Подано відомості майже про всю світову інтелектуальну еліту - провідних фізиків, хіміків, медиків, економістів, літераторів, суспільних діячів - тих, хто, за заповітом Альфреда Нобеля, шведського інженера-хіміка та промисловця, удостоєні Нобелівської премії впродовж 1901 - 2001 рр. Довідник містить алфавітний та тематичний покажчики статей.

Представлены сведения о выдающихся физиках, химиках, медиках, экономистах, литераторах, общественных деятелях, удостоенных по завещанию Альфреда Нобеля, шведского инженера-химика и промышленника, Нобелевской премии в 1901 - 2001 гг.

Зазначено, що у 2001р. минуло 100 років від часу заснування Нобелівської премії - найпочеснішої та найпрестижнішої премії у світі. Наголошено, що бути нобелівським лауреатом - означає досягти найвищої наукової нагороди, здобути всесвітню славу і визнання. Для країни, де мешкає лауреат, ця премія є символом успіху, політичного і громадського престижу, ознакою високого рівня розвитку науки, культури, освіти. Вказано на необхідність переосмислення нашого наукового минулого, де криються найглибші причини численних втрат у тих сферах, де країна могла б здобути наукову першість. Згадано імена багатьох видатних учених, які могли б піднести світовий престиж батьківщини, ставши українськими нобелівськими лауреатами. Діяльність одного з них розглянуто детально.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч216(0)273

Рубрики:

Вчені. Наукові працівники

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В історичній ретроспективі першими жінками-лауреатами ставали європейки й американки, які боролися за мир у глобальному значенні. Проте згодом світова громада звернула увагу на жінок, які діяли на перший погляд локально, але в таких умовах, де це сприймалося як подвиг. Той факт, що жінки ставали лауреатами такої престижної премії, як Нобелівська, був вагомим свідоцтвом їх самовідданої діяльності задля зміцнення миру. Останні роки Нобелівський комітет усе частіше вносить до списків номінантів представників країн третього світу. І хоча діяльність більшості з них не пов'язана із запобіганням війни, вона сприяє зміцненню суспільної стабільності, необхідної для миру і спокою в таких вибухонебезпечних регіонах, як Близький Схід і Африка. Відзначення цьогорічною Нобелівською премією миру трьох жінок допоможе покласти край обмеженням можливостей жінок, які все ще існують у багатьох країнах, а також дасть змогу жінкам і надалі працювати в ім'я демократії та миру.

10 грудня у Стокгольмі відбулася офіційна церемонія вручення Нобелівських премій за 2015 рік. Про те, кого з 327 цьогорічних номінантів обрав Нобелівський комітет і за які відкриття та здобутки присуджено найвідомішу і найпрестижнішу міжнародну відзнаку, йдеться у цій статті.

Проаналізовано 597 актів присудження 950 лауреатам Нобелівської премії (включаючи премію з економічних наук) у різних номінаціях упродовж 1901 - 2019 рр. з огляду на з'ясування тенденцій і специфіки авторської інтеграції та диференціації в топових дослідженнях. Показано, що в галузях фізики, хімії, фізіології й медицини, економічних науках діє стійка тенденція до посилення колективізації дослідницьких зусиль на відміну від їх індивідуалізації на початковому етапі присудження премії. Зважаючи на статус премії як індикатора найвидатніших світових досягнень, аргументовано, що інтеграція дослідницької діяльності в сучасних умовах закономірно забезпечує більшу конкурентоспроможність результатів у пошуку об'єктивної істини. Водночас глобалізація, яка сприяє об'єднанню розрізнених дослід жень, сама по собі не є вирішальним чинником інтеграційних переваг у продукуванні об'єктивних знань, адже вона залишає незмінним індивідуальний характер діяльності у разі створення художніх літературних образів через їх сутнісну суб'єктивність. Поширення мультіавторства у передових наукових дослідженнях підтверджено публікаціями у високоцитованому мультидисциплінарному журналі "Природа" ("Nature") з імпакт-фактором 43, а також запровадженням критерію спільного міжнародного авторства у галузевій версії найбільш об'єктивного і авторитетного Шанхайського рейтингу університетів світового класу. Відтак для забезпечення найвищих дослідницьких досягнень доцільно мотивувати і підтримувати командно інтегровану наукову і науково-технічну діяльність, створювати умови для консолідації наукових груп і колективів.

Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2020 р. присуджено двом американським ученим - Гарві Джеймсу Альтеру (Harvey James Alter) з Національного інституту охорони здоров'я США та Чарльзу Райсу (Charles M. Rice) з Рокфеллерівського університету., а також британському досліднику Майклу Гоутену (Michael Houghton), який нині працює в Альбертському університеті в Канаді, за "відкриття вірусу гепатиту C". У пресрелізі Нобелівського комітету зазначено, що дослідження цьогорічних лауреатів, які й досі продовжують цю роботу, дали людству неоціненнукористь, дозволивши розробити ефективні методи діагностики та заходи з профілактики і лікування цієї інфекції.

Нобелівську премію з фізики у 2020 р. присуджено відомому британському фізику, математику, філософу науки Роджеру Пенроузу (Roger Penrose) за "відкриття того, що утворення чорної діри є впевненим передбаченням загальної теорії відносності", а також німецькому астрофізику Райнгарду Генцелю (Reinhard Genzel) та американському астроному Андреа Гез (Andrea Ghez) "за відкриття надмасивного компактного об'єкта в центрі нашої Галактики".

Нобелівську премію з хімії у 2020 р. присуджено двом дослідницям у галузі молекулярної біології - француженці Еммануель Шарпантьє (Emmanuelle Charpentier), яка нині очолює Відділення наук про патогени при Товаристві Макса Планка в Берліні, та американці Дженніфер Дудні (Jennifer Doudna) з Каліфорнійського університету в Берклі - за "розвиток методу редагування геному". У пресрелізі Нобелівського комітету зазначено, що лауреатки відкрили один з найпотужніших інструментів генної технології - CRISPR/Cas9, або так звані "генетичні ножиці". Цей метод сприяв отриманню у фундаментальних дослідженнях багатьох важливих результатів. Зокрема, дослідники рослин змогли створити культури, стійкі до цвілі, шкідників та посухи. У медицині тривають клінічні випробування нових методів лікування раку, а мрія про те, щоб вилікувати спадкові захворювання, ось-ось стане реальністю. "Генетичні ножиці" вивели науки про життя на новий етап розвитку і дають людству величезну користь.

Нобелівську премію з літератури у 2020 р. присуджено американській поетесі Луїз Глік (Louise Glick) за "її безпомилковий поетичний голос, який завдяки своїй суворій красі перетворює індивідуальне існування на універсальне". Як зазначають у Нобелівському комітеті, твори Л. Глік вирізняються прагненням до ясності, а "дитинство і сімейне життя, близькі стосунки з батьками, братами і сестрами - тема, яка залишається центральною для поетеси".