Рассмотрены материалы публикаций Международной комиссии по радиологической защите (МКРЗ). Отмечено, что рекомендации МКРЗ служат базой для экспертов комиссий стран мира при разработке национальных программ радиационной безопасности. Приведены требования, соответствующие рекомендациям МКРЗ, которые необходимо соблюдать с целью обеспечения радиационной безопасности. Проанализирована современная концепция радиационной безопасности населения Украины, сформулированная в основных положениях НРБУ-97, в основу которых положены рекомендации МКРЗ (1989 - 1996 гг.), положительный опыт использования НРБ-76/87, опыт ликвидации аварии на ЧАЭС, научные разработки отечественных и иностранных специалистов в области противорадиационной безопасности. Представлены современные концептуальные положения, введенные в НРБУ-97.

Рассмотрены теоретические и практические вопросы безопасности имеющихся на территории Украины энергетических и исследовательских ядерных реакторов (ЯР), объектов по обращению с ядерными материалами и радиоактивными отходами, а также объекта "Укрытие". Раскрыты основы физики ЯР, сущность понятий радиационных защиты и безопасности. Описаны атомные электрические станции, исследовательские ядерные реакторы, объекты по добыче и переработке урановой руды. Изложены вопросы регулирования ядерной и радиационной безопасности.

На основі аналізу нормативно-методичної бази організації радіаційного контролю, тактико-технічних характеристик загальновійськової апаратури радіаційної розвідки та дозиметричного контролю, специфіки організації служби в Чорнобильському угрупованні військ і особливостей проведення відновлювальних дезактиваційних робіт у районі Чорнобильської катастрофи за участю військових частин і підрозділів запропоновано методологічні підходи до реконструкції та верифікації доз опромінення військових ліквідаторів.

На основе анализа нормативно-методической базы организации радиационного контроля, тактико-технических характеристик общевойсковой аппаратуры радиационной разведки и дозиметрического контроля, специфики организации службы в Чернобыльской группировке войск и особенностей проведения восстановительных дезактивационных работ в районе Чернобыльской катастрофы с участием военных частей и подразделений предложены методологические подходы к реконструкции и верификации доз облучения военных ликвидаторов.

Запропоновано, розроблено та реалізовано ймовірнісну метамережу для вивчення радіаційного ризику населення.

Гелеобразующие огнетушащие и огнезащитные составы предложено использовать для целей радиационной и химической защиты. Особенности свойств водосодержащих гелей позволяют использовать их для целей пылеподавления, что актуально в борьбе с разносом радиоактивной пыли. По сравнению с пылеподавлением путем смачивания водой предложенные средства имеют значительно большее время действия. По сравнению с другими средствами пылеподавления, гелеобразующие составы имеют преимущества экономического плана. Обоснована возможность использования гелеобразующих составов для замедления распространения и ускорения разложения токсичных веществ. Рассмотрены варианты их применения в сочетании с адсорбентами, кислотами и окислителями. При этом гелевая композиция играет роль фиксатора загрязнений, а содержащиеся в них добавки разлагают токсичные вещества.

The article presents scientifically grounded requirements to distributed integrated system of monitoring and tracing for kernel-radiation withdrawals and ionizing radiation sour ces, development of its functional and structural characteristics, determination of methodological and technical con ditions of its functioning, optimisation of the structure and aggregate components.

Досліджено теоретичні та практичні питання адміністративно-правового регулювання здійснення державного контролю у сфері захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій. Визначено структуру сфери захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій, охарактеризовано систему суб'єктів контрольної діяльності, розглянуто діяльність спеціалізованих перевірчих органів у даній сфері. Проаналізовано зарубіжне законодавство у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій. Охарактеризовано сучасний стан захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій. Запропоновано комплекс заходів щодо удосконалення Єдиної державної системи запобігання та регулювання на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру в Україні. Наведено пропозиції щодо удосконалення адміністративного законодавства.

