Відзначено, що "сприймання художніх творів" - складний розумовий процес, який складається з таких компонентів: слухання, сприймання, уявлення, усвідомлення, розуміння. Підкреслено, що найбільш сприятливі умови для активного сприйняття створюються в драматизованих іграх дошкільників.

Проаналізовано сучасні програми виховання та навчання дітей дошкільного віку в аспекті використання фольклорних текстів (українських народних казок) з метою збагачення словника дітей експресивною лексикою.

Теоретично обгрунтовано та наведено результати експериментального дослідження впливу системи занять з ручної праці на розвиток психофізіологічних факторів, що сприяють формуванню графічних навичок письма у дітей старшого дошкільного віку.

Приведены теоретическое обоснование и результаты экспериментального исследования влияния системы занятий по ручному труду на развитие психофизиологических факторов, которые содействуют формированию графических навыков письма у детей старшего дошкольного возраста.

The article includes the theoretical grounding and the experimental research of influenced of the system of handwork's lessons on the development of physiological and physiological factor, which influence on the formation of graphic abilities to writeat pre-school age.

Висвітлено теоретичні аспекти проблеми мовленнєвого розвитку дітей. Проаналізовано педагогічні можливості сюжетно-рольової гри у мовленнєвому розвитку дітей. Описано розвиток зв'язного мовлення дошкільників у сюжетно-рольовій грі. Наведено характеристику мовленнєвого спілкування дітей у сюжетно-рольовій грі в практиці роботи дошкільних закладів.

Висвітлено актуальну проблему розвитку одного з найскладніших видів дитячої творчості - мовленнєтворчу діяльність, розглянуту з позицій філософії, психології, лінгвістики, лінгводидактики. Проаналізовано еволюцію педагогічних поглядів на проблему розвитку дитячої творчості у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. Розкрито особливості розвитку мовленнєвої творчості у дошкільників. Запропоновано оригінальну методику діагностики та стимулювання розвитку мовленнєтворчої діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Висвітлено теоретичні засади дошкільної лінгводидактики, зокрема, мову, мовлення, діяльність, активність. Проаналізовано особливості формування мовлення та мови. Висвітлено проблеми мовленнєвої підготовки дітей до школи, запропоновано діагностичні методики обстеження мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Виявлено рівні розвитку мовлення дітей.

Рассмотрены теоретические основы дошкольной лингводидактики, в частности, язык, речь, деятельность, активность. Проанализированы особенности формирования речи и языка. Освещены проблемы речевой подготовки детей к школе, предложены диагностические методики обследования речевого развития детей дошкольного возраста. Выявлены уровни речевого развития детей.

С учетом личностных изменений в развитии дошкольника рассмотрены проблемы коммуникативно-речевого онтогенеза, а также основные подходы к исследованию его речи. Предложена методика критериальной оценки уровня речевого развития ребенка. Проанализированы базовые основания коммуникативно-речевого развития ребенка во взаимосвязи составляющих характеристик конативного, когнитивно-лингвистического и личностного уровня. Обобщены возрастные закономерности в процессе появления и развития необходимых качеств, характеризующих целостное явление. Приведены модель психолого-педагогического проектирования взаимодействия педагога с детьми, а также программа и методические рекомендации профессиональной подготовки воспитателей по изучению проблемы формирования речевого общения и коммуникативно-речевого развития детей. Определены факторы оптимизации процесса становления возрастных достижений в сфере речевой коммуникации.

Висвітлено засади становлення і розвитку мовлення дітей перших трьох років життя: звукову культуру мовлення, появу перших слів і розвиток словника, формування граматичної правильності мовлення, розвиток діалогічного мовлення. Розкрито зміст і методику розвитку мовлення і навчання дітей даного віку рідної мови в дошкільному закладі, подано конспекти занять з розвитку мовлення, приклади дидактичних ігор, зразки планування роботи з розвитку мовлення у групах раннього віку.

Освещены основы становления и развития речи детей первых трех лет жизни: звуковая культура речи, появление первых слов и развитие словаря, формирования грамматической правильности речи, развития диалогической речи. Раскрыты содержание и методика развития речи и обучения детей данного возраста родному языку в дошкольном заведении, даны конспекты знаний по развитию речи, примеры дидактических игр, образцы планирования работы по развитию речи в группах раннего возраста.

