є метод суб'єктивної оцінки ваги навантаження Г. Борга.

Розглянуто технічні прийоми волейболу як складнокоординаційні рухи, що вимагають від педагога-тренера ретельної попередньої підготовки. Більшість тренерів у практичній роботі з юними волейболістами спираються на власний досвід, рекомендації провідних педагогів і тренерів, аналіз літературних джерел, публікацій у всесвітній мережі Інтернет. Перед тренером-педагогом постає завдання правильного вибору й ухвалення рішення, яке має сприяти росту спортивної майстерності його учнів.

Наведено думки фахівців з біч-гандболу щодо системи та правил гри, які потребують удосконалення. Наголошено, що вирішення даного питання є прерогативою організаторів та засновників цієї гри. Ця проблема не обминула жодного, навіть консервативного виду спорту. Предмет суперечки щодо функцій і ролі воротаря та нарахування очків за кожний гол залишається не вирішеним.

У процесі подальшої інтеграції професійного футболу в систему ринкових відносин виникають якісно нові варіанти співробітництва футбольних федерацій, ліг, клубів із представниками ділового світу, за даних умов виникає загроза перетворення футболу в засіб збільшення прибутків компаній-партнерів. Для запобігання такій ситуації потрібна ініціативна діяльність з метою розробки відповідних правових норм.

Розглянуто проблеми програмування підготовки футболістів як завершального циклу управлінських операцій. Висвітлено особливості керування співвідношеннями тренувальних програм, за умови досягнення доцільних адаптацій різних аспектів функціональних можливостей, що визначають рівень спеціальної працездатності.

Наведено результати Гарвардського степ-тесту, проведеного серед юних гандболістів з метою визначення адаптації серцево-судинної системи до фізичного навантаження та з'ясування можливостей їх організму щодо спортивної спеціалізації.