Розглянуто питання організації рекреаційних і фізкультурно-оздоровчих занять осіб зрілого віку, визначено спрямованість рекреаційних занять, виявлено фактори, що перешкоджають участі населення в рекреаційній діяльності.

Рассмотрены вопросы организации рекреационных и физкультурно-оздоровительных занятий лиц зрелого возраста, определена направленность рекреационных занятий выявлены факторы, препятствующие участию населения в рекреационной деятельности.

Questions of organization of recreational and athletichealth exercises for mature-aged people are considered. Orientation of recreational exercises for mature-aged people is defined, factors that prevent participating people in these exercises are founded.

Зазначено, що процес формування культури здоров'я - динамічний складний процес, який відбувається на базі цілеспрямованого й організованого формування особистості менеджера. Показано необхідність його здійснення з урахуванням змісту рухової активності, форм і засобів фізичного виховання, обсягів та інтенсивності навантажень.

Отмечено, что формирование культуры здоровья в структуре профессиональной подготовки менеджера - динамически сложный процесс, который происходит на основе формирования его личности. Показана необходимость его осуществления с учетом содержания двигательной активности, форм и средств физического воспитания, объемов и интенсивности нагрузок.

Розроблено апаратно-програмний комплекс "Пристрій для оцінки рухової активності". Розглянуто питання стосовно оптимального рівня рухової активності для збереження та зміцнення здоров'я та працездатності. Експериментально визначено рівні рухової активності, а також фізичного стану. Визначено рівень фізичної підготовки, розглянуто спосіб життя чоловіків розумової праці першого зрілого віку. Розроблено та експериментально обгрунтовано програму оптимізації їх рухової активності. За результатами експерименту підтверджено доцільність розроблених методів, що дозволяє рекомендувати програму для широкого впровадження у практику організованих і самостійних занять фізичними вправами чоловіків розумової праці першого зрілого віку.

Определены основные факторы, влияющие на выбор оздоровительного плавания на занятиях в группах здоровья мужчинами 50 - 60-летнего возраста. Для анализа мотивации выбора оздоровительного плавания разработана анкета. Результаты исследования позволили выявить спектр информации об образе жизни, интересах, ценностях исследуемого контингента.

Зазначено, що на сьогодні рівень підготовленості майбутніх спеціалістів до організації спортивно-оздоровчої роботи з людьми літнього віку не відповідає сучасним вимогам. Система професійної підготовки кадрів у вищих навчальних закладах не забезпечує підготовку фахівця, спроможного розв'язувати весь комплекс завдань, які диктуються сьогоденням. Розглянуто питання підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання до спортивно-оздоровчої роботи з людьми третього віку. Розкрито зміст спецкурсу "Організація та проведення спортивно-оздоровчої роботи з людьми третього віку" як важливий компонент формування готовності майбутніх фахівців у структурі підготовки студентів фізичного виховання до формування високого рівня професійної майстерності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч511.144

Рубрики:

Фізичне виховання осіб середнього та похилого віку

Шифр НБУВ: Ж71868 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч511.144.4 + Ч510.21

Рубрики:

Фізичне виховання осіб похилого віку

Функціональні зміни крові, кровотворення, серцево-судинної системи при заняттях фізичними вправами

Шифр НБУВ: Ж71868 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рівень фізичної активності (ФА) за сучасних умов життя чоловіків є недостатнім до фізіологічно зумовлених стандартів. ФА високої інтенсивності (ФАВІ) найбільш ефективно впливає на організм людини. Пошук способів її збільшення спрямовується на фізичний стан чоловіків, що визначається способом життя, особливо напередодні занять і з урахуванням особливостей літнього сезону. Мета роботи - визначити особливості ФА низької (ФАНІ) та середньої (ФАСІ) інтенсивності, вагу спожитих продуктів, тривалість і якість сну чоловіків зрілого віку в літній період напередодні незапланованої ФАВІ. У 28 осіб 35 - 53 років, котрі ведуть здоровий спосіб життя та самостійно займаються ФАВІ, щоденно досліджувилася за допомогою біорегістраторів BasisB1, Peak ФА різної інтенсивності, тривалість та якість сну; зважуванням вираховували відносну вагу спожитих основних груп продуктів; за методикою Баєвського розраховували індекс маси тіла, фізичний стан. Дослідження проводили протягом 30 днів у літній період. Порівнювали результати напередодні незапланованої ФАВІ чоловіків із середньомісячними. У чоловіків зрілого віку напередодні незапланованої заздалегідь ФАВІ виявлено достовірне зменшення ФАСІ на 13,93 %, ФАНІ - на 23,39 %; часу, затраченого на ФАСІ, - на 8,77 %; інтенсивності низької ФА - на 16,99 %. Достовірне збільшення загальної відносної ваги спожитих продуктів - на 10,85 %; продуктів тваринного походження - на 14,96 %; із риби - на 12,85 %, молочних продуктів - на 24,27 %; рослинного походження - на 10,15 %, рослинного походження сирих - на 9,75 %. Не виявлено змін у тривалості та якості сну чоловіків напередодні їх ФАВІ. Зроблено висновки, що особливістю способу життя чоловіків зрілого віку напередодні їх довільних занять ФАВІ влітку є зменшення ФА та збільшення споживання деяких груп продуктів. Такі особливості життєдіяльності сприяють накопиченню енергії в організмі та виникненню фізичного стану готовності чоловіків до ФАВІ.

