Вперше показано можливості використання позааудиторної роботи у вищій школі як засобу формування комунікативної культури студентів. Виявлено суперечності, труднощі та причини низької результативності виховної роботи у позааудиторний час й обгрунтовано шляхи підвищення її ефективності. Вперше розроблено модель позааудиторної роботи та встановлено етапність формування комунікативної культури студентів її засобами у вищому педагогічному закладі. Розкрито сутність поняття "комунікативна культура" майбутніх педагогів, визначено й охарактеризовано її компоненти як особистісного утворення, встановлено критерії та рівні сформованості. Розглянуто основні риси комунікативної культури як важливого показника професіоналізму сучасного вчителя.

Проаналізовано стан формування ергономічної культури у майбутніх вчителів технологій (МВТ) у педагогічному університеті. Визначено домінантні імперативи нової стратегії професійної підготовки фахівців в контексті сучасної філософії освіти. Висвітлено науково-теоретичні засади педагогічної ергономіки. Визначено етапи та запропоновано модель системи формування ергономічної культури МВТ. Становлення ергономічної культури МВТ розглянуто як процес інтеграції, що грунтується на психофізоологічному, психічному, особистісному та суб'єктивно-діяльнісному рівнях розвитку професіонала та розкривається як нова якісна характеристика, що удосконалює особистість МВТ як суб'єкта професійної діяльності за умов техніко-технологічного розвитку.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми формування міжособистісних відносин студентів-першокурсників. Розкрито сутність поняття "міжособистісні відносини", виявлено особливості їх формування, уточнено критерії та показники сформованості. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування міжособистісних відносин студентів-першокурсників (реалізація принципу наступності в організації взаємодії викладачів фахових дисциплін, куратора та студентів у процесі адаптації першокурсників до навчально-виховного процесу педагогічного університету; створення освітнього середовища, характерною ознакою якого є сприятливий мікроклімат у колективі, спрямований на формування комунікативних умінь майбутніх учителів), експериментально перевірено їх ефективність. Удосконалено форми та методи роботи зі студентами-першокурсниками щодо формування міжособистісних відносин.

Розкрито сутність поняття "етикет", його соціальне значення як сукупності правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків. Визначено загальнокультурні складові етикетної поведінки майбутнього вчителя трудового навчання, яка є вагомою частиною навчально-виховного процесу. Розглянуто інноваційні технології навчання студентів з основ етикету, методичні підходи до формування у майбутніх учителів трудового навчання знань і вмінь з основ етикету.

Обгрунтовано психолого-педагогічні засади формування комунікативної толерантності студентів педагогічних університетів, охарактеризовано, зокрема, ситуаційні чинники, педагогічні умови, принципи, мовні засоби, запропоновано алгоритм розгортання толерантної комунікативної поведінки в навчально-виховному процесі.

Розглянуто поняття "толерантність" у педагогічному, соціальному та філософському аспектах. Визначено сутність поняття "міжкультурна толерантність" майбутніх учителів іноземної мови.

Розглянуто структурні компоненти, завдання та умови формування культури поведінки студентів.

Обгрунтовано роль і зміст толерантності як особистісної якості та професійно важливої якості майбутнього вчителя музичного мистецтва, здатної забезпечити взаємоповагу та злагоду у мистецько-освітньому просторі. Акцентовано увагу на доцільності формування позитивної самосвідомості, системи естетичних та моральних цінностей студентів, їх здатності до творчого самовираження.

Обоснована роль и содержание толерантности как личностное качество и профессионально важное свойство будущего учителя музыкального искусства, способного обеспечить взаимоуважение и согласие в образовательном пространстве искусства. Акцентировано внимание на целесообразности формирования позитивного самосознания, системы эстетических и моральных ценностей студентов, их способности к творческому самовыражению.

