Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.221

Рубрики:

Процес навчання в початковій школі в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС41460 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.221

Рубрики:

Процес навчання в початковій школі в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС41460 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.221

Рубрики:

Процес навчання в початковій школі в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС41460 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.221

Рубрики:

Процес навчання в початковій школі в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС41460 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.265 + Ч421.221

Рубрики:

Домашні завдання в галузі шкільної педагогіки

Процес навчання в початковій школі в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС40884 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.221 + Ч491.0

Рубрики:

Процес навчання в початковій школі в галузі шкільної педагогіки

Сімейний колектив і його роль у вихованні дітей

Шифр НБУВ: ДС51123 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Існуючий стан організації режиму навчально-виховного процесу в сучасній школі, інтенсифікація навчання, наростаюче зростання навчальної інформації вимагають від школярів все більшого напруження фізіологічних систем організму, особливо під час "задіяння" адаптаційних механізмів, нервово-емоційних навантажень. У школярів широкого поширення набувають хронічні неінфекційні захворювання дихальної, нервової, серцево-судинної, ендокринної та інших систем організму. Тому виникла необхідність висвітлити питання організації і проведення занять з дітьми молодшого шкільного віку, які за станом здоров'я віднесені до спеціальної медичної групи. Дається характеристика особливостей розвитку дитячого організму, наводяться комплекси загальнорозвиваючих та спеціальних вправ відповідно до специфіки захворювань.

Дисертація присвячена проблемі методики формування умінь навчальної роботи в початкових класах, від розв'язання якої багато в чому залежить удосконалення всього навчально-виховного процесу школи, спрямованого на всебічний розвиток особистості. Автором розкрита суть і особливості формування умінь навчальної роботи молодших школярів, виявлений характер їх впливу на якість знань учнів, на розвиток пізнавального інтересу; визначені дидактичні умови і етапи формування умінь навчальної роботи і засоби оптимальної організації роботи над формуванням умінь на уроці. Розроблено зміст пізнавальних завдань, котрі забезпечують ефективність їх використання для закріплення достатнього і високого рівня умінь навчальної роботи; визначено форми педагогічного керівництва, які сприяють підвищенню ефективності формування навчальних умінь. У дослідженні показано, що систематичне використання у навчальному процесі різних видів і типів пізнавальних завдань сприяє підвищенню ефективності формування навчальних умінь молодших школярів.

Розглядаються питання розвитку зорового сприйняття, фонематичного слуху, загальної та дрібної моторики. Встановлено, що найбільша ефективність при оволодінні мовою досягається за умови, якщо діти залучаються до активної мовленнєвої роботи, а взаємозв'язок мовленнєвого (оволодіння мовою) і розумового, пізнавального розвитків свідчать про велике значення мови для розвитку мислення.

Висвітлюється мета, завдання, засоби, методи і форми фізичного виховання учнів молодших класів, розкривається роль занять фізичними вправами в організації раціонального режиму дня в школі і вдома. Наведено рекомендації щодо методики вивчення програмного матеріалу, організації уроків фізкультури і заходів з фізичного виховання в режимі навчального дня, позакласної і позашкільної фізкультурно-масової роботи, а також фізичного виховання дітей в сім'ї. Належне місце відводиться висвітленню прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів на заняттях фізкультурою, а також розкриттю прийомів підготовки їх до самостійного використання засобів фізичного виховання у повсякденному житті.

Результатами дослідження стало виявлення сутності процесу підготовки вчителя до активізації самостійної пізнавальної діяльності молодших школярів, з'ясування основних параметрів педагогічної технології, здатної забезпечити стійку результативність підготовки у вищому навчальному закладі майбутнього вчителя початкових класів в даному напрямку. В ході експерименту обгрунтовано модель формування готовності студентів до творчої самореалізації у визначеній галузі, структурно представлену взаємодією та взаємозалежністю когнітивного, змістовного та організаційно-процесуального компонентів.

Розкривається значення і можливості міжпредметних зв'язків у навчальному процесі. Показані різноманітні шляхи перебудови змісту і діяльності учнів початкових класів під впливом міжпредметних зв'язків з метою розвитку особистості сучасного школяра.

