Досліджено проблему формування естетичного ставлення до природи засобами образотворчого мистецтва у старших дошкільників. Висвітлено філософські аспекти генезису естетичного ставлення особистості до природи, його природу, суть і механізм розвитку, психологічні особливості формування. Охарактеризовано мистецтво пейзажного живопису як ефективного засобу формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи у процесі художньо-педагогічного спілкування за картинами пейзажного жанру. Доведено, що формування естетичного ставлення до природи засобами пейзажного живопису відбувається завдяки спеціально організованій емоційній взаємодії дитини з реальними об'єктами та явищами природи, а також їх художніми образами, відтвореними на полотні, завдяки чому забезпечується духовне зростання особистості дитини, досягається розвиток її сенсорної культури і творчих здібностей, збагачується почуттєвий і естетичний досвід дошкільників.

Висвітлено особливості застосування етнопедагогіки у професійній підготовці майбутніх вихователів до екологічного виховання дошкільників, а також визначено критерії та рівні готовності майбутніх вихователів до екологічного виховання дошкільників на засадах етнопедагогіки. Визначено модель формування готовності студентів спеціальності "Дошкільна освіта" до здійснення екологічного виховання дошкільників на засадах екологічного дитиноцентризму, екологовідповідної інформованості екологодієвої активності.

Розглянуто поняття "екологічно мотивована поведінка", зміст, принципи, умови, засоби та методи підготовки маубутніх вихователів до формування такої поведінки в дітей старшого дошкільного віку. Обгрунтовано й експериментально перевірено методику підготовки майбутніх вихователів до формування екологічно мотивованої поведінки старших дошкільників у процесі вивчення дисципліни "Основи природознавства та методика ознайомлення дітей із природою". Подано достовірні результати впровадження експериментальної методики в практику ВНЗ.

Досліджено проблеми формування у дітей дошкільного віку екологічної культури. Обгрунтовано методологічні та концептуальні засади, проаналізовано дослідження науковців різних галузей. Простежено вікову динаміку формування у дітей віком 3 - 7-ми років основ екологічних знань, емоційно-ціннісного компонента, онтогенетичного аспекту екологічно-орієнтованої діяльності. Охарактеризовано рівні екологічних знань, типи емоційно-ціннісного ставлення до природи, екологічно доцільної діяльності дошкілят у природі. Розкрито й експериментально перевірено поетапний процес формування у дітей дошкільного віку екологічної культури.

Исследованы проблемы формирования у детей дошкольного возраста экологической культуры. Обоснованы методологические и концептуальные принципы, проанализированы исследования ученых различных областей. Прослежена возрастная динамика формирования у детей возрастом 3 - 7-ми лет основ экологических знаний, эмоционально-ценностного компонента, онтогенетического аспекта экологически ориентированной деятельности. Охарактеризованы уровни экологических знаний, типы эмоционально-ценностного отношения к природе, экологически целесообразной деятельности дошкольников в природе. Раскрыт и експериментально проверен поэтапный процес формирования у детей дошкольного возраста экологической культуры.

Висвітлено сучасні проблеми в галузі фізичного виховання дітей в дошкільних навчальних закладах і досліджено шляхи їх вирішення. Акцентовано увагу на удосконаленні організаційно-методичних умов підготовки висококваліфікованих фахівців на факультетах фізичного виховання у ВНЗ за спеціалізацією "Фізичне виховання дітей дошкільного віку", як одного з пріоритетних напрямів у вирішенні проблеми цілісного розвитку особистості дитини.

Освещены современные проблемы в области физического воспитания детей в дошкольных учебных учреждениях и исследованы пути их решения. Акцентировано внимание на усовершенствовании организационно-методических условий подготовки высококвалифицированных специалистов на факультетах физического воспитания в ВУЗ по специализации "Физическое воспитание детей дошкольного возраста", как одного из приоритетных направлений в решении проблемы целостного развития личности ребенка.

The paper deals with solving the problem of children physical training in preschool. The author points on the highly-qualified teachers training in the physical training faculties of the universities for work with the children of preschool age as о the most perspective ways in the problem solving.