Висвітлено проблему професіональної підготовки спеціаліста у суспільстві. Виокремлено завдання професійного виховання студентів, що дало можливість визначити місце толерантності у фаховій підготовці сучасного спеціаліста. Подано таблицю, в якій зазначено складники кожної сфери діяльності, в яких є одним з головних чинників є толерантність. Представлено технологію формування толерантності соціального педагога, яка охоплює і виховну роботу студентів-соціальних педагогів. Проаналізовано сім рівнів толерантності соціального педагога. Зазначено, що толерантність є важливим чинником багатьох завдань професійного виховання, що прямо чи опосередковано допомагає підвищенню ефективності процесу виховання студентів під час їх фахової підготовки.

Освещена проблема профессиональной подготовки специалиста в обществе. Выделены задачи профессионального воспитания студентов, что позволило определить место толерантности в профессиональной подготовке современного специалиста. Подано таблицу, в которой указано составляющие каждой сферы деятельности, в которых одним из главных факторов является толерантность. Представлены технологии формирования толерантности социального педагога, которая охватывает и воспитательную работу студентов-социальных педагогов. Проанализировано семь уровней толерантности социального педагога. Указано, что толерантность является важным фактором многих задач профессионального воспитания, прямо или косвенно помогает повышению эффективности процесса воспитания студентов во время их профессиональной подготовки.

Highlighted the problem of training specialists in the community. Highlighted the problem of vocational education students, which allowed determining the place of tolerance in modern specialist training. There were a table that a list the components of each sphere of activity, which is one of the most important factor is the tolerance. Presented technology of tolerance of the social teacher, which includes educational activities and student social workers. Analyzed seven levels of social tolerance ofthe teacher. Indicated that tolerance is an important factor in many problems of professional education, directly or indirectly helps improve the effectiveness of educating students during their training.

Акцентовано особливу увагу на необхідності використання педагогічних технологій як ефективного засобу формування культури педагогічного спілкування майбутніх учителів. Розкрито поняття «педагогічна технологія», що має неоднозначне тлумачення у науковій літературі. Охарактеризовано структуру технології формування культури педагогічного спілкування. Виокремлено ознаки-критерії в культурі педагогічного спілкування. Зроблено висновок, що застосування технології формування культури педагогічного спілкування повинно відбуватися з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей студентів, що забезпечить стійку мотивацію, обумовить вироблення вмінь організувати діалог, імпровізувати.

Акцентировано особое внимание на необходимости использования педагогических технологий как эффективного средства формирования культуры педагогического общения будущих учителей. Раскрыто понятие «педагогическая технология», которое неоднозначно истолковывается в научной литературе. Охарактеризована структура технологии формирования культуры педагогического общения. Выделены признаки-критерии в культуре педагогического общения. Сделан вывод, что использование технологии формирования культуры педагогического общения должно осуществляется с учетом индивидуально-психологических особенностей студентов, что обеспечит стойкую мотивацию, обусловит выработку умений организовывать диалог, импровизировать.

Теоретично обгрунтовано й емпірично вивчено емоційно-комунікативні особливості антрактивності як певні чинники іміджу в майбутніх педагогів. Виділено основні підходи до розуміння змісту атрактивності. Вперше розглянуто антрактивність як інтегральну властивість особистості, що виявляється в здатності викликати позитивне емоційне ставлення, інтерес, симпатію та довіру до навколишніх. Встановлено, що антрактивність описується симптомокомплексом властивостей, який складають характеристики, що мають специфічні ознаки на всіх рівнях інтегральної індивідуальності та представляють основні сфери особистості (когнітивна, емоційна, комунікативна, мотиваційна, вольова). Наголошено, що провідним у симптомокомплексі атрактивності дівчат старшого юнацького віку є емоційно-комунікативні особливості. Наведено розроблений методичний інструментарій, який надає можливості діагностувати ознаки, що характеризують образ жінки з виразною антрактивністю (сиптомокомплекс атрактивності), а також отримати дані, що вказують на високу усвідомленість дівчатами актуальності проблематики атрактивності. Виявлено чинники, що перешкоджають розвитку атрактивності: низький рівень самооцінки та її наслідки, наявність комплексу неповноцінності та неефективність вербального і невербального спілкування, а також важливі чинники розвитку атрактивності: умови сімейного виховання студенток та рівні їх художньо-естетичного виховання. Окреслено на рівні соціальних уявлень студенток симптомокомплекс атрактивності, що є десятьми найсуттєвішими характеристиками в образі жінки. Доведено існування значущих кореляційних взаємозв'язків між показниками атрактивності та спектром індивідуально-психологічних властивостей особистості в дівчат. Висвітлено результати апробації розробленої цілеспрямованої системи психокорекції, які засвідчили пролонгованість корекційного ефекту та загальну ефективність системи.

