Розглянуто проблеми, що виникають під час наземних випробувань авіаційних турбовальних газотурбінних двигунів на гідрогальмівних установках. Представлені експериментальні завантажувальні характеристики гідрогальма і несучого гвинта вертольота. Показано, що невідповідність завантажувальних характеристик гідрогальма відповідним характеристикам несучого гвинта може призвести до незадовільної роботи регулятора частоти обертання ротора вільної турбіни двигуна. Надано обгрунтування закону регулювання завантаженням гідрогальма, що забезпечує завантажувальні характеристики близькі до завантажувальних характеристик несучого гвинта вертольота. Показано, що гідрогальмівна установка з системою автоматичного керування завантаженням дозволяє наблизити динамічні характеристики гідрогальма до динамічних характеристик несучого гвинта вертольота і забезпечити коректні наземні випробування турбовальних ГТД.

Розроблено систему запуску газотурбінного двигуна (ГТД) вертольота, в якій управління комутатором безколекторного двигуна постійного струму (БДПС) здійснюється за допомогою цифрового блоку з cінусоїдальним законом широтно-імпульсної модуляції (ШІМ). В результаті знижуються амплітуди вищих гармонік в напрузі живлення БДПС і з системи запуску виключається дискретна силова ланка, що регулює постійну напругу на вході комутатора, що покращує ККД і знижує електромагнітні перешкоди. Одержано передавальну функцію комутатора БДПС, система управління якого реалізує закон синусоїдальної ШІМ. У ній, на відміну від відомих уявлень, врахована дискретність системи в широкому діапазоні регулювання. Запропоновано рекомендації з налаштування регулятора системи на кінцеву тривалість процесу запуску ГТД.

Проведено аналіз методів аеродинамічного проектування рульового гвинта в кільцевому каналі (фенестрона) вертольота одногвинтової схеми у вигляді осьового вентилятора, виконаного за схемою робоче колесо, з розташованим за ним спрямляючим апаратом. На основі проведеного аналізу представлені основні формульні залежності проектних параметрів фенестрона від його геометричних параметрів. Представлено алгоритм вибору раціональних проектних параметрів фенестрона з кілем, який використовується в якості рульового пристрою на вертольоті одногвинтової схеми.

Розглянуто класифікацію вертольотів. Наведено льотно-технічні характеристики (ЛТХ) та призначення легких багатоцільових вертольотів різних країн світу, які використовуються для початкового навчання. ЛТХ легких багатоцільових вертольотів представлені у графічному вигляді, як векторні показники. Проведено аналіз задач і програм Тимчасового курсу бойової (льотної) підготовки курсантського та льотного складу, який дозволив визначити ЛТХ, конструктивно-компонувальну схему та умови забезпечення безпеки польотів легкого вертольоту на початковому етапі підготовки. ЛТХ легкого вертольоту для початкового навчання представлені у графічному вигляді, як векторні показники та визначено області існування легких вертольотів, які використовуються для початкового навчання. Наведено методику визначення прямих експлуатаційних витрат.

Проведено оцінку характеристик вторинного випромінювання масштабної моделі багатоцільового вертольота Мі-8МТ, що одержана при проведенні вимірювань в безлунній камері. Представлений опис експериментального вимірювального комплексу, методика проведення вимірювань і проведений аналіз результатів експериментальних досліджень. Крім цього, виявлені особливості вторинного випромінювання і оцінений вплив компонувальної схеми вертольота на характеристики розсіювання досліджуваної моделі. Одержані характеристики розсіювання вертольота Мі-8МТ шляхом математичного моделювання із застосуванням методу, який заснований на інтегральних уявленнях класичної електродинаміки і короткохвильових асимптоти, що входять до них полів. Представлені результати показують задовільний збіг теоретичних значень і експериментальних даних і підтверджують можливість використання розробленої експериментальної методики для визначення вторинного випромінювання моделей складних аеродинамічних об'єктів.

На основі даних про ефективну поверхню вертольотів, що відбивається, які отримані з урахуванням впливу головного гвинта, розглянута можливість збільшення дальності виявлення вертольота в умовах його локації над морем. Особливістю розглянутої можливості збільшення дальності локації вертольота, є існування над морем тропосферного радіохвилеводу, в межах якого проводиться локація вертольота. Отримання даних про ефективну поверхню розсіювання вертольота проведено на основі розгляду особливостей використання при їх розрахунку високочастотного методу. Розглянуто основні етапи обчислювальної процедури ефективної поверхні розсіювання вертольота, з урахуванням особливостей, внесених обертальним ефектом головного гвинта вертольота. Узагальнені результати статистичних радіолокаційних характеристик вертольотів, які виходять шляхом підсумовування середньої ефективної площі розсіювання гвинта з ефективною площею розсіювання фюзеляжу, які використані при оцінці дальності виявлення вертольоті, що знаходяться в межах тропосферного радіохвилеводу над морем.

