Подано авторську розробку години спілкування з елементами гри про цілющі властивості рослин України з позицій вчених-біологів і письменників-фольклористів. Через інформацію про лікувальні властивості рослин рідного краю та образно поетичне слово українських письменників в учнів формується екологічна компетентність, а саме: дбайливе ставлення до довкілля; пошана до народних традицій; розуміння й відчуття прекрасного в мистецтві та навколишньому житті; заохочення до активної екологічної діяльності, прагнення бути здоровим, адже люди за здоров'я платять великі гроші. Діти засвоюють важливе правило: природа подбала: бери даром, лікуйся, будь здоровим, але віддай плату - любов; люби природу, шануй, оберігай, ощадливо користуйся нею. Важливим є формування навичок критичного мислення, розв'язання проблем, прийняття рішень, роботи в команді, уміння взаємодії та комунікації.

Шляхом аналізу наукових джерел охарактеризовано теоретичні засади проблеми формування готовності учнів середнього ступеня навчання до екологічної діяльності в неформальній освіті Швеції. Уточнено сутність понять "екологічна діяльність", "готовність учнів середнього ступеня навчання до екологічної діяльності". Схарактеризовано структурні компоненти готовності учнів середнього ступеня навчання до екологічної діяльності (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісний). З'ясовано особливості процесу неформальної освіти Швеції й інших країн ЄС стосовно формування готовності учнів середнього ступеня навчання до екологічної діяльності. На основі порівняльного аналізу проблеми формування готовності учнів середнього ступеня навчання (підлітків) до екологічної діяльності у неформальній (позашкільній) освіті Швеції та України розроблено рекомендації щодо можливостей імплементації конструктивних ідей шведського досвіду формування в учнів середнього ступеня навчання готовності до екологічної діяльності в освітньому просторі України на державному, інституційному й індивідуальному рівнях.

Обгрунтовано актуальність проблеми розвитку екологічної освіти в Канаді. На основі аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових джерел та офіційних документів розкрито ґенезу розвитку екологічної освіти. Окреслено передумови, що сприяли становленню системи екологічної освіти в Канаді, досліджено провідні еколого-філософські концепції щодо екологічного виховання учнів. На основі аналізу праць канадських освітян та вивчення їх досвіду щодо розвитку екологічної освіти визначено основну тенденцію цього процесу - переорієнтацію шкільної освіти на освіту для сталого розвитку. Висвітлено провідні принципи модернізації змісту екологічної освіти, проаналізовано екологічну складову змісту освіти у нормативних освітніх документах провінцій Канади. Визначено зміст, форми і методи екологічної освіти школярів Канади. З'ясовано специфіку впровадження екологічної освіти за формами здобуття освіти: формальну, неформальну, інформальну. Визначено особливості взаємодії державних, громадських та освітніх установ у реалізації завдань екологічної освіти в роботі позашкільних навчальних закладів Канади. Установлено, що однією з провідних тенденцій у сучасній екологічній освіті Канади є посилення ролі сім'ї. Висвітлено способи вдосконалення еколого-професійної підготовки майбутніх учителів. Виокремлено ідеї позитивного досвіду екологічної освіти школярів Канади з метою їх впровадження в освітньо-виховний простір України.

Проаналізовано проблему формування екологічної компетентності здобувачів середньої освіти за допомогою проєктного методу навчання. Визначено сутність екологічного проєкту й необхідність відбору вчителем тематики проєктів і включення їх в освітній процес закладу. З'ясовано, що реалізація проєктних технологій зумовлює зростання ролі кожного школяра в навчанні. Автором виявлено, що систематичне залучення школярів до участі в екологічних проєктах сприяє розвитку активної природоохоронної позиції. Доведено, що використання екологічних проєктів в освітньому процесі створює умови для успішного формування екологічної компетентності.

Оволодіння елементарними екологічними поняттями, знаннями загальних основ природоохоронної діяльності є нагальною необхідністю і не залежить від обраної професії чи соціального статусу людини. Проаналізовано поняття "проектна діяльність", "проект". Розглянуто класифікації проектів та розкрито методичні аспекти організації проектів екологічного спрямування у початковій школі. Екологічна компетентність передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів із розумінням важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства. Представлено розробки екологічних проектів для початкової школи. Поданий практичний матеріал (конспекти екологічних проектів, дидактичний матеріал) може слугувати певним орієнтиром у підготовці до уроків і виховних заходів для майбутніх учителів початкової школи. Проектна діяльність сприяє комплексному формуванню компетентностей учнів початкової школи, навчає вирішувати проблеми, формує навички застосування отриманих знань під час розв'язання життєвих та навчальних завдань, привчає учнів до взаємної відповідальності, толерантності, розвиває вміння аналізувати, інтегрувати й застосовувати набуті знання в конкретній життєвій або навчальній ситуації.

