Розглянуто питання національного виховання в контексті бібліотеки ВНЗ, поліетнічності національної культури України. Значну увагу приділено українській народній пісні як засобу виховання сучасної молоді. Проаналізовано роль української народної та класичної музики у формуванні вокальних навичок майбутніх співаків, висвітлено традиції православного хорового співу в країні.

Рассмотрены вопросы национального воспитания в контексте библиотеки ВУЗ, полиэтничности национальной культуры Украины. Значительное внимание уделено украинской народной песне как средству воспитания современной молодежи. Проанализирована роль украинской народной и классической музыки в формировании вокальных навыков будущих певцов, освещены традиции православного хорового пения в стране.

Викладено освітню стратегію вищого навчального закладу в контексті вимог Болонського процесу. Розглянуто актуальні проблеми впровадження кредитно-модульної форми організації навчання у ВНЗ України мистецького спрямування. Проаналізовано сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку українського мистецтва. Досліджено діяльність культурно-просвітніх осередків за умов активізації ринкових відносин і формування конкуренції. Висвітлено експериментальну діяльність науково-дослідних лабораторій на шляху реформування театральної справи. Показно роль інноваційних технологій в процесі інформатизації українського суспільства.

Раскрыты основные положения образовательной стратегии высшего учебного заведения в контексте требований Болонского процесса. Рассмотрены актуальные проблемы внедрения кредитно-модульной формы организации обучения в ВУЗ Украины художественной направленности. Проанализировано современное состояние, тенденции и перспективы развития украинского искусства. Исследована деятельность культурно-просветительских центров в условиях активизации рыночных отношений и формирования конкуренции. Освещена экспериментальная деятельность научно-исследовательских лабораторий на пути реформирования театра. Показана роль инновационных технологий в процессе информатизации украинского общества.

Висвітлено актуальні питання політики держави щодо підтримки та розвитку традиційної культури, перспективи її збереження та розвитку як складової культурної самобутності і ствердження ідентичності, становлення громадянського суспільства в Україні, дослідження нематеріальної культурної спадщини. Акцентовано увагу на сучасному стані та загрозах, збереженні, інструментах їі охорони та популяризації, а також збереженні та популяризації традиційної культури кримських татар, караїмів України, формальної й неформальної мистецької освіти як складової розвитку художньої культури та передачі традиційних знань і навичок в сфері культурології, етнології, філології, педагогіки України та інших країн. Розглянуто психологічні аспекти діяльності керівника хорового колективу.

Обговорено питання теорії, історіїта філософії культури, світової культури та міжнародних культурних зв'язків, кіно- і телемистецтва. Розглянуто сучасні проблеми медіакультури, мистецтва і глобалізації культури, художньої практики, образотворчого, музичного, сценічного і декоративного мистецтва, реставрації.

Проаналізовано тематичний зміст міжнародних науково-практичних конференцій культурно-мистецької проблематики, проведених на базі кафедри культурології і музеєзнавства РДГУ; акцентується увага на тенденціях наукового пошуку, помітних у результаті проведення цих заходів та змісті матеріалів статей, надісланих до редколегій наукових збірників. Наголошено на тому, що пандемічна ситуація в світі і Україні зокрема не призупинила науковий пошук, а навпаки, стимулювала увагу дослідників до розробки нових наукових проблем. Звернено увагу на актуальні питання функціонування сучасної вищої школи, невирішеність яких гальмує науковий пошук.

На підстави аналізу Програми ХVII Міжнародної науково-практичної конференції "Стратегія розвитку світової і української культури: сучасні акценти та перспективи", проведеної на базі кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства державного гуманітарного університету м. Рівне виявляються провідні тенденції, помітні у вітчизняній культурній практиці. Подано ретроспективу участі у цих наукових заходах представників української і іноземної громадськості та акцентовано увагу на нових формах функціонування вищої школи, що з'явилися останнім часом, за допомогою яких набуває ефективності й наукових пошук загалом.

Проаналізовано історіографію досліджень образу гетьмана Івана Мазепи. Досліджено цифрові практики музеїв в соціально-гуманітарному дискурсі США. Розкрито специфіку організації фахової освіти в умовах глобалізаційних криз та війни. Розглянуто музейні практики в соціально-гуманітарному дискурсі Федеративної Республіки Німеччини. Висвітлено окремі аспекти прогнозування розвитку культурно-дозвіллєвої сфери. Охарактеризовано вплив культурно-креативних індустрій на трансформацію музичної інфраструктури України. Розкрито недосконалість термінології в системі проблем сучасної культурно-мистецької сфери. Досліджено відтворення традицій українського іконопису в діаспорі на прикладі іконостасу собору святої софії у Римі. Охарактеризовано трансформації масової мовленнєвої культури в контексті глобалізаційних та постмодернізаційних процесів. Увагу прилілено культурній та креативній індустрії як феномену соціально-культурної діяльності та культурно-мистецьких практик в умовах мондіалізації сучасного суспільства.

Висвітлено сучасні тенденції брендингу українських музеїв. Розкрито маркетингові підходи для підвищення ефективності використання історико-культурної спадщини в сучасних умовах. Обговорено проблеми фінансування культури в умовах війни. Проаналізовано вплив штучного інтелекту на доброчесність у фотографії. Розглянуто особливості інформаційної грамотності в медіапросторі України під час війни. Подано інформацію про метод хронографії у сюрреалістичній фотографії. Визначено пріоритети оцифрування об'єктів культурної спадщини в Україні. Досліджено практику застосування норм міжнародного права щодо захисту культурної спадщини та культурних цінностей під час збройного конфлікту в Україні.