Розглянуто структурно-динамічну модель профільно-диференційованої школи як навчального закладу нового типу. Описано авторський досвід формування навчальних профілів в експериментальній школі N 3 м.Кременчука.

Досліджено культурно-соціальну проблематику регіону, виявлено тенденції у формуванні проблемних питань системи освіти Дніпропетровська у зв'язку з сучасними вимогами розвитку суспільства та визначено функції навчально-виховного комплексу N 28 - авторського закладу естетичного профілю - у системі вирішення регіональних педагогічних проблем. Охарактеризовано організаційно-педагогічні підходи до моделювання закладу естетичного профілю, визначено змістовну та формальну структури системи естетичного та художньо-творчого розвитку школярів. Досліджено ефективність впливу системи художньої роботи на дітей, проведено спостереження за динамікою їх розвитку тощо.

Вперше узагальнено філософсько-культурологічні й педагогічні передумови та практичні досягнення вальдорфської педагогіки в галузі естетичного виховання учнів. Висвітлено специфіку підготовки вчителів. Проаналізовано зміст естетичного виховання учнів вальдорфських шкіл на уроках академічного циклу (фізики, історії, географії тощо), рідної та іноземної мови, мистецтва (музики, евритмії, живопису, ліплення, малювання форм), художньої праці (рукоділля, виготовлення ляльок, гончарства), а також в процесі позаурочної роботи (театральної діяльності, календарних свят). Виокремлено методи, спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери, художньо-образного мислення та творчих здібностей учнів (міжвікові художні проекти, художнє формотворення, поліхудожні завдання тощо). Висвітлено позитивні та суперечливі аспекти вальдорфської педагогіки. Визначено ідеї, які не втратили практичної значущості та можуть застосовуватись у сучасній практиці естетичного виховання школярів. Експериментально доведено, що за умов відповідної адаптації доцільно застосовувати у процесі художньо-естетичного виховання учнів здобутки вальдорфської педагогіки.

Проведено науковий аналіз можливостей творчої інтеграції різних інноваційних ідей для створення новітніх виховних систем на прикладі авторської школи О. А. Захаренка (с. Сахнівка, Черкаська обл.). Визначено гуманістичний характер даної школи, головна мета якої - виховання всебічно розвиненої особистості з міцними світоглядними переконаннями. Основний принцип школи: "До серця дитини - через захопленість у праці та навчанні". Зроблено висновок щодо вдалого поєднання навчання та виховання у виховній системі О. А. Захаренка, одним з наріжних каменів якої є колективна творча діяльність.

Проведен научный анализ возможностей творческой интеграции разных инновационных идей для образования новейших воспитательных систем на примере авторской школы А. А. Захаренко (с. Сахновка, Черкасской обл.). Определен гуманистический характер данной школы, главная цель которой - воспитание всесторонне развитой личности со стойкими мировоззренческими убеждениями. Главный принцип школы: "К сердцу ребенка - через увлеченность в труде и учебе". Сделан вывод об удачном объединении обучения и воспитания в воспитательной системе А. А. Захаренко, одним из краеугольных камней которой является коллективная творческая деятельность.

Висвітлено теоретичні аспекти, досвід роботи керівництва школи з питань розробки та запровадження нової структури та змісту управління навчально-виховним комплексом. Увагу приділено проблемам координації діяльності окремих підрозділів школи в структурі комплексу, науково-методичного, організаційного забезпечення умов для розвитку творчих здібностей учнів, успішної адаптації першокласників до навчання у школі.

Освещены теоретические аспекты, опыт работы руководства школы по вопросам разработки и внедрения новой структуры и содержания управления учебно-воспитательным комплексом. Внимание уделено проблемам координации деятельности отдельных подразделений школы в структуре комплекса, научно-методического, организационного обеспечения условий для развития творческих способностей учеников, успешной адаптации первоклассников к обучению в школе.

Висвітлено особливості діяльнісного підходу до навчання й виховання учнів початкових класів (на матеріалах діяльності Київської спеціалізованої школи "Інтелект"). Розглянуто й охарактеризовано методи та прийоми роботи вчителів початкових класів даної школи.

Висвітлено проблему розширення можливостей особистості компетентного вибору свого життя взагалі, в контексті впровадження в школах педагогіки життєтворчості зокрема (на матеріалах діяльності Київської спеціалізованої школи "Інтелект"). Розглянуто й охарактеризовано завдання експериментальної роботи школи "Інтелект". Проаналізовано практичний досвід педагогів даного навчального закладу.

Висвітлено один з процесів реформування загальної середньої школи, що відбувається в провідних країнах світу - профільне навчання на досвіді Одеського ліцею № 53. Навчання (фізико-математичного, інженерно-економічного, економіко-правового, гуманітарного профілів) проводиться з VII класу. Подано розділи програм спецкурсів, курсів за вибором, розроблені спільно з викладачами ВНЗ. Випускники ліцею, спеціалізуючись у вибраному напрямі, свідомо роблять вибір подальшої освіти.