Дисертаційна робота присвячена проблемі сповільнення старіння організму людини 50 - 60-ти років, із використанням корекційно спрямованих педагогічних прийомів, принципів, методів і засобів фізичного виховання. Теоретично обгрунтовано можливість і необхідність здійснення корекційного впливу на біологічний вік і темп старіння таких людей. Встановлено функціонально-адаптаційні можливості організму, котрі детермінують перебіг біологічних вікових процесів в організмі обстежуваних. Розроблено антиейджингову програму корекції біологічного віку людини 50 - 60-ти років, що включала плавання, ранкову гігієнічну гімнастику, стретчинг і самостійні заняття, на фоні урахування індивідуальних особливостей організму обстежуваних. Експериментальна програма включає принципи, методи, засоби, шляхи реалізації, критерії ефективності, результат. Ефективність авторської програми підтверджено статистично достовірними змінами показників наприкінці формувального експерименту.

Мета роботи - визначити особливості фізичного стану чоловіків зрілого віку, що можуть бути використані для оперативного планування фізичної активності високої інтенсивності (ФА ВІ) навесні, та перевірити їх ефективність. У чоловіків 35 - 50 років, що ведуть здоровий спосіб життя, досліджено індекс маси тіла, фізичний стан за методикою Баєвського. Дослідження проведено вранці та ввечері ВІ, з середньомісячними показниками. ФА досліджено за методикою IPAQ. Знайдено достовірні відмінності у фізичному стані чоловіків напередодні та у день їх ФА ВІ. Помічені зміни були: у вазі тіла, у частоті серцевих скорочень, у адаптаційному потенціалі Баєвського. Найбільш значимий показник визначили як маркер. Для перевірки його ефективності запропоновано чоловікам протягом місяця планувати індивідуальну ФА ВІ відповідно цього маркеру. Результатом стало достовірне збільшення кількості та тривалості занять ФА ВІ, покращання фізичного стану на 10,73 % у комплексному тесті Баєвського. Зроблено висновки, що фізичний стан відіграє важливу роль у плануванні ФА ВІ чоловіків зрілого віку. Порівняльне погіршення фізичного стану з попереднім днем за тестом Баєвского на 3,09 % можна використовувати для оперативного планування ФА ВІ на цей день.

У дослідженні сфокусовано увагу на фізичній активності та способі життя людей похилого віку, які страждають хворобами достатку. Виявлено найпоширенішу фізичну активність, яку виконують люди похилого віку, щотижневу частоту обраної фізичної активності, а також поширеність захворювань достатку та оцінку якості життя людей похилого віку. До дослідницької групи увійшли фізично активні люди похилого віку (n = 35), які займалися спортом двічі й більше разів на тиждень, двічі на тиждень під наглядом досвідченого інструктора, та фізично неактивні люди похилого віку (n = 35), фізичні навантаження яких складалися з коротких прогулянок і нерегулярних вправ. Виявлено нижчу поширеність захворювань достатку серед активних людей похилого віку, порівняно з фізично неактивними. Відмінності є значними, особливо при серцево-судинних розладах та хворобах периферійних артерій, остеопорозі й діабеті. Однак статистично значуща різниця простежується лише в проблемах з артеріальним тиском. Половина фізично неактивних людей похилого віку сказали, що захворювання обмежували їхню фізичну активність, але вони не відчували необхідності в додаткових фізичних навантаженнях. У групі з вищою якістю життя зафіксовано значно більшу кількість фізично активних людей похилого віку. Висновки: професіонали у цій галузі рекомендують ФА як природну та невід'ємну частину повсякденного життя не тільки молодших вікових груп, але й людей похилого віку. Особи похилого віку в більшій групі ризику появи хронічних захворювань, а тому вони повинні розуміти важливість і значення ФА в полегшенні незворотного процесу старіння.

Важливим фактором збереження здоров'я в осіб похилого віку є підтримання належного рівня фізичної підготовленості. Мета дослідження - оцінити особливості показників фізичної підготовленості та визначити факторну структуру показників фізичного стану чоловіків похилого віку. Проведено аналіз науково-методичної літератури, педагогічні, фізіологічні, антропометричні методи дослідження; використано методи математичної статистики. Педагогічне тестування фізичної підготовленості здійснювали відповідно до вимог тестів і нормативів для проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України. У дослідженні використано метод кореляційного аналізу. Розглянуто парну кореляційну залежність кожного параметра з обчисленням коефіцієнта кореляції. Факторний аналіз із застосуванням методу головних компонент і стратегії обертання референтних осей за Varimax-критерієм надав змогу згрупувати окремі показники фізичного стану чоловіків похилого віку. Кластерний аналіз за методом k-середніх проведено з метою класифікації досліджуваного контингенту за даними фізичного стану. У дослідженні брали участь 50 чоловіків похилого віку (середній вік становив 65,06 +- 3,06 року). Виявлено низький рівень фізичної підготовленості більшості чоловіків похилого віку. Виокремлено дві групи чоловіків похилого віку зі статистично значущими відмінностями за всіма показниками фізичного стану, встановлено, що найбільші інволюційні зміни відбуваються у віці 66 - 70 років, що потрібно враховувати під час планування програм оздоровчого фітнесу. Виділено фактори, котрі характеризують структуру фізичного стану чоловіків похилого віку та пояснюють 76,35 % загальної дисперсії: I фактор - фізична підготовленість та показники серцево-судинної системи (38,818 %), II - постуральна стабільність і дані дихальної системи (30,833 %), III - фізичний розвиток (8,122 %). Виявлено особливості показників фізичної підготовленості чоловіків похилого віку.