Уперше теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування свідомої дисципліни в учнів (забезпечення структурної цілісності формування даної дисципліни, творче використання національних традицій фізичного виховання, врахування інтересів, потреб і мотивів школярів, а також індивідуальних і типологічних особливостей учня, забезпечення активної участі школярів у процесі фізкультурно-масової та спортивної роботи). З'ясовано причини недисциплінованості учнів IV - VI класів: особистісні, соціальні, побутові. Удосконалено структуру процесу формування дисциплінованості учнів у процесі фізичного виховання, що передбачає визначення мети, завдань, принципів, форм, методів та засобів діяльності.

Досліджено питання адміністративно-правової профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму. Проаналізовано стан такого травматизму, з'ясовано фактори, що його детермінують, сутність та особливості адміністративно-правової профілактики. Надано поняття та компетенцію суб'єктів профілактики цього негативного явища, охарактеризовано її форми, методи та заходи. З'ясовано особливості діяльності ДАІ у сфері забезпечення безпеки дітей у дорожньому процесі. Наведено основні заходи профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму та шляхи удосконалення профілактичної діяльності в Україні на сучасному етапі.

Вперше проведено аналіз теорії та практики формування дисциплінованості школярів у вітчизняній педагогічній думці 1920 - 1970-х рр. XX ст. Визначено передумови розвитку ідеї дисциплінованості особистості в історії вітчизняної та світової педагогічної думки. Систематизовано теоретичні здобутки видатних представників вітчизняної педагогічної думки 1920 - 1970-х рр. XX ст. щодо формування дисциплінованості учнів. Обгрунтовано етапи розвитку та вдосконалення формування дисциплінованості учнів у даний період. Узагальнено досвід формування дисциплінованості учнів у тогочасній шкільній практиці. Розглянуто напрями творчого осмислення та впровадження в сучасну школу педагогічних здобутків минулого з дослідженої проблеми.

Розкрито теоретико-методологічні засади формування в учнів загальноосвітньої школи особистісної мобільності у процесі фізичного виховання. Проаналізовано погляди на сутність проблеми особистісної мобільності як здатності до діяльності, а також до довільного управління власною поведінкою та діяльністю. Уперше визначено змістову сутність поняття "особистісна мобільність" і її функціональну структуру. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічну модель формування в учнів особистісної мобільності у процесі фізичного виховання, яка побудована відповідно до логіки та структури виховного процесу у загальноосвітній школі.

Результати дослідження засвідчили, що важливою умовою щодо подолання недисциплінованості підлітків, є виховання потреби до систематичних занять фізкультурою та спортом. Під час організованих і педагогічно спрямованих вправ формуються в учнів такі позитивні морально-вольові якості, як патріотизм, колективізм, організованість, сміливість, воля до перемоги, долання труднощів на шляху до мети.

Проаналізовано історико-педагогічні джерела та охарактеризовано погляди М. О. Корфа на суть, способи формування дисциплінованості учнів народних шкіл. Зроблено висновок, що за умов урядових реформ початкової та середньої школи другої половини ХІХ ст. М. О. Корф серед дієвих способів формування морально-вольових якостей особистості називав чітке дотримання установлених правил поведінки, недопустимість застосування фізичних покарань, дотримання режиму дня, особистий приклад учителя, використання доручень, звернення до виховного змісту навчальних предметів тощо.

Проанализированы историко-педагогические источники и охарактеризованы взгляды Н.А. Корфа на сущность, способы формирования дисциплинированности учащихся народных школ. Сделан вывод, что в условиях реформ правительства начальной и средней школы второй половины ХІХ в. Н. А. Корф среди действенных способов формирования морально-волевых качеств личности называл четкое выполнение установленных правил поведения, недопустимость физических наказаний, соблюдение режима дня, личный пример учителя, выполнение поручений, а также обращение к воспитательному содержанию учебных предметов.

Розглянуто пріоритетне завдання розвитку освіти - формування особистості з демократичним світоглядом, відчуттям потреби та вмінням жити в громадянському суспільстві. Розкрито суть понять "дисципліна", "шкільна дисципліна", "дисциплінованість". З'ясовано основні показники, що характеризують дисциплінованість учнів початкової школи. Стверджено, що формування свідомої дисципліни школярів - одна з фундаментальних проблем етики, філософії, педагогіки та психології. Охарактеризовано дисципліновану людину, яка завжди, за усіх умов зуміє вибрати правильну поведінку, найкориснішу для суспільства, і знайде в собі твердість продовжувати таку поведінку, незважаючи ні на які труднощі та неприємності.

