Предложен комплексный показатель функционального назначения в логической и численной форме химических средств ухода за каналом ствола стрелкового оружия, а также его экспертные оценки с учетом особенностей выполнения учебных стрельб в высших военных учебных заведениях.

Теоретически описаны процессы изнашивания и восстановления поверхностей взаимодействия металлов. Знание данных процессов позволит разработать метод повышения износостойкости артиллерийских стволов.

Приведена информация о сравнительных испытаниях на эффективность глушителей звука выстрела стрелкового оружия калибра 5,45 мм (автомат АКСУ) и 5,6 мм (KB TO3). Даны сведения об условиях проведения испытаний, характеристиках использованных шумомеров и испытанных глушителей. Приведены результаты экспериментального определения эффективности глушителей, их сравнения и анализа.

Основываясь на современных теориях технической термодинамики, внутренней баллистики и материаловедения освещены вопросы живучести стволов артиллерийских комплексов при использовании боеприпасов послегарантийных сроков хранения. Внимание уделено экспериментальным исследованиям ресурса гладких и нарезных стволов. Проанализировано влияние конструктивно-технических характеристик ствола и тепловых процессов при выстреле на его живучесть. Описаны современные средства автоматизации внутрибаллистических расчетов и оценки живучести стволов. Изложены сведения о системах метания, использующих нетрадиционные принципы придания начальной скорости боеприпасу.

Розглянуто будову стволів і затворів, розкрито поняття про артилерійський комплекс та його елементи. Систематизовано відомості про сучасні артилерійські стволи та затвори. Наведено типові схеми будови артилерійських гармат, їх характеристики та класифікації. Розглянуто призначення типового ствола та його елементів, наведено типи стволів; описано призначення, типи дульних гальм, їх будову та дію. Увагу приділено призначенню, принципам будови та дії пристроїв продування ствола, а також казенників, вимоги до них. Розглянуто особливостям будови ствола самохідних гармат. Викладено елементи теорії артилерійських стволів.

Розкрито склад Збройних Сил України, а також склад і призначення Сухопутних військ, розкрито суть, види, характерні риси й основні принципи загальновійськового бою. Висвітлено основи, сутність і принципи управління; вимоги до управління, сили та засоби управління артилерійськими підрозділами; роботу командира підрозділу з організації бойових дій; способи доведення бойових завдань. Викладено призначення та вимоги щодо підготовки та ведення робочої карти, порядок і правила нанесення умовних знаків на неї. Розкрито завдання, бойовий порядок і дії загальновійськових підрозділів в основних видах бою; підготовка оборони, її мета, умови переходу до оборони; наступ, його мета, способи переходу в наступ; вихід із бою, відхід та особливості ведення зустрічного бою. Викладено способи пересування військ. Увагу приділено організації маршу та перевезенням підрозділів залізничним транспортом, а також основам розташування й охорони підрозділів на місці. Розкрито дії взводу управління артилерійської батареї в обороні, наступі та в зустрічному бою, а також наведено зразки документів, які ведуться на командно-спостережних пунктах батареї. Значну увагу приділено формам і порядку розроблення документів, які ведуться на військовій підготовці батареї. Викладено завдання та бойовий порядок артилерійської батареї в обороні, наступі та в зустрічному бою; розкрито порядок визначення бойових можливостей батареї та перелік робіт з підготовки підрозділів до бойових дій. Розглянуто питання всебічного забезпечення артилерійських підрозділів; зміст і мету видів бойового забезпечення; морально-психологічне, матеріально-технічне та медичне забезпечення бойових дій.

Наведено результати оцінки основних параметрів автоматичної порохової ствольної системи з затвором спеціальної конструкції. Ідея конструкції базується на запізненні відімкнення ствола після пострілу завдяки зниженню швидкості переміщення окремих частин затвора внаслідок їх співудару. Для вивчення характеристик цієї порохової системи розроблено числовий алгоритм, який дозволяє простежити вплив багатьох діючих на неї факторів.

