На підставі аналізу результатів проведених педагогічних, психологічних досліджень визначаються і доводяться можливості засобів відеоінформації в підвищенні якості знань, умінь і навичок учнів при проведенні лекційних та семінарських занять у школах нового типу. Розроблено методику застосування засобів відеоінформації і модель проведення лекційних і семінарських занять. Визначено особливості впливу застосування засобів відеоінформації на динаміку розумової працездатності учнів.

Розглядаються можливості засобів відеоінформації в підвищенні якості знань, умінь і навичок при проведенні лекційних і семінарських занять у школах нового типу. Саме їх інформаційні можливості у оперативності подачі навчальної інформації можуть створювати сприятливі умови для успішного сприймання, усвідомлення навчального матеріалу з мінімальними витратами навчального часу, порівняно із іншими засобами навчання. На основі побудованої моделі проведення таких форм занять з використанням засобів відеоінформації подано методичні розробки навчальних занять.

Досліджено питання формування готовності майбутніх учителів до застосування технічних засобів у навчально-виховному процесі, які вирішуються комплексно з використанням сучасних технічних засобів, зокрема, комп'ютерної техніки. Простежено розвиток технічних засобів навчання (ТЗН) в історико-педагогічному аспекті та виявлено умови їх ефективного використання у сучасній школі. Визначено основні компоненти готовності вчителя до застосування ТЗН та виявлено педагогічні умови їх формування. Створено модель оволодіння ТЗН майбутніми вчителями молодших класів. Систему підготовки студентів педагогічних факультетів доповнено спецкурсом "ТЗН у навчально-виховному процесі початкової школи", який містить лекційний матеріал, лабораторний практикум, тематику індивідуальних завдань та рефератів, тестові завдання і програму контролю знань студентів на ПЕОМ.

Висвітлено психолого-педагогічні аспекти впровадження технічних засобів навчання у навчально-виховний процес. Наведено дидактичні характеристики діапосібників: діафільмів, діапозитивів, транспарантів. Вміщено вказівки та рекомендації щодо виготовлення проекційних посібників. Розглянуто телебачення як засіб навчання та виховання. Викладено основи комп'ютерного навчання. Описано структуру персонального комп'ютера.

Досліджено екранно-звукові засоби та інформаційні технології навчання як складні багатокомпонентні дидактичні об'єкти, розроблено ідею системного впровадження екранно-звукових засобів та інформаційних технологій до практИки комплексного застосування їх на лабораторних заняттях з курсу "Технічні засоби навчання". Науково обгрунтовано програму для даного курсу, шляхи удосконалення педагогічний процес через застосування аудіовізуальних засобів та інформаційних технологій. Наведено методику для засвоєння знань студентами про педагогічні можливості різних типів аудіовізуальних і комп'ютерних технологій. Розроблено комплекс засобів: електронний підручник з курсу "Технічні засоби навчання" (ТЗН), лабораторні роботи з курсу ТЗН, серію навчальних відеофільмів "Нові аудіовізуальні засоби та інформаційні технології".

Викладено загальнопедагогічні, ергономічні та експериментально-емпіричні основи, наведено методику та результати дослідження ефективного використання візуальних та аудіовізуальних засобів навчання. Проаналізовано сучасний стан забезпечення та використання візуальних та аудіовізуальних засобів, їх дидактичну роль. Описано динаміку розумової працездатності учнів у процесі використання візуальних та аудіовізуальних засобів навчання.

Изложены общепедагогические, эргономические и экспериментально-эмпирические основы, приведены методика и результаты исследования эффективного использования визуальных и аудиовизуальных средств обучения. Проанализированы современное состояние обеспечения и использования визуальных и аудиовизуальных средств, их дидактическая роль. Описана динамика умственной трудоспособности учеников в процессе использования визуальных и аудиовизуальных средств обучения.

Розглянуто комп'ютерну дидактичну гру як один з засобів реалізації активних технологій навчання. Грунтовно обговорено процес розробки та використання комп'ютерних ігор на практичних заняттях із загальної фізики.

Рассмотрена компьютерная дидактическая игра как один из способов реализации активных технологий обучения. Всесторонне обсуждены разработка и использование компьютерных игр на практических занятиях по общей физике.

Висвітлено використання навчальних відеофільмів, які є ефективним засобом розвитку навичок і вмінь говоріння та аудіювання. Подано схему роботи з фрагментом відеофільму.

Цель статьи - использование учебных видеофильмов, которые являются эффективным средством развития навыков чтения и аудирования. В статье также есть схема работы с фрагментом видеофильма.