На підставі узагальнення широкого кола джерел розкрито теоретико-прикладні аспекти державного управління процесами забезпечення радіаційної безпеки (РБ) в Україні. Проведено комплексний аналіз основних проблем управління, визначено основні напрямки удосконалення методів і засобів управління щодо подолання наслідків техногенних катастроф радіаційного походження. Особливу увагу приділено розгляду концептуальних засад стратегічного управління процесами боротьби з наслідками іонізуючого випромінювання, питанням інституціалізації підходів до подолання гуманітарних наслідків Чорнобильської катастрофи, визначенню напрямків концепції управління процесами забезпечення РБ в Україні.

На основе обобщения большого количества литературных источников раскрыты теоретико-прикладные аспекты государственного управления процессами обеспечения радиационной безопасности (РБ) в Украине. Проведен комплексный анализ основных проблем управления, определены основные направления усовершенствования методов и средств управления по преодолению последствий техногенных катастроф радиационного происхождения. Особое внимание уделено концептуальным основам стратегического управления процессами борьбы с последствиями ионизирующего излучения, вопросам институализации подходов к преодолению гуманитарных последствий Чернобыльской катастрофы, определению направлений концепции управления процессами обеспечения РБ в Украине.

Досліджено нові міжнародні підходи щодо побудови системи радіаційної безпеки. Проаналізовано нові міжнародні підходи щодо побудови системи радіаційної безпеки та діючі в Україні нормативи. Розглянуто питання радіаційних аварій на території України. Доведено необхідність реалізації національної стратегії відновлення регулювального контролю за покинутими джерелами іонізуючого випромінювання. Визначено першочергові нормативні документи, що потребують розробки.

Викладено методологічні підходи до розробки, прийняття та обслуговування проектної загрози (ПЗ) ядерним матеріалам та установкам на підставі проведених наукових досліджень, положень і підходів документів МАГАТЕ. Наведено рекомендації щодо зниження загрози ядерного тероризму в Україні на основі запровадження методології ПЗ.

Изложены методологические подходы к разработке, принятию и обслуживанию проектной угрозы (ПУ) ядерным материалам и установкам на основании проведенных научных исследований, положений и подходов документов МАГАТЭ. Даны рекомендации по снижению угрозы ядерного терроризма в Украине на основе внедрения методологии ПУ.

Розглянуто питання використання ядерної енергії та впливу різних видів опромінення на екосистеми. Описано методи контролю радіоактивного опромінення, визначено вплив фізико-хімічних властивостей радіонуклідів на їх перехід з грунту в рослини, радіації на живі організми та здоров'я людей. Проведено радіаційний моніторинг сфери АПК, грунтів за умов радіоактивного забруднення Волині. Висвітлено проблеми обробки та захоронення радіоактивних відходів у даному регіоні. Проаналізовано причини та наслідки аварій на Чорнобильській АЕС та можливі глобальні зміни в екосистемі за умов застосування ядерної зброї.

Рассмотреныи вопросы использования ядерной энергии и влияния разных видов облучения на экосистемы. Описаны методы контроля радиоактивного облучения, определено влияние физико-химических свойств радионуклидов на их переход из почвы в растения, радиации на живые организмы и здоровье человека. Проведен радиационный мониторинг сферы АПК, почв в условиях радиоактивного загрязнения Волыни. Освещены проблемы обработки и захоронения радиоактивных отходов в данном регионе. Проанализированы причины и последствия аварий на Чернобыльской АЭС и возможные глобальные изменения в экосистеме в условиях применения ядерного оружия.

Розроблено базу даних (БД) MS Access для збору та обробки інформації в процесі радіаційної розвідки та дезактиваційних робіт у районі зруйнованого радіаційно небезпечного об'єкту. У представленій БД реалізовано певні стадії алгоритму дій керівника ліквідації наслідків з використанням елементів комп'ютерної картографічної системи.