Розглянуто та проаналізовано підходи до побудови інноваційної моделі наступності (ІМН) профільної школи та вищого навчального закладу в організації педагогічної діяльності викладачів цих навчальних закладів, розроблено принципи наступності, методи моніторингу наступності, наведено визначення ІМН, виділено критерії забезпечення та показники досягнення наступності.

Розглянуто методичний матеріал для учителів музики з додатковою кваліфікацією вчитель художньої культури з урахуванням сучасних кваліфікаційних вимог до якості професійної підготовки вчителів цього профілю із викладанням у спеціальних школах-інтернатах. Визначено головну мету та завдання занять з художньої культури. Проаналізовано поняття "духовна культура", "естетична культура особистості", "художня культура особистості". З використанням творів образотворчого та музичного мистецтва України опрацьовано тематику та висвітлено зміст занять з художньої культури у спеціальних школах-інтернатах.

На підставі результатів аналізу науково-педагогічної літератури, нормативних документів, узагальнення регіонального досвіду діяльності загальноосвітніх закладів виявлено етапи розвитку організації профільного навчання в загальноосвітній школі за умов регіону в історії вітчизняної педагогічної думки. Розкрито суть, цілі та принципи цього навчання. Уперше обгрунтовано й охарактеризовано педагогічні умови його організації у старшій ланці загальноосвітньої школи в регіоні. На підставі узагальнення досвіду науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу з урахуванням особливостей регіону та використанням різних форм і методів профільного навчання розроблено кваліметричну модель оцінки роботи загальноосвітньої школи з організації профільного навчання, яка передбачає формування відповідного кадрового складу педагогічних працівників.

Висвітлено історію та теорію створення творчого освітньо-виховного середовища, організацію у ньому навчального та виховного процесів. Розкрито історичні засади гуманітарної освіти, наведено сучасні підходи до навчання та виховання учнів. Охарактеризовано навчальний процес у творчому освітньо-виховному середовищі. Показано місце соціального фактора у вихованні. Розглянуто питання планомірного залучення дітей до занять з вивчення правил культурної поведінки.

Освещены история и теория создания творческой образовательно-воспитательной среды, особенности организации в нем учебного и воспитательного процесса. Раскрыты исторические основы гуманитарного образования, приведены современные подходы к обучению и воспитанию учеников. Охарактеризован учебный процесс в творческой образовательно-воспитательной среде. Показано место социального фактора в воспитании. Рассмотрены вопросы планомерного привлечения детей к занятиям по изучению правил культурного поведения.

Розглянуто актуальні проблеми впровадження принципу наступності у практику навчання в загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі, висвітлено вітчизняний і зарубіжний досвід його використання. Визначено критерії та показники наступності профільної школи і вищого навчального закладу. Розглянуто теоретично-практичну модель управління наступністю. Обгрунтовано необхідність забезпечення неперервності та цілісності освіти, розглянуто педагогічні закони наступності, визначено її особливості та основні ознаки. Викладено методику проведення та результати експериментального дослідження впровадження принципу наступності у практику діяльності загальноосвітніх і вищих навчальних закладів.

Рассмотрены актуальные проблемы внедрения принципа последовательности в учебный процесс общеобразовательной школы и высшего учебного заведения, освещен отечественный и зарубежный опыт его использования. Установлены критерии и показатели последовательности для профильной школы и высшего учебного заведения. Рассмотрена теоретико-практическая модель управления последовательностью. Обоснована необходимость обеспечения непрерывности и целостности образования, рассмотрены педагогические законы последовательности, определены ее особенности и основные признаки. Представлены методика проведения и результаты экспериментального исследования внедрения принципа последовательности в учебную практику общеобразовательных и высших учебных заведений.

Висвітлено актуальні проблеми створення творчого освітньо-виховного середовища в загальноосвітніх закладах гуманітарного профілю, що базується на універсальних принципах, властивих креативній природі інтелекту людини. Запропоновано модель такого середовища. Проаналізовано сучасні соціально-педагогічні системи, розкрито специфіку формування учнівського колективу, критерії та показники ефективної діяльності спеціалізованої гуманітарної школи. Розглянуто особливості діагностування рівнів функціонування творчого освітньо-виховного середовища.

Освещены актуальные проблемы создания творческой образовательно-воспитательной среды в общеобразовательных учреждениях гуманитарного профиля, базирующуюся на универсальных принципах, свойственных креативной природе интеллекта человека. Предложена модель такой среды. Проанализированы современные социально-педагогические системы, раскрыта специфика формирования ученического коллектива, критерии и показатели эффективной деятельности специализированной гуманитарной школы. Рассмотрены особенности диагностирования уровней функционирования творческой образовательно-воспитательной среды.

