У статті сформульовано суть прямого розв'язання задачі зустрічі снаряда із ціллю, що рухається; розглянуто особливості, які відрізняють пряме розв'язання задачі від зворотнього. Наведено алгоритми прямого і зворотнього розв'язання задачі зустрічі. На основі одержаних результатів аналізу подано рекомендації щодо реалізації прямого розв'язування задачі зустрічі в системах управління зенітним артилерійським вогнем.

Розглянуто методологію й апаратне запезпечення для підбору оптимальних технічних параметрів у людино-машинній системі озброєння. Показано доцільність оцінки характеристики агрегатів методами напівнатурного моделювання з залученням групи випробувачів.

Розглянуто спосіб розрахунку екстрапольованих значень часу польоту снаряда під час розв'язання задачі зустрічі в системах керування зенітним артилерійським вогнем. Отримано оцінки методичних помилок часу польоту снаряда у порівнні з відомим способом екстраполяції. Наведено рекомендацію щодо використання цього способу в реальних алгоритмах систем керування зенітним артилерійським вогнем.

Розглянуто питання реалізації оптико-телевізійної системи прицілювання та керування озброєнням модернізованої БМП-1. Описаний принцип її дії та наведені деякі характеристики одержано під час полігонних випробувань.

Розглянуто питання актуальності застосування точної зброї, оснащеної системами самонаведення з використанням напівпровідникових фотоприймачів. Висвітлено принцип їх дії в оптичних головках самонаведення. Вміщено характеристики фотоприймачів на базі кремнію, виготовлених ВАТ "Кварц" (м. Чернівці, Україна), що застосовуються в оптоелектронних засобах наведення керованих снарядів, мін і далекомірів.

Розглянуто принципи побудови оптичних схем телескопічного та коліматорного прицілів. Наведено залежності, що дозволяють розробнику стрілецької зброї розраховувати їх основні споживчі характеристики та приймати рішення щодо вибору варіанта прицілу.

Розглянуто задачу прицілювання за умов відсутності візуального контакту між ціллю та точкою, де встановлено зброю, у разі введення в контур прицілювання оператора-навідника, який далеко висунутий вперед, спостерігає ціль та озброєний відповідною оптико-електронною апаратурою.

Запропоновано класифікацію принципових оптичних схем коліматорних прицілів. Розроблено методику їх порівняльного аналізу за комплексом частинного й узагальненого показника якості.

Визначено необхідність швидкодії автоматизованих систем управління вогнем артилерійських підрозділів. Підвищення оперативності обов'язково повинно поєднуватись з підвищенням якості управління. Це викликає необхідність постійного вдосконалення автоматизованих систем управління, що є актуальним питанням сьогодення. Надано достатній математичний апарат для одержання висновків характеристики вимог щодо швидкодії автоматизованих систем управління артилерійських підрозділів.

Розглянуто особливості оцінки двох варіантів удосконалення системи керування вогнем за допомогою напівнатурного моделювання.

Розглянуто помилки прицілювання, що виникають під час стрільби в разі використання кільцевого ракурсного прицілу. Наведено кількісні оцінки помилок прицілювання та рекомендації щодо їх зменшення.

Розглянуто можливість використання приймача випромінювання на основі PbSe у теплопеленгаторі (ТП) системи керування вогнем. Одержано рівняння для розрахунку максимальної дальності виявлення цілі ТП.

Наведено порівняння оптичних схем малогабаритних коліматорних прицілів на базі розробленої класифікації та методики зіставлення.

Досліджено особливості найбільш відомих методів кутового оцінювання за компенсації взаємного впливу антенних елементів цифрової антенної решітки.

Розглянуто алгоритмічні та системні особливості установки, призначеної для напівнатурного моделювання і дослідження режимів прицілювання бронетанкової гармати.

Розроблено методику зіставлення та проведено порівняння принципових схем телескопічних прицілів.

Розглянуто доцільність використання нашлемних систем візування та прицілювання в корабельних зенітно-артилерійських комплексах (ЗАК). Наведено способи і відповідні схемно-технічні й програмно-алгоритмічні розв'язки, що забезпечують підвищення ефективності стріляння корабельних ЗАК по різних цілях.

Представлено моделі паралакса для двох типів схеми прицілу: з плоскою та сферичною поверхнею склейки оптичних деталей.

Запропоновано методику габаритного розрахунку телескопічного прицілу при заданому діаметрі корпусу, яка грунтується на використанні бази даних про зразки, що випускаються, окремі показники якості та узагальнений показник ефективності прицілу. Методика дозволяє визначити збільшення та поле зору прицілу.

Рассмотрена возможность ввода изображения сетки в поле зрения телескопической системы Галилея и превращения ее из наблюдательного прибора в оптический прицел. Предложены две схемы прицела: схема с использованием способа сопряжения мнимых изображений сетки и предмета и автоколлимационная схема с использованием способа сопряжения изображения сетки и предмета на входе объектива. Даны рекомендации по их применению.