Проаналізовано превентивні заходи регулювання техногенно-екологічної безпеки потенційно небезпечних об'єктів, які використовуються в науково-дослідній діяльності та становлять радіаційну загрозу. Розглянуто систему їх інформаційного підтримання. Зроблено огляд існуючих програмних засобів для оцінювання радіаційних ризиків. Узагальнено дослідження щодо оцінювання радіаційної стійкості галіту для ізоляції радіоактивних відходів.

Обгрунтовано необхідність вивчення теми "Радіаційна безпека". Розглянуто аспекти підготовки майбутніх вчителів до формування безпечної поведінки школярів у зоні радіологічного контролю. Наведено форми та методи вивчення теми "Радіаційна безпека". Запропоновано результати констатуючого та формувального експерименту.

Обоснована необходимость изучения темы "Радиационная безопасность". Рассмотрены аспекты подготовки будущих учителей к формированию безопасного поведения школьников в зоне радиологического контроля. Приведены формы и методы изучения темы "Радиационная безопасность". Предложены результаты констатирующего и формирующего эксперимента.

The article deals with the necessity of studying of a theme " Radiating safety ". Aspects of preparation of the future teachers to formation of safe behaviour of schoolboys in a zone of the radiological control are considered. Forms and methods of studying of a theme " Radiating safety " are submitted. Results of ascertaining and forming experiment are offered.

Розглянуто підходи до реагування на терористичні акти після подій 11 вересня 2001 р. Проаналізовано систему реагування на терористичні акти в межах національної системи антикризового реагування - реалізації системного підходу до розв'язання проблем. Визначено роль національного координувального органу та комплексного планування реагування на надзвичайні радіологічні ситуації.

Зазначено, що сьогодні більшість літаків здійснюють перевезення на висотах 8 - 13 тис. м, де радіаційна обстановка за рахунок космічного випромінювання, може негативно впливати на здоров'я членів екіпажу та пасажирів. У 1975 р. в СРСР були введені в дію "Временные нормы радиационной безопасности летного персонала и пассажиров воздушного транспорта гражданской авиации". Дія цих норм розповсюджується на всі повітряні засоби цивільної авіації з висотою польоту понад 12 тис. м. Вибір граничного значення висоти 12 тис. м. - зумовлений лімітами ефективних доз 5 мЗв/рік, встановленими чинними на той час нормами радіаційної безпеки. З 01.01.98 р. діє новий документ "Норми радіаційної безпеки України", де встановлено ліміт річної дози опромінення для персоналу категорії Б лише 2 мЗв/рік. Це потребує додаткових наукових досліджень з метою розробки нових норм радіаційної безпеки авіації, концепції радіаційного захисту та зниження доз опромінення екіпажів літаків.

Відзначено, що деякі вироби військової техніки містять радіоактивні ізотопи, а окремі її агрегати можуть бути радіоактивно забрудненими в процесі експлуатації, тому в ході утилізації виникає небезпека перевищення встановлених радіаційних регламентів. Ігнорування правил радіаційної безпеки в процесі виконання робіт з утилізації військової техніки може призвести до надмірного опромінення працюючих і до радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Таким чином, утилізація техніки, а особливо військової, потребує уважного ставлення до питання радіаційного контролю.

В рамках НИР по модернизации радиологических принципов войсковой системы радиационной безопасности в работе проанализированы медико-радиологические особенности биологического действия импульсного гамма-нейтронного излучения проникающей радиации на различных расстояниях от центра взрыва. Предложено учитывать пространственно-временное распределения поглощенной дозы путем оценки обобщённого дозиметрического функционала.

Обоснована необходимость учёта спектрально-угловых характеристик радиационного фактора путём анализа защитных свойств материалов, а также создаваемой гамма-нейтронным излучением неравномерности облучения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц9-524.1

Рубрики:

Служба з питань надзвичайних ситуацій. Цивільна оборона

Шифр НБУВ: Ж70474 Пошук видання у каталогах НБУВ