Досліджено процес становлення мережі профільних шкіл на Волині у 2003 - 2007 рр. Проаналізовано результати опитування старшокласників, здійсненого лабораторією "Сільська школа" Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, щодо ідеї профілізації школи. Визначено змістовне навантаження поняття "профіль навчання" та методологічні засади профілізації. Розглянуто процес входження профільності у структуру загальноосвітньої школи. Розкрито норми інваріантної складової навчальних планів для старших класів. Виділено рівні (стандарту, академічний, профільний) вивчення предметів за кожним з профілів. Охарактеризовано типи спецкурсів за вибором. Виявлено фактори, які необхідно враховувати під час формування змісту профільного навчання.

Зазначено, що тенденція розвитку в Україні неформальних структур (альтернативних закладів), які доповнюють шкільні, розглядається як додаткова стратегія, а не заміна традиційному навчанню. Розкрито досвід існування альтернативних шкіл у США. Розглянуто завдання які необхідно вирішити на шляху від авторитарної до демократичної школи. Акцентовано увагу на чинниках, що породжують альтернативну педагогічну практику. Визначено місце альтернативних шкіл у впровадженні нових шляхів розвитку освіти в Україні.

Розглянуто авторську систему М.П. Гузика особистісно орієнтованого навчання в загальноосвітній школі за назвою "Комбінована система організації навчально-виховного процесу". Розкрито її цілісність і гнучкість, структурно-змістові, технологічні характеристики, практику оцінювання навчальних досягнень учнів.

Рассмотрена авторская система Н.П. Гузика личностно ориентированного обучения в ощеобразовательной школе под названием "Комбинированная система организации учебно-воспитательного процесса". Раскрыто ее целостность и гибкость, структурно-содержательные, технологические характеристики, практику оценивания учебных достижений учащихся.

In the article the author's N.P. Guzik`s system of the personality focused training in a comprehensive school under the name "The Mixed system of education process management" is described. Its integrity, flexibility, structural-substantial, technicalcharacteristics and pupils' educational achievements evaluation practice are demonstrated.

Розкрито зміст поняття "екологічний світогляд старшокласників". Вперше обгрунтовано педагогічні умови та розроблено модель формування екологічного світогляду старшокласників медико-біологічного ліцею. Здійснено екологізацію навчально-виховного процесу медико-біологічного ліцею на основі інтегративного підходу з включенням загальноосвітньої та спеціальної, змістової та методичної складових. Визначено критерії та рівні сформованості екологічного світогляду старшокласників. Удосконалено систему екологічно спрямованої науково-дослідницької та практичної діяльності старшокласників на засадах індивідуального та творчого підходів. Удосконалено технології формування екологічного світогляду старшокласників. Експериментально перевірено ефективність розробленої моделі формування екологічного світогляду старшокласників ліцею медико-біологічного профілю.

Розкрито мету проекту та положення, покладені в основу навчально-виховної системи школи. Визначено типи природжених талантів, один з яких можна виявити у будь-якій дитині. Висвітлено мету навчально-виховного процесу та основу розбудови педагогічного процесу у комплексі "Школа-місто" на базі загальноосвітньої школи № 24 м. Тернополя. Визначено освітні центри, з яких буде складатися навчально-виховний комплекс. Подано схему співпраці кожного центру розвитку здібностей дітей з відповідними структурами управління Тернопільської міської ради. Підкреслено такий аспект навчання, як формування видів динамічних навчальних груп за темпами навчання (високим, нормальним, зниженим). Акцентовано увагу на: диференціації роботи з учнями за змістом навчального матеріалу (види програм - базова, підвищеного рівня складності, персональна) та рівнями його засвоєння (репродуктивний, частково-пошуковий, творчий); комбінованій технології викладання предметів тощо. Простежено особливості організації навчання дітей, починаючи з V класу, зокрема, можливість учнів старших класів разом з середньою освітою отримати спеціальну освіту у коледжі, який введено у структуру школи-комплексу.

Розглянуто світові й українські тенденції розвитку ЗНЗ, зокрема проблему профільної диференціації навчання. Зосереджено увагу на формах викладання основних профільних дисциплін. Розкрито зміст категорії "форма навчання" через поняття "система навчання", "форма організації навчального процесу" і "форма навчальної роботи". За результатами досліджень визначено основні форми організації навчального процесу за умов профільного навчання: комплексні - поєднання окремих форм роботи в єдиному занятті, перенесення виховних і суспільних форм роботи в практику навчання - уроки-"телемости", "тема", "ринг" тощо; інтегровані уроки; проекти; нестандартні уроки з різновіковим складом учнів. Висвітлено результати анкетування завучів та директорів шкіл Дніпровського району Києва щодо основних форм організації навчання в профільній школі. Запропоновано всім небайдужим до змін, що відбуваються в сучасній школі, взяти участь у розробці проблеми сучасних форм профільного навчання.