The aim of the given article is the use of educational videos, which are the efficient means to develop speaking and listening skills. One can also find a plan which shows the way one should work on the fragment of the video.

Досліджено застосування в роботі з дітьми відео- та комп'ютерної техніки, яке має безпосередній вплив на їх навчальну та позанавчальну діяльність. Розроблено методику роботи, в якій передбачено тематичний добір спеціальної літератури, аудіовізуальної техніки та засобів для забезпечення підлітків необхідною літературною інформацією за допомогою сучасних технічних засобів.

На основі вивчення практики використання засобів відеоінформації доведено, що проблема їх ефективного застосування має триєдиний характер: за дидактичним, санітарно-гігієнічним та практичним впливом на навчальний процес і на суб'єктів діяльності - учнів і учителів. Визначено пріоритетні напрямки подальшого дослідження проблеми.

На основе изучения практики использования средств видеоинформации доказано, что проблема их эффективного применения имеет триединый характер: по дидактическому, санитарно-гигиеническому и практическому влиянию на учебный процесс и на субъектов деятельности - учащихся и учителей. Определены приоритетные направления дальнейшего исследования проблемы.

In the article the author studies the problem of the efficient application of the video information means for primary school pupils' skills and abilities formation and proves that it directly influence the educational process and the subject of the educational activity, i.e. pupils and teachers.

Розкрито основні ознаки електронного підручника (ЕП). Здійснено комплексні експериментально-емпіричні педагогічні та санітарно-гігієнічні дослідження ефективності використання ЕП під час самонавчання учнів Х - ХІ класів. Викладено теоретичне положення, взяте за гіпотезу дослідження. Розглянуто особливості організації експерименту, зокрема, охарактеризовано ЕП, запропоновані для першої та другої експериментальних груп. Висвітлено напрями аналізу результатів експерименту. Проаналізовано дані щодо рівнів потенційних можливостей окремих систем організму учнів до і після самонавчання з використанням ЕП та традиційних підручників, одержані за допомогою трьох санітарно-гігієнічних методик. Систематизовано у вигляді таблиці результати ефективності використання ЕП під час навчання. Визначено, що найбільш ефективними є ЕП, в яких зміст структуровано за частинами - вступна, основна, завершальна.

Названо причини низької ефективності використання ЕП у самонавчанні. Виділено позиції, з яких треба починати наукове обгрунтування концепції будови технології конструювання ЕП. Розкрито зміст поняття "концепція". Конкретизовано концептуальні положення щодо будови технологій конструювання ЕП - це комплекс вимог: до призначення ЕП та їх складових; до встановлення форм, методів, способів подачі і пояснення навчального матеріалу; до структурування змісту ЕП і реалізації закономірностей самонавчання учнів. Акцентовано увагу на дидактичному призначенні, інформаційно-пізнавальних і керівних функціях ЕП, техніко-комунікативних можливостях. Сформульовано вимоги до змісту ЕП. Визначено структурну будову ЕП. Охарактеризовано вступну, основну та завершальну частину ЕП. Визначено вимоги до комп'ютерної програми подачі й пояснення навчальної інформації.

Висвітлено процес формування змісту електронних підручників (ЕП) з урахуванням мотивації та планування навчально-пізнавальної діяльності учнів під час самонавчання. Розглянуто загальну будову ЕП й охарактеризовано структуру та зміст кожної з його частин, що взаємопов'язані між собою. Наведено перелік організаційно-педагогічних дій під час формування змісту ЕП, передбачених дидактичними вимогами, які враховують психічні та фізіологічні особливості школярів.

Освещен процесс формирования содержания электронных учебников (ЭУ) с учетом мотивации и планирования учебно-познавательной деятельности учащихся во время самообучения. Рассмотрено общее строение ЭУ и охарактеризована структура и содержание каждой из ее частей, которые взаимосвязаны между собой. Представлен перечень организационно-педагогических действий при формировании содержания ЭУ, предусмотренных дидактическими требованиями, которые учитывают психические и физиологические особенности школьников.

The author studies the construction of and didactic requirements to an e-textbook with a due account of schoolchildren's psychological and physiological peculiarities.

Зазначено переваги комп'ютерних презентацій перед традиційними засобами наочності. Визначено порядок створення комп'ютерної презентації: складання плану дотримання певних вимог щодо інформації, тексту та оформлення. Розглянуто можливості її використання на уроках біології. Акцентовано увагу на активнішому використанні тематичних презентацій у позаурочній та позашкільній діяльності учнів.