Теоретически обоснованы и эмпирически изучены эмоционально-коммуникативные особенности атрактивности как определенные факторы имиджа у будущих педагогов. Выделены основные подходы к пониманию содержания атрактивности. Впервые рассмотрена атрактивнисть как интегральное свойство личности, проявляющееся в способности вызывать положительное эмоциональное отношение, интерес, симпатию и доверие к окружающим. Установлено, что атрактивнисть описывается симптомокомплексом свойств, который составляют характеристики, имеющие специфические признаки на всех уровнях интегральной индивидуальности и представляющие основные сферы личности (когнитивная, эмоциональная, коммуникативная, мотивационная, волевая). Отмечено, что ведущими в симптомокомплексе атрактивности девушек старшего юношеского возраста является эмоционально-коммуникативные особенности. Представлен разработанный методический инструментарий, который позволяет диагностировать признаки, характеризующие образ женщины с выразительной атрактивнистю (сиптомокомплекс атрактивности), а также получить данные, указывающие на высокую осознанность девушками актуальности проблематики атрактивности. Выявлены факторы, препятствующие развитию атрактивности: низкий уровень самооценки и ее последствия, наличие комплекса неполноценности и неэффективность вербального и невербального общения, а также важные факторы развития атрактивности: условия семейного воспитания студенток и уровень их художественно-эстетического воспитания. Определен на уровне социальных представлений студенток симптомокомплекс атрактивности, что представляет собой десять важнейших характеристикв образе женщины. Доказано существование значимых корреляционных взаимосвязей между показателями атрактивности и спектром индивидуально-психологических свойств личности у девочек. Отражены результаты апробации разработанной целенаправленной системы психокоррекции, которые показали пролонгированность коррекционного эффекта и общую эффективность системы.

The article demonstrates results of theoretical and experimental research on emotional and communicative peculiarities of attractiveness as a precondition of forming bases of the image of future teachers. The paper describes a complex of symptoms of psychological features, external and internal factors stipulating its specificity; presents and approves the system of psycho-correction of emotional and communicative peculiarities of attractiveness of students - future teachers.

Розглянуто теоретичні та методологічні засади формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців гуманітарного профілю у педагогічних університетах. Проаналізовано стан і тенденції підготовки студентів до фахового спілкування на міжнародному рівні в Україні, Росії, Польщі, США. Розроблено модель формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців гуманітарного профілю, визначено етапи та педагогічні умови забезпечення цього процесу. Обгрунтовано доцільність застосування тренінгового підходу до підготовки вчителів-філологів у системі неперервної освіти, розроблено методику та запропоновано дидактичні матеріали. Показано перспективи формування та оцінювання міжкультурної компетентності у вітчизняних педагогічних навчальних закладах.

Досліджено роль емоцій та їх функції у пізнавальному процесі. Обгрунтовано, що важливими умовами у формуванні емоційної культури студентів є емоційна здібність до переживання різноманітних впливів навколишньої дійсності, наявність задатків емоційної пам’яті, емоційний відгук на педагогічні образи, художньо-педагогічні твори. Виокремлено педагогічні праці видатних вчених-педагогів, що викликають особливий емоційний відгук у студентів. Запропоновано використання педагогічних першоджерел, що викликають найбільші емоційні переживання, у викладанні курсу «Історія педагогіки» на семінарських заняттях.

