Рассмотрены вопросы развития кораблестроения, проблемы и перспективы военного кораблестроения в Украине. Проанализированы этапы развития боевых кораблей и военных флотов в историческом контексте нескольких поколений войн, освещены технические особенности перспективных боевых кораблей, отражающие произошедшие в конце ХІХ ст. изменения в способах ведения современных войн. Предложена классификация корабельного состава ВМС. Описаны отличительные особенности кораблей классов "корвет", "фрегат", "эскадренный миноносец". Охарактеризованы литторальный боевой корабль (Littoral Combat Ship), необитаемые аппараты корабельного базирования.

Розглянуто можливість забезпечення підводних досліджень, моніторингу процесів у морях та океанах, а також екстремального підводного туризму з використанням ракетного апарату - підводної ракети (ПВР). Висвітлено історію ПВР торпедного типу в СРСР. Розглянуто особливості використання твердих палив у ПВР. Подано інформацію про підводний автоматизований апарат "Морське Око" та його застосування.

Розглянуто актуальну наукову проблему розвитку теорії та розробки нових методів автоматичного керування великим класом морської техніки - підводними комплексами з гнучкими зв'язками (ПКГЗ). Розроблено методи математичного моделювання динаміки руху нерозтяжного гнучкого зв'язку ПКГЗ і динамічної зміни довжини його випущеної частини. Розвинуто теоретичні основи керованого руху телекерованого підводного апарата (ТПА). Удосконалено метод оберненої динаміки для синтезу систем автоматичного керування (САК) елементами ПКГЗ. Розроблено метод утримання керованості ТПА та на його основі синтезовано САК просторовим рухом ТПА. Удосконалено аналітичну залежність для розрахунку оптимальної за критерієм мінімізації сили натягу довжину кабель-троса. Синтезовано САК типовою ланкою ПКГЗ, що утворює основу для комплексної автоматизації динаміки їх руху. Розроблено метод тимчасового збільшення швидкості та розмірів робочої зони ТПА, що дає змогу оперативно покращувати тактико-технічні характеристики ПКГЗ, на його основі удосконалено САК ланкою ПКГЗ. Теоретичні та прикладні результати дослідження впроваджено в проектну та морську діяльність вітчизняних організацій.

Розглянуто моделі та методи побудови системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння з використанням мультиагентних систем, що відповідає сучасному напрямку розвитку інтелектуальних інформаційних технологій - побудови агентоорієнтованих систем. Визначено, що система безпеки судноводіння є ієрархічною слабоформалізуємою системою, яка є результатом взаємодії часто суперечних один одному по цілям функціонування елементів, і має множину неявних прямих і зворотних зв'язків. Для роботи в таких умовах проєктуєма система підтримки прийняття рішень повинна містити ряд інформаційних баз знань: нормативну, експертну і прецедентну. Відмічено, що реалізація процесу забезпечення безпеки судноводіння представляє собою складну задачу кооперативної неантагоністичної взаємодії з розподіленим прийняттям рішень, для якої критично важливим стає забезпечення координації такої взаємодії в умовах цілеспрямованої поведінки учасників, що намагаються забезпечити безпеку руху. Рішення даного завдання може бути реалізоване з використанням принципів траєкторно-цільового підходу до прогнозування руху суден у рамках спільного управління інтелектуальними логіко-динамічними об'єктами. Сутність даного підходу складається у формуванні прогнозних траєкторій руху суден виходячи з заданих цільових позицій, а також критеріїв і зон безпеки руху. Кожне судно представляється у виді взаємодіючого логіко-динамічного об'єкта, що володіє цілеспрямованою поведінкою і реалізує траєкторію свого руху виходячи з принципів безпеки в умовах виконання вимог МППСС-72. Для моделювання даних процесів доцільно використовувати агентноорієнтований підхід. Кожен агент (як інформаційна сутність) буде представляти судно, а система взаємодії агентів стане основою для формування правил системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння. Використання запропонованого підходу побудови структури інтелектуального судна "А" - типу на принципах BDI дозволяє побудувати гнучку систему прийняття рішень, за допомогою якої може бути вироблене "краще рішення" попередження зіткнення суден, що задовольняє всі судна на всіх рівнях проектованої системи підтримки прийняття рішення безпеки судноводіння.

В дослідженні вперше запропоновано метод пеленгування і визначення координат рухомого підводного човна у пасивному режимі по створюваному ним шуму в інфразвуковому та низькому звуковому діапазонах частот із застосуванням взаємної кореляційної функції при одночасному прийомі акустичної інформації від трьох пасивних неспрямован радіогідроакустичних буїв. Застосування взаємно-кореляційної функції, як метод пеленгування, може бути застосований в усьому робочому діапазоні частот РГБ-16В, від 2 до 5000 Гц, тобто одночасно, чого немає у жодній відомій на сьогодні гідроакустичній системі. Метод створює можливості для розробки моделі адитивних антенних решіток з нееквідистантно розташованими приймальними елементами.