Науково обгрунтовано методику проектування та використання електронних підручників (ЕП) у навчальному процесі загальноосвітньої школи за умов класно-урочної системи навчання на прикладі вивчення дисципліни "Інформатика". Розкрито сутність поняття ЕП, визначено рівні його інтерактивності. Проаналізовано стан розробки ЕП для загальноосвітньої школи та їх впровадження у навчальний процес. Створено модель ЕП. Встановлено науково-методичні вимоги та наведено рекомендації щодо проектування ЕП для загальноосвітньої школи. Обгрунтовано умови ефективного використання розроблених електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП) учителями й учнями. Показано переваги існуючих ЕЗНП, які використовуються у загальноосвітніх навчальних закладах, виділено типові недоліки й обгрунтовано шляхи їх подолання. Визначено дидактичну роль ЕП у навчально-методичному комплекті навчання шкільних дисциплін. Розроблено методичні рекомендації щодо використання ЕП з інформатики, побудованого на основі запропонованої моделі.

Висвітлено проблеми, завдання конструювання і впровадження електронних підручників. Розглянуто питання застосування електронних засобів навчання на уроках англійської мови. Обгрунтовано концепцію авторської серії навчальних видань з англійської мови для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Проаналізовано зарубіжний досвід реалізації світоглядного потенціалу змісту навчання у підручниках з іноземної мови.

Освещены проблемы, задачи конструирования и внедрения электронных учебников. Рассмотрены вопросы применения электронных средств обучения на уроках английского языка. Обоснована концепция авторской серии учебных изданий по английскому языку для начальных классов общеобразовательных школ. Проанализирован зарубежный опыт реализации мировоззренческого потенциала содержания обучения в учебниках по иностранному языку.

Раскрыты социальные и педагогические аспекты информатизации. Освещены проблемы разработки программно-педагогических средств, практического использования инновационных технологий. Охарактеризованы формы практической деятельности учителя и ученика. Проанализирован опыт создания в Мелитопольском государственном педагогическом университете предметно-ориентированного информационно-обучающего пространства для изучения дисциплин музыкально-исторического цикла. Внимание уделено компьютеризации процесса обучения и функциям педагога, своеобразию педагогического мышления в условиях компьютеризации.

Висвітлено сучасний стан теорії та практики конструювання, створення та використання електронних підручників (ЕП). Розроблено концептуальні засади удосконалення моделі конструювання та створення ЕП. Проаналізовано проведені експериментально-емпіричні дослідження ефективності використання вдосконалених варіантів експериментальних ЕП. Визначено педагогічні можливості ЕП як засобів навчання та формування організаційно-педагогічних основ технології їх конструювання та створення. Розроблено ефективні заходи для оптимізації динаміки розумової працездатності учнів у процесі використання ЕП.

Розглянуто можливості комп'ютерно орієнтованих систем, зокрема, мультимедійних презентацій, як засобу створення особистісно зорієнтованого навчання. Залежно від цього, практична організація такого навчання із застосуванням інформаційних технологій вимагає створення і застосування сучасних комп'ютерно орієнтованих систем навчального призначення. Вміщено матеріал про створення електронних посібників, які є альтернативою психодраматичної технології підготовки і проведення навчального уроку. З'ясовано, що застосування мультимедійних посібників надає змогу ввести якісно новий зміст навчання, щоб учні не втрачали інтерес до предмета, прагнули до вдосконалення раніше набутих знань.

Висвітлено педагогічний досвід та досвід творчих учителів, який показує, що найбільш продуктивною формою уроку вивчення нового матеріалу з фізики є використання сучасних інформаційних технологій навчання. Зазначено, що форма проведення уроку такого типу - одна із найскладніших і трудомістких: вона потребує від вчителя високої професійної підготовки, прогнозування та передбачення можливих варіантів пояснення матеріалу та ретельного добору питань, які будуть розглядатися на уроці. Наведено опис педагогічного програмного засобу з теми "Геометрична оптика".

Освещен педагогический опыт и опыт творческих учителей, который показывает, что наиболее продуктивной формой урока изучения нового материала по физике является использование современных информационных технологий обучения. Указано, что форма проведения урока такого типа - одна из самых сложных и трудоемких: она требует от учителя высокой профессиональной подготовки, прогнозирования и предвидения возможных вариантов объяснения материала и тщательного отбора вопросов, которые будут рассматриваться на уроке. Приведено описание педагогического программного средства по теме "Геометрическая оптика".