Звернено увагу на актуальне питання сьогодення, що стоїть перед педагогічними працівниками освітніх закладів, - виховання в дітей емоційно-ціннісного й відповідального ставлення до довкілля, формування в них екологічно-доцільної поведінки. Проаналізовано проблеми використання ігрових форм в екологічному вихованні школярів. Визначено види ігор і особливості їх використання під час реалізації завдань екологічного виховання в позашкільному закладі освіти. Наведено різні підходи до класифікації ігор, які використовують педагоги для формування екологічної культури дітей. Правильно організована ігрова діяльність дає змогу домогтися найповнішого самовираження вихованців, активності їхніх дій, які узгоджені з загальноприйнятими нормами та правилами пізнання природи рідного краю.

Теоретично узагальнено актуальні соціально-педагогічні проблеми екологічного виховання особистості. На основі аналізу соціологічної, психологічної, педагогічної літератури розкрито стан дослідженості проблеми в педагогічній теорії і практиці ліцеїв-інтернатів та уточнено сутність ключових понять дослідження: "екологічна культура", "екологічна освіта", "екологічне виховання", "екологічна вихованість старшокласників"; конкретизовано їх структурні компоненти. Розкрито особливості та зміст профільного навчання старшокласників у ліцеї-інтернаті та встановлено, що профілізація потрібна для реалізації індивідуальних потреб школярів, які виявляють підвищений інтерес до окремих предметів, їх професійного самовизначення, успішної соціалізації, полегшення адаптації до самостійного життя. Визначено критерії (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, практично- діяльнісний), показники та схарактеризовано рівні (високий, середній, низький) екологічної вихованості старшокласників. Спроектовано й апробовано модель екологічного виховання старшокласників у процесі профільного навчання в ліцеї-інтернаті, науково обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови її реалізації (стимулювання позитивної спрямованості старшокласників на захист природи у майбутній професійній діяльності; екологізація змісту і процесу вивчення природничих та гуманітарних дисциплін у профільних класах; активізація природоохоронної проектно-дослідницької діяльності старшокласників).

Звернено увагу на актуальну проблему формування екологічної поведінки учнів початкової школи засобами української етнічної культури. Шляхом теоретичного аналізу уточнено сутність поняття «екологічна поведінка учнів початкової школи» як безпосередній або опосередкований процес взаємодії дітей 6 - 10-літнього віку з природними системами, об’єктами й ресурсами, що обумовлюється внутрішніми і зовнішніми детермінантами, піддається спостереженню і проявляється у діях, вчинках, висловлюваннях та емоціях. Визначено і охарактеризовано детермінанти екологічної поведінки учнів початкової школи. Уточнено структурні компоненти екологічної поведінки учнів початкових класів (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний), визначено критерії та відповідні показники такої поведінки, охарактеризовано її типи (екологічно доцільний, екологічно ситуативний, екологічно індиферентний, екологічно деструктивний). Проаналізовано потенціал української етнічної культури щодо формування екологічної поведінки учнів початкових класів. Вперше теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено методику формування екологічної поведінки учнів початкової школи засобами української етнічної культури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б1 р(4УКР)2,022 + Ч421.352.27

Рубрики:

Охорона природи. Екологія

Екологічне виховання в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: РА435505 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено аналіз сутності понять "екологічна освіта" та "екологічне виховання", розглянуто теоретичні аспекти змісту, мети, завдань зазначеної роботи з учнівською молоддю. Проаналізовано стан сучасної екологічної освіти та виховання з учнями в Польщі. Розкрито діяльність найбільш відомих польських екологічних організацій у здійсненні окресленої роботи.