Розкрито різні аспекти екологічного виховання. Описано експериментальну методику екологічного виховання дітей дошкільного віку з використанням інтеграційного підходу. Обгрунтовано значення спостереження, моделювання, гри у розвитку дітей. Акцентовано увагу на умові екологічного виховання, а саме створення еколого-розвивального середовища. Підсумовано, що робота з екологічного виховання у дитячому садку, за умови систематичної й планомірної реалізації, сприяє значному розвитку вихованців.

Расскрыты различные аспекты экологического воспитания. Описана экспериментальная методика экологического воспитания детей дошкольного возраста с использованием интеграционного подхода. Обосновано значение наблюдения, моделирование, игры в развитии детей. Акцентировано внимание на условии экологического воспитания, а именно создании эколого-развивающей среды. Подытожено, что работа по экологическому воспитанию в детском саду, при условии систематической и планомерной реализации, способствует значительному развитию детей.

Revealed various aspects of environmental education. We describe an experimental method of ecological education of preschool children using the integration approach. Justified by the value of observation, simulation, game development in children. The attention on the subject of environmental education, namely the creation of eco-developing environment. Summarized that work on environmental education in kindergarten, provided a systematic and orderly implementation, contributes to a considerable development of pupils.

Проаналізовано недоліки реалізації сучасних стандартів дошкільної екологічної освіти, розглянуто педагогічні умови їх подолання. Підкреслено, що сформованість екологічної свідомості та екологічної культури педагогів та всіх інших працівників дошкільного закладу почасти не відповідає сучасним вимогам. Окреслено шляхи екологічної освіти дошкільників які мають спрямовувати зусилля на розширення життєвого простору дітей, системно вивчати з дітьми екосистему міста, яка має свою специфіку і відрізняється від природних систем.

Проанализированы недостатки реализации современных стандартов дошкольного экологического образования, рассмотрены педагогические условия их преодоления. Подчеркнуто, что сформированность экологического сознания и экологической культуры педагогов и всех других работников дошкольного заведения иногда не отвечают современным требованиям. Очерчены пути экологического образования дошкольников которые должны направлять усилия на расширение жизненного пространства детей, системно изучать с детьми экосистему города, которая имеет свою специфику и отличается от природных систем.

Analyzed the shortcomings of the implementation of modern standards of early childhood environmental education, discussed the pedagogical conditions to overcome them. It is emphasized that of formation of ecological consciousness and ecological awareness of all the teachers and other staff of preschool institutions sometimes do not meet modern requirements. Outlines the ways environmental education of preschool children who, in his opinion, should guide efforts to expand the living space of children systematically study the ecosystem of the children of the city, which has its own specific and different from natural systems.

Розглянуто сутність психолого-педагогічних понять "екологічна діяльність", "екологічно мотивована поведінка", "екологічні мотиви". Зроблено компаративну характеристику діяльності та поведінки. Висвітлено особливості екологічної діяльності та екологічно мотивованої поведінки на етапі старшого дошкільного віку, виділено види та типи поведінки, зокрема моральну поведінку. Окреслено умови формування екологічно мотивованої поведінки за умов дошкільного навчального закладу, визначено компоненти її структури. Виокремлено засади формування екологічно мотивованої поведінки дітей старшого дошкільного віку: доступні знання й уявлення про світ природи; усвідомлення необхідності правильного поводження в довкіллі; переживання гуманних почуттів.

Рассмотрена сущность психолого-педагогических понятий "экологическая деятельность", "экологически мотивированное поведение", "экологические мотивы". Сделана компаративная характеристика деятельности и поведения. Освещены особенности экологической деятельности и экологически мотивированного поведения на этапе старшего дошкольного возраста, выделены виды и типы поведения, в частности нравственное поведение. Очерчены условия формирования экологически мотивированного поведения в условиях дошкольного образовательного учреждения, определены компоненты ее структуры. Выделены принципы формирования экологически мотивированного поведения детей старшего дошкольного возраста: доступные знания и представления о мире природы; осознание необходимости правильного поведения в окружающей среде; переживания гуманных чувств.

The article analyzes the essence of the notions "ecological activity" and "ecologically motivated behavior", peculiarities of ecological activity and ecological behavior at the stage of senior preschool age. The author points out some of developing ecologically motivated behavior in terms of preschool educational establishments.

