Досліджено проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи у школі I ступеня. Виокремлено, обгрунтовано й еспериментально перевірено педагогічні умови ефективної підготовки студентів до дослідженої діяльності. Визначено критерії та рівні готовності студентів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами. Доведено, що впровадження методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до даної роботи шляхом її поетапної реалізації (за пропедевтично-мотиваційним, технічно-операційним, практично-проектувальним етапами підготовки) сприяє позитивним змінам у рівнях готовності студентів до дослідженої діяльності.

Обгрунтовано теоретичні засади та методи формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах на базі застосування особистісно орієнтованого підходу щодо виховання засобами музики. Розкрито сутність категорій "цінності", "естетичні цінності", "ціннісні орієнтації особистості". Виявлено сутність ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури та їх структуру. Вперше запропоновано метод актуалізації цінностей, що грунтується на використанні кращих зразків молодіжної музики, народних та академічних творів у сучасній обробці та класичної музики складної форми. Визначено стан, критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури й обгрунтовано педагогічні умови та технології їх формування в музично-виконавських колективах. Підтверджено ефективніть експериментальної навчальної програми та доведено вагоме значення одержаних результатів для подальшого розвитку музично-педагогічної теорії та практики виховання.

Розглянуто проблему підготовки учителів музики (УМ) до керівництва естрадними колективами (КЕК) в позашкільній роботі (ПР). Досліджено процес становлення і розвитку естрадно-колективного виконавства як специфічного виду музичної діяльності. Розкрито специфіку КЕК в ПР, визначено й обгрунтовано педагогічні умови для успішної керівницької діяльності (КД). Визначено зміст, структуру та критеріальну базу готовності УМ до КЕК. Розроблено спеціальну методику підготовки УМ, яка поєднує підготовчий (передрепетиційний), виконавський (репетиційний), завершальний (творчий) етапи методичної підготовки фахівців до КД.

Встановлено й обгрунтовано сутність, зміст і функції музичного мислення підлітків. Визначено критерії, показники та рівні сформованості музичного мислення підлітків відповідно змістово-функціональної структурованості та специфіки особливостей даного феномену. Розроблено й експериментально перевірено поетапну методику формування музичного мислення підлітків у позашкільних навчальних закладах. Доведено ефективність даної методики формування музичного мислення підлітків.

Вперше розкрито сутність і зміст музично-образних уявлень підлітка та визначено компонентну структуру означеного феномену в контексті сучасного розвитку мистецької освіти. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості музично-образних уявлень підлітків. Визначено педагогічні умови та розроблено методичну систему формування музично-образних уявлень підлітків у процесі виконавської діяльності. Розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес поетапну методику формування музично-образних уявлень підлітків, яка є певною системою, що передбачає визначення мети, завдань, комплексу взаємодоповнювальних методів і прийомів, що сприяють вирішенню завдань формування музично-образних уявлень підлітків у процесі виконавської діяльності.

Обгрунтовано й експериментально перевірено методику формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності. Розроблено критерії та рівні сформованості у школярів означеного феномену. Обгрунтовано визначені педагогічні умови та запропоновано корекційно-розвивальну програму формування у школярів естетичного ставлення до дійсності й експериментально перевірено їх ефективність. Проаналізовано результати формувального експеримету та доведено їх достовірність.

Висвітлено загальні тенденції процесу формування у підлітків ціннісних орієнтацій в контексті музичної культури. Обгрунтовано випереджальну та прогностичну функції позашкільної діяльності у загальній системі освіти та виховання. Вказано на недостатню реалізацію педагогічного потенціалу сучасної музики в контексті музично-естетичного виховання підлітків.

Зосереджено увагу на проблемі формування музичного мислення підлітків у позашкільних навчальних закладах. Актуалізовано необхідність розробки організаційно-методичної системи формування музичного мислення підлітків. Виділено й обгрунтовано підходи і принципи, розроблено педагогічні умови, які сприяють продуктивній організації процесу формування музичного мислення учнів відповідно до смислово-функціональної структурованості й особливостей досліджуваного феномену. Описано основні завдання етапів впровадження розробленої методики формування музичного мислення підлітків у позашкільних навчальних закладах: інформаційно-орієнтовного, технологічно-реалізаційного, результативно-узагальнювального.

Сосредоточено внимание на проблеме формирования музыкального мышления подростков во внешкольных учебных заведениях. Актуализирована необходимость разработки организационно-методической системы формирования музыкального мышления подростков. Выделены и обоснованы подходы и принципы, разработаны педагогические условия, которые способствуют продуктивной организации процесса формирования музыкального мышления учащихся в соответствии со смыслово-функциональной структурированностью и особенностями исследуемого феномена. Описаны основные задания этапов внедрения разработанной методики формирования музыкального мышления подростков во внешкольных учебных заведениях: информационно-ориентировочного, технологично-реализационного, результативно-обобщающего.

The article is devoted to the problem of formation of musical thinking of teenagers in out-of-school educational establishments. Defined and proved approaches, principles and pedagogical terms which will give possibility effectively to build the process of formation of musical thinking of pupils in accordance with the semantic and functional structuring and characteristics of the investigated phenomenon.

Висвітлено особливості роботи в позаурочній творчій діяльності з хоровими колективами, зокрема дитячими. Досліджено соціокультурний аспект хорового колективу.

Освещены особенности работы во внеурочной деятельности с хоровыми коллективами, в том числе детскими. Исследован социокультурный аспект хорового коллектива.

The article deals with the features of work in after-hour activity with choral collectives, including nurseries. Sociocultural aspect of choral collective is investigated. Corresponding conclusions by results of research are made.

Розглянуто проблему вдосконалення музично-виконавської підготовки за умов позашкільної спеціалізованої освіти. Охарактеризовано зміст і структуру музично-виконавського процесу, визначено можливості створення комплексної системи художньо-творчого розвитку учнів.

Рассмотрена проблема усовершенствования музыкально-исполнительской подготовки в условиях внешкольного специализированного образования. Охарактеризованы содержание и структура музыкально-исполнительского процесса, определены возможности создания комплексной системы художественно-творческого развития учащихся.

The paper dealswith raining the music performance level in out-of-school specialized education istablishments. The very plot and structure of music performance process are defined, the posibilities of raising the level are stated as the creation of the complex system of artistic creative development of the students.