Висвітлюється досвід організації навчального процесу в початкових школах Німеччини. Аналізується зміст освіти та проблема оцінювання в німецькій школі. Розглядаються питання планування навчального процесу, формування комунікативної культури учнів, а також досліджується роль комп'ютера у навчальному процесі. Підкреслюється, що при плануванні навчального процесу у початкових школах Німеччини основна увага зосереджується на формуванні в дітей культури спілкування, мовної етики, побудові текстів різних типів і стилів, розвитку мовленнєвої діяльності.

Рассмотрена психолого-педагогическая деятельность учителя по руководству психологической адаптацией первоклассников к обучению в школе.

Розглянуто предмет і завдання дидактики, зміст початкової освіти, а також сутність, принципи, правила та етапи навчального процесу. Визначено взаємозв'язок навчання та розвитку учнів, викладено методи та форми організації навчального процесу. Особливу увагу приділено особливостям побудови уроків і варіантам їх структури у малокомплектній школі. Наведено зарубіжний досвід початкової освіти, зокрема, висвітлено актуальні проблеми розвитку шкільної освіти, особливості режиму початкового навчання у країнах Європейської співдружності.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі формування творчих здібностей молодших школярів у процесі музичної діяльності. Виявлено й обгрунтовано основні педагогічні умови, що сприяють ефективності формування творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку у процесі музичної діяльності. Дослідження переконує в дієвості методики стимулювання творчої самореалізації учнів особистісно зорієнтованого типу, що передбачає поетапність включення молодших школярів у процес творчої музичної діяльності завдяки прямим і опосередкованим впливам, забезпечує оволодіння мовою музики у власній музично-мовленнєвій діяльності учнів та включення музики у широкий художній контекст.

Розглянуто актуальну проблему виховання культури праці молодших школярів у процесі навчальної трудової діяльності. Визначено дидактичні умови, розроблено зміст і систему педагогічних засобів, що забезпечують ефективне виховання культури праці учнів початкової школи. Теоретично обгрунтовано і підтверджено практично розробку та моделювання організаційних форм змісту і засобів виховання культури праці.

Розглянуто вікові закономірності розвитку координаційних рухів та визначено основні фактори, що впливають на вдосконалення координаційних здібностей у дітей 7 - 9 років. Вивчено роль сенсорних систем, експериментально розроблено та науково обгрунтовано засоби та методи вдосконалення координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку. Досліджено, що однією з ознак вдосконалення координації рухів у дітей 7 - 9 років є зростання компенсаторних перебудов, які утримують параметри рухових систем в оптимальному діапазоні за зовнішніх факторів. Діти 7 років добре координують прості рухи, діти 8 - 9 років краще виконують рухи за ускладнених умов, а також влучні рухи з вираженим екстраполяційним прогнозуванням. Активізація сенсорних систем за ускладнених умов рухового регулювання, застосування рухливих та елементів спортивних ігор покращують компенсаторні реакції у дітей 7 - 9 років, вдосконалюють координаційні механізми регулювання рухів більш ефективніше, ніж загальна система виховання рухових якостей на уроках фізичної культури у середній школі.

Розглянуто теоретичні підходи до змісту професійної орієнтації підлітків, процес реформи математичної освіти на початку ХХ ст. та її вплив на початкову освіту, а також становлення світської системи освіти у Російській імперії на початку XVIII ст. Проаналізовано актуальні проблеми виховання молодших школярів, зокрема, виховання у підлітків творчого ставлення до праці, проведення професійної просвіти та діагностики вчителями початкових класів. Особливу увагу приділено питанням теорії та практики початкового навчання, ролі передового досвіду в удосконаленні системи початкової освіти, а також проблемам підготовки творчої особистості вчителя початкових класів.

Одержано показники розвитку простої моторної активності, сприймання інформаційних сигналів, обсягів короткочасної слухової і зорової пам'яті, логічного мислення і деяких мислительних операцій та властивостей уваги, а також рівень сформованості мотиваційної сфери як однієї з детермінант навчальної успішності. Виявлено внутрішньофункціональні зв'язки між цими психічними детермінантами, встановлено мікровікові та індивідуальні відмінності в досліджуваних психологічних явищах, вплив динаміки їх розвитку на навчальну успішність молодших школярів.