Розглянуто й охарактеризовано організацію навчально-виховного процесу у дошкільному навчальному закладі "Незабудка" м. Татарбунари. Обгрунтовано важливість виховання у дошкільників екологічної культури як визначального компонента екологічної культури. Висвітлено шляхи формування у них реалістичних уявлень про явища природи та виховання дбайливого ставлення до природного довкілля.

Обгрунтовано актуальність проблеми збереження навколишнього середовища. Запропоновано методику виховання в дітей раннього віку культури природокористування, відповідальності за життя всього живого на Землі. Висвітлено форми проведення занять, які допомагають виховати у дитини любов і шанобливе ставлення до природи.

Розкрито значення, функції, специфіку та сучасні підходи до створення єдиного розвивального екологічного середовища (РЕС) у ДНЗ. Сформульовано вимоги до РЕС: воно має бути динамічним, варіативним, різноманітним, забезпечувати безпосередній контакт дитини з об'єктами природи та живе спілкування з рослинами і тваринами. Описано варіанти побудови екологічної кімнати, розділеної на зони (міні-музей природи, зона бібліотеки, релаксації, навчання, міні-лабораторія тощо), оформлену безпечно і переважно природними матеріалами та обладнану звуковим дизайном (звуками природи), приклади застосування території дошкільного закладу як складової розвивального екологічного простору. Визначено навчально-виховне значення куточка живої природи як обов'язкового елемента РЕС. Виокремлено умови, які має створювати РЕС у дошкільному закладі. Наголошено на важливості залучення батьків до участі в організації РЕС та наведено приклади такої співпраці. Підсумовано, що РЕС у ДНЗ матиме навчальну, виховну і практичну цінність тільки за умови систематичної екологічної просвіти. Висвітлено досвід роботи різних ДНЗ Волинської області.

Раскрыто значение, функции, специфика и современные подходы к созданию единой развивающей экологической среды (РЭС) в детском учебном учреждении (ДУУ). Сформулированы требования к РЭС: она должна быть динамичной, вариативной, разнообразной, обеспечивать непосредственный контакт ребенка с объектами природы, живое общение с растениями и животными. Описаны варианты построения экологической комнаты, разделенной на зоны (мини-музей природы, зона библиотеки, релаксации, обучения, мини-лаборатория и т.п.), оформленной безопасно и предпочтительно естественными материалами, оснащенную звуковым дизайном (звуками природы), примеры применения территории дошкольного учреждения как составляющей развивающего экологического пространства. Определено учебно-воспитательное значение уголка живой природы как обязательного элемента РЭС. Выделены условия, которые должна создавать РЭС в дошкольном учреждении. Подчеркнута важность привлечения родителей к участию в организации РЭС и приведены примеры такого сотрудничества. Подытожено, что РЭС в ДУУ будет иметь учебную, воспитательную и практическую ценность только при условии систематического экологического просветительства. Освещен опыт работы различных ДУУ Волынской области.

The features of creation of developing ecological environment at preschool educational establishment as preconditions of forming of ecological competence of teachers and children are in the article.

Висвітлено форми та методи роботи з екологічного виховання дошкільників у ДНЗ № 1 "Ромашка" м. Любомль. Розглянуто систему методичної роботи щодо екологізації навчального процесу, зокрема використання інноваційної технології - педагогічного проектування. Надано рекомендації стосовно організації еколого-педагогічної роботи у співпраці з родинами вихованців. Автор стверджує, що здоровий спосіб життя та добробут людини залежать від її високодуховного ставлення до навколишнього живого світу.

Освещены формы и методы работы по экологическому воспитанию дошкольников в ДОУ № 1 "Ромашка" г. Любомль. Рассмотрена система методической работы по экологизации учебного процесса, в частности использование инновационной технологии - педагогического проектирования. Даны рекомендации по организации эколого-педагогической работы в сотрудничестве с семьями воспитанников. Автор утверждает, что здоровый образ жизни и благосостояние человека зависят от его высокодуховного отношения к окружающему живому миру.

The system of the work of nature science cycle in relation to upbringing of ecological culture of the pre-school children and the right way of their activity style is described.