Исследованы роль эмоций и их функции в познавательном процессе. Обосновано, что важными условиями в формировании эмоциональной культуры студентов является эмоциональная способность к переживанию разнообразных влияний окружающей действительности, наличие задатков эмоциональной памяти, эмоциональный отзыв на педагогические образы, художественно-педагогические произведения. Выделены педагогические труды выдающихся ученых-педагогов, вызывающие особенный эмоциональный отзыв у студентов. Предложено использование педагогических первоисточников. которые вызывают наиболее сильные эмоциональные переживания, в преподавании курса «История педагогики» на семинарских занятиях.

Investigated the role of emotions and their functions in the cognitive process . Substantiated that important conditions in the formation of emotional culture of students is the ability to experience emotional diverse influences of the surrounding reality, the presence of the deposits of emotional memory, emotional feedback on teacher education, artistic and pedagogical works. Allocated pedagogical works of outstanding scientists and educators that cause particular emotional response among students. Proposed use of teaching primary sources. that cause the most intense emotional experiences in teaching the course " History of Education " in seminars.

Зауважено, що розкрито педагогічні умови, які сприяють ефективному вихованню толерантності у студентів ВНЗ, а також визначено види, рівні та принципи педагогіки толерантності. Толерантність є однією з невід’ємних характеристик індивіда як особистості. Завданням педагогіки толерантності є передача знань про толерантність через навчання, формування вмінь і навичок толерантної взаємодії з іншими.

Раскрыты педагогические условия, которые способствуют эффективному воспитанию толерантности у студентов ВУЗ, а также определены виды, уровни и принципы педагогики толерантности. Отмечено, что толерантность является одной из неотъемлемых характеристик индивида как личности. Задачей педагогики толерантности является передача знаний о толерантности посредством обучения, формирование умений и навыков толерантного взаимодействия с другими.

Pedagogical terms, which are instrumental in effective education of tolerance in the students of institute of higher, and also certainly kinds, levels and principles of pedagogies of tolerance, are exposed. Tolerance becomes is one of inalienable descriptions of individual as a personality. The task of pedagogies tolerance is a transmission of knowledge’s about tolerance through studies, forming of abilities and skills of tolerant cooperation, with other.

Розглянуто зміст і сутність творчої комунікативної позиції майбутніх учителів, її структура, показники та рівні вияву. Наведено модель формування творчої комунікативної позиції студентів у процесі професійної підготовки.

Рассмотрены содержание и сущность творческой коммуникативной позиции будущих учителей, ее структура, показатели и уровни проявления. Представлена модель формирования творческой коммуникативной позиции студентов в ходе профессиональной подготовки.

The article considers the content and essence of creative communicative position of the future teachers, its structure, parameters and expression levels. It presents the model of forming creative communicative position of students in the process of professional training.

Досліджено психологічні особливості та характеристики розвитку толерантності майбутніх вчителів. Проаналізовано основні концептуальні підходи до вивчення проблеми толерантності, визначено зміст поняття "толерантність майбутнього вчителя", структуру толерантності як цілісного утворення, що включає диспозиційний, когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти. Вивчено психологічні особливості, критерії та рівні розвитку толерантності, її динаміку на різних етапах навчання у ВНЗ. Виявлено базові фактори, які визначають розвиток толерантності майбутніх вчителів: "прийняття іншого", "комунікативні установки", "самоприйняття" та "емпатія". Визначено психолого-педагогічні умови ефективності впливу інноваційних активних засобів на розвиток у майбутніх вчителів ціннісно-смислової мотивації самовизначення та комплексу знань, умінь і навичок толерантної взаємодії. Обгрунтовано ефективність програми розвитку зазначеної риси як спецкурсу "Психологія толерантоності" з використанням технологій конструктивної зміни поведінки засобами активного соціально-псхологічного навчання.