Изложена краткая история развития беспилотных летальных аппаратов (БПЛА), показана их роль в военных конфликтах последнего времени, дан анализ перспектив дальнейшего применения. Приведены фотографии и летно-технические характеристики БПЛА наиболее развитых стран мира. Разработана комплексная программа создания БПЛА как отрасли промышленности. Уделено внимание оценкам аэродинамических, летно-технических данных, характеристик устойчивости и управляемости. Разработаны методики их расчета, созданы соответствующие программы, рассчитаные на массового пользователя. Обоснованы методы оценки технического уровня БПЛА с различными силовыми установками. Рассмотрены термины и определения для беспилотных авиационных комплексов, приведены методические основы решения задачи их сравнительной оценки и выбора, представлена программа системы поддержки принятия решения.

Розглянуто вплив характеристик маневреності на рівень бойових можливостей транспортно-бойових вертольотів при маневруванні на малих та середніх швидкостях польоту та приведені попередні оцінки ефективності застосування нових видів маневрів вертольотів.

Розглянуто деякі концептуальні питання щодо легкого вертольота для потреб Збройних сил України. Наведено оцінку економічних витрат, задачі і передбачувані варіанти застосування легкого військового вертольота.

Запропоновано заходи щодо підвищення імовірності захисту вертольоту у разі використання проти нього керованих ракет з інфрачервоною головкою самонаведення.

Запропоновано рівняння кінематичних випереджень для розрахунку вихідних даних перехоплення засобів ураження активним комплексом захисту вертольота. Наведено перелік параметрів, які повинні вимірюватися датчиками комплексу захисту вертольота для здійснення розрахунку кінематичних випереджень.

Обгрунтовано модель системи навчання курсантів основ безпеки польотів під час льотної практики, яка на основі визначених блоків (управління, умов, процесуального, суб'єкт-суб'єктного та результативного) та їх змісту забезпечує міцність знань, потрібний рівень сформованості навичок та умінь курсантів з безпеки польотів у міжнародному повітряному просторі та професійно важливих якостей. На основі моделі системи навчання курсантів основ безпеки польотів під час льотної практики теоретично обгрунтовано, розроблено та експериментально перевірено методику навчання курсантів основ безпеки польотів у процесі експлуатації вертольотів у міжнародному повітряному просторі, яка побудована на використанні квазіпрофесійних проблемних ситуацій за участі вертольотників у міжнародних миротворчих операціях. Виокремлено критерії оцінювання рівня навченості курсантів виконувати заходи з безпеки польотів: рівень їх професійних знань, навичок і вмінь та сформованість професійно важливих якостей (якості мислення, стресостійкість). Розроблено метод ступеневого інтегративного навчання курсантів основ безпеки польотів у процесі експлуатації вертольотів у міжнародному повітряному просторі під час льотної практики, який базується на включенні у послідовність їх навчання під час льотної практики інтегративного блоку, де на заняттях курсанти ступенево (1-й ступінь - формування базових та 2-й ступінь - спеціальних знань, навичок, умінь та професійно важливих якостей) навчались основам безпеки польотів у міжнародному повітряному просторі.

Розроблено модель поверхні вертольоту Ми-8МТ. Наведено основні співвідношення для розрахунку ефективної поверхні розсіяння вертольоту Ми-8МТ. Проведено розрахунки радіолокаційних характеристик (ефективної поверхні розсіяння, некогерентної ефективної поверхні розсіяння, середніх і медіанних значень ефективної поверхні розсіяння, щільності розподілу ймовірності) вертольоту Ми-8МТ для різних частотних діапазонів. Зроблено висновки відносно використання одержаних результатів.

Використовуючи поняття та особливості вартості життєвого циклу парку бойових вертольотів одного типу, показано як можливо ув'язати у формалізованому вигляді загальні витрати на одержання та використання за призначенням парку перспективних бойових вертольотів із вартістю серійного вертольота, з розрахунковим обсягом серійного виробництва та із загальною чисельністю перспективних вертольотів даного типу.

Розглянуто перспективні шляхи модернізації ударного вертольота Ми-24 для авіації Сухопутних військ Збройних Сил України. Проаналізовано можливості вітчизняних та закордонних підприємств щодо оснащення вертольотів Ми-24 сучасним обладнанням та озброєнням.

Рассмотрены факторы, влияющие на надежность вертолетного двигателя как сложной технической системы, и влияние характеристик эксплуатационного цикла двигателя на процесс исчерпания его ресурса.

Аналіз ретроспективи розвитку вертольотів військового призначення та розглянутих підходів до формалізації залежності характеристик ефективності використання, тактико-технічних характеристик та вартості вертольотів військового призначення дає можливість визначити залежність між вартістю серійного вертольоту та його узагальненим показником якості.

На основании анализа ретроспективы развития боевых вертолетов на мировом уровне построены зависимости, которые дают возможность выполнить предварительный прогноз изменения тактико-технических характеристик перспективных боевых вертолетов.

Зазначено, що комплекс удосконалених методик і математичних моделей дозволяє сформувати загальну схему методики тактико-техніко-економічного обгрунтування обрису перспективних бойових вертольотів армійської авіації.

Проанализирована и выбрана модель виброакустического сигнала для описания физических процессов возбуждения колебаний при взаимодействии узлов главного редуктора военно-транспортного вертолета.