Отмечено, что в настоящее время оспитательно-образовательный процесс в дошкольном учреждении характеризируется возрастанием объема интенсивности учебно-познавательной деятельности, что неизбежно приводит к снижению и без того недостаточного, по оценке специалистов, уровня двигательной активности детей, отрицательно влияет на их эмоциональное и физическое благополучие. Обусловлена актуальность использования модульного подхода к организации работы в ДУ, обозначены и охарактеризованы структурные компоненты образовательного процесса, организованного с учетом модульного подхода. Сделан вывод, что в целом использование модульного подхода к организации работы в дошкольном учреждении – это проявление творчества самого педагога и его собственной готовности к изменению позиции и стиля педагогической деятельности.

Зазначено, що на сьогодні навчально-виховний процес в дошкільному закладі (ДЗ) характеризується зростанням об’єму інтенсивності навчально-пізнавальної діяльності, що неминуче призводить до зниження і без того недостатнього, за оцінкою спеціалістів, рівня рухової активності дітей, негативно впливає на їх емоційне і фізичне благополуччя. Обумовлено актуальність використання модульного підходу до організації роботи в дошкільному закладі, визначено та охарактеризовано структурні компоненти освітнього процесу, організованого з урахуванням модульного підходу в організації роботи в ДЗ – це прояв творчості самого педагога та його особистої готовності до зміни позиції та стиля педагогічної діяльності.

In the article argumentation of the actuality of the usage of the module approach to the work organization in preschool centre is given, structural components of the educational process organized with the module approach are designated and characterized.

Висвітлено теоретичні підходи щодо вирішення проблеми становлення життєвої компетентності в процесі взаємодії з природним довкіллям на етапі дошкільного дитинства. Зроблено спробу означити складники природоохоронного виховання дошкільників, їх змістове наповнення.

Освещены теоретические подходы к решению проблемы становления жизненной компетентности в процессе взаимодействия с природным окружающим миром на этапе дошкольникого детства. Сделана попытка определить составляющие природоохранного воспитания дошкольников, их смысловое наполнение.

In the articles are lighted up some theoretical approaches are in relation to the decision of a problem vital competence formation in the process of socializing with a natural environment on the stage of preschool childhood. The an author made an attempt to designate the components of nature protection education of under-fives, designate their semantic filling.

Проаналізовано погляди вчених на проблему організації екологічного виховання у дошкільних закладах України в 1990-ті рр., а також розкрито сутність понять "дослід", "експеримент", "пошуково-дослідницька діяльність".

Проанализированы взгляды ученых на проблему организации экологического воспитания в дошкольных заведениях Украины в 1990-е гг., а также раскрыта сущность понятий "опыт", "эксперимент", "поисково-исследовательская деятельность".

The article analyzes the scientists’ views to the problem of organization ecological education in preschool institutions in Ukraine in 1990-s. Also the article exposes the essence of the concepts "experience", "experiment", "research activity".

Розглянуто потребу педагогів і вихователів дошкільних закладів привчити дитину з ранніх літ більше бути на природі, турбуватися про її збереження, чистоту, навчити пізнати природу і самого себе, сформувати уміння розуміти природу такою, якою вона є насправді, вміти спостерігати, аналізувати причини своїх учинків. Звернено особливу увагу на природне джерело оздоровлення дітей, зокрема на те, щоб діти більшу частину доби будь-якої пори року були на свіжому повітрі, багато рухалися. Діти повинні довго зберегати відчуття, які вони отримали від спілкування з природою. Охорона природи високогуманна громадянська позиція, в основі якої найвища моральна цінність збереження серця і розуму кожного нашого вихованця. Вона може виробитися тільки при постійному діяльному спілкуванні з природою, спрямованому на збереження її надр, річок, повітря, полів та лісів.

Відзначено, що серед багатьох напрямів навчально-виховної роботи у дошкільному закладі та школі з року в рік все більшої актуальності набуває екологічне виховання й освіта. Проаналізовано сутність компетентнісного підходу до формування екологічної особистості, критеріїв екологічної (природничої) компетенції випускника дошкільного закладу. Зроблено висновок про те, що екологічне виховання має на меті формування екологічно компетентної особистості, тобто такої, яка здатна, керуючись здобутими знаннями, сформованими цінностями та досвідом, приймати виважені екологічно доцільні рішення в життєвих ситуаціях – як у побутових, так і в природному середовищі.