Розроблено та реалізовано у вигляді програми двофазну газодинамічну модель внутрішньої балістики для артилерії великих калібрів. Числове моделювання пострілу, виконане на базі розвиненої моделі, висвітлило повну газодинамічну картину потоку порохових газів у заснарядному просторі, включаючи профілі швидкості течії, тиску і температури газу для будь-якого моменту часу аж до вильоту снаряда із ствола. Аналіз розподілів газодинамічних змінних (тиску, температури тощо) в заснарядному просторі в період горіння метального заряду вказує на існування нестаціонарного ефекту гальмування газового потоку з характерним стрибком температури газу біля дна снаряда на початку його руху вздовж каналу ствола. У цьому полягає принципова відмінність розв'язку задачі внутрішньої балістики, що враховує кінцевий час згоряння заряду, від розв'язку Лагранжа, яке використовує ідеалізацію заряду, що миттєво згоряє. Отримані результати якісно узгоджуються з аналітичним розв'язком задачі відбитку газового потоку від твердої стінки та можуть розглядатися як його узагальнення на випадок артилерійського пострілу. Одним з наслідків ефекту гальмування газу є підвищений тепловий знос каналу ствола в місці закушування снаряда, що чітко спостерігається на гладких стволах великого калібру під час полігонних іспитів на живучість.

Розглянуто адаптивний метод формування керівного впливу у випадку регулювання електрошлакової виплавки заготовок стволів, який забезпечує сталість управління і високу точність дотримання технологічних параметрів плавки. Підвищення точності регулювання досягається за рахунок того, що швидкість переміщення витратних електродів під час виплавки безперервно автоматично адаптується стосовно їх фактичної швидкості плавлення, базуючись на умовах підтримання заданого опору шлакової ванни.

Розглянуто можливості поверхневого гартування концентрованим джерелом тепла, вплив швидкості переміщення джерела в зв'язку з необхідністю прогрівання шару потрібної товщини й одержання необхідної твердості. Розроблено спосіб аргонодугового поверхневого гартування внутрішньої поверхні стволів, обладнання та технологічні режими, проведено гартування натурних стволів для ресурсних випробувань.

Розглянуто вплив точності вимірювання параметрів артилерійського озброєння на вихідні тактико-технічні характеристики об'єкта проектування і запропоновано метрологічну модель останнього, що повинна на кожному етапі проектування доповнюватися та уточнюватися.

Наведено результати математичного моделювання електродинамічних процесів розгону тіл в електромагнітних котушкових прискорювачах, побудованих на принципах почергової комутації робочих обмоток та створення біжучого електромагнітного поля. Порівняльний аналіз отриманих результатів показав суттєві переваги електромагнітного котушкового прискорювача з почерговою комутацією робочих котушок, особливо для розгону тіл із нульовою початковою швидкістю. Наведено рекомендації щодо практичного використання електромагнітних котушкових прискорювачів для розгону тіл до гіперзвукових швидкостей.

У роботі наведено дані досліджень можливостей зовнішнього охолодження стволів швидкострільних гармат. Існуючі системи охолодження мають ряд суттєвих недоліків, які утруднюють їх використання в артилерійському озброєнні. Проведені розрахунки теплового режиму вказують на перспективність використання в конструкціях стволів теплових труб у порівнянні з конвективними системами охолодження. Показано, що підвищення швидкострільності і довжини черги пов'язане із вирішенням комплексного завдання щодо створення інтенсивної системи охолодження і спеціальних умов теплозахисту поверхні каналу ствола, за яких можливо досягти високих температур без руйнування матеріалу ствола. Одним із можливих напрямків у цій області є створення спеціальних захисних покриттів із низькою теплоакумулюючою та високою тепловідбивною здатністю. Теплозахисні покриття повинні мати високі міцність і пластичність, хімічну й корозійну стійкість стосовно до продуктів горіння пороху, а також високу адгезію щодо матеріалу ствола.

Запропоновано нову технологію, що дозволяє покращити техніко-економічні показники процесу складання стволів із бандажами великої довжини. Розроблено розрахункові моделі, математичний апарат та методику проведення числових експериментів, необхідних для визначення основних параметрів технологічного обладнання та режимів технологічного процесу щодо гарматних стволів різних калібрів. Показано, що нагрівання бандажа для складання із стволом не потребує обов'язкової наявності пічного обладнання. Для складання бандажа довжиною 1785 мм із товщиною стінки 35 мм і стволом діаметром 220 мм необхідно мати 16 нагрівачів потужністю 1,2 кВт. Операцію складання можна виконати за 3 год. Результати розрахунків потребують практичної перевірки з метою коректування (у разі необхідності) розроблених математичних моделей процесу.