Здійснено теоретичне узагальнення проблеми екологічного виховання старшокласників під час профільного навчання. Охарактеризовано сутність провідних філософсько-культурологічних, психолого-педагогічних та екологічно орієнтованих парадигм (гуманістичної, культурологічної, дитиноцентричної, природовідповідності, екоцентричної (природоцентричної), антиантропоцентричної та коеволюції). На основі уточнення змісту ключових понять дослідження розкрито сутність феномену "сформованість екологічної культури старшокласника у процесі профільного навчання". Визначено критерії, показники та охарактеризовано рівні сформованості екологічної культури старшокласників ЗОШ сільської місцевості під час профільного навчання. Експериментально підтверджено ефективність методологічних підходів, дидактичних і специфічних принципів, обгрунтованого навчально-виховного змісту, удосконалених форм, методів і засобів, визначених педагогічних умов як складових методики формування екологічної культури старшокласників ЗОШ сільської місцевості у процесі профільного навчання.

Присвячено підготовці майбутніх учителів початкової школи до формування у молодших школярів предметної природознавчої компетентності. Визначено поняття "готовність майбутнього вчителя початкової школи до формування у молодших школярів предметної природознавчої компетентності", обґрунтовано її структурні компоненти, виділено критерії, показники та рівні сформованості. Виявлено умови, які сприяють підготовці майбутніх учителів початкової школи до формування у молодших школярів предметної природознавчої компетентності під час професійної підготовки; теоретично обґрунтовано і розроблено методику, яка ґрунтується на цілеспрямованій підготовці майбутніх учителів до формування у молодших школярів предметної природознавчої компетентності, на застосуванні компетентнісного, системного, діяльнісного, проблемного підходів, відбувається з використанням активних форм організації навчання та відповідного діагностичного інструментарію. Експериментально перевірено методику підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування у молодших школярів предметної природознавчої компетентності і підтверджено її результативність; розроблено рекомендації щодо підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування у молодших школярів предметної природознавчої компетентності.

Здійснено цілісний історично-педагогічний аналіз розвитку теорії та практики екологічної освіти (ЕО) учнів початкової та молодшої середньої школи Японії у другій половині XX - на початку XXI ст. Установлено вплив світоглядних уявлень японців про природу на ЕО школярів. Визначено й охарактеризовано етапи розвитку японської ЕО в другій половині XX - на початку XXI ст. Проаналізовано нормативно-правову базу розвитку японської ЕО, висвітлено напрями здійснення ЕО учнів початкової та молодшої середньої школи Японії в досліджуваний період. Визначено можливості використання позитивного досвіду Японії з організації ЕО в початковій і середній школі України. Уточнено зміст наукових категорій "екологічна освіта", "екологічна освіта учнів початкової та молодшої середньої школи Японії".

Досліджено історичні умови виникнення і розвитку екологічної освіти в школах Великої Британії, філософсько-світоглядні, природничо-наукові, соціокультурні, теоретико-регулятивні та психолого-педагогічні засади формування цілісної, логічно організованої системи взаємодії природи та суспільства, яка грунтується на загальнолюдських і національних цінностях, на принципах гуманізації, цілісності, неперервності, міждисциплінарності, культуровідповідності, екоцентризму. Розкрито найважливіші підходи до відбору та конструювання змісту, форм, методів і педагогічних технологій екологічної освіти в початкових школах країни, які зумовлені етнопсихологічними та культурно-історичними здобутками британців. Узагальнено досвід організації позаурочної та позашкільної природоохоронної діяльності школярів. Підкреслено роль громадських організацій у формуванні екологічної культури школярів. Визначено основні тенденції розвитку екологічної освіти в початкових школах Великої Британії. На основі компаративного аналізу виявлено елементи прогресивного досвіду екологічної освіти учнів початкової школи та підготовки вчителів до здійснення цієї діяльності, визначено можливості його використання у національній системі освіти.

Вперше цілісно досліджено систему екологічного виховання учнів початкової школи (ПШ) у другій половині XX ст. та з'ясовано основні детермінанти та тенденції його розвитку. Визначено теоретичні засади, аксіологічне підгрунтя та педагогічні умови екологічного виховання учнів ПШ. Досліджено генезу екологічного виховання учнів початкових класів у другій половині XX ст. Уточнено та деталізовано зміст і принципи екологічного виховання учнів початкових класів. З'ясовано суспільно-економічні умови їх зміни та удосконалення. Проанапізовано й обгрунтовано ефективність використання форм, методів, прийомів і засобів екологічного виховання та природоохоронної діяльності в ПШ досліджуваного періоду. Визначено педагогічні умови успішної реалізації завдань екологічного виховання учнів початкових класів. Досліджено зміст, методику та технології підготовки вчителя ПШ до реалізації завдань екологічного виховання учнів. Проаналізовано навчальні плани, програми, посібники та підручники для вищої школи задля з'ясування їх еколого-виховного потенціалу. Уведено до наукового обігу невідомі та маловідомі факти, джерела і документи з окресленої проблеми. На основі аналізу історичного досвіду запропоновано шляхи удосконалення екологічного виховання учнів ПШ за умов сьогодення. Наведено сучасну концепцію та шляхи оптимізації екологічного виховання учнів початкових класів.