Отмечено, что среди многих направлений учебно-воспитательной работы в дошкольном учреждении и школе с каждым годом все большую актуальность приобретает экологическое воспитание и образование. Проанализирована сущность компетентностного подхода к формированию экологической личности, критериев экологической (естественной) компетенции выпускника дошкольного учреждения. Сделан вывод о том, что целью экологического воспитания является формирование экологически компетентной личности, т. е. такой, которая способна, руководствуясь полученными знаниями, сформированными ценностями и опытом, принимать взвешенные экологически целесообразные решения в жизненных ситуациях – как в бытовых, так и в природной среде.

The article deals with ecological education of the preschool children. In particular it analyzes the nature of the competency approach in forming of the ecological model personality. It is discovered the criteria of the environmental (natural) competence of the graduating preschool children, it is substantiated some clauses realization of the competency approach in the process of ecological education in preschools.

Показано, что преемственность дошкольного и начального образования является одной из сложнейших и до конца не решенных проблем образования. Проанализировано состояние работы по осуществлению последовательности в разных направлениях в Республике Беларусь. Сделан вывод о том, что необходимо сосредоточить внимание на выявлении, разработке и апробации методик, предполагающих непосредственный контакт с обитателями природной среды.

Показано, що спадкоємність дошкільної та початкової освіти є однією з найскладніших і до кінця не вирішених проблем освіти. Проаналізовано стан роботи зі здійснення наступності в різних напрямках в Республіці Білорусь. Зроблено висновок про те, що необхідно зосередити увагу на виявленні, розробці та апробації методик, які передбачають безпосередній контакт з жителями природного середовища.

This article explains the rationale for the relevance of the problem of continuity of education, revealed the reason for the lack of continuity of preschool and primary school education, examines the state of the implementation of continuity in different directions in the Republic of Belarus.

Розкрито проблему формування у дітей старшого дошкільного віку екологічної культури. Охарактеризовано метод проектів як найбільш вдалу освітню технологію в екологічній освіті дошкільників. Доведено, що роботу з формування екологічної культури потрібно здійснювати безперервно в сім’ї, протягом усіх років перебування дітей у дошкільних дитячих закладах і школі, продовжувати її у ВНЗ. Головне в цій роботі – впровадження нових знань, формування культурно-екологічних умінь і навичок, систематичність і послідовність.

Раскрыта проблема формирования у детей старшего дошкольного возраста экологической культуры. Охарактеризован метод проектов как наиболее удачная образовательная технология в экологическом образовании дошкольников. Доказано, что работу по формированию экологической культуры нужно осуществлять непрерывно в семье, в течение пребывания детей в дошкольных детских заведениях и школе, продолжать ее в ВУЗ. Главное в этой работе – внедрение новых знаний, формирование культурно-экологических умений и навыков, систематичность и последовательность.

The article deals with the formation of pre-school children of ecological culture. It is noted that this work should be carried out continuously in the family, during the stay of children in preschool institutions, schools, and to continue it in high school, the main thing in this work – the introduction of new knowledge, the formation of the cultural and environmental skills, regularity and consistency.

Висвітлено питання створення у дошкільному закладі розвивального середовища для ознайомлення дітей із природним довкіллям і формування у них природничо-екологічної компетенції. Розкрито можливості використання методу екологічних проектів у залученні дітей дошкільного віку та їх батьків до екологізації розвивального середовища дошкільного закладу.

Освещен вопрос создания в дошкольном учреждении развивающей среды для ознакомления детей с природой и формирования у них экологической компетенции. Раскрыты возможности использования метода экологических проектов в привлечении детей дошкольного возраста и их родителей к экологизации развивающей среды дошкольного учреждения.

The creation of preschools developmental environment to familiarize children with the natural environment and the formation of their natural ecological competence is devoted. Inparticular, the possibility of using the method disclosed environmental projects involving pre-schoolchildren and their parents to the greening of developing pre-school environment.