В НТЦ АСО розроблено технологію, обладнання та систему автоматичного керування процесом одержання нарізів шляхом електрохімічної обробки внутрішньої поверхні каналу ствола. Технологічний процес базується на ефекті місцевого анодного розчинення металу внаслідок дії сталого струму в середовищі електроліту з одночасним поступово-обертальним рухом формувального інструмента в каналі ствола. Струм тече по ланцюгу: мінус джерела живлення - робочий інструмент - заповнений електролітом робочий зазор між внутрішньою поверхнею каналу ствола та формувальною поверхнею робочого інструмента - плюс джерела живлення. Відходи процесу анодного розчинення металу вилучаються з робочої зони потоком електроліту. Виготовлення нарізів потрібних розмірів забезпечено прецизійним контролем і керуванням у багатоконтурній системі автоматичного регулювання.

У роботі викладено порівняльний аналіз використання аналітичних і чисельних методів розрахунків на міцність базових деталей артилерійського озброєння. Створено кінцево-елементні моделі ствола, казенника та клина виробу КБА-3, виконано розрахунки на міцності аналітичним методом та методом кінцевих елементів, оцінено можливості різних розрахункових комплексів. Використаний метод дозволяє проводити розрахунки на міцність конструкцій складної геометричної форми з комплексними навантаженнями та різноманітними граничними умовами. За даних умов оцінка міцності здійснюється на основі аналізу полів напружень і деформацій, що представлені в зручному графічному вигляді. Крім того, з'являється можливість оцінювати вплив топологічних особливостей конструкції на її напружено-деформований стан. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок щодо необхідності широкого використання методу кінцевих елементів у розрахунках на міцність базових деталей артилерійського озброєння.

Зроблено порівняння старої класичної технології виготовлення заготовок казенників артилерійських систем із перспективною й економічно вигідною технологією, яка базується на використанні порожнистих фасонних заготовок із литого електрошлакового металу. Нову технологію атестовано і використано в артилерійському виробництві в Україні.

З подальшим розвитком артилерійського озброєння одним з найголовніших питань залишиться охолодження стволів, яке дає можливість ефективно використовувати гармати в умовах сучасного бою. У статті розглянуто різні існуючі системи охолодження стволів, їх позитивні та негативні властивості, можливості практичного застосування. Проаналізовано автономну систему охолодження ствола автоматичної гармати КБА-2, розробленої ДНТЦ АСО, а за розрахунками та дослідженнями макету системи охолодження стволів виявлено її ефективність (кількість пострілів безперервної стрільби підвищилась до 125...135).

Роботу присвячено чисельному дослідженню характеристик динамічної міцності ствола міномета калібру 82 мм під час пострілу. Моделювання виконувалося за допомогою програмного комплексу FEM_TOOLS - універсального програмного забезпечення багатоцільового призначення, яке дозволяє проводити розрахунки теплового і напружено-деформованого стану масивних елементів конструкцій, що піддаються впливу статичних і динамічних термосилових навантажень. Під час роботи послідовно проводилися дослідження статики й динаміки (розповсюдження пружних хвиль у матеріалі конструкції) мінометного ствола в процесі пострілу. За зовнішнє навантаження приймали значення тиску порохових газів у каналі ствола, яке одержували в результаті розв'язання задачі внутрішньої балістики.

Досліджено процес взаємодії сегментних бронебійних сердечників із багатошаровою рознесеною сталевою перепоною. Числове моделювання виконано за допомогою програмного комплексу LasTan2D Impact. Наведено результати моделювання проникання сегментного і суцільного однорідного ударників, виготовлених зі сплаву на основі вольфраму, у тришарову рознесену сталеву перепону за швидкості співудару 2000 м/с і куту зустрічі 30° від нормалі до поверхні перепони.