Запропоновано новий підхід до навчання дітей рідної мови, структурними компонентами якого є контроль, оцінка та навчальні дії. Проаналізовано художньо-мовленнєву діяльність як лінгводидактичну проблему. Розглянуто особливості сприймання дітьми змісту художніх творів. Охарактеризовано рівні сформованості оцінно-етичних суджень у старших дошкільників, наведено їх інструментальну лінгводидактичну модель.

Предложен новый подход к обучению детей родному языку, структурными компонентами которого являются контроль, оценка и учебные действия. Проанализирована художественно-речевая деятельность как лингводидактическая проблема. Рассмотрены особенности восприятия детьми содержания художественных произведений. Охарактеризованы уровни сформированности оценочно-этических суждений у старших дошкольников, приведена их инструменально лингводидактическая модель.

Розкрито теоретичні засади та методику виховання звукової культури мовлення у дітей середнього дошкільного віку засобами фольклору, а також закономірності її становлення. Наведено характеристику малих жанрів українського фольклору.

Раскрыты теоретические основы и методика воспитания звуковой культуры речи у детей среднего дошкольного возраста средствами фольклора, а также закономерности её становления. Приведена характеристика малых жанров украинского фольклора.

Висвітлено науково-теоретичні положення лінгводидактики на підставі здобутків вітчизняної та зарубіжної методики розвитку мовлення дошкільників. Розглянуто мову як суспільне явище, мовленнєве спілкування як діяльність. Зазначено, що метою опанування рідною мовою у дошкільному закладі (ДЗ) є засвоєння літературних норм, культури мовлення та спілкування. Наведено історичний огляд становлення та розвитку дошкільної лінгводидактики. Проаналізовано особливості становлення та розвитку мовлення дітей раннього та дошкільного віку, виховання звукової культури та формування граматичної правильності мовлення. Запропоновано методики розвитку виразності мовлення, організації словникової роботи у ДЗ. Розкрито зміст поняття зв'язного мовлення.

Освещены научно-теоретические положения лингводидактики на основе достижений отечественной и зарубежной методики развития речи дошкольников. Рассмотрены язык как общественное явление, речевое общение как деятельность. Указано, что целью овладения родным языком в дошкольном заведении (ДЗ) является освоение литературных норм, культуры речи и общения. Приведен исторический обзор становления и развития дошкольной лингводидактики. Проанализированы особенности становления и развития речи детей раннего и дошкольного возраста, воспитания звуковой культуры и формирования грамматической правильности речи. Предложены методики развития выразительности речи, организации словарной работы в ДЗ. Раскрыто содержание понятия связной речи.

Розкрито аспекти навчання дітей творчого мовленнєвого самовираження у художньо-мовленнєвій діяльності, теоретичні засади розвитку зв'язного мовлення, проаналізовано творчість і креативність як педагогічні категорії. Викладено методику розвитку даного самовираження старших дошкільників, наведено порівняльну характеристику сформованості рівнів розвитку.

Раскрыты аспекты обучения детей творческого речевого самовыражения в художественно-речевой деятельности, теоретические основы развития связной речи, проанализированы творчество и креативность как педагогические категории. Изложена методика развития данного самовыражения старших дошкольников, приведена сравнительная характеристика сформированности уровней развития.

Розглянуто особливості засвоєння дітьми старшого дошкільного віку дієслівного словотворення префіксального типу. Розроблено експериментальну технологію засвоєння префіксальних дієслів, що сприяє формуванню системності знань у старших дошкільників та охоплює такі компоненти: спостереження та сприймання семантичної ролі дієслів руху (дії, стану), виділення та узагальнення істотних ознак префіксів та їх узгодженість із прийменниками, перенесення словотвірної моделі дієслів руху на дієслова дії та стану, виконання вправ на закріплення, що передбачають включення одержаних знань у мовленнєву практику. Визначено та охарактеризовано рівні, стадії, педагогічні умови, тенденції та закономірності засвоєння префіксального словотворення дієслів.

Запропоновано систему завдань, спрямованих на збагачення словника дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою засобами української народної казки. Розроблено лінгводидактичну модель збагачення словника старших дошкільників, яка складається з чотирьох етапів: відбірково-аналітичного, первинно-ознайомлювального, продуктивно-моделювального, творчо-імпровізаторського. Зазначено педагогічні умови, за яких така робота відбувається ефективніше. Виявлено критерії та показники, рівні розвитку експресивного мовлення в дітей. Визначено стадії збагачення словника та тенденції засвоєння експресивної лексики старшими дошкільниками.