Визначено зміст і завдання екологічної освіти у педагогічній науці та науковій думці України та Німеччини. Проаналізовано провідні педагогічні концепції екологічної освіти Німеччини. Обгрунтовано принципи модернізації екологічної складової змісту освіти у загальноосвітніх школах Німечиини у другій половині ХХ ст. Приділено увагу відображенню зазначеної складової змісту освіти в нормативних освітніх документах федеральних земель Німеччини. З'ясовано специфіку впровадження пректної форми організації екологічної освіти. Охарактеризовано взаємодію державних органів, громадських об'єднань та освітніх установ у реалізації завдань екологічної освіти в позашкільній роботі навчальних закладів Німеччини.

Вперше описано шляхи розвитку екологічної свідомості старшокласників засобами новітніх інформаційних технологій. Розроблено нормативну модель екологічної свідомості старшокласників, визначено форми екологічної свідомості учнів у старшому шкільному віці. Набуло подальшого розвитку проблема становлення екологічної свідомості учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої середньої школи. Розкрито концептуальні основи розвитку екологічної свідомості старшокласників засобами новітніх інформаційних технологій. Уточнено типи екологічної свідомості школярів і зміст екозорієнтованої діяльності старшокласників. Запропоновано класифікацію новітніх інформаційних технологій з урахуванням теоретико-методологічних основ сприйняття та розуміння школярами інформації. Розроблено й апробовано програму розвитку екологічної свідомості старшокласників. Визначено психологічні умови та чинники розвитку екологічної свідомості старшокласників засобами інформаційних технологій.

Досліджено психолого-педагогічні основи формування екологічного світогляду учнів старших класів. Охарактеризовано та запропоновано чотирикомпонентну структуру екологічного світогляду. Розкрито взаємозв’язки та особливості формування екологічного світогляду старшокласників.

Рассмотрены психолого-­педагогические основы формирования экологического мировоззрения учеников старших классов. Предложена четырехкомпонентная структура экологического мировоззрения. Раскрыты взаимосвязи и особенности формирования его компонентов.

Psychological and pedagogical basics of the formation ecological outlook senior school students are considered in the article. 4­piece structure ecological outlook is proposed. Relationships and features of formation of it’s components are revealed.

Розглянуто проблему формування екологічної компетентності учнів VII - IX класів у процесі просвітницької діяльності. З'ясовано стан розробленості проблеми в психолого-педагогічній теорії та практиці. Проаналізовано філософські, психологічні, педагогічні аспекти досліджуваної проблеми. Уточнено сутність та структуру поняття "екологічна компетентність учнів". Визначено критерії, показники сформованості екологічної компетентності підлітків. Досліджено типи екологічної компетентності учнів VII - IX класів. Вивчено стан та особливості сформованості екологічної компетентності підлітків у шкільній практиці. Обгрунтовано та впроваджено педагогічні умови формування екологічної компетентності в учнів VII - IX класів у процесі просвітницької діяльності. Експериментально перевірено та доведено ефективність запропонованих педагогічних умов та просвітницької діяльності у формуванні екологічної компетентності учнів VII - IX класів.

Вивчено проблему еколого-естетичного виховання. Проведено історико-ретроспективний аналіз еколого-естетичного виховання школярів Донбасу в контексті еволюції поглядів на взаємини людини з природою. Визначено основні етапи розвитку еколого-естетичного виховання та показано його трансформацію у самостійну галузь педагогічної теорії та практики в кінці XX - на початку XXI ст. Розкрито методологічні та теоретичні основи еколого-естетичного виховання школярів. Охарактеризовано педагогічні технології, які використовуються у шкільному еколого-естетичному вихованні учнів ЗОШ Донбасу.