Проаналізовано становлення та розвиток ергономічної освіти, висвітлено теоретико-методологічні аспекти проблем взаємодії людини та техніки, роль ергономіки у забезпеченні професійної працездатності майбутніх вчителів технологій. Обгрунтовано світоглядне, методологічне та загальнокультурне значення ергономіки за умов постіндустріального суспільства. Розроблено концепцію та модель навчання ергономіки майбутніх вчителів технологій, спроектовано методичну систему, яка відображає концепцію навчання ергономіки майбутніх вчителів технологій, визначено критерії та показники ефективності формування ергономічних знань і вмінь. Подано методичну систему навчання ергономіки майбутніх вчителів як динамічний процес реалізації взаємопов'язаних і взаємозумовлених загальнотехнічної та педагогічної складових, які забезпечують прогнозовану якість формування професійно значущих якостей особистості. Виявлено організаційно-методичні умови навчання ергономіки майбутніх вчителів технологій: використання методичної системи навчання ергономіки майбутніх вчителів технологій дозволяє більш повно та комплексно репрезентувати у змісті навчального матеріалу основи відповідних наукових знань, узагальнено способи діяльності з одержання даних знань та їх застосування. Формування змістового компонента методичної моделі навчання ергономіки здійснюється на трьох рівнях: на рівні загального теоретичного уявлення, на рівні навчальної дисципліни, на рівні навчального матеріалу з наступним етапом реалізації проекту в процесі навчання й його коригування фактичним засвоєнням навчального матеріалу студентами.

Проаналізовано проблеми полікультурної освіти як складника професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови, розкрито сутність та структуру критеріїв, показники та рівні сформованості ціннісного ставлення до полікультурної освіти зазначеної категорії фахівців. Наведено характеристику потенційних можливостей дисциплін фахової підготовки щодо формування в майбутніх учителів іноземної мови ціннісного ставлення до полікультурної освіти.

Досліджено проблему формування міжкультурної компетентності (МК) майбутных фахівців гуманітарного профілю у педагогічних університетах. Розроблено концептуальні основи та методику формування МК зазначених фахівців. Визначено педагогічні умови формування МК фахівців гуманітарного профілю в Україні. Розглянуто сучасний стан, тенденції та особливості формування МК майбутніх фахівців за умов інтернаціоналізації освіти. Уточнено зміст формування МК фахівців гуманітарного профілю з урахуванням існуючих програм. З'ясовано сутність поняття "міжкультурна компетентність фахівця гуманітарного профілю", визначено її структуру, критерії, показники та рівні сформованості. Упроваджено в навчально-виховний процес педагогічних ВНЗ науково-методичне забезпечення для підвищення ефективності процесу формування МК майбутніх фахівців. Розроблено рекомендації щодо формування МК майбутніх фахівців гуманітарного профілю у педагогічних ВНЗ.

Визначено основні критерії сформованості культури педагогічного спілкування. Обгрунтовано, що у педагогічній діяльності спілкування виступає як професійно-особистісна якість педагога й саме спілкування може забезпечити продуктивність педагогічної діяльності. Проаналізовано особистісно-педагогічні якості, що сприятимуть успішній педагогічній діяльності й допоможуть майбутньому вчителю знайти порозуміння з учнями. За результатами спостережень за роботою вчителів з великим досвідом педагогічної діяльності виявлено найбільш ефективні прийоми педагогічного спілкування.

Определены основные критерии сформированности культуры педагогического общения. Обосновано, что в педагогической деятельности общение выступает как профессионально-личностное качество педагога и именно общение может обеспечить продуктивность педагогической деятельности. Проанализированы личностно-педагогические качества, которые способствуют успешной педагогической деятельности и помогают будущему учителю найти взаимопонимание с учащимися. По результатам наблюдений за работой учителей с большим опытом педагогической деятельности выявлены наиболее эффективные приемы педагогического общения.

Defined the basic criteria of formation of culture of pedagogical dialogue . It is proved that in pedagogical activity acts as a communication professional and personal qualities of the teacher and that communication can ensure the productivity of educational work. Analyzed student- teaching quality that contribute to successful educational activities and help future teachers to find common ground with the students. The observation of the work of teachers with extensive experience teaching activities revealed the most effective methods of teaching communication.