Досліджено проблему коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Розкрито суть понять "корекція", "коригування", "педагогічне коригування", "корекційно-педагогічна діяльність", "корекційна лінгводидактика", "нормативність мовлення". Охарактеризовано мовленнєві помилки, надано їх класифікацію. Описано специфіку мовленнєвих помилок у мовленні дошкільників, щодо яких необхідно здійснювати педагогічне коригування. Розглянуто ігрову діяльність як провідну для дітей дослідженого періоду, зазначено її роль у коригуванні мовлення дітей. Визначено критерії, показники, ступені та рівні розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Виявлено педагогічні умови його успішного коригування в ігровій діяльності, розроблено його лінгводидатичну модель, змістовий аспект і методику.

У дисертації досліджена специфіка засвоєння дітьми середнього дошкільного віку звукової культури мовлення, розроблено експериментальну методику виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору, визначено рівні розвитку звукової культури мовлення та рівні обізнаності дітей з фольклорними жанрами, виявлено педагогічні умови, тенденції, стадії виховання звукової культури мовлення дітей засобами фольклору.

Розроблено та науково обгрунтовано лінгводидактичну модель навчання старших дошкільників розповіді за ілюстраціями, яка складалася з трьох взаємопов'язаних етапів: художньо-ознайомлювального, мовленнєво-комунікативного, мовленнєво-творчого. Визначено педагогічні умови, за яких така робота відбуватиметься ефективніше, а також виявлено критерії (когнітивний, репродуктивно-мовленнєвий, творчо-мовленнєвий) з їх показниками. Охарактеризовано рівні розвитку зв'язного мовлення у процесі складання розповідей за ілюстраціями, а також рівні обізнаності старших дошкільників з різними видами ілюстрацій. Визначено тенденції розвитку зв'язного мовлення та стадії навчання розповіді за ілюстраціями.

Науково обгрунтовано експериментальну методику та педагогічні умови ефективного навчання дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми, наведено характеристику її основних етапів (підготовчого, ознайомлювально-репродуктивного, діяльнісного), розглянуто їх взаємозв'язок. Уточнено зміст понять "розповідь", "текст". Як критерії сформованості в учнів даного уміння запропоновано використовувати структурно-організаційну схему, змістову характеристику, обсяг, способи зв'язку між реченнями та частинами розповіді-роздуму. Встановлено показники та рівні сформованості (високий, достатній, середній, низький) уміння старших дошкільників складати розповіді-роздуми. Охарактеризовано послідовні стадії формування вміння (інформаційно-змістову, діалогічну, репродуктивну, самостійне продукування розгорнутої розповіді-роздуму) та визначено основні тенденції даного процесу. З'ясовано, що ефективність засвоєння дітьми знань про функціональне призначення розповіді-роздуму, її структуру та мовленнєве оформлення залежить від рівня розвитку уявлень про причинно-наслідкові з'язки між предметами та явищами довкілля, змісту та форми спілкування дорослого з дітьми, організації дитячої діяльності. Зроблено висновок про залежніть темпів розвитку сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум від загального рівня мисленнєвого та мовленнєвого розвитку дитини.

Вперше вивчено та науково обгрунтовано можливості використання емоційно-експресивної лексики у процесі навчання словотворення дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та рівні засвоєння дітьми навичок творення слів, іменників та прикметників за допомогою суфіксів суб'єктивної оцінки, а також дидактичні умови, тенденції та етапи навчання дошкільників суфіксального словотворення на матеріалі емоційно-експресивної лексики.

Запропоновано, теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику реалізації наступності у навчанні дітей віком 5 - 6-ти років, яка передбачає поступовий розвиток мовленнєвих навичок продукувати описи, здобуті дітьми у дошкільні роки, з'ясування наявних суттєвих і формально-структурних ознак опису як одного з функціонально-смислових типів мовлення. Зауважено, що під час розробки на підставі мовленнєвих умінь доречно добирати влучні мовні засоби для висвітлення ознак об'єкта, що описується, об'єктивувати опис як одиницю мови, здійснювати рефлексію над мовленням у формі опису та контроль над мовленням однолітків, що забезпечує розвиток у дітей комунікативних і лінгвістичних умінь продукувати описи. Визначено головні педагогічні умови, етапи, а саме: комунікативно-збагачувальний, когнітивний і рефлексивно-мовленнєво-творчий. Розроблено комунікативний, лінгвістичний і рефлексивний зміст навчання опису. Відібрано й оптимізовано методи, організаційні форми та засоби, що забезпечують реалізацію наступності у навчанні опису дітей шести років.