Рассмотрена приоритетная задача развития образования - формирование личности с демократическим мировоззрением, ощущением потребности и умением жить в гражданском обществе. Раскрыта суть понятий "дисциплина", "школьная дисциплина", "дисциплинированность". Выяснены основные показатели, характеризующие дисциплинированность учащихся начальной школы. Подтверждено, что формирование сознательной дисциплины школьников - одна из фундаментальных проблем этики, философии, педагогики и психологии. Охарактеризован дисциплинированный человек, который всегда, во всяких условиях сумеет выбрать правильное поведение, полезное для общества, и найдет в себе твердость продолжать такое поведение, несмотря ни на какие трудности и неприятности.

There are considered a priority of educational development - the formation of personality with a democratic outlook, a sense of need and ability to live in civil society. Is described the essence of the concepts of "discipline", "school discipline", "discipline". Elucidated the main indicators that characterize the discipline of pupils in primary schools. It is confirmed that the formation of conscious discipline pupils - one of the fundamental problems of ethics, philosophy, pedagogy and psychology.We characterize a disciplined person who always, in all circumstances be able to choose the correct behaviour, useful for society, and will have the strength to continue this behaviour, no matter what difficulties and troubles. Accentuated the ability ofthe teacher of initial classes to send the child to the realization that the behaviour and attitudes to learning - not only its own business, her duty as a citizen - in good faith to learn about behaving, do the right things and keep others from unworthyacts.

Висвітлено результати дисертаційної роботи, одержані у процесі констатувального етапу експерименту. З'ясовано рівень професійної готовності педагогів до соціально-педагогічної профілактики девіантної поведінки підлітків за умов загальноосвітньої школи. Визначено сучасний стан роботи школи щодо профілактики девіантної поведінки підлітків на рівні роботи з педагогами. Виявлено стан організації соціально-педагогічної профілактики девіантної поведінки в загальноосвітній школі. З'ясовано недоліки та труднощі в організації соціально-педагогічної роботи з профілактики девіантної поведінки. Визначено обсяг і зміст організації профілактичної роботи в загально-освітній школі.

Наведено цілісний ретроспективний аналіз проблеми формування дисциплінованості учнів народних шкіл України другої половини XIX - початку XX ст. Розкрито історіографію визначеної проблеми. Із урахуванням соціально-економічних, суспільно-політичних та педагогічних чинників виокремлено етапи розвитку проблеми формування дисциплінованості учнів народних шкіл України у вітчизняній педагогічній думці другої половини XIX - початку XX ст.: І етап (кінець 1850-х - початок 1870-х pp.) - етап визначення суті й методів формування дисциплінованості таких учнів на тлі скасування кріпосного права й розширення мережі закладів початкової освіти; II етап (середина 1870-х - кінець 1890-х pp.) - етап удосконалення чинних і пошуку нових способів формування дисциплінованості учнів у зв’язку з професіоналізацією зазначених шкіл; IlІ етап (початок XX ст. - 1917 р.) - етап обгрунтування ідеї формування дисциплінованості учнів народних шкіл у контексті проблеми розвитку характеру та волі вихованців за умов зростання тенденції демократизації шкільного навчання й поширення позашкільної освіти. Узагальнено досвід формування дисциплінованості учнів народних шкіл України цього періоду в процесі організації навчання та дозвілля.

Висвітлено проблему дисципліни учнів у шкільній освіті України другої половини XIX - на початку XX ст. Охарактеризовано стан дослідженості обраної теми у педагогічній теорії, розкрито сутність основних понять дослідження, обгрунтовано періодизацію та тенденції процесу формування дисципліни школярів. Виявлено та проаналізовано особливості, методи та форми дисциплінування учнів у навчально-виховній та позанавчальній діяльності закладів шкільного типу даного періоду на теренах України. Розкрито роль педагогічного персоналу, педагогічних рад і батьківських комітетів закладів шкільної освіти у даному процесі. Здійснено прогностичне обгрунтування доцільності впровадження прогресивних ідей історико-педагогічного досвіду щодо формування дисципліни учнів у навчально-виховний процес сучасних закладів шкільної освіти.

Розкрито теоретичні та методичні основи формування особистісної мобільності учнів у процесі фізичного виховання. Обгрунтовано сутність поняття "особистісна мобільність". Розглянуто змістову структуру особистісної мобільності в єдності її складових: мотиваційної, змістово-орієнтаційної, операційної, визначено критерії, показники та рівні сформованості цього інтегрального утворення в учнів молодшого, середнього та старшого шкільного віку. Розроблено методику діагностування показників особистісної мобільності, визначено основні тенденції та вікові особливості формування складових особистісної мобільності. Визначено педагогічні умови, розроблено й експериментально перевірено методику формування особистісної мобільності в учнів у процесі фізичного виховання в загальноосвітніх школах.

