Наголошено, що всебічне гармонійне виховання дитини необхідно починати з її народження. Підкреслено, що ефективність набуття навичок та інтенсивний розвиток розумових і фізичних якостей дитини характерні саме для перших років життя.

Обосновано, что всестороннее и гармоничное воспитание ребенка должно начинаться с самого его рождения. Подчеркнуто, что эффективность приобретения навыков и интенсивное развитие умственных и физических качеств ребенка происходит именно в первые годы жизни.

Comprehensive and harmonious development and education of child must begin from him the births. Exactly in the first years of life it is possible intensive development of mental and physical qualities of child.

Отмечено, что активность ребенка является важнейшим условием его собственного развития. В раннем детстве происходит становление основных форм человеческой активности - деятельности и общения. Развитие целостных форм активности ребенка предполагает ориентацию взрослого не только на общие закономерности психического развития, но и на индивидуальные различия в усвоении ребенком разных видов деятельности и общения со взрослыми и сверстниками. Представлены результаты изучения способов управления и стимулирования разных форм детской активности. Выявлены особенности, влияние которых оказывает неблагоприятное воздействие на психическое развитие детей 2 - 3 лет.

Розкрито сутність вихованості почуття комічного. Наведено характеристику структурних компонентів, критеріїв і показників цього особистісного утворення. Описано зміст і результати педагогічної діагностики.

Раскрыта сущность воспитания чувства комического. Дана характеристика структурных компонентов, критериев и показателей этого личностного образования. Описано содержание и результаты педагогической диагностики.

The article deals with the sense comical’ breeding, description of structural components, criteria and indexes of this personality formation is pointed out; maintenance and results of pedagogical diagnostics are given.

Проаналізовано проблеми впровадження гендерного підходу в дошкільні навчальні заклади. Обгрунтовано та описано експериментальну модель гендерного виховання дітей старшого дошкільного віку. Наголошено, що основним системотворчим компонентом моделі є її мета − гендерне виховання дітей старшого дошкільного віку на основі соціального замовлення, визначеного Законом України "Про дошкільну освіту", в якому проголошений пріоритет вільного розвитку особистості вихованців, що спрямовує зусилля педагогів на створення умов для самовизначення та самореалізації дошкільнят. Зосереджено увагу на організаційно-педагогічних умовах як складових способу життя, що створюють можливості виховання всебічної та гармонійної особистості. Представлено критерії сутнісної характеристики процесу гендерного виховання дітей цього віку: емоційний, пізнавальний, комунікативно-поведінковий і ціннісний. Зазначено, що однією із основних складових моделі є результат гендерного виховання дошкільників, який досягається через способи, прийоми досягнення мети, яку ставить перед собою педагог у своїй виховній діяльності. Тобто, в загальному, це лінія поведінки вихователя, яку він обирає у співпраці з вихованцем для досягнення позитивного та необхідного результату.

Проанализированы проблемы внедрения гендерного подхода в дошкольные учебные заведения. Обосновано и описано экспериментальную модель гендерного воспитания детей старшего дошкольного возраста. Отмечено, что основным системообразующим компонентом модели является ее цель – гендерное воспитание детей старшего дошкольного возраста на основе социального заказа, определенного Законом Украины "О дошкольном образовании", в котором провозглашен приоритет свободного развития личности воспитанников, который направляет усилия педагогов на создание условий для самоопределения и самореализации дошкольников. Сосредоточено внимание на организационно-педагогических условиях как составляющих образа жизни, которые создают возможности воспитания всесторонней и гармоничной личности. Представлены критерии сущностной характеристики процесса гендерного воспитания детей этого возраста: эмоциональный, познавательный, коммуникативно-поведенческий и ценностный. Отмечено, что одной из основных составляющих модели есть результат гендерного воспитания дошкольников, который достигается посредством способов, приемов достижения цели, которую ставит перед собой педагог в своей воспитательной деятельности. То есть, в общем, это линия поведения воспитателя, которую он выбирает в сотрудничестве с воспитанником для достижения положительного и необходимого результата.

The problems of gender mainstreaming in the pre-school education. Justified and described an experimental model of gender education of preschool children. It is noted that the main component of the system-model is its goal - gender education of children of the senior preschool age on the basis of social order, as defined by the Law of Ukraine "On Pre-School Education," which proclaimed the priority of the free development of the personality of pupils, who directs the efforts of teachers to create conditions for self-determination and self preschoolers. It focuses on organizational and pedagogical conditions as the lifestyle components that create the possibility of a comprehensive education and harmonious personality. The criteria of the essential characteristics of the process of gender education of children of this age: the emotional, cognitive, communicative and behavioral and evaluative. It is noted that one of the main components of the model is the result of gender education of preschool children, which is achieved by the methods, techniques, achieving a goal that has set itself the teacher in his educational activity. That is, in general, this line of conduct teacher, he chooses in collaboration with the pupil to achieve a positive and necessary result.

Розглянуто питання гендерної соціалізації дитини, методологічного забезпечення впровадження гендерного підходу у дошкільну освіту, методичні засади створення гендерно-освітнього розвивального середовища у ДНЗ. Висвітлено уявлення батьків про гендерне виховання дітей. Наголошено, що розвиток у дошкільників умінь підтримувати рівноправні стосунки з особами іншої статі в майбутньому стане добрим фундаментом побудови гармонійних міжстатевих стосунків та успішного виконання сімейних та соціальних ролей - професійних, економічних, політичних, громадянських.

Наведено психолого-педагогічні засади організації орієнтувально-дослідної діяльності дітей молодшого дошкільного віку, в якій закладено основи як пізнавальної, так і мотиваційної сфери особистості завдяки розвитку обдарованості дитини у процесі гармонійної взаємодії з оточувальним середовищем.

Запропоновано новий підхід до вирішення актуальної проблеми формування позитивного ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти. Шляхом теоретичного аналізу визначено сутність поняття "позитивне ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти" як стійку позитивну емоційну спрямованість, що виявляється у прийнятті дитиною ритму і правил життя групи, у її прагненні налагоджувати добрі взаємини з оточенням, виявляти активну позицію в освоєнні різних видів дитячої діяльності. Схарактеризовано психологічні механізми формування позитивного ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти; визначено змістову структуру ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти (когнітивний, емоційний, поведінковий компоненти); критерії (когнітивний, емоційно-чуттєвий, поведінковий) з відповідними показниками й рівні прояву ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти. Уперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування позитивного ставлення у дітей четвертого року життя до закладу дошкільної освіти (здійснення пропедевтичної роботи з батьками майбутніх вихованців для позитивного налаштування їх на взаємодію з адміністрацією і педколективом ЗДО (у роботі об’єднання "М’яка сімейна школа"); поетапна зміна форм і методів взаємодії педагогів та батьків, спрямованих на формування у дітей четвертого року життя позитивного ставлення до ЗДО (в роботі консультаційного центру "Діємо разом"); забезпечення психолого-педагогічного супроводу процесу адаптації молодших дошкільників до ЗДО з послідовною зміною сеансів активізувального спілкування, видів дитячої активності та застосування щоденних ритуалів.