Проаналізовано історико-педагогічні та архівні джерела щодо питання формування дисциплінованості учнів народних шкіл другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Охарактеризовано методи, прийоми, засоби, форми навчання за допомогою яких здійснювалося формування дисциплінованості учнів народних шкіл в окреслений історичний період. Зроблено висновок, що в досліджуваний період провідну роль у формуванні дисциплінованості учнів народних шкіл передова педагогічна громадськість відводила уроку, його організації, методам і прийомам навчання, а також виховному аспекту змісту окремих навчальних предметів.

Проанализированы историко-педагогические и архивные источники относительно вопроса формирования дисциплинированности учеников народных школ в процессе обучения второй половины ХІХ – начала ХХ вв. Охарактеризированы методы, приемы, способы, формы обучения, с помощью которых совершалось формирование дисциплинированности учеников народных школ в обозначенный исторический период. Сделан вывод, что в исследуемый период главенствующую роль в формировании дисциплинированности учеников народных школ передовая педагогическая общественность отводила уроку, его организации, методам и приемам обучения, а также воспитательному аспекту содержания отдельных учебных предметов.

Analyzed historical and pedagogical and archival sources on the question of formation of public schools discipline students in learning the second half of XIX – early XX century. Are characterized in methods, techniques, methods, forms of training was done with the help of which the formation of the discipline of students in public schools designated historical period. Inferred that in the analyzed period a dominant role in shaping the discipline of public schools students advanced educational community relegated lesson, organization, training methods and techniques, as well as the educational aspect of the content of individual subjects.

Проаналізовано різні підходи до осмислення відповідальності. Розглянуто соціальні та психологічні передумови формування відповідальності в старшокласників. Розглянуто зміст поняття "відповідальність" в сучасній філософській та психологічній думці. Наведено визначення терміна "відповідальність", яке не відводить суспільству функцію контролю. Розглянуто функціонально-смисловий принцип як афективно-когнітивне утворення. Осмислено теоретичну спадщину А. Макаренка та В. Сухомлинського щодо виховання відповідальності.

Представлены различные подходы к осмыслению ответственности. Рассмотрены социальные и психологические предпосылки формирования ответственности у старшеклассников. Проанализировано содержание понятия "ответственность" в современной философской и психологической мысли. Представлено определение термина "ответственность", которое не отводит обществу функции контроля. Освещен функционально-смысловой принцип как аффективно-когнитивное образование. Осмыслено теоретическое наследие А. Макаренко и В. Сухомлинского по воспитанию ответственности.

Викладено теоретико-методологічні основи формування ділових якостей старшокласників. Надано характеристику сучасного учня старшої школи. Розглянуто форми та методи формування ділових якостей старшокласників у загальноосвітній школі, що враховують вікові особливості учнів, специфіку їх навчання та виховання у профільній школі, залучення вчителів, батьків, громадськості, вивчення спецкурсів, запропоновано технологію управління цим процесом.

Проаналізовано теорію та практику виховання дисциплінованості учнів у вітчизняній школі за умов роздільного навчання у 1943 - 1954 pp. Виокремлено суспільно-політичні чинники актуалізації проблеми виховання дисциплінованості у досліджуваний період. Охарактеризовано нормативно-правове забезпечення діяльності школи з означеної проблеми. Виділено специфічні особливості виховання дисциплінованості учнів чоловічих і жіночих шкіл у 1943 - 1954 pp. Визначено можливості використання досвіду виховання дисциплінованості учнів досліджуваного періоду у практики сучасного освітнього закладу. Уточнено статистику мережі шкіл роздільного навчання в УPCP та контингент учнів жіночих і чоловічих шкіл. Висвітлено роль педагогічної преси у вирішенні проблеми виховання дисциплінованості особистості у досліджуваний період. Удосконалено наукове уявлення щодо історіографії проблеми дослідження.

Висвітлено актуальну проблему виховання дисциплінованості старших підлітків у процесі занять єдиноборствами. Шляхом аналізу психолого-педагогічної літератури уточнено сутність понять «дисциплінованість особистості», «виховання дисциплінованості старших підлітків у процесі занять єдиноборствами». Визначено компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, довільного імпульсу, поведінковий); критерії («знання про дисциплінованість»; «бажання виявляти дисциплінованість»; «готовність проявляти дисциплінованість»; «уміння проявляти дисциплінованість у поведінці») з відповідними показниками та охарактеризовано рівні вихованості дисциплінованості старших підлітків у процесі занять єдиноборствами (продуктивний, вибірковий та пасивний). З’ясовано особливості досвіду роботи закладів загальної середньої освіти з виховання дисциплінованості старших підлітків у процесі занять єдиноборствами. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови і методику даного виховання.